Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Продуктивність сильфію пронизанолистого залежно від удобрення та ширини міжрядь
Раніше SuperAgronom.com розповідав про сильфій пронизанолистий як альтернативу кукурудзі: його особливості та цінність, але чи можна та як управляти продуктивністю культури залежно від удобрення і ширини міжрядь дізнайтесь далі.
Зазначимо, що сильфій пронизанолистий — культура різнобічного господарського використання. Його вирощують на зелений корм, для виготовлення силосу і трав’яного борошна. Після цієї культури на полях залишається значна кількість післяукісних і післяжнивних решток — близько 8 т/га (після кукурудзи — не більше 5 т/га), що також сприяє підвищенню родючості ґрунтів.
Продуктивність сильфію пронизанолистого залежно від норми висіву та ширини міжрядь
Сильфій пронизанолистий має високу здатність до кущення. Надмірно висока норма висіву призводить до перевитрати дорогого насіння і подорожчанню продукції.
У загущених посівах стебла схильні до вилягання, розгалуження припиняється на ІІ-III порядку, насіння утворяться щуплі й з погіршеною якістю, що знижує врожай. Зі збільшенням густоти стеблостою падає зимостійкість рослин. Дослідження показують, що сильфій слабко реагує на конфігурацію площі живлення й культура чуйна на зміни густоти рослин на одиницю площі.
У джерелах наукової літератури, приводяться дуже суперечливі дані про норму висіву сильфію на кормові цілі й насіння. Кількість насіння, що висіваються на 1 га, коливається від 2 до 25 кг:
- у Латвії при широкорядному посіві (70см) витрачають 20 кг/га, при квадратно-гніздовому — 10;
- у передгір'ях Карпат (Чернівецька обл.) при широкорядному способі посіву — 20 кг/га, а при квадратно-гніздовому — 8-10 кг/га;
- у Німеччині на кормові цілі висівають 10 кг/га, на насінні — 3,5.
Але потрібно пам'ятати, що норма висіву насіння залежить від строку й способу посіву. При весняних посівах норми повинні бути трохи більшими, особливо, якщо насіння не пройшло попередньої стратифікації.
При гніздовому посіві в лунку висівають по 10-15 насінин і вагова норма в цьому випадку становить 6-8 кг/га, при широкорядному — висівають по 16-20.
Зазначені норми висіву повністю забезпечують створення на плантаціях зімкнутого травостою. Беручи до уваги розмір площі листової поверхні на кожній рослині, а також пізньостиглість культури, можна припустити, що оптимальною густотою посіву буде 50-70 тис. рослин на гектарі, що й рекомендують науковці. Рекомендовані норми висіву дозволяють одержати 150-300 тис. сходів на гектарі. Така кількість дає можливість сформувати навіть при значній зрідженості посівів у перший рік життя (ураження рослин хворобами, механічні й інші пошкодження) будь-яку густоту стояння рослин.
При визначенні норми висіву в конкретних умовах до розрахункової норми необхідно робити виправлення, з огляду на кліматичні умови і якість ґрунту. Наприклад, у суворих кліматичних умовах на легких ґрунтах, а також на тих, що мають погану структуру, розрахункову норму варто збільшити на 30-35 %.
У нормальних умовах робити це недоцільно, тому що, укорінюючись із віком і від самої сівби, кількість стебел на одиницю площі щорічно збільшується, конкуруючи за живильні речовини й вологу, загущені посіви не сприяють збільшенню врожаю зеленої маси й насіння.
Переваги широкорядного посіву
Дослідники рекомендують висівати сильфій широкорядними посівами з міжряддями 45, 60, 70, 90 чи 110 см, а на невеликих площах — квадратно-гніздовим способом 60x60 або 70x70см.
На користь широкорядних посівів свідчать: більше оптимальна площа харчування рослин; нормальні умови освітленості рослин; краще використання живильних речовин і ґрунтової вологи; можливість застосування низьких норм висіву; одержання більш якісно виповненого насіння; підвищена врожайність.
Переваги широкорядних, квадратно-гніздових і пунктирних посівів полягають ще і в тім, що при такому способі створюються умови для знищення бур'янистих рослин.
