Факти про 10 найбільш поширених хвороб соняшника

Часто будучи наслідками короткої сівозміни, вони поділяються на:

• плямистості листя, які призводять до порушення процесу фотосинтезу рослин;
• ураження стебел, що спричиняють їх ламкість;
• гнилі кореневої системи;
• гнилі кошиків. 

Деякі хвороби можна вчасно зупинити, але деякі проявляються надто пізно, коли врятувати врожай немає навіть шансу. Залишається одне — пам’ятати важливі факти: біологічні особливості патогенів та відповідні превентивні заходи. Наскільки добре ми інформовані і що саме важливо пам’ятати про поширені хвороби соняшнику? У цій статті SuperAgronom.com пропонує вам перевірити.

Плямистості листя: септоріоз та альтернаріоз

Округлі сірі плями на верхній стороні листків соняшнику, оточені темними облямівками, є ознакою панування патогена септоріозу — Septoria helianthi. Згодом на плямах з’являються чорні цяточки (пікнідії гриба).

Що потрібно пам’ятати? Симптоми розвиваються після цвітіння, але іноді з’являються на сходах. Первинним джерелом ураження є рослинні рештки, тож профілактичні заходи зазвичай передбачають застосування глибокого обробітку. Важливо і те, що прояв хвороби частіше всього виникає у вологих регіонах, як і у випадку альтернаріозу. Але визначальною відмінністю у ідентифікації септоріозу є наявність пікнідій. А як щодо альтернаріозу?

Темні плями нерівної форми, розташовані між жилками листків соняшнику, є симптомом прояву альтернаріозу. Високий ступінь ураження призводить до дефоліації рослин. Крім листків, альтернаріоз уражує стебла, на яких з’являються темні плями еліптичної форми довжиною від 1,5 см до 3 см.

 Як і у випадку із септоріозом, збудник альтернарії (Alternaria helianthi) зимує на рослинних рештках, а тому профілактика для запобігання хвороби аналогічна. При цьому слід зважати, що найбільш чутливий до альтернаріозу соняшник у фазах цвітіння та наливу насіння.

Несправжня борошниста роса Plasmopara halstedii

Появу хлоротичних світло-зелених плям на верхній частині листків з білим борошнистим нальотом на нижній частині, зупинку ростових процесів та навіть загибель рослин соняшнику викликає несправжня борошниста роса. 

Що потрібно пам’ятати? В ґрунті життєздатність патогена може зберігатися протягом багатьох років, саме тому основним превентивним заходом у боротьбі з ним є сівозміна. У разі, якщо витримати повноцінну сівозміну не вдається внаслідок причин технологічного характеру, протруювання насіння та добір стійкого сорту є альтернативою. 

Пізній прояв несправжньої борошнистої роси під час дозрівання виражається у горизонтальному розміщенні кошиків. Слід зважати і на те, що патоген може викликати вторинну інфекцію, яка, хоч і не впливає на формування врожаю, але супроводжується появою хлоротичних плям на верхній частині листків.

Борошниста роса соняшника 

Спочатку на верхній стороні листкової пластини з’являється білий пухнастий наліт, що складається з міцелію патогена та може вкривати всю поверхню. Потім — чорні плодові тіла (клейстотеції). Так проявляється борошниста роса соняшника. 

Цікаво, що до утворення клейстотеціїв хворобу, здавалось би, можна сплутати з несправжньою борошнистою росою. Однак остання уражує виключно нижню сторону листків. До того ж, від несправжньої борошнистої роси справжню відрізняє більш пізній прояв симптомів — після настання фази цвітіння. Може призводити до втрати 50% врожаю.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Ураження стебел соняшника: Склеротинія 

Якщо ви дивилися фільми про прибульців, то помічали, що за версією голлівудських сценаристів, кола у полі — одна з найперших ознак присутності позаземної цивілізації на Землі. Але склеротиніоз, він же біла гниль соняшнику, теж багато на що спроможний. Викликати вилягання великих ділянок соняшнику в посіві (навіть колами) — його  ̶р̶у̶к̶ міцелію справа.

Що варто знати про склеротиніоз? Насамперед те, що існує три форми прояву цієї хвороби: базальна, стеблова і кошикова. 

За стеблової форми склеротиніозу з’являються великі коричневі плями розміром понад 15 см. Згодом спостерігається побіління внаслідок розвитку міцелію, а потім поява чорних склероціїв всередині стебла. Крім цього, на розвиток стеблової форми вказує наявність концентричних коричневих плям на листках. За базальної форми на відміну від стеблової покоричневіння стебла спостерігається на лінії ґрунту. Далі сценарій схожий: білий міцелій, утворення склероціїв і, як наслідок, — вилягання рослин.

Крім різниці між формами хвороби є відмінності в шляху інфікування. За стеблової форми ураження відбувається спочатку на старіючих листках (колонізація аскоспорами), а початком розвитку базальної форми виступають склероції, що зимують в ґрунті і потім проникають до коріння. Зберігатися в ґрунті склероції здатні протягом багатьох років. Економічна шкода, якої може завдавати хвороба, сягає від 20 до 100%.

Фомопсис і фомоз соняшника: характерні ознаки та відмінність

Ще одна хвороба-некротроф, здатна спричинити ламкість стебел і, як наслідок, вилягання та недобір врожаю — фомопсис. Через це його часто плутають зі склеротиніозом. Типовими симптомами є некроз листя, поява на стеблі навколо черешків великих коричневих некротичних плям з чорними пікнідами та порожнистість стебел. 

