Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Досвід впровадження strip-till в Україні: переваги та нюанси
Батьківщина технології strip-till — це Північна Америка. У США найчастіше цю технологію використовують фермери з кукурудзяного поясу та півдня країни. Основні культури, що вирощуються по strip-till — кукурудза, ріпак, соняшник, та на півдні США вирощують за цією технологією бавовну.
Як проходить адаптація strip-till в Україні? Які нюанси та особливості запровадження цієї технології вітчизняними аграріями? Про це Дмитро Сакунов, керівник відділу збуту компанії ТОВ «УАПК», розповів на Агрономічному форумі BRIDGES 2021, який організовував Аграрний Дорадчий Центр БРІДЖЕС.
Метою другого Агрономічного Форуму BRIDGES 2021 було поширення та поглиблення знань про передові технології серед агрономів, представників агрокомпаній, фермерів та інших учасників аграрного ринку, а також впровадження американського досвіду в сучасних українських реаліях. Захід відбувся 26 лютого у м. Київ.
Сьогодні технологія strip-till, крім США, застосовується в деяких регіонах Канади, а також в Німеччині та інших країнах Європи. Україна не стала винятком і вітчизняні аграрії успішно працюють по технології смугової обробки грунту.
Особливості впровадження технології
Strip-till — це щадна технологія обробітку ґрунту. Вона передбачає смугове розпушування на глибину прикореневого шару, з одночасним внесенням добрив.
«Strip-till намагається поєднати переваги класичної інтенсивної технології та no-till. Ця технологія дозволяє значно раніше, ніж при застосуванні прямого посіву, розпочати висів за рахунок кращого прогрівання ґрунтів», — зауважив Дмитро Сакунов.
Пан Дмитро наголошує, що вже у 2020 р ТОВ «УАПК» нарізали 1500 га смуг і впроваджували технологію strip-till в 6 областях України.
«Спочатку ми нарізаємо рядки з одночасним внесенням добрив в рядок за допомогою точного сигналу GPS, а потім наша задача успішно та точно здійснити посів. Серед переваг технології є збереження вологи завдяки пожнивним решткам, що захищають більшу частину (70%) поля від випаровування, локальне розміщення добрив та економія пального», — розповів керівник відділу збуту компанії ТОВ «УАПК».
Пан Дмитро зазначив, що другим моментом філософії цієї технології є те, що
аграрії обробляють лише 30% поля і оскільки кількість технологічних операцій зменшується, то і витрати пального також зменшуються. Наприклад, для обробки 1 га за технологією strip-till агрегатом GLADIATOR потрібно до 15 л палива.
«Індустріальний стандарт ширини смуги — близько 10 дюймів (25-30 см), робоча глибина регулюється від 15 до 30 см. Створення горба в рядку восени має дуже важливе значення для того, щоб, коли смуга осідає протягом зими, вона не утворювала жолоба, по якому стікатиме вода з поля, змиваючи цінний ґрунт та поживні речовини», — наголосив Дмитро Сакунов.
Чи потрібно буде оновлювати смуги навесні, залежить від багатьох факторів. Якщо ознайомитись з американським досвідом, то в США купують спеціальні агрегати — освіжувачі смуг, але ними користуються лише 10% аграріїв. На Півдні України після нарізання смуг восени агрономи навесні деякі поля обробляли ротаційною бороною, завдяки якій спровокували проростання падалиці і трохи освіжили самі смуги.
Також варто звернути увагу, на кратність рядків сівалки до нарізаних смуг, наприклад, якщо в нас агрегат для нарізання смуг 8-рядкове, то бажано, щоб і сівалка була 8-рядкова.
«11 серпня у Бородянському районі на Київщині сіяли ріпак. Нарізав смуги 8-рядковий агрегат, а сівалку використовували 16-рядкову і від 9 рядка аграрій мав розбіжність у місці внесення добрив та посіву. На жаль, на деяких ділянках посів був здійснений попід край обробленої смуги», — про це йдеться у відео проєкту Real strip-till на YouTube каналі УАПК .
