Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
КліматКонтроль. Холодостійка та посухостійка кукурудза на Чернігівщині
Чернігівщина ще донедавна вважалась зоною Полісся та Лісостепу. Та кліматичні зміни в останні декілька років торкнулись і цього північного регіону України. Як місцеві аграрії «відповідають» на такі зміни, як вибудовують свої технології вирощування культур, ми дізнавались у рамках проєкту КліматКонтроль, який започатковано разом з компанією «Лімагрейн-Україна». Наразі з’ясовуємо “кукурудзяні нюанси” у СТОВ «Прогрес».
Землі господарства розташовані біля міста Бахмач Ніжинського району. Обробляють 2300 га, цьогоріч сіяли кукурудзу (1400 га), озиму пшеницю (500 га), соняшник (400 га). Однак, як розповів головний агроном підприємства Олександр Дворніченко, на найближчі кілька років планують змінювати сівозміну.
«Минулоріч у сівозміні були також ріпак і соя, але надалі хочемо змінювати структуру посівів ще кардинальніше. Річ у тім, що раніше в господарстві сівозміна була перенасичена соняшником, він повертався на одне й те саме поле через 1-2 роки. Відповідно, у ґрунті накопичилося багато хвороб, урожайність культур падала. Я працюю тут другий рік, зрозумів ситуацію і буду її виправляти. Соняшник ще на наступний рік планую, а тоді повністю засіватимемо декілька років поспіль усі 2300 га кукурудзою — будемо виводити трохи хвороби з полів, поліпшувати фітосанітарний стан», — пояснив фахівець.
Взагалі ж пан Олександр працює на Чернігівщині уже 15 років, і зізнається, що може спостерігати протягом цього часу, як «зміщується» кліматична зона. Раніше це було «яскраво виражене» Полісся, з достатнім зволоженням. Зараз регіон починає набувати ознак зони ризикованого землеробства, з нестачею опадів та періодичними катастрофічними явищами на кшталт буревіїв.
До цього додаються ще й інші нюанси. Зокрема, ґрунтові умови, про що зауважив Юрій Нестеренко, менеджер з регіонального розвитку по Чернігівській області компанії «Лімагрейн Україна».
«Окрім кліматичних, в регіоні досить специфічні й ґрунтові умови. У південній частині переважають чорноземи, а решта області — ґрунти легкого механічного складу в яких волога не тримається. Крім того, влітку збільшується період з температурою повітря вище 30 °С і він співпадає з фазами цвітіння та наливу зерна кукурудзи, що негативно впливає на запилення, а через посуху подекуди не вистачає вологи для якісного наливу зерна», — каже експерт.
Тим не менше, за його словами, кукурудза залишається основною культурою для Чернігівщини, площі під нею щорічно збільшуються. До того ж в останні роки в регіоні дедалі більше освоюються покинуті й необроблювані землі. Розкорчовуються заліснені ділянки і вони засіваються переважно кукурудзою, адже вона не така вибаглива до ґрунту, натомість добре реагує на удобрення. І, звісно, аграріїв приваблює ціна на кукурудзу, що останнім часом досить вигідна.
Поля у СТОВ «Прогрес» також відрізняються широким спектром типів ґрунту. Як зазначає головний агроном, тут є і чорноземи опідзолені, і чорноземи вилуговані, є супіщані ґрунти, і навіть торф’яні. На останніх, до речі, кукурудза також непогано росте. Правда, якщо вологи достатньо, як от у нинішньому сезоні.
Загалом, за словами Олександра Дворніченка, цей рік для культури виявився неоднозначним. Кращим стосовно вологи, натомість складнішим за іншими аспектами.
Почалося з прохолодної весни. Власне, як зауважив пан Олександр, посіяли в нормальних умовах — в оптимальні терміни, за температури ґрунту вище 10 °С на глибині загортання насіння, і вологи вистачало. Але після посівної прийшло різке похолодання з дощами. Опади — то добре, звісно, але через низькі температури кукурудза довго не сходила.
«Така ситуація вже не перший рік. Ґрунт не прогрівається, дощі йдуть холодні, кукурудза в стресовому стані може перебувати до 2-3 тижнів. І наразі вихід один — підбирати відповідні гібриди, холодостійкі, які можуть трохи перележати у ґрунті, трохи довше не сходити. Треба лишень збільшити глибину залягання насіння, щоб не зачепило приморозками. А є ще ризики похолодання вже в період, коли кукурудза зійде, — на початку червня. Також останнім часом трапляється, що під час цвітіння культури стаються перепади температури. Вдень на сонці може підскочити до 40 °С. Це теж негативно впливає — може відбутися незапилення, скидання зерна, кількість рядів зменшується тощо», — пояснює головний агроном.
