Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Пероноспороз і вовчок на соняшнику — це must have чи must have be done with
Кожен рік важко спрогнозувати, що готує нам сезон, та ясно одне — пероноспорозу і вовчка на соняшнику цьогоріч не уникнути. Але, якщо поширенню пероноспорозу сприяє прохолодна волога весна, то вовчок в регіонах, найбільш насичених соняшником, це вже must have, або, краще сказати — must have be done with.
Вовчок і пероноспороз — дві чи не найбільш поширені проблеми на соняшнику в Україні, що загрожують втратами врожаю від 10% до 80%, а якщо вчасно не зарадити, то й 100%. Несправжній гриб і бур’ян, здавалось би, що в них спільного?
Обидва просто не можуть жити без соняшнику!
Вовчок соняшниковий: особливості біології
За різними даними, близько 50% площ соняшника у світі страждає від вовчка. До України вовчок соняшниковий прибув з Америки разом із насінням соняшника. Адаптуватись бур’яну було не складно, адже якщо соняшнику в Україні добре, то непогано буде і вовчку. Настільки непогано, що на сьогодні у світі вже налічують 9 рас вовчка. З них в Україні поширено 7.
Загалом хронологія розвитку рас вовчка на Європейському континенті виглядає так:
- 1866 рік — ідентифікована раса A у росії, де вовчок перейшов з полину.
- 1925 рік — відмічена раса B.
- 1960 рік — у Молдові зафіксували расу C.
- 1990 рік — з’явилася раси D та E.
- 1997 рік — у Румунії та Іспанії ідентифікували расу F.
- 2004 рік — раси G та H.
Раса G вже досить поширена на теренах України, її зафіксували на півдні Одеської області близько 3 років тому. Зокрема, на Півдні представлені раси вовчка F та G, тоді як на Заході домінує раса B. Цікаво, що раніше ареал поширення вовчка в Україні охоплював лише південні і східні області, переважно через посуху і порушення сівозміни. На сьогодні вовчок відмічають у Сумській, Полтавській та Київській областях.
Вовчок соняшниковий має дрібне насіння діаметром 2 мм. Це насіння саме по собі має низьку життєздатність і високу мету потрапити до коренів соняшнику. Потрапляючи на корені, насіння проростає під впливом виділення соняшником флавоноїдів і стрігалофтонів. Ці речовини за сприятливої температури ґрунту на рівні від 10°C виводять насіння вовчка зі стану спокою, після чого новоутворений проросток (гаусторій) паразитичного бур’яна присмоктується до коренів. На корінні при цьому можна помітити білі округлі новоутворення, схожі на бульбочкові бактерії. Згодом формуються пагони, які колонізують стебла рослини. На пагонах формуються коробочки з насінням.
Варто відмітити високу плідність вовчка. В одній коробочці формується до 1000 насінин, а середня кількість коробочок на рослині вовчка — 30-40.
Як контролювати вовчок соняшниковий?
Контроль вовчка на соняшнику має починатися з вибору гібрида, стійкого до ураження різними расами паразита. Такі, зокрема, представлені в лінійках Strube, Євросем тощо. Гени стійкості у таких гібридів взяті від диких форм соняшника.
Цікаво, що гібриди можуть мати полігенну або моногенну стійкість, горизонтальну або вертикальну. Вертикальну стійкість раси долають швидше, ніж горизонтальну. Тобто, абсолютної стійкості до вовчка не існує. І навіть стійкі гібриди можуть певною мірою піддаватися ураженню. Але приймати рішення щодо заміни гібриду виробники насіння радять лише у разі ураження посіву понад 10%. На українському ринку присутні гібриди соняшника, стійкі до 5, 6 і 7 рас вовчка. У випадку ураження понад 10% посіву, слід переходити з 5-расового гібрида на 6-расовий, а з 6-расового на 7-расовий. Стійкий гібрид до семи існуючих рас допомагає вирішити питання з вовчком. Втім, система захисту має бути комплексною і не обмежуватися лише вибором гібрида.
У зонах ризику не варто нехтувати фітосанітарним контролем насіння на предмет домішок. Інколи разом із насінням культури у поле заноситься насіння вовчка. Так, наприклад, одні раси, притаманні Заходу, комбайнами поширилися на Південь, і навпаки. Тож чисте насіння і стійкий гібрид — основа захисту соняшнику від вовчка.
Корисним заходом буде використання культур-провокаторів. Соняшник не єдина культура, чиє коріння виділяє флавоноїди і стрігалофтони, які стимулюють насіння вовчка проростати. Наприклад, кореневі виділення кукурудзи теж сприяють проростанню насіння вовчка, однак, після проростання насіння не може присмоктатися до коренів культури, щоб паразитувати. Серед інших культур-провокаторів можна використовувати сорго, жито, суданську траву і коноплі. Існують також синтетичні препарати, які провокують проростання насіння вовчка.
