Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Отруєння інсектицидами не єдина можлива причина масової загибелі бджіл — експертка
Проєкт Закону №8340 «Про державне регулювання сфери захисту рослин», серед іншого, врегульовує взаємовідносини між агровиробниками та пасічниками. Але зниження чисельності комах-запилювачів (передусім бджіл) — це спільна проблема й вирішувати її також потрібно разом.
Про це наголосила Анна Матвіїв, координаторка Комітетів з питань засобів захисту рослин та насіннєвого напрямку УКАБ, на конференції «Реєстрація пестицидів та агрохімікатів в Україні у контексті Євроінтеграції», організованій Інститутом Агробіології (BIONORMA).
За словами експертки, слід розуміти, що зниження кількості запилювачів не можна пояснити однією причиною.
Найбільш поширеними серед них є:
- Синдром руйнування колоній (CPK)
- Інвазивні шкідники, патогенні мікроорганізми, кліматичні зміни
- Поєднання піку масової чисельності паразитичного кліща Varroa з високим ступенем інвазії бджіл мікроспоридіями Nosema сегапае та Nosema apis, які зумовлюють загострення у бджіл латентних вірусних інфекцій
- Неконтрольоване застосування пестицидів, особливо у періоди цвітіння медоносів, у т.ч. квітучих бур'янів (волошки, синяка, суріпиці та ін.)
- Використання контрафактних препаратів та неоригінальних препаратів, внесення бакових сумішей, відсутність належної комунікації між бджолярем та аграрієм
«Звідси є очевидним, що основною причиною є не сама діюча речовина інсектицидів, а недотримання правил їх застосування», — робить висновок експертка.
Серед перелічених причин останню, тобто відсутність комунікації між бджолярем та аграрієм, значною мірою нівелює норма згаданого законопроєкту №8340, яка стосується впровадження електронної системи завчасного сповіщення про застосування ЗЗР.
Читати також: Експертка назвала проблеми для агросектору в разі значного скорочення внесення інсектицидів
Зазначається, що сповіщення про внесення ЗЗР має містити щонайменше інформацію про:
- дату та час початку робіт із застосування засобів захисту рослин;
- територію майбутнього застосування засобів захисту рослин;
- назви засобів захисту рослин, запланованих до застосування та їх діючих речовин;
- спосіб (метод) застосування засобів захисту рослин;
- термін (дату), починаючи з якого (якої) знімається заборона та/або обмеження;
- професійного користувача, який застосовуватиме засоби захисту рослин із зазначенням прізвища, імені та по батькові, реквізитів чинного посвідчення про проходження навчання, контактних даних для зв’язку із ним.
«Аграрне виробництво та бджільництво залежні одне від одного. Бджоли дають не лише мед чи пилок, але і збільшують врожайність сільгоспкультур на 30-40%, запилюючи їх. А пасічники матимуть кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників», — наголосила Анна Матвіїв.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com