Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Особливості сівби озимих культур в регіонах: вибір насіння, протруйників та систем живлення
Вже незабаром розпочнеться посівна кампанія озимих культур, тож саме час дізнатися про всі нюанси та особливості сівби, вибору якісного посівного матеріалу ріпака озимого та озимих зернових, підбору протруйників та систем живлення для кожного регіону України. Про це SuperAgronom.com розповіли експерти компанії «UKRAVIT».
Південний регіон
У Південному регіоні висівають переважно озимі пшеницю, ячмінь та ріпак, а останніми роками — також і горох озимий. Враховуючи те, як змінюються погодні умови, коригується, відповідно, й висів цих культур. Дмитро Худяков, менеджер із технічної підтримки «UKRAVIT» в Херсонській області, зауважує, що, наприклад, якщо в серпні-на початку вересня в період сівби ріпака озимого недостатньо вологи, то кількість посівних площ під цю культуру зменшується, і висівається або зернова група, або на весну — соняшник.
«Поточний агросезон для Півдня є аномальним з огляду на кількість вологи, яка зазвичай виступає лімітуючим фактором у цій зоні. За півроку тут випала майже річна кількість опадів, чого не пам’ятають навіть старші агрономи та жителі регіону. Накопичення вологи наразі дуже потужне, тож прогнозується збільшення кількості посівних площ під ріпак озимий. Якщо в минулому році його на Херсонщині сіяли в межах 90 тис. га, то цього року площі можуть збільшитися до 130 і більше тис. га», — зазначає експерт.
Щодо озимих зернових культур, розповідає Дмитро, в регіоні із року в рік висівають до 500 тис. га пшениці та близько 100 тис. га ячменю. За попередніми прогнозами, ці цифри залишаться сталими. Їх зменшення можливе лише за рахунок збільшення площ під ріпак. Проте експерт зауважує, що, швидше за все, кількість посівних площ під ріпак корелюватиметься з площами під соняшник: чим більше посіють ріпака, тим менше соняшника.
«Насіння озимих культур зазвичай обирають залежно від того, який прагнуть отримати кінцевий результат, а також враховуючи попередник. Якщо йдеться про зернову групу, то ми маємо розуміти цільове призначення врожаю. Наприклад, якщо засіваємо площу під майбутній посівний матеріал, то маємо обрати максимально потужне насіння із високою схожістю, енергією проростання та стійкістю до різних видів шкодочинних об’єктів, а також забезпечити його максимальним захистом. Аграрії, як правило, обирають сорти зернових, стійкі до поширених в нашому регіоні хвороб (фузаріозу, борошнистої роси, плямистостей). Якщо ж використовують власний посівний матеріал (а в більшості випадків саме так і є), захистити його від хвороб потрібно більш потужно», — розповів Дмитро Худяков.
Щодо ріпака озимого, то насіння цієї культури на Півдні здебільшого висівається придбане, попередньо протруєне. Проте останнім часом починають висівати й власний посівний матеріал, навіть гібридний та сортовий. Таким аграріям спеціаліст рекомендує забезпечити насінню і фунгіцидний, і інсектицидний захист. Крім того, необхідно звернути увагу на терміни сівби культури. Якщо мова про ранній посів, то варто віддати перевагу гібридам і сортам із повільним стартом, а якщо планується пізній посів, як у регіоні часто буває, у вересні й навіть у жовтні, то варто обрати сорти та гібриди зі швидким стартом.
«Посівний матеріал обов’язково потрібно попередньо перевірити на спектр показників у лабораторних умовах. Йдеться про схожість, енергію проростання, масу тисячі насінин, а також зараженість хворобами, оскільки, наприклад, таку небезпечну хворобу озимих зернових, як сажка, можна контролювати лише протруюванням: також важливо знати, чи є на насінні збудники фузаріозу, оскільки надалі вони можуть спричинювати кореневі та прикореневі гнилі, фузаріоз тощо. Особливо важливо перевірити власний посівний матеріал, який не має сертифікату якості. Аграрії нашого регіону замовляють цю послугу в «Інституті здоров’я рослин». На основі отриманих результатів можна підібрати протруйник, сформувати оптимальну систему захисту, розрахувати оптимальну норму висіву», — розповів Дмитро.
Експерт рекомендує протруювати посівний матеріал як інсектицидними, так і фунгіцидними препаратами. Однак кожне господарство має власні фінансові можливості, тож досить часто аграрії нехтують інсектицидним захистом. В жодному разі не можна обійтися без інсектицидного протруювання у випадку, коли висівають, як часто буває на Півдні, зернові по зернових, оскільки це спричинює інтенсивнішу заселеність полів типовими шкідниками, які можуть суттєво пошкодити майбутній врожай.