Втім, за його словами, знизити негативні впливи таких умов можна також підбором гібридів. Зокрема, вирощувати лінійки з різним ФАО. В господарстві сіють гібриди від найменшої рекомендованої для регіону групи стиглості до вищої — з ФАО понад 300. Хоч деякі сусіди, каже пан Олександр, сіють навіть ФАО 400-450. У «Прогресі» так не експериментують. Цьогоріч, наприклад, сіяли мінімальне ФАО 220, максимальне — ФАО 350. На наступний рік, правда, планують трохи змістити ці групи у бік зниження. Тобто мінімальне буде ФАО 160, максимальне ФАО 350. Адже площі посівів кукурудзи розширяться до 1900 га, тож потрібно буде оперативно її зібрати, аби встигнути після жнив обробити ґрунт і підготувати його до наступної посівної культури на ще більших площах.
Серед посіяних цьогоріч 3 гібриди селекції Лімагрейн. За словами Олександра Дворніченка, хоч у цьому господарстві він працює лише 2 сезони, але з гібридами від компанії «Лімагрейн Україна» вже має справу давно, добре знає їхні переваги, тож вибір продуманий.
«Це популярні й досить потужні гібриди Адевей (ФАО 290), ЛГ30315 (ФАО 280), ЛГ3350 (ФАО 350). Адевей сію вже тривалий час, і хоч для монокультури він не дуже підходить, але його можна раніше сіяти тому, що він не боїться холодного ґрунту.На наступний рік я його знову замовлю. Це стабільний гібрид. На будь-яких типах ґрунтів, за різних умов він ніколи не давав збоїв по урожайності. І якщо ми ставили планку, то він завжди виходив на потрібні показники, «пробачаючи» нам помилки, недопрацювання тощо. В заліковій вазі він завжди дає за 10 т/га», — розповів пан Олександр.
Переваги ЛГ30315 головний агроном вбачає у тому, що цей гібрид придатний до монокультури, а також має хорошу вологовіддачу.
«Цього року ми почали збирання ЛГ30315 одним із перших і вологу він показував на рівні 18%. А урожайність у заліковій вазі — 10,2 т/га. У нас його було лише 220 га, але те, що ми його швидко зібрали, — дуже допомогло. Справа в тому, що цього року збирання кукурудзи ми розпочали на три тижні пізніше ніж зазвичай із-за затримки розвитку культури на початкових фазах розвитку та досить прохолодної та дощової погоди у вересні місяці, в наслідок чого рослини продовжили вегетацію та не скидали вологу. От зараз уже кінець листопада, а ми ще багато площ тільки дозбируємо», — зазначив Олександр Дворніченко.
За його словами, ЛГ30315 хоч і зібрали раніше, але перестою він не боїться. Так само, як і Адевей, поле якого ми якраз оглядали. На календарі було вже 23 листопада, але головний агроном сміливо залишив гібрид іще у полі, поки люди й техніка на інших площах вносили безводний аміак, готуючи їх під урожай наступного року.
«Ви можете самі переконатись, що на кукурудзі качан тримається міцно, стебло не переламується, посіви можуть іще почекати збирання без втрат. Я спокійний, бо знаю, що цей гібрид не підведе», — упевнено стверджує пан Олександр.
На цьому полі 3 тижні перед тим зробили обкошування, щоби трохи «провітрити» посіви. Адже на масиві ґрунт чорноземний, а крім того, з усіх боків він оточений широкими лісосмугами. Тож мікроклімат вологий, що трохи заважало кукурудзі віддавати вологу. Тоді бункер показав 14,2 т/га за вологості 21,3%. Тож головний агроном очікує тут зрештою отримати 11 т/га в заліку.
Що стосується ЛГ3350, то за його словами, це досить потужний гібрид. При цьому він екстенсивного типу і добре почувається на ґрунті, обробленому не по класиці. Тобто без оранки — лише дискуванням. Господарство практикує такий обробіток на деяких полях у зв’язку з уже згаданою проблемою поширення хвороб після насичення сівозміни соєю та соняшником, зокрема склеротиніозу. Щоб не заробляти плугом склероції на глибину оранки, де вони будуть зберігатися упродовж тривалого часу, а поверхневим обробітком спровокувати їх проростання у верхньому шарі ґрунту на посівах кукурудзи, яка не боїться цієї хвороби. Крім того, гібрид добре віддає вологу та показує гарну врожайність — 12,3-12,8 т/га.
