Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Високі врожаї з нижчими затратами: як вирощують кукурудзу в МХП
Кукурудза займає одне з перших місць за посівними площами серед сільськогосподарських культур в Україні. Змінюються умови, змінюються і технології її вирощування. У структурі посівних площ агрохолдингу МХП кукурудза становить близько 45% із 360 тис. га зембанку. При цьому урожайність цієї культури в господарствах компанії незмінно висока.
Якими принципами послуговуються в МХП, вирощуючи стратегічну для себе культуру? Які прийоми дають змогу максимально реалізовувати потенціал в умовах регіонів? Дізнавались у «головної людини з агрономії» в холдингу — Віктора Марценюка, керівника агрономічного відділу.
За його словами, минулого року середній показник урожайності по кукурудзі загалом по підприємствах був на рівні 9,4-10 т/га. А от максимальний досягав до 12-14 т/га. Мінімальну урожайність в 7,5 т/га отримали в Сумській області, але, якщо пам’ятаєте, для цього регіону 2019-й видався аномально посушливим, відповідно і показники по багатьох культурах були нижчими, ніж зазвичай.
Наразі в МХП завершується весняна посівна. Соняшник і кукурудзу вже майже завершили, залишилась соя, квасоля та сорго. Зазвичай сівбу ярих (соняшнику і кукурудзи) починають з перших чисел квітня. Однак цього року саме на межу між березнем та квітнем припало похолодання. Тому початок робіт «відсунувся» на декілька днів і глобально по холдингу кампанія почалась із 4-5 квітня — із олійної, а до кінця першої декади вже й активізувалась сівба зернової.
Хоча якщо більш-менш сприятливих умов по температурах дочекалися, то із вологою справи складніші. За останній тиждень хоч подекуди і пройшли опади, але в більшості 3-4-сантиметровий шар ґрунту пересохлий. Проте, за словами Віктора Марценюка, ситуація не катастрофічна, адже вдалося вчасно закрити вологу, тому глибше вона таки є, і сіють у вологий ґрунт.
Оскільки господарства агрохолдингу розташовані у різних регіонах, спільної та універсальної технології вирощування кукурудзи тут не встановлено. Але є певні загальні принципи, на які орієнтуються агрономічні служби на місцях.
ФАО: курс на зниження
Як розповів Віктор Марценюк, в останні 3 роки в агрохолдингу «взяли курс» на зниження ФАО використовуваних гібридів.
«Передусім ідеться про гібриди DEKALB. У посушливих умовах гібриди цього бренду з ФАО менше 300 краще себе показують. І можуть переважати за результатами тих, що мають ФАО 350-380. Потрапляючи у стресові умови, спричинені посухою, вони встигають до кінця вегетації набрати вологу, достатню для формування врожай на рівні 9-10 т/га. А минулого року ми збирали їх і по 11-12-13 т/га», — пояснює керівних агрономічної служби МХП.
Такі зміни передусім стосуються Центрального регіону. Але географія розташування оброблюваних МХП земель досить широка, тож, за словами пана Віктора, так само широкий діапазон ФАО — від 200 до 450 (остання переважно — силосна). ФАО 200-240 сіють для раннього збирання, щоб під кінець серпня — на початку вересня уже розпочати забезпечувати комбікормами птахофабрики. Розподіл по регіонах приблизно такий:
- Львівщина, Івано-Франківщина, Волинь — ФАО 220, 260, 280;
- Вінниччина, Черкащина, Київщина — ФАО 300, 320, 350;
- Сумщина — ФАО 280, 300.
Читати по темі: ФАО кукурудзи: на що впливає та як обирати?
Гібриди: невпинне оновлення
В МХП постійно проводять випробування нових гібридів. Старі довго не «тримають», навіть якщо вони свого часу себе дуже добре показували. Адже умови змінюються, а селекція пристосовується до них. Тож вибирають нові гібриди, більш стійкі до посухи, до віддачі вологи. Останні нестабільні за температурами весни спонукають звертати увагу на холодостійкість. А також на спрямованість до менших норм висіву. І, звісно, більшу потенційну врожайність.
