Калін Цуркан: Формувати урожай нескладно, якщо є розуміння усіх процесів живлення рослин

Основним спікером заходу був Калін Цуркан, заступник виконавчого директора «Бізон-Тех», доктор сільськогосподарських наук. А зі вступним словом виступив Вадим Коверник, власник групи компаній BKW.

Він зазначив, що аграрний бізнес, як і будь-який інший, має на меті отримання прибутків. А на них впливають дуже багато факторів. І тут може допомогти комплексне партнерство з такою компанією, як «Бізон-Тех». Адже серед головних напрямів діяльності компанії — дистриб'юція, трейдинг і сільське господарство. Таким чином, охоплюється практично увесь ланцюжок агровиробництва, тож, відповідно, є розуміння всіх процесів у цій сфері.

«Сьогодні ми хочемо показати, де є приховані резерви, в чому потенціал рослин і високого врожаю. І як ви можете розкрити цей потенціал завдяки тому новому, інноваційному, що може дати наша компанія», — зазначив Вадим Коверник.

Він також зазначив, що, окрім поглиблених знань про потенціал рослини, компанія може поділитися і своїм досвідом у застосуванні тих чи інших технологій. Наприклад, як 3 роки тому відкрили для себе агрохімію виробництва Китаю.

«Наразі на полях агрохолдингу Landfort 90% хімії китайського виробництва. Можу вас запевнити, що її якість і дієвість ми перевірили на «власній шкірі». Тому й започаткували проект Океан-Інвест, щоби й інші колеги-аграрії могли скористатися перевагами цих продуктів», — додав Вадим Коверник.

І надалі передав слово Калінові Цуркану, зазначивши, що з приходом цього відомого фахівця до «Бізон-Тех», у компанії повністю змінився підхід до системи мінерального живлення.

Нереалізований потенціал виробництва

Калін Петрович розпочав свою пізнавальну розповідь із констатації того факту, що зазвичай у кінцевому підсумку (тобто, в отриманому врожаї) реалізується лише 30% генетичного потенціалу рослини. Адже протягом усього періоду вегетації діє ціла низка стресових факторів, які крок за кроком знижують імовірність одержання закладеного селекціонерами рівня врожайності. Ці чинники добре відомі: від запасу вологи у ґрунті та відповідних погодних умов і до достатньої кількості поживи для рослини та впливу шкідників чи хвороб.

За словами Каліна Цуркана, якщо порівнювати рівень реалізації згаданого потенціалу в Україні та деяких інших країнах на прикладі середньої урожайності різних культур, то картина досить невтішна.

 Тому вітчизняним сільгоспвиробникам варто замислитися — де той прихований резерв, які важелі можна задіяти, щоб у наших умовах можна було досягти таких показників урожайності, як у зарубіжних колег. Та при цьому ще й сягнути достатнього рівня рентабельності.

Один із важелів, на думку Каліна Цуркана, лежить у площині застосування ефективної системи живлення. Саме системи, як неодноразово наголошував експерт. Хоча, до всього, він навів статистику, яка свідчить, що норми внесення мінеральних добрив у діючих речовинах в Україні у 5, а то й у 10 разів нижчі, ніж у тих же Німеччині чи Франції.

Тим не менше, простим підвищенням норми внесення основних добрив проблему не вирішиш. Живлення рослини має бути збалансованим як щодо кількості й наявності усіх поживних елементів, так і щодо раціональності витрат у перерахунку на отриману прибавку врожаю.

«З чого складається урожай? Якщо відкрити підручник з агрономії, то там сказано, що урожай створюють лише 5 основних чинників. Три з них — світло, тепло і волога — нам не підвладні. А от наступні два чинники — сорт (або гібрид) і добрива — це те, на що людина може вплинути. До слова, тут немає засобів захисту рослин. Не тому, що вони неважливі. Просто засоби захисту не формують урожай, вони дають можливість зберегти наявний потенціал. Однак хочу тут додати, що є іще один чинник, який називається реакцією на поживу, тобто реакцією на добрива. І тут важливо з’ясувати: а що конкретно в тих чи інших умовах дає одна тонна добрива? Тому що в структурі прямих витрат, коли ми говоримо про більш-менш інтенсивну технологію агровиробництва, добрива займають 40-45%», — так окреслив основну тему розмови Калін Цуркан.

Тому, за його словами, постає питання окупності ресурсів. Питання насправді непросте. Адже, щоб на кожну вкладену гривню отримувати більшу віддачу, потрібно розуміти, що дає цей ресурс рослині, як вона засвоює елементи живлення та звідки їх бере.

Від чого залежить ефективність азотних добрив?

Наглядною ілюстрацією для певного розуміння процесів стали результати такого собі експерименту, який провели в Інституті ґрунтознавства і агрохімії ім. М. Дімо (Молдова).

Там протягом 4 років на 4 ділянках вносили різні норми NPK, отримавши досить цікаві результати.

«По 60 кг діючої речовини азоту, фосфору та калію за 4 роки забезпечили в середньому прибавку 1,5 т/га урожаю пшениці. А там, де односторонньо давали подвійну, потрійну норму азотного живлення (тобто, 120-180 кг), виявилося, що врожай угору не пішов», — пояснив Калін Цуркан.