«Для захисту насіння зернових культур від ґрунтових і ранньопіслясходових шкідників аграрії застосовують протруйники Екзор або Матадор. Серед фунгіцидних протруйників великим попитом користуються продукти Ультрасил або Ультрасил Дуо, Супервін, Рекорд. Крім того, дедалі більшої популярності набуває протруйник Паскаль (д.р. флудиоксоніл, тебуконазол, азоксистробін, тіаметоксам), який захищає посівний матеріал від насіннєвої, ґрунтової і аерогенної інфекції та ґрунтових і ранньопіслясходових шкідників», — зауважив Дмитро Худяков.
Неодмінно потрібно протруювати й власний посівний матеріал ріпака озимого: для цього підійдуть протруйники Каріоліс або Ультрасил Дуо. Придбане насіння цієї культури також іноді протруюють — інсектицидним протруйником Екзор або ж препаратом Матадор.
Варто зважити й на те, що на початкових етапах росту насіння потребує максимально сприятливих умов для вдалого старту. Після того, як воно почне проростати, йому необхідно максимум елементів живлення, тому необхідно додатково провести обробку посівного матеріалу озимих культур мікроелементами або стимуляторами росту, або їх комбінацією. Дмитро рекомендує додавати до суміші під час протруювання препарати Авангард Старт і Авангард Стимул. Крім того, можна застосувати продукти Авангард Гроу Гумат або Авангард Гроу Аміно, які забезпечать стимулюючий ефект.
«Щодо ефективної системи живлення, то якщо в нас, як наразі, достатньо вологи, то нам потрібно забезпечити культурам з осені максимальне живлення. Тож необхідно або під основний обробіток, або з посівом культури внести основні добрива: комбіновані (сульфоамофос, амофос, нітроамофоску) або хоча б сульфат амонію. Останні дослідження «Інституту здоров’я рослин» показали, що наші ґрунти містять недостатню кількість сірки, тож я рекомендую застосувати сірковмісні добрива. Крім того, в портфелі «UKRAVIT» є рідке комплексне мікродобриво, що містить усі необхідні макро-, мезо- та мікроелементи і стане у пригоді для живлення культур на початкових етапах росту та розвитку», — підсумував Дмитро Худяков.
Крім того, нагадує фахівець, основні добрива варто попередньо дослідити в лабораторних умовах, оскільки наразі на ринку дуже велика кількість фальсифікату, і не завжди заявлена кількість елементів живлення відповідає дійсності. Крім того, на якість добрив впливають й такі показники, як волога, лужність, рН тощо. Тому ця послуга «Інституту здоров’я рослин» є незамінною для місцевих агровиробників напередодні осінньої посівної кампанії.
Західний регіон
Сергій Циганчук, менеджер із технічної підтримки «UKRAVIT» розповів, що серед озимих культур, які вирощують на Заході, аграрії висівають пшеницю озиму, озимі жито та ріпак і озимий ячмінь, який займає незначні площі.
Спеціаліст зауважує, що зміна структури посівних площ в цьому регіоні залежить переважно від ціни на врожай: наприклад, два роки тому ціни на жито були досить високими, тож площі під цією культурою також збільшилися. А на цей рік аграрії регіону планують з тієї ж причини посіяти більше ріпака озимого. Проте в загальному, структура посівних площ лишається більш-менш сталою. Тим паче, що клімат для озимих культур сприятливий. Єдине, що Полісся наразі розкорчовують, тому посівні площі в недалекому майбутньому можуть збільшитися.
«Ріпак в нашому регіоні вирощувати полюбляють, він на Заході займає значні площі. Умови для посіву зазвичай складаються сприятливі, вологи достатньо. Якщо ж її недостатньо, то сіють одразу після обробітку ґрунту, тож в комплексі з осінніми опадами вологи культурі, щоб успішно увійти на перезимівлю, все одно вистачає. І цей сезон, зважаючи на кількість опадів, винятком не буде. Щодо озимих зернових культур, то враховуючи, що в цьому сезоні ми мали затяжну весну, прогнозувати щось важко, оскільки деякі аграрії навіть ріпак ще збирати не розпочали, і збирання врожаю може затягнутися на невизначений час», — розповів Сергій Циганчук.
При виборі посівного матеріалу озимих зернових культур Сергій рекомендує враховувати попередника. Він розповідає, що як в цьому, так і в минулих роках були ситуації, коли попередником пшениці була пшениця озима, і багато аграріїв мали проблему з кореневими та прикореневими гнилями. Посіви повилягали, раніше достигли, і було щупле зерно. Там, де попередниками були ріпак озимий, соя, соняшник, інші культури, проблем не було. Крім того, значення має й рівень вологозабезпечення.
