Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Технологія вирощування ріпаку: підживлення молібденом
З-поміж усіх елементів живлення для вирощування ріпаку важливе оптимальне забезпечення бором і молібденом, до дефіциту в ґрунті яких культура дуже чутлива. Але якщо про користь від борного живлення і небезпеку нестачі бору відомо всім, то про молібден пам’ятає не кожен.
Втім він важливий, передусім, коли мова йде про вирощування ріпаку на кислих ґрунтах.
З елементами як цинк, мідь і залізо все просто: симптоми дефіциту не проявилися восени до фази 6 листків, значить відбій тривоги — вже і не проявляться. З молібденом, як і з бором, все складно. Дефіцит цих елементів ріпак може спіткати навесні.
Для чого ріпаку молібден?
Молібден сприяє укоріненню ріпаку і підвищенню морозостійкості, а також:
- підвищенню рівня поживних речовин у рослинах для пришвидшення відновлення вегетації;
- поліпшенню цвітіння;
- рівномірності дозрівання;
- підвищенню вмісту олії в насінні;
- засвоєнню азоту;
- поглинанню сірки і фосфатів.
Як проявляється дефіцит молібдену на ріпаку?
Поширений симптом дефіциту молібдену у ріпаку — формування вузьких листків з білими прожилками, або деформація листків по краях (ефект ложки).
Це відбувається тому, що молібден є активатором нітрогенази (ферменту, який організми використовують для фіксації атмосферного азоту) і бере участь у синтезі протеїнів. Тож, якщо нітрати в рослині не відновлюються, вони накопичується у краях листків, що згодом призводить до виникнення некрозів. Некрози стягують листок, внаслідок чого він набуває вигляду ложки, що часто призводить до відмирання.
Серед інших показників — нетипова чутливість рослин ріпаку до хлорвмісних гербіцидів як метазахлор і диметахлор, що може бути причиною нестачі молібдену.
Прояв післядії гербіцидів, ймовірно, пов’язаний зі зменшеною здатністю поглинання молібдену коренями рослин і зустрічається, насамперед, на піщаних сильно закислених ґрунтах з низьким рН (< 6), де молібден випадає у вигляді молібдату заліза.
Читайте також: Цинк: потреба культур, доцільність внесення, сумісність з іншими мікроелементами
Посилювати прояв дефіциту молібдену також може надлишок органічної речовини. Тож, комбінація «сильно закислений ґрунт + високий вміст гумусу» = найкраще місце для розвитку дефіциту елемента. Дефіцит може проявитися і на легких ґрунтах за умови, якщо вапнували протягом тривалого часу, що призвело до вимивання елемента з верхнього шару.
Внесення сильно кислодіючого сульфату амонію в ґрунт без вільного вапна теж може посприяти дефіциту молібдену, оскільки добриво може зв’язати надлишковий сульфат, що призведе до окислення.
Цікаво, що симптом дефіциту молібдену нерідко можна сплутати із проявом дефіциту азоту. Ознаки з’являються попри достатнє насичення рослин азотом.
До прикладу, ріпак з плановою урожайністю 4 т/га орієнтовно потребує внесення 225 кг N/га. Для засвоєння цього азоту необхідно близько 10 г молібдену, щоб синтезувати білок. За відсутності цієї кількості Mo синтезувати білок культура не може.
При цьому симптоми більш посилено проявляються після внесення нітратних добрив і менше після сечовини, рідкого гною або інших амонійних азотних добрив. Тобто, дефіцит молібдену фактично затримує перетворення рослинами нітратної форми азоту в амонійну, зупиняючи ростові процеси.
Крім деформації листків дефіцит молібдену спричиняє:
- акумуляцію нітрату, яка підвищує чутливість рослин до морозів і сприяє розвитку ботрідіозу (сірої гнилі);
- погану закладку насіння в стручках;
- зупинку ростових процесів.
Як запобігти дефіциту молібдену?
Перше, що потрібно зробити, — дослідити рівень рН ґрунту. Після цього варто провести аналіз про забезпечення молібденом. Варто зазначити, що дані з досліджень рослин достовірніші, ніж з дослідження ґрунту.
Хорошим профілактичним методом, щоб запобігти дефіциту молібдену, є вапнування. Воно підвищує pH ґрунту, що робить молібден більш доступним для рослин.
Альтернативою для попередження раннього дефіциту елемента є підживлення по листку молібдатом натрію в нормі 50 або 100 г/га. Проводити його варто за вмісту молібдену нижче 0,3 ppm у верхніх листках.
За сильної нестачі елемента в ґрунті добриво доцільно вносити тричі. Перше восени у фазу від 4-6 листків. Осіннє підживлення, зокрема, сприятиме підвищенню стійкості рослин до гербіцидного стресу. Решту підживлень провести у фазу початку стеблування і бутонізації.
Як варіант, молібден можна внести разом із бором і марганцем у фазу бутонізації під час обприскування — шляхом застосування багатокомпонентних мікродобрив або бакових сумішей.
© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com