Ваточник сирійський: радість для бджолярів, справжня біда для агрономів

Його вирощують у декоративних цілях, у деяких країнах молоде листя споживають замість салату, використовують рослину і у косметологічній промисловості. Крім того, ваточник — чудовий медонос, деякі бджолярі висаджують цю рослину спеціально, щоб отримати гарний мед з характерним трішки «шоколадним» запахом. Раніше ваточник вирощували як кормову культуру та використовували в якості зеленого корму для ВРХ.

Здавалося б, корисна та красива рослина — кому вона може завадити? Проте вже кілька років ваточник сирійський є одним з найлютіших ворогів кожного агронома. З’являючись на полях, ваточник вперто витісняє культури та розростається з майже неймовірною швидкістю. А оскільки ця рослина вирізняється високою посухостійкістю та морозостійкістю, а також має дуже добре розвинену, міцну та розгалужену кореневу систему, боротися з нею вкрай важко.

Експерти про проблему ваточника сирійського

На сьогодні експерти вважають, що вплив ваточника сирійського на врожаї не можна назвати критичним. Однак рослина вже відноситься до «складних» карантинних бур’янів, а аграрії знають, як важко боротися з ваточником, якщо він з’являється на полі.

Що ж можуть запропонувати науковці та виробники ЗЗР сільгоспвиробникам для боротьби з цим стійким та «настирливим» бур’яном?

Звичайно, найкращим рішенням було б застосування гербіциду, який би ефективно знищував ваточник у посівах. Але сьогодні, на жаль, немає такого засобу, який би мав доведену ефективність у боротьбі саме з цим бур’яном. Дуже міцна та добре розвинена коренева система рослини успішно чинить опір дії гербіцидів, тому ЗЗР впливають лише на надземну частину ваточника, пригнічуючи його ріст та розвиток, але не знищуючи.

«На сьогодні жоден виробник пестицидів не може запропонувати аграріям гербіцид, який би повністю знищував ваточник сирійський. Оптимальний вихід з ситуації, коли на полях з’явився ваточник — обробка гербіцидами у ранні строки, на початкових стадіях розвитку бур’яну. У фазах сім’ядолі та 1-2 листків ефективність гербіцидів досить висока, вони дозволяють повністю «випалити» надземну частину рослини та дати змогу культурі випередити бур’ян у розвитку й скласти йому достойну конкуренцію», — говорить доцент кафедри рослинництва СНАУ Микола Собко.

Як показує практика, найкращі результати дає поєднання кількох гербіцидів з різними діючими речовинами або використання препаратів, що містять 2-3 діючі речовини. За даними польових досліджень, ефективним був обробіток препаратами Елюміс (діючі речовини — мезотріон та нікосульфурон), Стеллар (діючі речовини — дикамба, топрамезон), Гліфовіт (діюча речовина — ізопропіламінова сіль гліфосату) та Гліфовіт Екстра (діюча речовина — калійна сіль гліфосату), а також пестициди на основі клопіраліду. У посівах соняшника також хороший результат показали препарати ЄвроЛайтнінг Плюс (діючі речовини — імазамокс та імазапір) та Пульсар Плюс (діюча речовина — імазамокс). 

«Такі гербіциди, як Стеллар чи ЄвроЛайтнінг Плюс, стримують ріст ваточника та пригнічують його. Кореневу систему рослини вони «вбити» не можуть, але сьогодні на ринку й немає препаратів, які б могли це зробити», — говорить кроп-менеджер з роботи з насіннєвими компаніями BASF Наталія Панець.

Практики: простих рішень поки що не існує

Агрономи, яким вже довелося стикатися з проблемою появи ваточника сирійського на власних полях, говорять, що ефективних хімічних засобів, які б допомогли боротися з бур’яном при вегетації культури, майже немає.

«Бакові суміші препаратів на основі дикамби, клопіраліду та гліфосату дають певний ефект, але є деякі тонкощі. Вносити гербіциди слід тоді, коли ваточник досягає 10-11 см у довжину. Саме в цей час у рослині активно йдуть процеси фотосинтезу та відбувається рух поживних речовин до коренів. Внесення гербіциду в цей період дозволяє «подати» суміш препаратів до коренепаростків і тим самим значно пошкодити чи навіть вбити рослину. Найбільш ефективно проходить боротьба з ваточником у посівах кукурудзи, оскільки по цій культурі можна застосовувати гормональні препарати», — розповідає головний агроном ПП «Нове поле» Олег Пелипенко.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Крім хімічного методу боротьби не слід забувати й про агротехнічний: дотримуватися сівозмін, проводити різноглибинний обробіток ґрунту, «виснажувати» бур’ян на полях. Найкращим методом «виснаження» зараз визнано залишення поля під паром та застосування «смертельної» дози гербіцидів в оптимальні для цього строки вегетації ваточника. Також потрібно не допускати цвітіння ваточника та потрапляння його насіння на поля. Саме з цим часто виникають певні проблеми. 

«Одним з основних переносників насіння карантинних бур’янів можна вважати комбайн. Він збирає культуру на одному полі, «підхоплює» там насіння ваточника чи частинки його коренів (цій рослині притаманне також вегетативне розмноження), а потім переїздить на інше поле та залишає там «сюрпризи» для агронома. Комбайни при переїзді з поля на поле ніхто ретельно не чистить від рослинних залишків, от і розповсюджується бур’ян набагато швидше, ніж це могло б відбуватися природним шляхом», — говорить агроном-інспектор «Райз-Максимко» Богдан Басанець.

Як би там не було, але простих рішень у боротьбі з ваточником сирійським на сьогодні не існує. Оптимальні результати можна отримати лише при поєднанні хімічного захисту посівів з продуманою агротехнікою та дотриманням «правил безпеки»: ретельною очисткою сільгосптехніки при переїзді з поля на поле, механічним видаленням дорослих рослин, щоб не допустити їх цвітіння.

Олена Мартиненко, SuperAgronom.com