Щодо насіння ріпака, на Заході переважна більшість аграріїв вирощує гібриди, сортів дуже мало. Як правило, кожне господарство вже підібрало для себе оптимальний варіант насіння по інтенсифікації: за високого рівня інтенсифікації вони обирають більш високопродуктивний гібрид, який стабільно забезпечує високий результат в наявних кліматичних умовах.
«Посівний матеріал перед придбанням неодмінно треба дослідити на цілий спектр показників: схожість, енергія проростання, маса тисячі насінин, зараженість хворобами, шкідниками. Для цього звертаються до фахівців «Інституту здоров’я рослин». Навіть якщо аграрій роками співпрацює з перевіреним постачальником, він все одно намагається впевнитися в тому, що отримав якісний посівний матеріал. Оскільки в ріпаків досить часто зустрічається знижена енергія проростання, і агровиробник не може ризикувати, сіючи таке насіння», — розповів менеджер компанії.
Для вдалого старту озимих культур важливо правильно підібрати протруйник.
Наприклад, якщо мали проблеми із сажковими хворобами чи кореневими гнилями, протруйник необхідно обрати відповідний. Сергій Циганчук рекомендує звернути увагу на протруйники Ультрасил або Ультрасил Дуо. Проти сажкових збудників і кореневих гнилей широко використовується препарат Супервін. Крім того, в минулому році компанія вивела на ринок комплексний протруйник Паскаль, який захищає посівний матеріал від насіннєвої, ґрунтової і аерогенної інфекції та ґрунтових і ранньопіслясходових шкідників.
«Зернову групу ми протруєюємо препаратами Паскаль та Авангард Старт. Та й система захисту колосових в нас теж від «UKRAVIT». Ми в господарстві дуже задоволені якістю препаратів та їхньою ефективністю. Якщо я щось не знаю, то приїжають консультанти і підказують, допомагають іноді і з системою захисту. Консультанти складають орієнтовні схеми захисту на осінь, а також на ярі культури. В цілому, ми тісно співпрацюємо», — розповів Володимир Кугіль, агроном ФГ «Соломія», що на Волині.
Щодо насіння ріпака, то оскільки власного посівного матеріалу на Заході майже не висівають, він йде вже протруєним від виробника як фунгіцидним, так і інсектицидним препаратами.
«Проте, якщо посівний матеріал протруєний лише фунгіцидним протруйником, аграрії можуть додатково протруювати його таким препаратом, як Екзор, раніше також попитом використувався протруйник Матадор. Крім того, посівний матеріал добре реагує на обробку мікроелементами та стимуляторами росту, тож я рекомендую додавати до бакової суміші при протруюванні Авангард Старт, Авангард Фосфор + Калій, Авангард Стимул, Авангард Гроу Гумат», — підсумував експерт.
Оскільки ґрунти на Заході переважно торф’яні та піщані, зауважує Сергій, культури потребують внесення великої кількості фосфорно-калійних добрив, особливо калійних. Крім того, важливо попередньо перевірити якість добрив, які будуть вноситися, в лабораторних умовах, оскільки на агрохімічному ринку наразі дуже багато фальсифікату. Щодо показників, то якщо йдеться про азотні добрива, то перевіряють азот в амідній, амонійній, нітратній формах, калій і фосфор, якщо про мікродобрива — вміст діючих інгредієнтів. Так аграрій на 100% буде певний, що культури отримають необхідне живлення.
Північно-Центральний регіон
Роман Ракша, менеджер із технічної підтримки «UKRAVIT» в Черкаській області, розповідає, що в північно-центральному регіоні вирощують пшеницю озиму, ячмінь озимий та ріпак озимий. Внаслідок інтенсивного потепління останніх десятиліть значно змінились структура сільськогосподарського виробництва, площі посівів польових культур і рівень їх врожайності, особливо територіально.
«Умови на сьогодні для посіву ріпака озимого позитивні. Але погодні умови нестабільні, і тому рішення для посіву на кожному полі аграрій приймає сам. Ріпак — дрібнонасіннєва культура і є особливо чутливою до дотримання технології як під час сівби, так і під час вирощування. Розвиток культури дуже залежить від погодних умов: особливо вирішальними фактором для високих врожаїв є період під час висіву, восени та взимку. Ще ріпак позитивно реагує на інтенсивність обробітку. Відтак, ґрунт має бути добре і глибоко розпушеним, аби коренева система змогла швидко рости й розвиватися», — зазначив Роман Ракша.