«Це ключові моменти у виборі гібридів. Решта вже залежить від регіону. Зокрема, і від того, яка компанія краще показує себе в цьому регіоні. Є і такий чинник», — зауважує Віктор Марценюк.
Норми висіву: поступове зменшення
Фактор норми висіву важливий, адже в холдингу поступово їх зменшують. Раніше кукурудзу сіяли зазвичай 80-82 тис./га, тепер же — 77, 75 і навіть 73 тис./га. Тобто залишаються загалом в рамках рекомендованих норм по гібриду, але знижуючи десь на 5 тис./га. Як пояснює Віктор Марценюк, таким чином збільшується площа живлення рослин та забезпечення їх вологою, знижується конкуренція за ресурси. І водночас досягається економія на посівному матеріалі.
Крім того, для кукурудзи в МХП, разом із впровадженням точного землеробства, розширюють впровадження змінних норми висіву.
«На одному з підприємств, площі диференційованого посіву сягають 12 тис. га. По інших — поки що точково, для перевірки ефективності цієї системи. При цьому проводимо картографування врожайності по полях. Минулого року ми по максимуму це робили, цьогоріч ще більш активізуємо процес. Щоб мати можливість, накладаючи схеми агрохімічного аналізу і карти врожайності, формувати для себе точні завдання для змінних норм висіву і диференційованого внесення добрив», — каже керівник агрономічної служби.
Тобто якщо середній, уже знижений, показник по полю має бути 75 тис./га, то на більш родючих ділянках сіють по 80 тис./га, а на бідних ділянках — і по 70 тис./га.
Обробіток ґрунту: оранка або чизелювання
Залежно від регіону, в МХП приблизно на 60% площ під кукурудзу проводиться оранка, на решті 40% — глибоке рихлення.
«Взагалі, ми раз на 2-3 роки обов’язково проводимо глибоке рихлення на полях. При цьому якщо кукурудза йде після соняшника, то практично завжди це рихлення, якщо ж кукурудза по кукурудзі, то — оранка. З вирівнюванням і завжди — із внесенням аміачної води. Це основний комплекс робіт під кукурудзу з осені. А навесні — закриття вологи і передпосівна культивація», — каже Віктор Марценюк.
Певні нюанси по господарствах можуть бути, але ці прийоми основні під культуру. Хіба що на Хмельниччині, у зв’язку з особливим — горбистим — рельєфом полів, застосовують strip-till. Тут з осені «нарізають» рядки для сівби, а навесні ще раз проходяться по них, вже одночасно з сівбою.
«Таким чином забезпечується зменшення водної ерозії, а також економія на обробітку, адже ґрунтообробна техніка виходить у поле лише 2 рази», — каже фахівець.
Крім того, в цьому ж регіоні поступово переходять на так звану «американську» сівозміну: кукурудза-соя. Вона вже добре показала себе в останні роки.
Живлення: азот з аміачною водою
Під кукурудзу азот вносять переважно у вигляді 3 видів добрив: найбільше застосовують аміачної води — десь 70%. Там же, де з осені неможливо зайти широкозахватними агрегатами, 12-18-метровими культиваторами, використовують або КАС (20%) або карбамід (10%). Норми внесення для кукурудзи — близько 140 кг д.р. азоту.
Зараз в агрохолдингу триває перехід на точне землеробство. Кожні 5 років по всіх підприємствах і полях проводять комплексний аналіз ґрунту. У Сумській, Київській та Хмельницькій областях у більшості застосовують диференційоване внесення добрив. Зокрема припосівних комплексних.
«Взагалі, вносимо основну частину фосфору та калію при сівбі. Це може бути рідка форма — РКД, або ж суха, тоді це амофос або NPK 9-25-25. Виходимо із показників родючості полів, планової урожайності та можливостей сівалки. Азотні добрива вносимо одночасно всю норму з осені або розділяємо: частково в осіннє внесення, а далі вже підживлення по вегетації — культиваторами. Залежить від забезпечення підприємства відповідною технікою та від регіону й забезпеченості вологою», — розповідає Віктор Марценюк.