Переваги технології strip-till
Серед переваг керівник відділу збуту компанії ТОВ «УАПК» виділяє наступні:
- Збереження вологи завдяки пожнивним решткам, що захищають більшу частину поля від випаровування.
- Локальне розміщення добрив. Поживні речовини закладаються туди, де будуть найбільш ефективними, особливо це стосується фосфору, враховуючи його малорухливість.
- Економія пального. Кількість технологічних операцій зменшується, то і менше йде палива.
- Покращення структури ґрунтів. Рослинні рештки, залишені біля поверхні ґрунту, є джерелом живлення для корисних бактерій, грибів та комах.
- Зменшення ущільнення ґрунту завдяки зменшенню технологічних операцій.
- Контроль ерозії. Міжряддя залишаються необробленими і стерня допомагає утримати землю на місці, зменшуючи вітрову та водну ерозії.
- Оптимальні строки сівби. Оскільки земля в смужках була оброблена, вона прогріється швидше, ніж необроблене міжряддя.
- Простота. Треба менше технологічних операцій, ніж при класичній технології, лише один прохід.
- Прибутковість. Урожайність за технологією strip-till не менша, ніж оранки, але дешевша.
Нюанси впровадження технології
Першим підводним каменем, на який варто звернути увагу при запровадженні технології є навігація.
«Найкращий варіант використовувати RTK-сигнал. Ми повинні розуміти, якщо насінина зміщується з посівом від зони закладки добрив орієнтовно до 3 см — це не критично і можна умовно вважати фактором отримання стовідсоткового врожаю», — зауважив Дмитро Сакунов.
Якщо насінина зміщується від точки закладки добрив на 10 см, то втрата врожаю
складатиме близько 5%. Якщо зміщується так, що попадає сівалка в край смуги, де ми знаходимось на межі обробленого-необробленого, тобто до 20 см, то мова може йти про втрату врожайності близько 15%.
«Другим нюансом є робота з пожнивними рештками і процес збирання попередника. Бажано залишати високу стерню пшениці — 15-25 см, кукурудзи — 30 см. Чим вища стерня, тим краща снігозатримка і меншою буде швидкість вітру біля поверхні поля, завдяки чому ми будемо досягати захисту поля від ерозії. Також потрібне високе стебло, щоб менше пожнивних решток лежало в самому міжрядді», — підкреслив пан Дмитро.
На Кіровоградщині в господарстві, де практикують strip-till, зазначили, що бувають сезони, коли просто не можуть забезпечити більшу стерню, наприклад, бо пшениця лежача була. Також там працювали декілька комбайнів і якість подрібнення стерні була різною. Цьогоріч у цьому господарстві вирішили додати тиску на прорізні диски при внесенні добрив, адже спочатку диск не до кінця прорізав стерню через що забивався агрегат.
«Варто звертати увагу, аби подрібнення пожнивних решток було якісним та вони рівномірно розподілялися. На стан подрібнення впливає гострота ножів, стан рослинних решток і конструкція подрібнювача. Аграрій може повпливати лише на перший фактор, вчасно поміняти ножі, і це принесе 50% успіху», — зауважив керівник відділу збуту.
На розподілення пожнивних решток впливають якість подрібненої маси, регулювання стану пожнивних решток і конструкція подрібнювача.
«На жаль, в Україні низька культура роботи з пожнивними рештками і мало хто на це звертає належну увагу. Також можливо здійснювати мульчування пожнивних решток, використовувати подрібнюючі вальці, пружинні борони чи здійснювати вертикальний обробіток грунту», — підсумував Дмитро Сакунов.
Третьою особливістю впровадження технології є робота з ущільненням. Кожне поле потрібно проінспектувати з приводу наявності ущільнених шарів грунту, так званої підошви. Підошва є перешкодою до реалізації повного потенціалу технології Стріп Тілл.
Більше відео про труднощі впровадження технології strip-till в Україні можна переглянути тут. Для тих, хто планує перехід на цю технологію, слідкуйте за новими анонсами Аграрного Дорадчого Центру БРІДЖЕС , який разом з партнерами підготував низку консультаційних та освітніх продуктів саме з цієї тематики.