Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Шкідники плодових культур: кліщі
На плодових деревах в Україні нараховується близько 300 видів шкідливих комах. Більш ніж 100 видів здатні завдавати помітної, а то й нищівної шкоди. Яблуня, груша, слива та інші найпоширеніші плодові все частіше піддаються нападам шкідників. Серед них чимало типів кліщів.
Видовий склад шкідників плодових неймовірно різноманітний. Вони здатні на будь-яких стадіях розвитку вражати всі органи дерев: кореневу систему, пагони, листки, бруньки та плоди. Кліщі належать до групи сисних шкідників з ряду акариформних.
Кліщ павутинний звичайний
Даний поліфаг вражає більше 200 видів рослин, серед яких декоративні, квіткові, овочеві, плодові і ягідні культури. Яблуня, агрус, смородина, полуниця та всі кісточкові — найбільш «смачні» рослини для шкідника.
Кліщі живляться соками рослин, перебуваючи під павутиною на спідньому боці листків. Найперша ознака ураження кліщем — поява окремих світлих плям на листках. У разі сильного пошкодження листя стає світлим. Надалі воно жовтіє, засихає і опадає. Те ж саме відбувається з частиною бутонів, квітів, зав'язі. Рослини пригнічуються, відстають у рості, що призводить до зниження продуктивності й, відповідно, врожайності.
Шкідник добре розвивається за вологості до 55% і температури 30℃. За оптимальних погодних умов самка здатна відкладати до 150 яєць. Розвиток однієї генерації кліща займає від тижня до трьох.
Діапазуючі самки шкідника перебувають під рослинними рештками. Вони не потребують живлення і не розмножуються. До того ж стійкі до несприятливих умов — здатні витримувати морози до -25℃. Тоді як активні кліщі гинуть при -1℃.
Аби убезпечити сад від шкідника, варто прибирати листя, обкопувати пристовбурні кола, очищати рослини від старої кори. Хімічні методи складаються з внесення системних акарицидів на основі абамектину.
Кліщ павутинний садовий (виноградний)
Також поліфаг, який, окрім основних плодових дерев, живиться також шовковицею, виноградом, малиною.
Шкодить рослинам, висмоктуючи, клітинний сік з листя. Воно знебарвлюється, особливо вздовж бічних жилок. Пізніше буріє і скручується. На винограді білих сортів листочки жовтіють, на чорних — буріють. Втрати врожаю винограду від цього кліща можуть сягати 60%, а в ягодах зменшується вміст цукру.
Повне покоління шкідника розвивається при сумі активних температур 174.
Після зими самки кліща виходять одночасно з розпусканням бруньок рослин. Цей процес триває близько двох тижнів. Самки розташовуються на нижній стороні листка, живляться ним і відкладають яйця. Вони здатні відкладати до сотні яєць.
Підготовка до зими починається в кінці серпня і триває до початку морозів. В опалому листі та тріщинах кори скелетних гілок кліщі зимують великими колоніями. Найбільш витривалі, зимуючі самки здатні переносити холод до 16℃.
Позбутись шкідника можливо, якщо проводити очищення скелетних гілок від відмерлої кори, збирати опале листя. При масовому розмноженні кліща проводять обприскування акарицидами. Економічний поріг шкодочинності 5-7 особин на листок.
Кліщ бурий плодовий
Пошкоджує дерева всіх плодових культур, але «полюбляє» яблуню та сливу, особливо ранніх сортів.
Він висмоктує клітинний сік з листя та бруньок. У черешні пошкоджене листя набуває жовтого забарвлення, у яблуні — бурого, у сливи — світлуватого. В той самий час припиняється ріст гілок. Життєдіяльність шкідника негативно впливає на морозостійкість дерев.
Весною, коли середньодобова температура перевищує 7℃, починається відродження личинок. Цей процес збігається з фенофазою «зеленого конуса» в яблуні. Температура 23-25℃ сприятлива для розвитку, тому личинки формуються за 8-10 днів.