Оскільки вовчок чутливий до імідазолінонів, одним з основних методів боротьби є гербіцидний захист посівів у технології Clearfield. Такий захід вважається найбільш ефективним. Втім, вирощування імі-стійких гібридів доцільне лише тоді, коли 7-расові гібриди вже не спрацьовують.
«В лінійці препаратів DEFENDA для контролю вовчку в посівах імі-соняшнику є післясходовий гербіцид широкого спектру дії Імпреза (імазамокс, 33 г/л + імазапір, 15 г/л), який рекомендовано вносити в нормі 1,0-1,2 л/га», — наводить приклад Сергій Уваров, менеджер з розвитку північно-східного регіону LNZ Group.
Зважаючи на паразитичну природу вовчка, зокрема, відсутність в нього кореневої системи, застосовувати імідазолінони доцільно у фазі розвитку соняшнику 2-4 листки. Якраз у цей період насіння вовчка проростає і прикріплюється до кореневої системи культури, тому дуже важливо обробити посів саме в цю фазу. Пізніше, коли вовчок вже прикріпився до кореневих волосків, обробляти буде недоцільно, а за раннього внесення концентрація гербіциду в рослині і ґрунті з часом знизиться, що вплине на кінцевий результат.
Для контролю розмноження вовчка в посіві не зайвим буде механічне прополювання міжрядь соняшнику, яке запобігатиме формуванню насіння.
Пероноспороз соняшнику: що ми знаємо про хворобу?
Пероноспороз або несправжня борошниста роса соняшнику, походить з Америки, а в Україні з’явився в 60-х роках. Викликає хворобу несправжній гриб Plasmopara helianthi. Типова ознака — поява світлих хлоротичних плям між жилок листків на верхній стороні, тоді як на нижній світле спороношення. Більш серйозні наслідки ураження — карликовість рослин внаслідок вкорочення міжвузля, при цьому яруси листків розташовані дуже близько одне до одного. Через це втрати врожаю від пероноспорозу можуть сягати від 30% до 100%, оскільки за сильного ураження карликова рослина не встигає сформувати насіння.
Первинне ураження рослин пероноспорозом починається з ґрунту. Саме там зимують ооспори гриба після мінералізації рослинних решток, на яких вони перебували до цього. Вражаючи кореневу систему, інфекція піднімається в стебло, потім до листків. Уражені рослини не формують урожаю та слугують вторинним джерелом вторинної інфекції як носії спор гриба. Завдяки вітру спори з однієї рослини можуть вільно переноситися на інші, внаслідок чого на листках утворюються дрібні локальні плями.
До прикладу, нерідко в полі можна побачити, що група рослин уражена хворобою, а решта, що знаходяться поряд, ні. Ураження окремих рослин відбулося тому, що в ґрунті біля зони коренів знаходилися ооспори.
Варто відмітити, що ооспори зберігають життєздатність протягом 8-12 років і проростають лише за наявності соняшника в полі та його кореневих виділень. На відміну від вовчка, ооспори збудника пероноспорозу ще більш перебірливі — на кукурудзу і сорго не поведуться. Крім того, для розвитку пероноспороз потребує зволожений ґрунт протягом тривалого періоду і прохолодну погоду з температурами 12-20°С, максимум 25°С. У насиченому водою ґрунті ооспори гриба проростають вторинними джгутиконосними спорами, які вільно плавають у воді, знаходять кореневі волоски та інфікують їх. Якщо весна прохолодна й волога, очікуйте побачити пероноспороз. Натомість спеки і посухи гриб не виносить. Коли температура сягає понад 25°С, а повітря стає сухим, пероноспороз зупиняється у розвитку. Через такі особливості найбільше поширений пероноспороз на Заході і Півночі, втім у зоні ризику вже знаходиться вся Україна.
У період проростання насіння соняшника варто звертати увагу на погодні умови, оскільки ґрунтове зараження пероноспорозом припадає на цей момент. Якщо під час проростання соняшника суха і спекотна погода, пероноспорозу не буде.
Ураження соняшнику пероноспорозом починається від проростання до появи 4 пар справжніх листків. Найбільш вразлива фаза — сходи в перші 5 діб, згодом рослини набувають стійкості. В цей момент добре, якщо температура повітря перевищує 25°С, а зайва волога відсутня. Втім, інфікування рослин може відбуватися навіть у пізніших фазах за вищевказаних ґрунтово-кліматичних умов. Швидкість перебігу хвороби теж залежить від фази, у якій відбулося ураження. Небезпека пізнього ураження пероноспорозом в тому, що рослини формують насіння, яке буде інфікованим.