Що важливо? Джерелом інфекції є рослинні рештки (пікніди на стеблах і кошиках) та насіння. Спершу уражується листя, потім хвороба переходить до стебла. Втрати врожаю від фомопсису можуть сягати до 50%.

На відміну від фомопсису, з яким нерідко плутають фомоз, характерними ознаками останнього є чіткі плями чорного кольору на поверхні стебел, значно дрібніші за розміром (2,5-5 см) та сконцентровані на місцях з’єднання черешків зі стеблом. 

На стеблі може виникати декілька плям одразу, внаслідок чого листки відмирають. Аналогічно до фомопсису зараження фомозом починається з листків. 

Склеротинія: кошикова форма або біла гниль

Проявляється склеротиніоз і на кошиках соняшника у вигляді білої гнилі. Наприкінці цвітіння з’являються м‘які коричневі області із задньої сторони кошика. На передній стороні з’являється білий повстяний наліт (міцелій гриба), який заповнює простір між насінням, а потім з'являються чорні склероції. Внаслідок цього кошики стають рихлими, що нерідко призводить до їх руйнування або відпадання.

Що важливо знати? Збудник склеротиніозу Sclerotinia sclerotiorum не надто перебірливий та крім соняшника може уражувати сою та ріпак. Підвищує ризик захворюваності рослин висока загущеність посіву, вологість повітря понад 60% та часті опади понад 30 мм. Ефективні заходи боротьби — сівозміна, знищення стерні, заходи зниження кількості та життєздатності склероціїв.

Вертицильозне в’янення соняшника

Ще один неперебірливий патоген, здатний уражувати понад 400 культур, серед яких соняшник, — Verticillium dahliae. Вертицильозне в’янення листя соняшника відбувається під час цвітіння внаслідок закупорювання провідних судин листків, що призводить до появи хлорозу і некрозу між жилками. Спершу відмирають листки нижнього ярусу, згодом верхнього. До дозрівання відбувається зморщення серцевини стебла та його почорніння.

Що важливо пам’ятати? Почорніння серцевини стебла нерідко є підставою помилкової ідентифікації вугільної гнилі. Як і у випадку склеротиніозу, вертицильозне в’янення може завдати великої шкоди посіву. 

Вугільна гниль соняшника

Патоген, що лютує в південних областях України в останні роки, — Sclerotium bataticola, який викликає вугільну гниль соняшника. Листки некротизуються і відмирають, на стеблах з’являються бурі плями, які набувають сірого кольору. В основі стебла можна побачити дрібні чорні склероції, схожі на пил. Як і у випадку вертицильозного в’янення, відбувається закупорювання провідних судин міцелієм патогена, що призводить до передчасного старіння і загибелі рослини.

Що важливо знати? Патоген може уражувати також кукурудзу і сою. Симптоми проявляються у репродуктивних фазах розвитку. За даними вчених хвороба може знизити врожай на 18-64%. Відмінністю вугільної гнилі є те, що уражена тканина на місці плям залишається сухою та не стає м'якою навіть за умов впливу вологи. 

Довідник хвороб

Довідник хвороб сільськогосподарських культур

Вплив погодних умов на розвиток хвороб соняшника

Нерідко хвороби плутають між собою за схожим проявом симптомів. Так, наприклад, базальну форму склеротинії можна сплутати з вертицильозним в’яненням та вугільною гниллю, стеблову форму склеротинії з фомопсисом, фомопсис з фомозом тощо. А тому в ідентифікації хвороб також спираються на погодні умови, які склалися в різні фази розвитку культури. Зокрема, сприятливими факторами для розвитку хвороб є:

• септоріозу — дощова і тепла (15-30°С) погода, зокрема часте зволоження під час цвітіння або після (дощ, туман, важка роса);
• альтернаріозу — опади після сівби, далі тепла волога погода;
• несправжної борошнистої роси — прохолодна дощова погода (12-14°С), наявність краплинної вологи в період від 3 до15 днів після сівби;
• справжньої борошнистої роси — чергування теплої і сухої погоди з помірно зволоженою;
• фомопсису — часті зливові дощі;
• фомозу — часті грозові дощі, крапельна волога, вологість ґрунту вище 60%; 
• склеротиніозу — підвищена вологість ґрунтів у період до цвітіння, зокрема затяжні вологі умови вирощування: дощі, туман, роса і температура 20-30°С;
• білої гнилі кошиків — вологість і знижена температура повітря на час проростання насіння і побуріння кошиків;
• вертицильозного в’янення — водний стрес (чинники: піщаний ґрунт, спека і посуха);
• вугільної гнилі — посушлива і спекотна погода, зокрема висока температура ґрунту понад 25-30°С.

Джерело інфекції більшості патогенів, що спричиняють хвороби соняшника — рослинні рештки, на яких перезимовують їхні плодові тіла, спори, міцелій. І в залежності від їх життєздатності визначається термін ротації культури. Так, ооспори борошнистої роси зберігають життєздатність в ґрунті 7-8 років, клейстотеції склеротинії до 8-12 років, перитеції фомопсису та склероції вугільної гнилі — 5-6 років тощо. А тому не бажано повертати соняшник в поле раніше, ніж через 6-9 років. Та в сучасному виробництві, де можливість запровадження багатопільної сівозміни обмежується, доступними залишаються агротехнічні заходи. Це обробіток ґрунту, протруєння посівного матеріалу, застосування сидератів.

© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com