Мистецтво живлення рослин. Агрономічне «законодавство»: основні закони землеробства та рослинництвa

Можна не сумніватися, що усіх агрономів добре вчили та вже що-що, а рослинництво вони знають як свої п’ять пальців. Але поле часто заставляє забути усі теоретичні викладки, чи не так? Розробляючи систему агротехнологічних заходів та плануючи технологію вирощування тієї чи іншої культури, варто враховувати основні закони землеробства та рослинництва. При цьому більшість агрономів, якщо їх зненацька запитати про ці закони, упевнено назве лише славнозвісну «бочку Лібіха».

Тож давайте пригадаємо основні закони, які слід враховувати у своїй роботі та які не раз стануть у нагоді під час планування, а можливо, і вбережуть від деяких помилок.

Закон автотрофності зелених рослин

Він звучить наступним чином: «Зелені рослини, використовуючи енергію сонячного світла і поглинаючи з повітря вуглекислий газ, а з ґрунту воду та мінеральні сполуки, синтезують всі необхідні органічні речовини в кількостях, що забезпечують їхній повноцінний розвиток і високу врожайність».

Відповідно, для отримання запланованого врожаю необхідно, щоб в ґрунті в достатній кількості і безперервно були вода, всі необхідні мінеральні поживні речовини в доступній рослинам формі.

Мінеральні добрива

Вся інформація про мінеральні добрива

Закон незамінності і рівнозначності факторів життя рослин

Цей закон вказує на те, що жоден з факторів життя рослин не може бути замінений іншим. Нестача води не може бути заповнена надлишком добрив, і навпаки. Науці відомо, що незамінними в життєвому процесі рослин в створенні врожаю виявляються не тільки такі комплексні фактори, як повітря, світло, живлення, тепло, реакція середовища, а й більшість складових їх елементів: окремі частини спектру сонячного променя, наявність в повітрі кисню, азоту і вуглекислоти, температура в певному інтервалі, різноманітні біологічно важливі елементи живлення і т.д.

Читати по темі: Мінеральні добрива — ще раз про головне

Наслідком закону незамінності є висновок про рівнозначність факторів життя рослин. З цього випливає, що за рахунок виключення з процесу вирощування якогось одного, навіть дуже важливого фактора (прийому) не можна отримати повноцінний урожай.

Закон обмежуючих причин або закон мінімуму

Цей закон — не що інше, як славнозвісна «бочка Лібіха» або ж закон лімітуючого фактору Лібіха. Він твердить, що розвиток рослин і рівень врожайності будь-якої культури визначаються факторами, що знаходяться в нестачі або надлишку, а також іншими обмежуючими  причинами (хвороби, шкідники, бур'яни та ін.).

Добриво РКД BlauPhos NP APP 10:34

Нові рідкі комплексні добривa РКД BlauPhos NP APP 10:34 від УТК ХімAльянс

На практиці дія цього закону виявляється в тому, що якийсь один лімітуючий фактор різко знижує ефективність інших факторів. Наприклад, нестача вологи в ґрунті різко знижує ефективність добрив, нестача поживних речовин в ґрунті не дозволяє реалізувати високий потенціал продуктивності сучасних сортів, знижує якість продукції. Тому в практичній роботі дуже важливо правильно визначити обмежуючі фактори і вжити заходів щодо їх оптимізації.

Читати по темі: Добрива — особливості застосування, тонкощі та нюанси

Закон мінімуму, оптимуму і максимуму

Цей закон каже: найбільш високий урожай може бути отриманий за оптимальної наявності фактора, а при збільшенні чи зменшенні цього фактора урожай буде знижуватися. Враховуючи сучасний рівень інтенсифікації землеробства, значення цього закону посилюється.

Закон сукупної дії факторів життя рослин

Це закон, що має винятково велике значення. Він звучить наступним чином: «Найбільша ефективність будь-якого фактора проявляється тільки при повній забезпеченості рослини всіма іншими факторами».

За одночасного та оптимального забезпечення рослини усіма факторами життя створюються найкращі умови для отримання максимального урожаю високої якості. На практиці дію цього закону можна спостерігати в передових господарствах при вирощуванні інтенсивних сортів зернових культур. Сукупна наявність достатньої кількості вологи і живлення дозволяє отримувати 7-9 т/га зерна високої якості.

Закон повернення речовин в ґрунт

Читати по темі: Список лабораторій, де можна зробити аналіз ґрунту

Досвід прогресивних господарств свідчить, що там, де в ґрунт повертається поживних речовин більше, ніж з нього виноситься, родючість, а відповідно і врожайність сільськогосподарських культур, зростає в арифметичній прогресії. Порушення закону повернення речовин може призвести до втрати родючості ґрунту.

Закон прогресивного зростання ефективної родючості ґрунту по мірі інтенсифікації землеробства

Цей закон стверджує, що збільшення продуктивності ґрунтів при збереженні і підвищенні їхньої родючості є безперервним, що забезпечує отримання максимальної кількості продукції рослинництва з одиниці площі з найменшими витратами.

У самій природі ґрунтоутворювального процесу, який відбувається за дуже важливої участи живих організмів, закладене незмінне зростання з часом родючості ґрунту (утворення торфовищ відбувається в специфічних умовах і без вилучення продукції).

Використовуючи ґрунт у якості засобу виробництва, ми порушуємо цей природній процес. Агротехнічними прийомами можна збільшувати або зменшувати родючість ґрунту. У міру інтенсифікації землеробства, своєчасного та раціонального внесення добрив, дотримання сівозмін, родючість ґрунту зростає.

Закон плодозміни

Цей закон  визначає, що будь-який агротехнічний захід буде найефективнішим при плодозміні. Необхідність зміни та чергування в сівозмінах різних культур обумовлюється особливостями їх вимог до умов зростання і впливу на ґрунти. Найчастіше це пов'язано з накопиченням в ґрунтах різних хвороб, шкідників і бур'янів, а також виносом з урожаєм одних і тих же елементів живлення, неоднаковим розміщенням і накопиченням кореневими і пожнивними залишками бобових азоту.

Для дотримання цього закону сільськогосподарські культури необхідно вирощувати в сівозмінах з дотриманням науково - обґрунтованого чергування.

Господарство, що буде планувати свою роботу у рослинництві, спираючись на вищевказані закони землеробства, зможе домогтися показників урожайності та прибутковості. Ефективне використання наявних ресурсів, яке базується на цих законах, є однією з головних задач кожного агронома.

Олена Басанець,SuperAgronom.com