Цього року надмірна вологість і часті опади спровокували стрімке поширення пероноспорозу, каже Сергій Уваров. Без контролю хвороби не обійтися.
Контроль пероноспорозу соняшнику
Пероноспороз має два періоди розвитку: перший весняний, другий припадає на серпень, коли починаються нічні роси, тумани, а ночі стають холодними. Зважаючи на це, захист від пероноспорозу має бути спрямований, щоб зупинити первинне зараження, захистивши насіння.
Для захисту насіння соняшнику від пероноспорозу слід застосувати протруйники на основі системних діючих речовин як металаксил, кіралаксил, флуопіколід, тирам. Протруєння дозволяє суттєво знизити старт хвороби, але для ефективного контролю потрібно мінімум 0,4 г/л металаксилу. Однак, покладати всі надії лише на ЗЗР не варто, адже гриб швидко розмножується.
Зважаючи на це, допомагає знизити ризик ураження підбір стійкого гібрида. У комплексі із застосуванням ЗЗР, це працює як превентивний захист, який запобігає появі резистентності у гриба. Без застосування хімічного захисту надіятися на стійкість гібрида — це ризик, тому що гриб швидко долає стійкість і формує резистентність. Це врешті-решт може призвести до того, що за один-два роки гібрид втратить свою актуальність.
Джерелом пероноспорозу соняшника може слугувати амброзія, тому варто подбати про захист поля і лісосмуг від цього бур’яна. Слід подбати і про падалицю соняшника.
Фунгіцидний захист по вегетації менш ефективний для контролю пероноспорозу, але якщо інфекцію не вдалося зупинити на старті, цей метод залишається актуальним.
Читайте також: Фузаріоз качанів кукурудзи: небезпека мікотоксинів
Якщо посів уражений менше, ніж на 10%, є сенс боротися фунгіцидами. Застосовувати можна диметоморф, цимоксаніл, фосетил алюмінію, пропамокарб гідрохлорид, манкоцеб, фамоксадон та його поєднання з цимоксанілом, поєднання карбендазиму і металаксилу. Окремо металаксил по вегетації використовувати варто лише, якщо речовина не використовувалася для протруєння насіння. В іншому разі є ризик виникнення резистентності у гриба.
«Проти подальшого поширення пероноспорозу ефективним буде внесення фунгіциду на основі діючих речовин цимоксаніл і азоксистробін. Наприклад, Ультралін, який містить 300 г/кг цимоксанілу та 250 г/кг азоксистробіну. Застосовувати його слід в нормі 0,4-0,5 л/га», — розповів Сергій Уваров.
Він наголосив, що діючі речовини з групи стробілуринів, крім фунгіцидного, мають фізіологічний ефект. Тому слід обмежити їх застосування за умов високої температури, понад +25°С і посухи.
Як превентивний захист можна застосовувати стробілурини як окремо, так і в бакових сумішах. Для цього Сергій Уваров рекомендує суміш фунгіцидів ДОТ (ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л) 0,5 л/га і Старк (азоксистробін, 250 г/л) 0,8-1,0 л/га. Таке поєднання діючих речовин з контактною лікувальною та системною діями має виражений ˮстоп-ефектˮ та характеризується пролонгованою дією. Цю бакову суміш можна вносити разом з інсектицидами, які застосовуються у цей період.
Втім, коли рослини вже уражені, застосування стробілуринів окремо може не спрацювати.
Надійну систему захисту, обравши діючу речовину або комбінацію діючих речовин, можна побудувати, враховуючи їх особливості.
Механізм дії діючих речовин для контролю пероноспорозу:
- Системний препарат металаксил ефективний протруйник для захисту насіння від інфекції, однак він має короткий період захисної дії, а активність речовини певною мірою залежить від вологості ґрунту.
- Більшу тривалість превентивної і лікувальної дії має металаксил М, але як і металаксил, до нього швидко формується резистентність.
- Диметоморф має тривалість дії 14 діб, але препарат контактний.
- Системний препарат цимоксаніл швидко втрачає активність в рослині через період напіврозпаду до 5 діб, через що має коротку захисну дію.
- Фосетил алюмінію має тривалу превентивну і лікувальну дію.
- Фамоксадон має контактну дію, але тривалу 14 діб.
Узагальнюючи наведене вище, боротися з вовчком і пероноспорозом на соняшнику важко, але можливо. В обох випадках велику роль відіграє підбір стійкого гібрида і протруєння насіння. Це те, що треба зробити обов’язково, якщо проблема в полі вже була та є передумови (у випадку пероноспорозу) до її появи. З захистом по вегетації теж не варто зволікати, а керуватися правилом обробки до фази 4 листків, а у підборі діючих речовин зважати на тривалість захисної і наявність лікувальної дії.
© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com