Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Неселективні гербіциди — особливості, ризики та переваги
Знищити все. Тобто бур’яни. Така мета і здатність речовин, які називають гербіцидами суцільної дії. Застосування цих «універсальних солдатів» — гарний спосіб очистити поля від зайвої рослинності. Однак у таких ситуаціях завжди є якесь «але». Розбираємось, у чому ж переваги та можливі мінуси застосування гербіцидів, які мають ще одну назву — «неселективні».
Гербіциди суцільної дії — це препарати, що знищують усю зелену масу рослин. Основою гербіцидів суцільної дії є солі гліфосату — ізопропіламінна, калійна, амонійна. Сам же гліфосат є N-фосфонометильним похідним амінокислоти гліцину. Його токсична дія зумовлена тим, що він інгібує один із важливих ферментів рослин. При потраплянні гліфосату на рослину він проникає у клітини і блокує синтез цих сполук, рослина гине. Зрозуміло, що діє він так не лише на бур’яни, а й на культурні рослини, тому з поширенням препаратів на основі гліфосату почали з’являтися ГМ сорти та гібриди культур, стійкі до цієї речовини.
Експерти зазначають, що гліфосат є найбільш інтенсивно використовуваним гербіцидом в історії хімізації сільського господарства. Наприклад, у 2015 році у США для боротьби з бур'янами було використано понад 100 тис. т гліфосату.
При цьому ставлення до нього наразі досить неоднозначне. В останні 5-7 років у різних виданнях світу почали з’являтися публікації, в яких ішлося про негативний вплив цієї речовини на організм людини. Акцентувалося на начебто канцерогенних властивостях. Відповідно, активізувалися дослідження щодо токсичності гліфосату, причому результати могли кардинально відрізнятися — одні підтверджували шкоду, інші спростовували її. Наразі ситуація на 100% так і не з’ясована. Хіба що у 2016 р. в результаті спільної зустрічі ФАО і ВООЗ дійшли висновку, що гліфосат навряд чи є канцерогенним для людини при його споживанні разом з їжею. Але «навряд чи» — це все-таки не стовідсотково «ні». Через таку невизначеність різні держави встановлюють законодавчі норми щодо використання гліфосату більше послуговуючись політичною кон’юнктурою, аніж науково обґрунтованими підставами.
Так, обмеження у цій сфері запровадили Південна Корея, Колумбія, Бразилія, Мексика, Австрія, Франція, Німеччина та деякі інші країни. Дискусії та дослідження щодо гліфосату тривають і на рівні Єврокомісії. Певним компромісним рішенням у 2017 р. стало продовження терміну ліцензії на нього на 5 років (вирішували чи зовсім заборонити, чи дати ліцензію ще на 15 років). При цьому чимало європейських фермерів протестують проти обмежень, адже повноцінної заміни препаратам на основі цієї д.р. — поки що немає.
«Питання застосування гліфосатів не має на цей час чіткої відповіді. Німеччина, Франція, Австрія відмовилися від їх застосування. Водночас Нова Зеландія, Японія та США провели додаткові дослідження і спростували висновки про наявність причинно-наслідкового зв'язку між застосуванням гліфосату і розвитком раку», — зауважує Віктор Васьков, керівник Хмельницького регіонального підрозділу компанії «Бізон-Тех».
Окрім гліфосату, неселективним гербіцидом вважається ще й така діюча речовина, як дикват. Її застосовують переважно для десикації культур, хоч подекуди і для знищення однорічних бур'янів у садах, виноградниках, на посівах декоративних і овочевих культур. Ця речовина також зараз у немилості в деяких європейських країнах.
Загалом, як гербіцид широкого спектру дії, гліфосат є гостро токсичним для більшості видів рослин. Серед ризиків його застосування називають погіршення якості насіння, зниження здатності фіксувати азот, збільшення схильності рослин до хвороб і зменшення активності мікоризних грибів. Тому застосування препаратів, що містять цю діючу речовину, потрібно максимально дотримуючись рекомендацій.
