Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Ківсяк: поширення, особливості шкідника, небезпека та заходи захисту
Ківсяк крапчастий (Blanjulus guttulatus)— багатоїдний шкідник, що мешкає в ґрунті і ласує здебільшого овочевими культурами.
На сьогоднішній день, за даними різних наукових видань, визначено від 350 до 700 видів ківсяків. Більшість з них маловивчені, а деяких, до речі, використовують як домашніх улюбленців. Адже в певних видів розміри особини можуть сягати 30 см, а життєвий період сягати 7-10 років.
У наших краях цю істоту, певно, ніхто не сприймає як хатню тваринку, але слава шкідника їй притаманна.
Ківсяк: особливості та життєдіяльність
Здебільшого, ківсяки зустрічаються на полуниці. Також вони поїдають коренеплоди: картоплю, редис, буряк, редьку, ріпу. Деякі види зустрічаються на кукурудзі. Крім того, харчуються опалими яблуками, томатами, переспілими динями, а також кімнатними культурами, які вирощуються в закритому ґрунті, поїдають сходи і молоду розсаду.
«Технологія вирощування кукурудзи, здавалося б, вивчена досконало, і чимось здивувати досвідченого агронома важко. Як правило, протягом вегетаційного періоду ми маємо справу з 2-3 хворобами та 4-5 шкідниками. Основними шкідниками кукурудзи в період «проростання – фаза 5 листків» є наступні: личинка дротяника, личинка хруща, підгризаюча совка. Але не все так просто, трапляються виключення, і ми можемо зустріти на посівах шкідника, який досі ніколи не приносив шкоди або шкодив у незначній мірі», — зауважив Сергій Красновський, керівник відділу розвитку продуктів та сервісу на кукурудзі та соняшнику компанії «КВС-УКРАЇНА».
В залежності від виду і віку, ківсяки можуть мати різноманітне забарвлення: жовте, біле, чорне, оливкове, коричневе. Можлива наявність плям і смуг.
Як захистити кукурудзу та надовго позбутись шкідника
Здалеку шкідник нагадує черв'яка. Якщо розглядати його ближче, то можна помітити, що у нього є величезна кількість тонких коротких кінцівок. Сегменти виражені яскраво і вони численні. На кожен сегмент припадає 2 пари ніг. У дорослих особин налічується до 30 сегментів. Очі великі, розташовані з боків голови. У деяких різновидів вони скорочені. Всім ківсякам притаманні наступні відмінні риси:
- мають вусики (переважно короткі, що складаються приблизно з 5 сегментів);
- дихання здійснюється за допомогою трахей (представлені маленькими дихальними отворами);
- самці і самки відрізняються кількістю ніг на 7 сегменті (у самців одна пара перетворена в гонопод);
- нижня частина тіла рівніше верхньої, сегментація не так помітна.
- усі безхребетні цього ряду покриті хітиновим панциром, забарвлення якого може змінюватися під час линяння.
Щороку доросла особина оновлює свою броню і додає один додатковий сегмент. Таким чином, кількість ніг постійно збільшується від 100 до 400 пар.
Важливим елементом в розмноженні є можливість риття нір. Ківсяки відкладають яйця в ґрунт. Це може бути м'який ґрунт або гній. Нору риють тільки самки. Яйця розташовуються по одному або маленькими кладками. Іноді ківсяки охороняють потомство. Личинки після вилуплення відразу ховаються в ґрунті. Личинки відрізняються від дорослих особин меншою кількістю кінцівок. Живуть у верхніх шарах ґрунту, формуючи звивисті ходи. Ховаються в норах гризунів, каменях, корі дерев. Дуже люблять вологість, тому вважають за краще селитися на культурах, вирощуваних в закритому ґрунті.
Після парування із самцями (червень) самки відкладають яйця у спеціально облаштовані камери у грунті, з яких через кілька тижнів вилупляються молоді особини із кількома сегментами і м'яким тілом. Ріст молодих супроводжується регулярним линянням і збільшенням кількості сегментів. Диплоподи — єдині у світі тварини, яким властиве явище періодоморфозу — у несприятливих умовах дорослі ківсяки линяють і перетворюються на нестатевозрілих молодих. При настанні сприятливих умов знову линяють і повертаються до дорослого стану. При цьому загальна тривалість життя збільшується у 1,5-2 рази.
