Підсумки сезону 2020 в МХП для основних сільськогосподарських культур

Сезон для ранніх культур

Цьогоріч наклалися два фактори: прохолодна затяжна весна з проливними дощами у травні, яка перейшла відразу в дуже сухе літо. Без опадів 2-2,5 місяці поспіль, а в Черкаській, Вінницькій областях посуха триває вже три місяці.

«Тобто, незважаючи на те, що посіяли все в терміни, через дощі у травні вегетація рослин затягнулася на 1,5-2 тижні, а в період, коли культури повинні були інтенсивно розвиватися, почалася посуха. Крім того, в травні були низькі температури: 3-5 ℃ на поверхні ґрунту», — зауважив начальник агрохімічного відділу МХП.

Пшениці в цьому сезоні посіяли 40 тис. га. Через осінню і зимову посухи у компанії втратили близько 2 тис. га ріпаку, до збирання мали 30 тис. га. Весь квітень

 були заморозки, що дуже заважали розвитку озимих культур. І ріпак, і пшениця відставали у розвитку.

У господарствах МХП в Західній Україні заморозки майже повністю знищили центральний бутон ріпаку. У господарствах Центральної України більше постраждала пшениця. Посуха не посприяла формуванню вторинної кореневої системи пшениці. Стресові умови наклали відбиток на розвиток ранніх озимих культур. Віктор Марценюк підкреслив, що в результаті по врожайності недоотримали 1,5 т/га пшениці і 1 т/га ріпаку.

«Планували отримати в середньому 3,6 т/га ріпаку та 6,5 т/га пшениці. Але зібрали ріпак і пшеницю на 20% з нижчою урожайністю. Основним фактором зниження урожайності було випадання рослин, і відповідно зменшення густоти до збирання — 4,5-5,5 млн колосків на 1 га. Особливо постраждала Вінницька область, зокрема Придністров'я. Врожайність пшениці на полях біля Дністра взагалі була 2 т/га», — підсумував начальник агрохімічного відділу компанії.

Посіви ріпаку в МХП сконцентрували на Західній Україні, оскільки там восени було більше вологи. Але саме цей регіон і постраждав від заморозків навесні.

Вирощування сої

У цьому році в МХП скоротили площі під соєю до 20 тис. га. Залишили мінімальні обсяги, що необхідні для виробництва комбікормів. У найближчі роки в компанії поки не планують нарощувати площі під соєю.

Сіятимуть культуру переважно в Західній Україні, де можна отримати стабільний гарантований урожай на рівні 3 т/га. Через дефіцит вологи, в центральних областях такий результату велика рідкість.

«Раніше сою, яку вирощували в центральних регіонах країни, використовували для внутрішніх потреб Черкаського і Вінницького кластерів. А ту, що в Західній Україні, — експортували. Тепер для себе будемо вирощувати сою в Західних областях, можливо, ще в Сумській області, тому що там і врожайність культури непогана, і білок високий — 44-45%», — зауважив Віктор Марценюк.

У цьогорічному сезоні, як не дивно, соя нормально розвивалася. У компанії відзначили, що найбільше посуха в липні та серпні місяцях пошкодила сою в Черкаській області. Приблизно 1 тис. га посівів постраждали від граду в Хмельницькій області. Незважаючи на ці втрати, у МХП планують вийти в середньому по холдингу на врожайність 2,5 т/га сої.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Наслідки посушливого сезону для кукурудзи та збирання врожаю

Під кукурудзу компанія виділила найбільшу площу. У цьому році близько 45% загальних посівів. З них більша частина сконцентрована у Вінницькій і Черкаській областях — це основний масив кукурудзи для виробництва корму для птахівництва і, на жаль, найбільша зона, яка постраждала від посухи.

«Ми планували отримати 9,5 т/га кукурудзи, але зараз оцінюємо, що врожайність буде на 40% нижчою. У південній частині Вінницької області складна ситуація, а на півночі — більш прийнятна. Тому в районах на північ від Вінниці все-таки розраховуємо зібрати 8-10 т/га кукурудзи. Треба сказати, що непогана кліматична ситуація була в Сумській області. Сподіваємося там зібрати більше 9 т/га кукурудзи», — підсумував начальник агрохімічного відділу компанії.

У Західній Україні, в господарствах Івано-Франківської, Львівської, Хмельницької областей пізні культури в непоганому стані. Не можна сказати, що там будуть

якісь рекорди в цьому році, адже прохолодна погода відтягувала період вегетації кукурудзи. І, найімовірніше, буде проблема з надмірною вологістю під час збирання.

Віктор Марценюк додав, що цьогоріч “втрутилися” два фактори: зсув періоду вегетації рослин і відсутність опадів. Якщо минулі роки в липні вже були качани кукурудзи, а в перших числах місяця аграрії могли обробляти культуру від шкідників, то в цьому сезоні раніше 15 липня не було сенсу навіть заходити в поле, адже кукурудза не викинула волоть.