Отже. Якщо відкинути момент щодо можливого впливу на людину, які ж вигоди надає аграріям застосування гербіцидів суцільної дії, які ризики саме для посівів можуть бути, як їх краще застосовувати і як уникнути помилок — усе по порядку.
Дія і переваги неселективних гербіцидів
Є чотири мети, для яких використовують гербіциди суцільної дії:
- для передпосівної обробки поля до появи перших сходів культури;
- для знищення бур’янів в посівах стійких культур до гліфосату;
- в післязбиральний період для ліквідації багаторічних бур'янів;
- як десикант для прискорення дозрівання культур у передзбиральний період.
Неселективні гербіциди допомагають вирішити проблеми з небажаною рослинністю, яка важко контролюється традиційними препаратами.
«Препарати на основі солей гліфосату є відносно недорогі і прості в застосуванні. Крім того вони контролюють найширший спектр бур’янів у порівнянні із іншими засобами. Таким чином, їх використання у схемах захисту дає змогу істотно знизити собівартість готової продукції та збільшити дохід сільгоспвиробників», — зазначає Віктор Васьков, керівник Хмельницького регіонального підрозділу компанії «Бізон-Тех».
Значні обсяги застосування таких препаратів у США пояснюються, зокрема, поширенням там технологій no-till. Українські аграрії, що практикують цей спосіб обробітку грунту, зізнаються, що без гліфосату їм було б дуже важко здійснювати гербіцидний захист своїх посівів.
«Переваги гербіцидів суцільної дії — у швидкості обробки й усуненні коренепаросткових бур’янів, які практично неможливо вивести механічним обробітком. Коли я говорив про швидкість, мав на увазі, зокрема, задіяння однієї людини й одного обприскувача, які здатні обробити до 200 га за день і при цьому дози внесення води мінімальні, що дуже актуально в наших південних краях», — розповідає Андрій Щедрінов, власник ФГ «Теллус-Юг» (Херсонська обл.).
Дія препаратів на основі різних солей гліфосату дещо різниться. Відмінність полягає передусім у розчинності й відповідно — у термінах впливу на бур’яни. Препарати на основі калійної солі зазвичай діють швидше, краще засвоюються рослиною. Загибель бур’янів настає за 7-10 днів після обприскування. Після обробки поля препаратами на основі ізопропіламінної солі ефект настає на 20-й день. Ще довший строк дії у препаратів на основі амонійної солі.
«На ринку України є велика кількість препаратів з гліфосатом. Відрізняються вони вмістом діючої речовини та препаративною формою. Переважна кількість препаратів має в своєму складі ізопропіламінну сіль гліфосату, 480 г/л, у кислотному еквіваленті 360 г/л. Хоча зустрічаються й на основі калійної солі, яка надає більш швидку дію. Деякі препарати для підсилення ефекту на коренепаросткові бур’яни, в т.ч. хвощ, берізку, падалицю озимого ріпаку та соняшнику, містять додатково таку діючі речовину, як 2,Д-кислоту», — зазначає Володимир Поліщук, торговий представник у Київській і Житомирській областях компанії «Бізон-Тех».
Незважаючи на те, що гліфосати «вбивають все», чутливість до них різних видів бур’янів неоднакова. Зокрема, середньочутливими є лобода біла, полин, канатник Теофраста, льонок несправжній, кропива, вероніка польова, амброзія, нетреба колюча, ромашка, м’ята польова тощо. Для їх ефективного знищення слід використовувати максимальні норми, вибираючи для обробки найбільш уразливі стадії розвитку.
Підвищену стійкість до гліфосатів мають осоти рожевий та жовтий, берізка, кучерявець Софії, молочай, жовтушник, гірчаки, кульбаба лікарська, талабан польовий, горошки, конюшина повзуча та ін. Високі норми гербіциду можуть їх пригнітити, але за сприятливих умов треба бути готовим і до інших способів боротьби з ними.
Особливості застосування та ризики
Гербіциди суцільної дії дедалі частіше застосовуються як альтернатива механічному обробітку ґрунту, який значно дорожчий і трудозатратніший.
