Світу загрожують багаторічні мега-посухи — європейські дослідники

Науковці Швейцарського федерального науково-дослідного інституту лісів, снігу та ландшафту (WSL)  разом із колегами з Австрії підготували дослідження посух у світі за 40 років спостережень. Вони підкреслюють, що посухи зазвичай помічають лише тоді, коли вони завдають шкоди сільському господарству або помітно впливають на ліси.

Вчені проаналізували глобальні метеорологічні дані та моделі посухи з 1980 по 2018 рік. Вони показали тривожні тенденції — збільшення кількості багаторічних посух, які ставали довшими, більш частими та екстремальними, охоплюючи все ширші території.

Фахівці проаналізували аномалії кількості опадів і випаровування води з ґрунту та рослин, а також їхній вплив на природні екосистеми в усьому світі.

Це дало їм змогу визначити появу багаторічних посух як у добре вивчених, так і в менш доступних регіонах планети, таких як як тропічні ліси та Анди, де доступно мало даних спостережень.

«У той час як луки помірного клімату найбільше постраждали протягом останніх сорока років, бореальні ліси (включаючи тайгу, хвойні ліси, утворення рослин, пов’язане з холодним помірним кліматом) і тропічні ліси, здається, протистояли посухам ефективніше», — каже Дірк Каргер, один з авторів дослідження.

Однак невідомо, як довго навіть стійкі ліси витримають зміну клімату, відзначають експерти. Мегапосухи мали найбільший прямий вплив на луки помірного клімату. Гарячі точки включали захід США, центральну та східну Монголію та південно-східну Австралію. Довгострокові майбутні наслідки сильних посух для планети та її екосистем залишаються в основному невідомими, але вчені пропонують деякі прогнози.

Дослідники сподіваються, що результати допоможуть змінити уявлення про посухи та те, як ми готуємося до епізодів посухи.

«Наразі стратегії пом’якшення посух розглядають їх як річні або сезонні явища, що різко контрастує з більш тривалими та сильнішими мега-посухами, з якими ми зіткнемося. Ми сподіваємося, що загальнодоступна база даних про посуху, яку ми надаємо, допоможе тим, хто приймає рішення, спрямувати їх на більш реалістичні підготовчі та профілактичні заходи», — зазначає проф. Франческа Пелліччотті з ISTA, головний спеціаліст проекту EMERGE, у рамках якого проводилося дослідження.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Проблеми структури ґрунту, спричинені змінами клімату: погляд фахівця