Перелічені 3 гібриди господарство планує сіяти й наступного року. Але, за словами головного агронома, придбають ще один. Новинка від Лімагрейн— гібрид Жаклін (ФАО 240).
«Це гібрид для ранніх термінів посіву, його можна сіяти при температурі ґрунту 7-8 °С на глибині загортання насіння, за умови подальшого наростання температури. В нього швидкий стартовий ріст. І при цьому гібрид досить посухостійкий, з раннім цвітінням, завдяки чому він формує урожай до настання спеки. Підкреслю, що це взагалі характерна ознака для гібридів нашої селекції Лімагрейн — вони зацвітають раніше від конкурентів з таким самим ФАО, що дає змогу «проскакувати» спекотні періоди в нашому регіоні. Також вони раніше формують урожай, що позитивно впливає на урожайність», — пояснює Юрій Нестеренко.
За його словами, посухостійкість зараз взагалі в центрі уваги селекціонерів компанії. За останній час виведено лінійку гібридів HYDRANEO®, які більш ефективно використовують вологу і менше реагують на повернення весняних холодів. Відповідно, вони менше стресують у жорстких умовах, ймовірність появи яких зі зміною клімату стає дедалі вищою.
Експерт додає, що іще років 5-6 тому Чернігівські аграрії підвищували ФАО кукурудзи в надії на вищу врожайність. Але зараз знову повертається тенденція до зниження ФАО. Через часті посухи гібриди з високим ФАО можуть у фазі цвітіння й наливу зерна потрапити в посушливий спекотний період.
«З одного боку, через часті посухи гібриди з високим ФАО можуть у фазах цвітіння та наливу зерна потрапити в посушливий, спекотний період. З іншого боку, гібриди з ФАО 350 і вище в нашому регіоні можуть не визріти. Здебільшого в таких гібридів повільний стартовий ріст у весняний період і вони більше стресують через повернення холодів навесні. А потім ранні вересневі приморозки, які досить часто спостерігаються в даному регіоні, не дають змоги кукурудзі достатньо визріти. Розуміючи цю проблему, компанія «Лімагрейн Україна» вводить до лінійки гібриди різних груп стиглості та рекомендує господарствам розділяти ризики, висіваючи гібриди різних груп стиглості. Гібриди з меншим ФАО зазвичай кременисто-зубовидні, їх можна висівати в більш ранній період, вони мають більш швидкий стартовий ріст і хорошу посухостійкість, ці гібриди підходять для посіву на різних типах ґрунтів. А гібриди з ФАО 300-360 більш теплолюбні, мають зубовидний тип зерна з хорошою вологовіддачею, ми рекомендуємо їх сіяти при температурі ґрунту 10°С на глибині заробки насіння, на родючих, чорноземних ґрунтах, де вони показують найкращий результат», — пояснює Юрій Нестеренко.
Оглядаючи поле, ми ще розпитали головного агронома про нюанси технології вирощування кукурудзи в господарстві. За його словами, прийшовши минулоріч разом із новим директором, відразу розпочали впроваджувати зміни у виробничі процеси.
Зокрема, поставили на сівалку висівні апарати точного висіву, щоб не було двійників і пересівів, і знизили норми висіву кукурудзи, за словами пана Олександра, це дало значну прибавку. Планують впровадити змінні норми висіву кукурудзи,що в свою чергу дасть змогу підвищити продуктивність посівів та більш економно використовувати насіння.
«Я ніколи не сію кукурудзу густо. Залежно від ФАО, починаємо сіяти з 78 тис./га, і чим вище ФАО, тим менше норма висіву, доходимо до 70 тис./га. Тобто на момент збирання кукурудза буде стояти десь 65-68 тис./га, і цього цілком вистачає, бо вона якщо не загущена, то добре компенсує і виходить на кращу врожайність. А тим часом економиться насіння. Бо бувають роки несприятливі, через загущення можна навіть отримати недобір врожаю. Минулого року ми ще сіяли без такої технології, і різниця в урожайності (при тому, що минулий сезон був також непоганим по кукурудзі) зараз сягає вже 1 тонни в заліку», — розповідає агроном.
Надалі планують робити регулярні аналізи ґрунту на полях, докупити та встановити на сівалки обладнання для внесення РКД. А після кількох років «викорінення» хвороб, знову повернутись до багатопільної сівозміни.
Тож ми побажали господарству успіхів у всіх починаннях і поїхали далі, бо на Чернігівщині нас іще чекали поля ріпаку, про що ми розповімо у наступному блозі.
А всі матеріали проєкту КліматКонтроль ви можете почитати ось тут: https://bit.ly/3dhekjS
Алла Гусарова, SuperAgronom.com