«Такі гербіциди мають чітко виражену системну дію, але не мають ґрунтової дії (не створюють бар’єр для появи нових). Їх найдоцільніше використовувати на культурах, які мають ген стійкості до цих діючих речовин — сої, картоплі, ріпаку, цукровому буряку», — каже Владислав Стороженко, менеджер Київського регіонального підрозділу «Бізон-Тех».
Гліфосати цілком доцільні й на зернових — для зачищення парів.
«Слід також пам’ятати, що солі гліфосату поглинаються лише зеленою частиною рослин, тому препарат слід вносити по вегетуючих рослинах, які не перебувають у стані стресу. Для багаторічних бур’янів — це фаза розвиненої розетки або довжина 15 см, для однорічних — початкові етапи розвитку», — зауважує Оксана Собченко, менеджер з продажу в Черкаській і Кіровоградській областях компанії Океан Інвест.
А Віктор Васьков ще радить перед внесенням пильно оглянути поле. Проросток насіння основної культури має бути щонайменше за 1 см до поверхні ґрунту.
Неселективні можна також використовувати в бакових сумішах із ґрунтовими гербіцидами після сівби, але до сходів основної культури — для знищення багаторічних бур’янів (пирій, осот та ін.).
«Навесні 2019-го в нашому регіоні склалися такі умови, що на одному з полів ми не змогли посіяти імі-стійкий соняшник в оптимальні терміни. Оскільки поле перебувало в певному «перехідному періоді» між довготривалим застосуванням оранки і переходом на no-till, механічний обробіток ґрунту під сівбу був мінімальним. Отже, на час сівби вже пробивалися ниточки деяких злісних бур’янів. Через декілька днів після сівби ми вносили по полях суміш гербіцидів, яка складалася з ізопропіламінної солі гліфосату, ацетохлору і прометрину. В результаті цього внесення отримали посіви настільки чисті, що продовжувати подальший гербіцидний захист на тих площах не було сенсу», — поділився досвідом Віктор Губрій, заступник голови ФГ «Україна» з рослинництва (Вінницька обл.).
В описаному випадку всі препарати були застосовані зі зниженою нормою, й тим не менше, спрацювали досить ефективно. Гліфосати часто використовують на полях, які давно не оброблялись, і там уже на нормах економити не слід — краще застосувати максимальні та ще й підсилити ефект ад’ювантом.
«Якщо ж ми говоримо про внесення в баковій суміші з ґрунтовим гербіцидом, то можна вносити середню і менше середньої норми препарату. Цього буде достатньо, оскільки ми боремось із зовсім молодою, несильною рослиною», — зауважує Володимир Поліщук, торговий представник у Київській і Житомирській областях компанії «Бізон-Тех».
Загалом же норми внесення залежать від концентрації діючої речовини у препараті та складу солей гліфосату, оскільки кожна із них має свої особливості.
«Ізопропіламінна сіль має мінімальну концентрацію д.р. і відповідно найнижчу вартість за літр, для ефективної роботи необхідно використовувати 3-4 л/га. Калійна сіль характеризується найвищою розчинністю, вищою концентрацією д.р. й ефективно працює від норми 2 л/га. Норми внесення визначаються, виходячи з типу забур’яненості поля та переважаючих видів, які необхідно знищити. Також слід підібрати оптимальну витрату робочого розчину — 150-200 л/га. Чим вищою є концентрація гліфосату, тим краще поглинається препарат рослиною за рахунок більшої концентрації ПАР», — пояснює Владислав Стороженко, менеджер Київського регіонального підрозділу «Бізон-Тех».
Умови внесення також відіграють не останню роль в ефективності гербіцидів суцільної дії.
«В ході досліджень дії препарату на основі калійної солі гліфосату за різних температур було відмічено, що великі перепади температур (>10°C) за 1-2 дні до внесення чи після внесення препарату знижували його ефективність. Тому, наприклад, небажано відкладати внесення гліфосатів до пізньої осені — періоду із заморозками, які викликають сильний стрес у рослин та перешкоджають переміщенню по них діючої речовини», — зазначає Ольга Левадна, головний агроном ТОВ «Франдеса Україна».
