Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
2023 — рік проса: факти і особливості технології вирощування
У ході 75-ї сесії Генеральна Асамблея ООН оголосила 2023 рік роком проса. І не даремно, адже культура завжди виручає людство у найбільш несприятливі роки.
Адже з-поміж інших культура вирізняється своєю посухостійкістю, відносною невибагливістю до умов вирощування, а крім того, мінімальною потребою у ресурсах і стійкістю до зміни клімату, що актуально зараз.
Нерідко просо вирощують як страхову культуру для пересіву озимих, а також як післяжнивну після озимих. Велику користь приносить просо як кормова культура, яка може забезпечити урожай зеленої маси до 15 т/га. Також просо вподобали ноутільщики, які висівають її в проміжні посіви або як покривну культуру для багаторічних трав.
Тим не менш, просо в Україні втратило свою популярність і є культурою нішевою, хоч і лишилося складовою харчування українців.
Кілька років тому ми писали про технологію вирощування культури. Зараз же, у світлі останніх подій, пов’язаних з проблемами, які завдає посуха у всьому світі та актуалізацією питання продовольчої безпеки внаслідок війни, спричиненої росією, варто пригадати особливості проса як культури та пов’язані з ними елементи технології вирощування.
Урожай проса в Україні і середня врожайність
Площі під просом в Україні в останні роки скорочуються пропорційно вдвічі. Зокрема, в минулому році посівні площі під культурою зменшилися до 49,5 тис. га, тоді як в 2021 сіяли 77,7 тис. га, а в «буремному» 2020-му — 154,6 тис. га. Трохи більше, ніж втричі за три роки.
Середня врожайність проса в Україні знаходиться на рівні 2,0-3,5 т/га. У минулому році збирали в середньому 2,38 т/га, що на 0,76 т/га вище, ніж в 2021-му.
Внутрішнє споживання проса в Україні на сьогодні не перевищує 80 тис. тонн.
Просо витримує спеку, а як щодо холоду?
Просо відрізняється посуховитривалістю і навіть жаростійкістю, що робить його придатним для вирощування у південних країнах, зокрема, на африканському континенті.
В Україні просо відносять до пізніх ярих культур, початковий розвиток яких збігається з випаданням літніх дощів, що добре для стартового розвитку культури. Втім, коефіцієнт водоспоживання проса становить лише 350 га/ц, що майже вдвічі менше, ніж у гречки та ячменю. Для проростання культурі потрібно 25-30% води від її маси. Для порівняння, гречці потрібно щонайменше 50%.
Інша ситуація щодо витривалості проса до низьких температур. Якщо посуху і навіть спеку культура толерує, то за температури 3-5°С ростові процеси в рослинах уповільнюються і сходи гинуть. Тим не менш, у лабораторії селекції проса Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва вчені працюють над створенням холодостійких сортів, здатних легко переносити низькі позитивні температури.
Саме тому сіяти просо варто не раніше другої половини травня, коли ґрунт добре прогріється, а ризик зниження температур і повернення нічних заморозків мине.
Оптимальні температури для розвитку проса такі:
- проростання насіння — 8-10°С;
- поява сходів — 10-11°С;
- цвітіння — 20-24°С.
Найбільше вологи просо потребує під час проходження генеративних фаз. Критичний період настає в середньому за 20 днів до викидання волоті і триває до кінця цвітіння, яке триває 30-40 діб. Дефіцит вологи у цей час може призвести до стерильності колосків.
Вологість ґрунту на рівні 60-80% в цей час є гарантом високого врожаю проса.
Вимоги проса до ґрунтів
Найкраще росте і розвивається просо на чорноземах і каштанових ґрунтах, втім добре почувається й на менш родючих. Основна вимога до ґрунту — аерація, оскільки коренева система культури від природи має слабку засвоювальну здатність, тож тут треба посприяти.
Обробіток ґрунту для проса передбачає проведення осінньої оранки або глибокого розпушування на глибину 25-27 см. Передпосівний обробіток — ранньовесняне закриття вологи боронами і культивація. Так, зокрема, роблять у СФГ «АСТРА», про чий досвід вирощування можна дізнатися за посиланням.
