Цинк: потреба культур, доцільність внесення, сумісність з іншими мікроелементами
Внесення калію в ґрунт як основне живлення і внесення цинку «по листку» — різні речі, з огляду вартості на гектар, проте, за умови хронічного дефіциту Zn, підживлення цим елементом в правильну фазу може забезпечити більшу прибавку до врожаю, ніж в сотні разів більша норма калію/га, розповів нам експерт з живлення рослин Alex Feldman.
Але потрібно розуміти стан та можливості ґрунтів господарства.
Про те, як діє цинк, його джерела та скільки його потребують сільгоспкультури, фахівець розповів у деталях.
Zn, Mn, Cu, B: чого хочуть соняшник, кукурудза і озимі колосові?
Для кожної культури є мікроелементи, дефіцит яких найчастіше зустрічається на практиці в умовах України та найбільше впливає на рівень врожаю і якісні показники зерна.
Для кукурудзи — це Zn, Mn; соняшнику — В, Zn; зернові колосові — Mn, Cu, Zn. На них в першу чергу потрібно звертати увагу. Проте, є ще залізо, молібден, кобальт, що також приймають участь в клітинних процесах рослин. Два останніх особливо важливі для сої, бобових культур, адже впливають на функціонування азотфіксуючих бульбочкових бактерій та на сам процес фіксації азоту, в цілому.
Заліза кукурудза засвоює в 4 рази більше, ніж цинку, але вміст Fe в ґрунті зазвичай суттєво вищий, ніж Zn, через що дефіцит заліза у відкритому ґрунті, на богарі трапляється рідко. Куди частіше трапляються випадки негативного впливу токсичних концентрацій заліза, особливо закисних його форм.
Читайте також: Як у намаганні зекономити на добривах не потрапити на вудочку «диво-засобів»
За приблизними даними, які наводить Alex Feldman, кукурудза «виносить» 18-20 г Zn/т зерна, при вдвічі вищій потребі. Соняшник виносить 42 г/т, а потребує 55 г/т, озимий ріпак — 40 г/т при потребі 150 г/т, а озима пшениця виносить 29 г/т при 80 г/т потреби. При цьому показники виносу і потреби залежать від групи стиглості конкретного сорту/гібриду, рівня врожайності.
Якщо з’явилися симптоми дефіциту цинку, потенціал врожайності вже знизився
На зернових культурах дефіцит цинку проявляється у вигляді міжжилкового хлорозу, побіління та некрозів середнього ярусу та молодих листків.
Якщо ви бачите ці симптоми, дефіцит вже вплинув на потенціал врожайності. Саме тому потрібно попереджати дефіцити, досліджуючи агрохімічні параметри ґрунту.
Трапляється також прихований дефіцит, коли візуально рослина виглядає здоровою, але концентрація елемента критично низька. В такому разі точно виявити проблему допоможе тканинна діагностика рослинного матеріалу. Це допоможе виграти трохи часу, щоб компенсувати нестачу додатковим підживленням.
В Україні існує певна зональність по забезпеченню цинком, зумовлена типом ґрунту та особливостями його утворення. Наприклад, середньо- та важкосуглинкові чорноземи, каштанові, темно-сірі ґрунти центральної, східної, південно-західної та південної України, зон Українського Степу та Лісостепу, що сформовані на лесах і лесовидних суглинках, мають достатній рівень цинку.
Хронічний дефіцит Zn в ґрунті притаманний Поліссю та північно-західній частині України, що підтверджено даними міжнародного проєкту картографування ґрунтів світу GEMAS Project, у ході якого досліджували ґрунти Європи на вміст важких металів, зокрема, міді та цинку.
Найбільш критична ситуація з цинком у ґрунтах на півночі Чернігівської, Житомирської, Рівненської та Волинської областей.
Джерела цинку в добривах і альтернативні джерела
Листкові добрива, які містять Zn — кристалічні водорозчинні солі сульфатів, нітратів, хлоридів цинку, оксидні суспендовані цинкові добрива, різноманітні хелати цинку (EDTA, DTPA тощо), органічні комплекси з цинком, лігносульфонати.
Наприклад, в гранульованих комплексних добривах цинк зазвичай знаходиться у формі сполук сульфату, нітрату, карбонату (важкорозчинна форма) цинку. Окремо також додають хелатні сполуки Zn до стартових рідких добрив для ультралокального внесення для уникнення негативної взаємодії діючої речовини цинку з карбонатами в ґрунті та з ГВК.
Окрім органічних і мінеральних добрив, певна кількість цинку зафіксована в рослинних рештках, що залишаються в полі. Ступінь їх мінералізації напряму обумовлює кількість потенційно доступного цинку для наступної культури в сівозміні. Теж саме стосується і органічної речовини ґрунту, в цілому.
Окремо хочу зазначити, що в якості можливих джерел не лише цинку, а й інших поживних елементів, зокрема, металів, можна використовувати відходи металургійної і коксохімічної промисловостей, різноманітні недогарки, золу, цементний порох, шлаки тощо. Проте, занепад важкої промисловості внаслідок військових дій в східних регіонах країни ще довго не дасть можливості розвивати цей напрям.
Які мікроелементи сумісні з цинком?
Залежно від необхідності, цинк можна вносити як окремо, так і в комбінації з іншими елементами.
Зауважу, що потреба в додатковому внесенні цинкових добрив, як основних так і листкових, зростає із внесенням високих норм азотних (в першу чергу тих, що місять NO3-), на карбонатних та органічних (торфи) ґрунтах за лужного рН (>7,5-8,0) та за високого вмісту фосфатів в ґрунті, де доступність Zn може знижуватись.
Критичний рівень цинку різниться для різних типів ґрунтів. Так, для легких супіщаних ґрунтів вміст цинку <1,0 ррм (мг/кг) вважається низьким, для важких чорноземів цей показник становить 2,5-3,0 ррм.
Знову ж таки, потрібно зважати на стан ґрунтів в господарстві, їх специфіку, та подбати про своєчасний моніторинг для попередження дефіциту елемента.
Коли проводити моніторинг цинку в ґрунті?
Найкраще відбір зразків для аналізу ґрунту проводити після збору врожаю стернового попередника, тобто перед обробітком ґрунту та внесенням добрив. Показник вмісту цинку не змінюється так динамічно, зі зростанням температур та біологічної активності ґрунту, як азот, тому дані аналізу можна також застосовувати наступного сезону.
Моніторинг цинку в ґрунті оптимально проводити раз на 3-4 роки.
Alex Feldman, автор інформ-порталу «Відверто про живлення рослин»
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.