Серед ризиків застосування гліфосатних препаратів називають зниження схожості насіння, зібраного з посівів, на яких проведено десикацію. Опитані нами експерти не беруться 100-відсотково заперечувати цю думку, однак з наявного у них досвіду поки що такого явища не спостерігали.
З досвіду застосування
Як і будь-який пестицидний засіб, гербіциди суцільної дії можуть за правильного застосування врятувати врожай або вирішити проблему. І водночас в разі помилок ці проблеми створити. Зібрали декілька ситуацій із практики — як позитивних, так і негативних.
«Гліфосатні препарати виручали нас не раз. З урахуванням того, що ми працюємо за технологією no-till. Наприклад, якось після попередника жита не встигли з осені обробити поле й навесні пішла його падалиця. Механічний обробіток не застосовували — інакше втратили б вологу, якої й так через малосніжну зиму було небагато. Тому до того як посіяти соняшник, 2 рази обприскали поле гліфосатом по 2 л/га й таким чином проблему «житньої» падалиці було усунуто», — розповів Андрій Щедрінов, власник ФГ «Теллус-Юг».
Водночас він пригадав і інший випадок. Як правило, господарство проводить гербіцидну обробку ріпаку на 3-4-й день після сівби. І якось завдяки сприятливим умовам насіння почало швидко проростати. А обробка вже була запланована — «відступати нікуди». Вирішили ризикнути, в результаті знищили гліфосатом перші сходи ріпаку.
Про дещо схожу ситуацію розповіла й Оксана Собченко, менеджер з продажу в Черкаській і Кіровоградській областях компанії Океан Інвест: при досходовому застосуванні гербіциду суцільної дії за 2 дні до сходів відмічалося часткове випадання сходів соняшника. Причиною стали залишки гліфосату та його дія через випаровування з поверхні ґрунту разом з вологою.
Попри це, у випадку соняшника і зернового попередника неселективні гербіциди часто виступають «виручалочками». Владислав Стороженко, менеджер Київського регіонального підрозділу «Бізон-Тех», згадує, як в одному з господарств посіяли соняшник, але сходи падалиці озимої пшениці з’явилися раніше і почали активно вегетувати. Питання було без проблем зняте препаратом на основі ізопропіламінної солі гліфосату в нормі 2,5 л/га без шкоди для культурної рослини.
Також експерт зауважує, що найчастіше претензії до ефективності препаратів після аналізу ситуації виявляються звичайними помилками і недотриманням технології.
«При використанні препарату на основі гліфосату на сої водному з господарств не врахували фазу розвитку бур’янів, відклали внесення на пізніше, щоб дочекатися більше їхніх сходів. А на момент обробки спостерігалася відсутність опадів, підвищений температурний режим та наявний стрес бур’янів. Це істотно знизило ефективність гербіциду. На полі залишилась небажана рослинність, яка перебувала в стресовому стані, та в подальшому конкурувала з культурною рослиною за площу живлення і вологу», — наводить приклад пан Владислав.
Не менш важливий чинник для успішного застосування неселективних гербіцидів (як, утім й будь-яких пестицидів) — якість препаратів.
«Якось мені довелося побачити поле озимого ріпаку, де був використаний неякісний продукт — гербіцид «суцільної дії». Виглядало воно «сумно». Траплялись ділянки по 1-5 соток, де не було нічого: ні бур’яну, ні культурних рослин. А на решті поля навпаки — така забур’яненість, що ріпаку майже не видно. Очевидно, що застосований продукт був підробкою. Господарство купило препарат в сусідній області — бо він там «дуже дешевий». Тож завжди нагадую, що перша запорука ефективності — надійний постачальник,з яким давно працюєш і якому довіряєш», — наголошує Віктор Васьков, керівник Хмельницького регіонального підрозділу компанії «Бізон-Тех».
Насамкінець слід зазначити, що через значну поширеність глфіосату дедалі більше видів бур'янів починають проявляти до нього резистентність. Поки що в багатьох ситуаціях ця діюча речовина може залишатися певною панацеєю, але прийде час і, найімовірніше, на стежку боротьби вийде новий «універсальний солдат». Історія повториться.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com