Захист: стійкі гібриди + ефективні пестициди
Окрім іншого, нинішня весна видалась складною і для ґрунтового захисту кукурудзи. Коливання температур, повернення приморозків мало не щотижня, та поривів вітру до 20 м/с можуть негативно впливати на ефективність ґрунтових гербіцидів. Іноді доводилося чекати сприятливих умов, а подекуди довелося вносити, щоб встигнути до появи сходів культур. Наскільки ефективно спрацювали препарати в таких умовах — буде видно далі. Загалом ґрунтова схема застосовується на 30% площ — посівів, що засіяні першими, бо бур’яни «вилазять» раніше, ніж кукурудза. А в основному для кукурудзи заплановані страхові схеми.
У ґрунтовому захисті здебільшого застосовують гербіциди з д.р. s-метолахлор+тербутилазин, або з д.р. ацетохлор. На Західній Україні, де зазвичай вища вологість, — препарат із д.р. ізоксафлютол+тієнкарбазон-метил+ципросульфамід. У страховій схемі — проти злакових бур’янів використовуємо д.р. нікосульфурон. Якщо десь турбують карантинні бур’яни, ваточник сирійський чи амброзія, то застосовують препарати з д.р. мезотріон. Для пригнічення падалиці соняшника (що надзвичайно важливо на ранніх етапах розвитку кукурудзи) використовують препарати групи 2,4-Д та дикамби. У разі необхідності захисту на пізніших фазах — після 5 листків — гербіцид із д.р. тієнкарбазон-метил+ципросульфамід+йодсульфурон-метил натрію+форамсульфурон.
Як зауважив Віктор Марценюк, питання боротьби з хворобами на кукурудзі вирішуються передусім за рахунок підбору відповідних гібридів. Плюс — ефективний протруювач. Тож особливих проблем із поширення хвороб у господарствах МХП не спостерігається. Як пожартував пан Віктор: «Основний фунгіцид для кукурудзи — це інсектицид». Мінімізувавши пошкодження рослин шкідниками завдяки внесенню відповідних ґрунтових інсектицидів і по листку у фазу викидання волоті, можна мінімізувати загрози ураження хворобами.
Комплексно проти основних шкідників кукурудзи — бавовникової совки, лучного метелика і діабротики — використовують переважно препарати із д.р. лямбда-цигалотрин+хлорантраніліпрол та д.р. хлорантраніліпрол у фазі викидання волоті та фіпроніл при посіві.
Насамперед звертають увагу на повторні посіви, де висівається кукурудза по 2-3 роки, а щодо решти посівів, то вже реагують відповідно до рівня заселеності шкідниками.
«Трихограму використовуємо лише там, де немає великого насичення шкідниками. А саме, в Сумській області. Тут вона поки що ефективна. В інших регіонах пробували, але результат нас не влаштовував. Можливо, це пов’язано із якістю трихограми, яка зараз є в Україні, чи з її видовим складом. Взагалі з цим методом є багато нюансів. Це і відповідна якість внесення, необхідність дотримання температурних режимів зберігання тощо. Порівняно з інсектицидом, треба більше докласти зусиль, щоб її застосувати, при цьому результат не гарантовано», — додав Віктор Марценюк.
Якість зерна: вимоги вищі, ніж для продовольчого
Як зауважує пан Віктор, оскільки основна частина врожаю кукурудзи йде на виготовлення кормів для птахофабрик агрохолдингу, вимоги до його якості навіть вищі, ніж для продовольчого. У зерні на комбікорм, наприклад, не має бути й мінімальних залишків пестицидів та слідів фузаріозів, не допускається інших пошкоджень. Тож ці нюанси враховують, вибудовуючи технології вирощування культури та збирання врожаю.
Плани: тримати планку врожайності і зменшувати витрати
В умовах зменшення кількості опадів та вологозабезпечення в МХП вдається тримати планку середньої врожайності на рівні 10-11 т/га. Саме завдяки напрацьованим технологіям та впровадженню інновацій. Тепер, уже в нинішніх як погодних, кліматичних, так і економічних умовах, поставлено мету знижувати витрати на утримання цієї планки.
Власне, за словами Віктора Марценюка, керівника агрономічної служби агрохолдингу, в цьому і полягає головне для них завдання на поточний рік.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com