Шкодочинність ківсяків
Ківсяки харчуються корінням і стеблом нижче поверхні грунту; іноді велика кількість шкідників скупчується на паростках. Пошкодження від харчування носять поверхневий характер, але окремі укуси більш глибокі і часто асоційовані з ушкодженнями іншими ґрунтовими шкідниками, які харчуються паростками. Уражені ділянки стають коричневими або чорними. Розвиток паростків стримується і ті, які серйозно пошкоджені, засихають і гинуть, адже шкідник перегризає місце переходу кореня в стебло до якого припиняється доступ поживних речовин.
Урожай в безпеці
Рослини стають більш-менш стійкими до пошкодження ківсяків, як тільки досягають 4 листочків в розвитку.
Шкода, що спричиняють ківсяки, іноді може бути дуже великою, особливо якщо весна холодна і волога. Зростання паростків сповільнюється і окремі рослини гинуть. Якщо ківсяки присутні в ґрунті без інших шкідників, збиток буває незначним, але якщо їхня присутність супроводжується іншими шкідниками, то збиток може в рази збільшуватись.
Наприклад, ще 2-3 роки тому на кукурудзяних посівах з’явився зовсім новий для цієї культури шкідник, раніше не помічений на вітчизняних полях — ківсяк плямистий або крапчастий (його ще називають багатоніжкою). Цей шкідник пошкоджує і насіння, і молоді рослини. Ківсяки завдають рослинам кукурудзи великої шкоди, знижуючи густоту посівів на 40-50%, особливо активні вони уночі, але за вологої та похмурої погоди можуть «активно харчуватись» і впродовж дня. Оскільки живе ківсяк в середньому 3 роки, на тих полях, де його було помічено тогоріч, слід чекати шкідника і у цьому році.
Методи боротьби з ківсяками
Виділяють кілька агротехнічних методів контролю шкідника:
- вапнування ґрунту;
- використання перепрілого компосту і гною, контроль за їхнім біологічним складом;
- оранка пізньої осені і культивування ранньою весною сприяють вимерзання ківсяків.
На малих площах багатоніжок підгодовують коренеплодами, обробленими інсектицидами. Однак цей спосіб досить клопіткий, адже необхідно постійно оновлювати, зволожувати приманку, займатися збиранням ківсяків. Іноді цей метод ускладнюють установкою ємностей, куди заповзають багатоніжки і необхідно час від часу очищати ці укриття. Метод приманок хороший, коли ківсяки мешкають на обмеженій ділянці; якщо колоній кілька, то він стає неефективним.
Досить ефективним варіантом вважається сівба рослин-репелентів, наприклад, білої гірчиці.
Стосовно хімічного методу захисту: основний метод боротьби — протруєння насіння кукурудзи перед висівом, внесення препаратів у ґрунт буде менш ефективним.У ківсяків, знову ж таки, дуже міцний хітиновий панцир, тому обробка хімікатами не дає 100% гарантії їх знищення. Внесення препаратів на насіння і стебла у більшості випадків не дає максимально позитивних результатів. Але частина комах, в основному личинок, гине протягом п'яти днів. Застосовувати рекомендують нематоциди та інсектициди на основі тіаклоприду.
Найбільш безпечною вважається обробка за допомогою розчинів хлористих солей. Але при виборі цього способу слід враховувати, що надлишок солі в ґрунті не надто приємна післядія.
«Як правило, ківсяки активні в нічний час доби, проте за вологої похмурої погоди виходять назовні впродовж дня. Живе ківсяк кілька років (до 3-х). Полюбляє важкі за гранулометричним складом ґрунти, багаті на органіку. На кукурудзі, залежно від року, ківсяки завдають шкоди як молодим рослинам, так і висіяному насінню до моменту його проростання. Вони завдають навіть більшої шкоди, ніж дротяники. Зниження густоти інколи сягає до 40-50%! Причиною цього є волога затяжна весна, що призвела до масового їх розмноження і перебування у верхньому шарі ґрунту. Якщо ґрунт висихає у верхніх шарах, то вони переміщуються в нижні шари. Основним засобом боротьби з даним шкідником є протруювання насіння інсектицидами. Інколи практикують внесення по ґрунту інсектицидів, але вони менш ефективні, крім того на той момент шкідник вже може нанести значну шкоду посіву. Тому аграріям потрібно приділяти особливу увагу інсектицидному протруюванню насіння, оскільки шкідники на кукурудзі все більше і більше завдають шкоди»,— розповів Сергій Красновський.
Ківсяк не завжди є небезпечним шкідником, у малих кількостях він є корисними співмешканцем. У природі вони допомагають прискорити процес розкладання органічних залишків і грають роль у збагаченні ґрунту киснем. Тому не завжди варто одразу обробляти посіви інсектицидами, спочатку треба визначити, наскільки комаха в дійсності може наробити шкоди рослинам і чи може взагалі.
Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com