«Процес розвитку культури змістився. Наприклад, на полях в Черкаській області в цьому році перед сівбою в метровому шарі ґрунту було 35-50 мм вологи, максимум 70 мм. У травні запаси вологи відновилися до прийнятного рівня — 120-150 мм. Дощі дали можливість «вигнати» велику вегетативну масу кукурудзи. Рослини виросли в 3-4 м висоти, у деяких стебла товщі, ніж качан. Ми розраховували на непогані результати. Але коли справа дійшла до формування качана, вологи не вистачило. І буквально за 7-10 днів ситуація кардинально змінилася: рослини з яскраво-зелених стали просто сухими. Качанів практично немає, тому що повітряна посуха не дала можливості кукурудзі налитися», — зауважив пан Віктор.

У результаті качани в діаметрі такі маленькі, що в компанії їх не зможуть добре змолотити, жатка не захопить. Або необхідно звужувати жатку настільки, що тоді стебло не проходить. Ось так збираємо зараз кукурудзу, і не тільки ми, зауважив Віктор Марценюк. У перших числах вересня почали збір в Черкаській та Вінницькій областях. Станом на 5 жовтня зібрали урожай на 25% площ.

Вирощування соняшнику в компанії МХП

Цього року в МХП посіяли більше 90 тис. га соняшнику, з яких близько 30 тис. га високоолеїнового, який вирощують не перший рік. Хоча раніше «високоолеїнку» сіяли на площі близько 5 тис. га.

Період вегетації соняшнику, як і кукурудзи, змістився і розтягнувся в часі. Культура також постраждала від посухи. Хоча волога в ньому якась зберігається, тому що немає зовсім сухого соняшнику, щоб можна було почати молотити.

«Ми почали 25-26 серпня збирати соняшник у Дніпропетровській, Черкаській, Вінницькій областях. Зараз врожайність 2,2-3 т/га. У Сумах, де почали збиральну 3 вересня, врожайність соняшнику 3,5-3,6 т/га. У Західній Україні жнива  культури ще не стартували. В цілому розраховували на врожайність соняшнику 3,8 т/га, сподіваємося, середній показник буде 3 т/га, залежить від ситуації в Західній Україні», — підкреслив начальник агрохімічного відділу.

Цього року соняшник погано сходив, особливо високоолеїновий. Сходи були дуже нерівномірні: у однієї рослини вже 8 листочків, а в іншої — тільки сім'ядоля з'явилася. Ґрунт був тепліший, ніж повітря, і соняшник не поспішав виходити з-під землі.

Віктор Марценюк зазначив, що найскладніше було в Хмельницькій області — отримали там 25-30 тис. сходів рослин на 1 га. Травень був прохолодний, затяжний, тому в компанії не могли зрозуміти: пересівати культуру чи ні. Через дощі пересіяли тільки 20 га, а решту залишили.

Також зараз і Syngenta, й інші постачальники насіння декларують, що гібриди високоолеїнового соняшнику дуже теплолюбні і сіяти їх потрібно пізніше. Хоча в МХП зазначили, що різниці між сходами соняшнику, посіяного 5 квітня і 20 квітня, не помітили. Весь місяць був холодним, тому терміни посіву не вплинули на сходи культури.

Філодії та іноземна селекція

Минулоріч таке явище на соняшнику, як філодії, не було таким масовим. Найбільше на полях МХП цього сезону спостерігали це захворювання на високоолеїновому соняшнику.

«80-90% насіння соняшнику — це гібриди Syngenta. Ми спостерігали захворювання не лише на гібридах цієї компанії, а й на інших гібридах: RAGT Semences, Pioneer. Тому не вдалося виявити якусь закономірність у появі і поширенні цього захворювання. На одних полях в Центральній Україні було багато ураженого соняшнику, на інших — не більше ніж 10%, на третіх —  взагалі не було. Причому це все поля, де використовувався один і той же гібрид. Так, в Хмельницькій області, де планували пересівати соняшник через погані сходи, філодій взагалі не було. Також і в Сумській області», — зауважив начальник агрохімічного відділу.

У компанії були господарства, де посіяли соняшник 28 березня, і там не виявили захворювання. А на полях, які сіяли 20 квітня, було багато філодій. Спеціалісти компанії МХП проаналізували всі фактори, але причину і закономірність не виявили, найбільше схиляються до впливу погодних умов, а саме того, що в період розвитку рослин були похолодання і заморозки.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Українські гібриди у компанії не використовують. Адже застосовують інтенсивні технології. Система захисту рослин, добрива — все розраховано під потенціал врожайності 5 т/га соняшнику.

«У нас в країні, як завжди, багато хороших ідей, але немає втілення. Тобто навіть найкращі сорти якісно розмножити в Україні майже неможливо. Я так упевнено не говорив би, якби ми не пробували. В Україні немає добре поставленої селекційно-насінницької роботи, щоб гібрид (сорт) перевести з випробування на розмноження. Страждає якість посівного матеріалу, гібридна (сортова) чистота», — зауважив Віктор Марценюк, начальник агрохімічного відділу МХП.