Експерт наголошує, що одним з основних факторів високої врожайності культур є насіння. Тільки чистосортне, високої генерації, не уражене хворобами, вирівняне за розміром і масою, насіння здатне формувати високопродуктивні посіви. В насінні не повинно бути механічних домішок вище встановленої норми, які погіршують технологію сівби, засмічують посіви, знижують якість продукції. Основні посівні якості насіння характеризуються такими показниками, як чистота, вологість, енергія проростання, схожість, маса тисячі насінин.
«Під час вибору насіння гібриду ріпака озимого потрібно враховувати особливості та умови певної кліматичної зони. Так, при вирощуванні ріпака в посушливих регіонах слід віддати перевагу більш посухостійким гібридам. В умовах помірного та достатнього зволоження краще обирати інтенсивні гібриди зі стійкістю до збудників основних хвороб. А також варто мати гібрид з високою пластичністю, який демонструє стабільні показники врожайності в різних агрокліматичних зонах і характеризується високою зимостійкістю», — розповів менеджер компанії.
Роман Ракша наголошує, що попередня перевірка насіння сільськогосподарських
культур на зараженість хворобами має важливе значення, адже результати таких досліджень будуть достатньою підставою для прийняття рішення про доцільність проведення обробки насіння та підбір протруйника необхідного спектра дії. Володіючи повною інформацією про якість насіння, аграрій розуміє, який протруйник потрібно придбати та застосувати. В портфелі компанії «UKRAVIT» є препарати, як-от комбінований інсекто-фунгіцидний протруйник Паскаль проти широкого спектра шкідників і хвороб зі стимулюючим ефектом, що користується великим попитом у аграріїв.
«Використання комплексу стимуляторів росту рослин або мікродобрив для передпосівної обробки насіннєвого матеріалу має свої переваги, а саме — сприяє підвищенню схожості насіння, прискоренюю його проростання, підвищенню стійкості рослин до несприятливих умов зовнішнього середовища, хвороб, утворенню потужної кореневої системи. Авангард Стимул — це комплекс мікроелементів, гіберелінів, ауксинів, цитокінінів, гумату калію та бурштинової кислоти. Норма витрати препарату на зернові колосові — 0,5 л/т», — розповів спеціаліст.
Менеджер із технічної підтримки «UKRAVIT» в Черкаській області зауважує, що на сьогодні існує багато інструментів для планування живлення рослин. Один із них — звернутися до «Інституту здоров'я рослин. Інститут проводить три види досліджень ґрунту: мінімальне, основне та повне.
«При мінімальному дослідженнім визначають рН сольової витяжки, вміст органічної речовини, азоту легкогідролізного, рухомої cірки, фосфору та калію. По основному дослідженні визначають рН ґрунту, вміст органічної речовини, азоту нітратного та амонійного, рухомих сполук cірки (S), фосфору (P), калію (K), бору (B) , цинку (Zn), заліза (Fe), міді (Cu) та марганцю (Мn)», — розповів представник..
Якщо замовник бажає провести поглиблене дослідження ґрунту, він замовляє повне дослідження, яке охоплює такі показники, як рН ґрунту, вміст органічної речовини, азоту нітратного та амонійного, рухомих сполук cірки (S), фосфору (P), калію (K), бору (B), цинку (Zn), заліза (Fe), міді (Cu), марганцю (Мn) та обмінних катіонів (Ca, Mg, K, Na). На основі проведених досліджень спеціалісти надають розрахунки по мінеральному живленню для отримання запланованого рівня урожайності.
Східний регіон
З озимих культур на Сході вирощують ріпак озимий, озимі пшеницю та ячмінь. Найбільші площі відведені під пшеницю озиму. Що стосується ріпака озимого, то площі під ним залежать від кількості вологи у ґрунті в кожному конкретному сезоні. Тому, наприклад, ті, хто в минулому році посіяв цю культуру, понесли збитки, оскільки практично всі посіви, які зійшли, просто вимерзли, адже культура увійшла на перезимівлю недостатньо розвиненою.
Юрій Попов, менеджер із технічної підтримки «UKRAVIT» на Сході, зауважує, що структура посівних площ корелюється й зі змінами клімату: чим посушливіше та спекотніше стає, тим менше сіють ріпака. Однак зважаючи, що на серпень прогнозуються дощі, ріпак цього сезону будуть сіяти.