На добре розпушених ґрунтах просо формує густе сплетіння коренів, а за достатньої вологості нижні надземні стеблові вузли утворюють повітряні (опірні) корені подібно до кукурудзи. На щільних і перезволожених ґрунтах просо розвивається із затримкою, що врешті-решт негативно позначається на врожайності. Не любить культура і кислих ґрунтів та найкраще себе почуває за нейтральної реакції ґрунтового розчину (рН 6,5-7,5).
Сівба проса, удобрення і догляд за посівом
Сіють просо звичайним рядковим способом. За оптимального зволоження посівного шару ґрунту, насіння загортають на глибину 3-5 см. За нестачі вологи — заглиблюють до 5-7 см.
Норма висіву насіння для різних природно-кліматичних зон:
- Полісся — 3,7-4,0 млн/га (28-30 кг/га);
- Лісостеп — 3,3-3,5 млн/га (24-26 кг/га);
- Степ — 2,3 млн/га (16-18 кг/га).
Попри невибагливість до ґрунтів, просо вибагливе до поживних речовин, зокрема, до азоту. Азот варто давати вже у фазу 3-4 листки, що сприятиме інтенсивному росту вегетативної маси. Ще раніше культура потребує фосфору. Загалом же на формування 1 ц зерна просо потребує близько 2,5-3,5 кг азоту, 1,5 кг фосфору і 3,5 кг калію, тому під основний обробіток варто вносити мінеральні фосфорно-калійні добрива в орієнтованих нормах:
- Полісся — 60-70 кг/га;
- Лісостеп — 40-60 кг/га фосфору і калію;
- Степ — 40-50 кг/га фосфору і 30-40 кг/га калію;
- 20 кг/га д.р. азоту перед виходом в трубку, або, наприклад, 100 кг/га карбаміду.
Органічні добрива — під попередник.
Захист посівів від бур’янів доцільно проводити у фазі 3-х листків.
Варто додати, з міркувань запобігання накопиченню шкодочинних організмів у полі, просо не слід розміщувати після сорго, соняшника, кукурудзи і ячменю.
До прикладу, серед хвороб, які найчастіше вражають просо, — септоріоз, гельмінтоспоріоз, летюча сажка і бактеріози. Збудники можуть переходити на просо від інших злакових, а тому дотримання сівозміни, просторової ізоляції між полями злакових культур, знищення бур’янів і загортання післяжнивних решток у ґрунт — must have.
Особливості збирання проса і до чого тут сорти?
Готувати комбайн в поле потрібно, коли 70% волоті достигло. Спершу провести десикацію.
Зазвичай збирання врожаю проса припадає на другу декаду серпня. Роблять це двома способами — прямим комбайнуванням і роздільним (двофазно) за вологості зерна 26-28%. Залежно від того, яка техніка наявна в господарстві, обирати сорт проса. Для прямого комбайнування потрібні стійкі до осипання сорти з балом стійкості 8-9, наприклад, Омріяне, Чабанівське, Живинка. Цікаво, що такі сорти можна збирати за вологості зерна 15,5-16,0% без істотних втрат врожайності, тоді як збирання за такої вологості інших сортів може призвести недобору 30-40% врожаю.
Станом на 3 квітня у державному реєстрі сортів України представлено 33 сорти проса вітчизняної селекції.
Бути чи не бути: переваги і недоліки вирощування проса
Як було зазначено вище, просо краще за інші злакові культури витримує ґрунтову й повітряну посухи, а тому може гідно замінити менш посухостійку культуру в сівозміні. Крім того, просо належить до солевитривалих культур.
Недолік, який відлякує аграріїв від культури, — рентабельність, яка відносно більш популярних культур занижена. Крім того, на заваді стає непрозорість ринку культури — які обсяги потрібні та куди збувати, адже пропозиція формується переважно за рахунок внутрішнього ринку. Аналітик з розвитку зернових та олійних культур Андрій Біленький зазначив, що це нестандартний трейд, де ринки попиту невеликі і нарощування кількості не дасть маржинальність базових ринків. Має місце висока волатильність цін, коли обсяги попиту невеликі, а пропозиція швидко змінюється. Проміжки часу з високою маржинальністю потрібно вміти передбачити із ситуації на світовому ринку.
Водночас можливість балансування сівозміни, порівняно менша конкуренція з боку виробників і покупців та наявність внутрішнього ринку є непоганими передумовами для вирощування проса, коли зовнішні ринки залишаються обмеженими.
© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com