Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Економія під час війни: чи допомагає точне землеробство?
Сезон у розпалі, та в умовах воєнних реалій голови аграріїв «закипають» вже. Що сіяти? Чи варто вкладатися в озимі зернові? Яка культура дасть більший прибуток?
Робити ставки на канали експорту, логістику в межах країни та ціни на пальне, на добрива й ЗЗР, а ще відстежувати тенденції світової сівозміни… Хто і що буде вирощувати цьогоріч у зв’язку з війною в Україні, де був неврожай, а де навпаки — фул хаус, щоб не «перегодувати» ринок і не спустити ціни слідом за славнозвісним руським кораблем. Продумати все можна, але як передбачити змінні чинники?
Турбує це питання і агрохолдинг Місака Хідіряна A.G.R. Group. На сезон 2022 планів мали багато. Через війну реалізували не все, проте є результати, які тішать. Наприклад те, що на полях, звільнених від окупації, встигли відсіятися. А ще приносять плоди технології точного землеробства, які в холдингу активно впроваджують з 2019 року. Більше про це ми розпитали директора з інформаційних технологій та технічних питань, члена правління компанії Ігоря Богданова.
Технології точного землеробства економлять 3-7% ресурсів
«На всьому земельному банку, де ми застосовуємо технології ТЗ, ми заощаджуємо від 3 до 7%. Сюди входить і економія на посівматі, і на добривах, і ЗЗР. Плюс — збільшення виробітку техніки, що теж свого роду економія», — каже Ігор Богданов.
За підрахунками директора з інформаційних технологій, впровадження тільки точного водіння дозволило збільшити виробіток на 25% та зекономити 12% часу. Адже за таких умов обробляється фактична площа поля без перекриттів.
Точні сигнали дають змогу працювати з нульовим перекриттям
«Перехід до технологій точного землеробства в A.G.R. Group розпочали з Гребінківського і Броварського кластерів. Нині ж у системі ТЗ працюють чотири кластери холдингу, доступні для обробітку. Мова йде про Чернігівський, Гребінківський, Броварський і Лохвицький кластери», — каже Ігор Богданов.
Починали, як і годиться, з точних сигналів та інвестицій у власні RTK-станції. Потім у техніку та обладнання. Зокрема, лише в 2020 році на впровадження ТЗ у двох кластерах було витрачено 1 млн грн. Ще €120 тис. вклали в 2021 році у докупівлю необхідних підписок та розблокувань техніки John Deere.
Цьогоріч точні сигнали в A.G.R. Group використовують в повному обсязі на операціях обробітку ґрунту, сівби, обприскуванні та збиранні врожаю.
«Точні сигнали дають змогу працювати з нульовим перекриттям, а також запобігати перекриттям на вхід/вихід ВВП на лінію обсіву. Практично всі наші сівалки обладнані опцією відключення секцій. Обприскування в нас теж проходить колія в колію», з відключенням секцій на перекриттях — поділився фахівець.
Від десикації дронами довелося відмовитися
Як і більшість сільгоспвиробників, цього року A.G.R. Group теж стикнувся з потребою перегляду сівозміни. Разом зі зміною культури довелося підлаштуватися ще під одну реалію військового часу — відмову від дронів та будь якої авіації.
«Безпілотники ми зазвичай використовували на озимих і для десикації. Однак через розташування наших кластерів у прикордонних областях (Чернігівська, Сумська, Київська) та, відповідно, заборону на використання дронів військовими адміністраціями, десикацію проведемо обприскувачем. Це додаткові витрати й навантаження на агрегат, але так наразі безпечніше для оператора», — пояснив Ігор Богданов.
Серед заморожених війною проєктів — сівба по зонах ефективності, модернізація розкидачів та зрошувального обладнання
На сезон 2022 в холдингу планували провести диференційовану сівбу по зонах ефективності, але реалізувати план вдалося тільки на демо-полях.
Причиною цьому стала тимчасова окупація окремих областей, де знаходяться поля A.G.R. Group (прим. ред. — на початку війни компанія мала доступ лише до Лохвицького та Гребінківського кластерів).
«Ми були дуже обмежені в часі, тому від диф. сівби відмовилися. Декілька демо-полів ми зробили, але великі площі не засіяли», — каже директор інформаційних технологій та технічних питань.
Крім того, інвестиційний бюджет компанії включав обладнання розкидачів міндобрив датчиками для диференційованого внесення сипучих добрив. Наразі цю інвестицію відклали до кращих часів.
«Ми ще не закуповували добрив, оскільки роздумуємо щодо сівозміни. Та в цьому році я все ж планую або використати найманий, або переобладнати хоч один наш розкидач під диференційоване внесення сипучих добрив.», — додав він.
Оптимізація виробництва в умовах війни: поради фахівців
В холдингу мають досвід користування найманою технікою. Зазвичай вантажною, яку задіюють у період збирання врожаю для перевезення продукції з полів на елеватори. А минулого року в A.G.R. Group вперше практикували здачу власної сільгосптехніки в оренду. Оскільки в холдинзі вирощували пізні зернові, то під час збирання ранніх зернових комбайни простоювали.
Ще один зірваний війною проєкт A.G.R. Group — модернізація зрошувального обладнання в господарстві в Новотроїцькому районі на Херсонщині. Плюс цього року мали ще 250 га на Півдні переводити на зрошення.
Найбільшим плюсом зрошення в компанії називають диверсифікацію ризиків та незалежність від опадів. Метою було перевести 40% земельного банку у південному регіоні на зрошенні, щоб застрахуватися від пов’язаних із посухами ризиків. Здійснювати заходи з модернізації, реконструкції і будівництва зрошувальних систем планували у співпраці з Інститутом зрошуваного землеробства.
Читати також: Можливості застосування БПЛА в рослинництві: де агроному знадобляться дрони
Варто зазначити, що під зрошенням в Херсонській області знаходиться близько 2400 га земель агрохолдингу. До повномасштабного вторгнення там буяла озима пшениця, наразі ці землі в окупації.
На забур’янених ділянках практикуємо міжрядний обробіток
«Цей захід ми проводимо не по всій площі, а тільки на проблемних забур’янених ділянках як підстраховку. Цьогоріч робили скільки встигали на три агрегати, 800-900 га. Міжрядна культивація дозволяє не застосовувати зайвий раз ЗЗР та не витрачати на них кошти. Це і допомагає заощадити», — каже Ігор Богданов.
Міжрядні культиватори в холдингу мають КРН вітчизняного виробника. Ігор Богданов відмітив, цьогоріч планували купити культиватори оснащені камерами та системою підрулювання.
«Така система з камерою запобігає вирізанню рядків культурних рослин і, з досвіду колег, технологія забезпечує непоганий результат. Збільшує наробіток по культивації і зменшує ризик травмування рослин», — додає фахівець.
На жаль, через війну і цю інвестицію довелося відкласти до кращого часу, та в A.G.R. Group плекають надію, що цей час не забариться. А впроваджені після перемоги новинки увіллються в уже вибудовану систему ТЗ і віддячать збільшенням енергоефективності сільгоспмашин, додавши ще пару відсотків виробітку до отриманих 25%, плюс економії до досягнутого рівня 7%.
© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com