«Найкращий час для посіву ріпака озимого на Сході — це середина серпня. Якщо сіємо гібриди, то дещо відтермінувати посів можна, якщо ж йдеться про сорти, то посів необхідно розпочати значно раніше. В нинішньому агросезоні розпочинати можна навіть з 10 серпня. Основне завдання — розвинути кореневу систему ріпака принаймні до 10 см, розетку — до 15-20 см в діаметрі та кореневу шийку — до 10-12 мм товщиною, і щоб кількість листків на культурі була не менше шести, в ідеалі — 6-8. Важливо, щоб рослина достатньою мірою сформувалася та накопичила достатню кількість цукрів для перезимівлі», — наголошує експерт.
Щодо озимих зернових культур, то, оскільки опади на серпень очікуються, ситуація складається гарна. Посів буде досить пізнім, оскільки соняшник в цьому сезоні сіяли також із певним запізненням. Основний попередник для озимих зернових у регіоні — соняшник. У зв’язку із цим аграрії обирають максимально стабільні сорти, які навіть по такому попереднику дають гарний врожай, зазвичай, морозо- та посухостійкі. Як правило, всім цим характеристикам відповідають сорти одеської селекції, які найбільше й висіваються на Сході України.
«Перед купівлею посівний матеріал і ріпака озимого, і озимих зернових доцільно перевірити в лабораторних умовах. Основні критерії, які варто знати перед посівом, — посівні якості (схожість, енергія проростання тощо) та фітопатологічні показники. Для цього місцеві аграрії, як правило, звертаються до «Інституту здоров’я рослин». Так вони гарантовано знають, яке насіння висівають, та як убезпечити його від первинних загроз», — розповів Юрій.
Дослідження на фітопатологічні показники дає ще одну суттєву перевагу —
можливість правильно підібрати протруйник, не наосліп, а проти конкретних загроз. Для зернових найчастіше використовують фунгіцидні протруйники Ультрасил або Ультрасил Дуо з додаванням інсектицидного протруйника Екзор, рідше — Матадор. Крім того, дедалі більшим попитом користується комплексний протруйник Паскаль, який захищає посівний матеріал від насіннєвої, ґрунтової і аерогенної інфекції та ґрунтових і ранньопіслясходових шкідників.
«Сезон 2021 для культур був хороший, хоча для зернової було дуже багато вологи, адже за 2 місяці вегетації випала подвійна норма опадів. Почали з’являтися бур’яни, хвороби. Але завдяки тому, що ми закупили якісні та ефективні протруйники та фунгіциди, ні фузаріозу, ні септоріозу в нас не спостерігалось. На озимій пшениці ми використовували протруйник Паскаль, який, на мою думку, на ринку України є одним з найкращих. Завдяки препарату ми впоралися з усіма загрозами навіть за цих несприятливих умов. Крім того, в господарстві застосували фунгіцид Унікаль як для профілактики хвороб, так і як регулятор росту. Взагалі з компанією «UKRAVIT» співпрацюємо вже два роки і дуже задоволені співвідношенням «ціна — якість», — зауважив Сергій Севастьянов, головний агроном ПАТ імені Т.Г. Шевченка.
Щодо насіння ріпака, то його зазвичай купують у виробника, вже протруєне фунгіцидним або фунгіцидним та інсектицидним протруйниками. Практики додаткового протруювання посівного матеріалу ріпака в регіоні, як правило, немає.
«Обов’язковим я вважаю при обробці посівного матеріалу озимих культур додати мікродобрива та стимулятори росту. Я рекомендую препарати Авангард Фосфор, Авангард Стимул, Авангард Старт. Також доцільно застосувати Авангард Гроу Аміно та Авангард Гроу Гумат. Для планування системи живлення я рекомендую попередньо провести агрохімічне дослідження ґрунту, щоб знати наявність тих чи інших елементів живлення та їх доступність в конкретному господарстві і на конкретному полі. Таку послугу надає «Інститут здоров’я рослин» компанії «UKRAVIT»: сьогодні тут досліджують ґрунт на найширший в Україні спектр показників. Виходячи з отриманих даних і рекомендацій, аграрій може обирати необхідні добрива», — підкреслив спеціаліст компанії.
Юрій Попов зауважує, що під озимі культури на Сході обов’язково потрібно внести фосфор, оскільки він впливає на формування кореневої системи. Для цього застосовують сульфоамофос, амофос, діамонійфосфат. Також озимим культурам потрібна невелика кількість азоту для вдалого старту — зазвичай, його достатньо в комплексних добривах. А ось калію в ґрунтах регіону достатньо, оскільки тут вирощується багато соняшника, й пожнивні рештки лишають в ґрунті достатньо цього елемента.
Щоб культурні рослини гарантовано отримали заплановане живлення, паралельно із ґрунтами варто дослідити й придбані добрива. Значення мають такі показники, як вміст діючої речовини, розчинність, рН, густина тощо.