У південних регіонах поява припадає на середину квітня, північніше — третя декада квітня, початок травня. Масових вихід припиняється після завершення цвітіння дерев.
Розвиток кожної стадії шкідника триває трохи більше тижня. А розвиток цілого покоління — 20-40 днів. За достатньої кількості харчування за сезон може бути 4, а то й 5 поколінь плодового кліща. У разі нестачі їжі, самиці другого покоління відкладають яйця на зиму вже в липні і чисельність шкідника зменшується.
Самки першого покоління, що починають відкладати яйця відразу після цвітіння дерев, роблять це на верхньому боці листкової пластини, вздовж центральної жилки. Наступне покоління відкладає яйця вже в розвилках гілочок і кінцях однорічних пагонів, іноді біля кореневої шийки.
Так як кліщам не надто комфортно на сонці, найбільша їх кількість зосереджується на середній і нижній частині крони, але харчуються вони верхньою частиною листової пластини.
Важливою відмінністю від вищевказаного шкідника є те, що павутини ці кліщі не виділяють.
Дерева, що уражені шкідником, вимагають додаткового живлення органічними, мінеральними добривами, а також додаткового поливу. Крім того, потребують внесення біологічних препаратів на основі авермектинів. Або ж хімічного захисту, який складається з обприскування дерев акарицидами з діючою речовиною абамектин.
Кліщ червоний плодовий
Сильне заселення шкідником призводить до втрати 40% хлорофілу і зменшення маси листків та їхньої площі до 35%. У пошкоджених листках порушується водний баланс, припиняється процес фотосинтезу. Плоди розвиваються дрібними, малосолодкими.
Даний шкідник помітний неозброєним оком через своє забарвлення, що зрозуміло з назви. Це стосується імаго, личинки та яйця.
Перше покоління з’являється під час завершення цвітіння яблуні. Максимальна тривалість життя комахи — трохи більше місяця. Після відродження весною кліщі переміщуються на молоде листя і живляться ним.
Очищення штамбів від відмерлої кори та обробка вапняковим розчином восени знищують кліщів у місцях їх перезимівлі.
Більша частина зимуючих шкідників знищується при обприскуванні до розпускання бруньок. Обробка попереджає масове розмноження у весняний період. Личинки, які з’явились з місць зимівлі, знищують обробкою в період розпускання бруньок або «відокремлення бутонів». Кліщі утворюють стійкі до акарицидів популяції, тому, при внесенні хімічних препаратів слід передбачити почергове застосування препаратів з діючими речовинами абамектином та циантраніліпролом. Це дозволяє затримати появу популяцій кліщів, стійких до певних пестицидів.
Кліщ горіховий повстяний
Харчується шкідник волоським горіхом та ліщиною звичайною. Висмоктуючи клітинний сік, викликає розростання епідермальних клітин на нижній стороні листя. З верхнього боку утворюються темно-коричневі гали, здуття у вигляді півкуль, діаметром в пів міліметра. Середина цих «лунок» заповнена світлими волосками, під якими живуть кліщі. При розпусканні бруньок горіха зачатки молодих листочків уже мають ушкодження у вигляді маленької ямочки, де розташовується кліщ. У галах зазвичай сидить одна самка, рідше 2-3. За високої щільності популяції шкідника на листках горіха можна виявити більше 20 опуклостей. Ушкодження такого вигляду утворюються під впливом ферментів, що виділяють кліщі. За вегетаційний період може розвиватись кілька поколінь шкідника.
Ступінь шкідливості кліща залежить від термічних умов району поширення, вологості повітря і сортів культури. За сприятливих умов для його розмноження набагато більше пошкоджуються саджанці. Це викликає відставання в рості, не дозрівання пагонів, тому останні взимку легко замерзають.
Заходи захисту полягають в обробці 1% суспензією колоїдної сірки або препаратом на основі піриміфос-метилу. Перше внесення проводять наприкінці травня — початку червня. Обприскування можна повторити через 14-20 днів у разі потреби.
Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com, 2021