При дво-, трирічному використанні насінників найбільший збір насіння отриманий у варіантах з міжряддями 90-110 см. Так, у варіантах з густотою насадження 80 тис/га на третьому році врожай насіння склав при міжрядді 70 см — 318 кг/га; 90 см — 355 кг/га; 110 см — 376 кг/га.
Посівні якості насіння у варіантах із широкими міжряддями й пунктирним розміщенням також характеризувалися більш високими показниками: збільшувалася маса тис. насінин, енергія проростання і польова схожість.
Перевага широкорядних посівів полягає й в тому, що вони забезпечують кращі умови для росту й розвитку рослин у наступні роки. Як відзначалося, з віком число пагонів на рослинах постійно збільшується. На другий рік їх буває 3-5, на третій — 7-9, на четвертий і наступні роки — до 12-15 і більше. У випадку скупченого або гніздового розміщення розвиток рослин проходить повільно, вони мають лише декілька пагонів, зростає ймовірність їхньої загибелі в ході зимівлі.
Продуктивність сильфію пронизанолистого від застосування мінеральних добрив
Внесення органічних і мінеральних добрив істотно впливають на формування листової поверхні сильфію. Органічні й мінеральні добрива сприяли значному лінійному приросту рослин у перший і наступний рік.
Внесення повного мінерального добрива у нормі 90 кг діючої речовини на гектар збільшувало листкову поверхню в середньому за 2 роки в липні на 15,4 тис. м2 більше, ніж у контролі, а в сполученні з вапном — на 21,5. Мінеральні добрива у формі аміачної селітри, гранульованого суперфосфату і 40 %-ної калійної солі слід вносити щорічно весною до початку відростання, гній — восени перед розпушуванням міжрядь.
Сильфій добре реагує на застосування органічних добрив. Збільшення врожаю зеленої маси від внесення гною становить щорічно в середньому 14,4 т/га, а за 5 років — і 72,0.
Внесення NPK не тільки підвищувало врожайність надземної маси, але й поліпшувало її якість. З добривами істотно зростає зміст сирого протеїну в рослинах (на 0,8-1,2 %) і збільшується вихід його з одиниці площі. Підвищувався також зміст золи, що сприяє збагаченню зеленої маси мінеральними солями.
Дослідники стверджують, що на легкосуглинкових, добре окультурених ґрунтах (рН — 5; фосфору — 15 мг, калію — 22,61 мг на 100г повітряно-сухого ґрунту) застосування азотного добрива призвело до підвищення врожайності зеленої маси на 3,5—4,3 т/га й до деякого зниження (на 1,6—2,3 %) вмісту сухої речовини в зеленій масі в порівнянні з контролем .
У міру зростання доз азотного добрива помітна тенденція до збільшення протеїну в сухій речовині сильфію пронизанолистого з 9,0 (у контролі) до 12,5 % (азоту — 150 кг/га діючої речовини на гектар). Вміст цукру в сухій речовині сильфію знизився з 20,3 до 11,7 %. Чітко вираженої закономірності у вмісті клітковини, жиру, мінеральних речовин залежно від різних доз азоту не спостерігалося.
Таким чином, застосування азотного добрива підвищує врожайність зеленої маси й змінює її хімічний склад. У сухій речовині збільшується вміст протеїну, знижується кількість безазотистих екстрактивних речовин, цукру.
Біометричні виміри показали, що добрива сприяють кращому розвитку бруньок відновлення на кореневищах сильфію, у результаті чого кількість стебел у кущі і густота стеблостою збільшуються.
Фосфорно-калійні добрива сприяли збільшенню темпів приросту надземної маси за рахунок кращого розвитку рослин в цілому. Азотні добрива на тлі фосфору й калію, гній і його сполучення з мінеральними добривами вигідно відрізняються тим, що у врожаї зеленої маси помітно збільшується процентний вміст листків.
Аналіз економічної ефективності застосування добрив при обробленні багаторічної кормової культури сильфію пронизанолистого показав, що витрати на добрива окуповуються щорічно, забезпечуючи одержання чистого доходу.
Таким чином, застосування мінеральних добрив, особливо повних, поліпшує спрямованість ростових і біохімічних процесів у рослинах сильфію, збільшуючи врожаї і якість зеленої маси.
Яна Красновська, Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2021