Відповідно, постає тема балансу. Та не лише основних елементів живлення. Як свідчать дані іншого експерименту, про підсумки якого теж розповів Калін Петрович, є тісний взаємозв’язок між результативністю азотного живлення і наявністю усього спектру поживних елементів.

На графіку помітно, як збільшується рівень засвоювання рослинами азоту за однакової норми його внесення, залежно від наявності інших важливих елементів.

«Тут вказано відсоток віддачі азоту при одній і тій самій нормі діючої речовини 185 кг/га (тобто 0,45 т/га аміачної селітри). І оця різниця між 57% і 85,3% — це, фактично, ваші гроші. Наскільки ефективно на кожному гектарі ваших посівів діють кошти, витрачені вами на азотні добрива», — зазначив експерт.   

І додав, що важливо, по суті, «рахувати кожну молекулу», тоді рішення будуть усвідомленими і результативними. А для цього потрібно розуміти, як же поводиться азот у довкіллі, у ґрунті, в рослині.

Як наголосив Калін Цуркан, його як агрохіміка цікавить рівень віддачі, тобто скільки азоту пішло в рослину, а скільки пішло «гуляти». При цьому він зазначив, що аміачна селітра — це дві форми мінерального азоту: NH4 і NH3, 50х50. Одна з них, а саме — нітратна, є рухомою, тож за температури 0°C вона вже розчиняється. І тут, за його словами, найбільша помилка, коли агрономи вважають, що в цьому немає нічого страшного, адже ця речовина залишається у ґрунті.

«Ні, на жаль, не в ґрунті... Особливість азоту саме в тому, що він перебуває у постійному кругообігу. Й активно вимивається, вивітрюється. Разом із ним «вивітрюються» і вкладені вами кошти», — запевнив присутніх Калін Цуркан.

Щоб підкреслити свої слова, він продемонстрував таблицю, в якій вказано динаміку цін на деякі добрива за декілька останніх років у перерахунку на діючу речовину азот.

За словами експерта, є чимало чинників, які впливають на процес поглинання рослиною азоту в необхідній формі. Це, зокрема, рівень кислотності ґрунту. Про яку потрібно постійно пам’ятати, адже, за статистикою, 48% орних земель в Україні — це кислі або слабокислі ґрунти.

При цьому для нейтралізації одного кілограма діючої речовини азоту потрібно 2 кг вапна. А якщо застосовується сульфат амонію, то він ще й додатково підкислює ґрунт. Отже, необхідно оптимізувати трансформацію азоту в ґрунті за рахунок регулювання рівня pH для підтримки безперервного надходження нітратної форми азоту.

Далі Калін Цуркан наголосив на тому, що треба дбати і про мікробіологію ґрунту, один зі способів досягти кращих показників — відповідна сівозміна. Плюс, що актуально в останні роки, й особливо на півдні України, до якого, фактично, належить і Запорізька область, — це наявність вологи. На думку експерта, компенсувати її нестачу можна, зокрема, за рахунок розвиненої кореневої системи. І саме цей чинник є важливим і для кращого засвоєння поживних елементів.

Однак, якщо йдеться про баланс живлення, то думати лише про основні елементи — однобокий погляд. Є набір хімічних речовин, без яких рослина не може розвиватися нормально, не кажучи вже про віддачу у вигляді врожаю. Втім, Калін Цуркан наголосив, що мікроелементи самі по собі не формують врожай.

«Сьогодні аж істерія якась на ринку: от вам мікродобрива, побризкаєте одним літром на гектар і одержите прибавку. Так не буває. Мікроелементи потрібні, але не так, як про них розказують. Рослина споживає найбільше поживних речовин тоді, коли вона накопичує біомасу. Для кукурудзи, наприклад, це середина липня — середина серпня. Ми тоді вже на поле не виходимо, нічого не підживлюємо. Але рослина — це біохімічна «фабрика», щойно вона запустилася — починаються хімічні реакції, синтез речовин і так далі. А наше з вами завдання — максимально їй допомогти. Щоб вона, як кажуть, дісталася до берега, а берег — це комбайн. І щоб на цьому шляху рослина максимально використала з ґрунту все, що ми туди внесли», — наголосив Калін Цуркан.

Один зі способів такої «допомоги» — застосування так званих спеціальних добрив. На них експерт зупинився детальніше.

Спеціальні добрива — складова системи управління ростовими процесами

Калін Цуркан розпочав цю частину семінару із переліку видів спеціальних добрив за наявною у світі класифікацією.

Це, зокрема:

• добрива для фертигації (водорозчинні мінеральні добрива з мікроелементами на хелатній основі);
• добрива для позакореневого підживлення (водорозчинні мінеральні добрива + ПАР + амінокислоти);
• мікроелементи (окремо — як монопродукти, так і добрива, до складу яких входять декілька мікроелементів);
• біостимулятори (амінокислоти, полісахариди, вітаміни, ензими, фітогормони: ауксин, гіберелін, цитокінін, абсцизін тощо);
• органо-мінеральні добрива (на основі гумінових і фульвокислот у поєднанні з мінеральними);
• комплементарні добрива (pH-коректори, стартові добрива + Ca, Mg, глюконова кислота).

Світове агровиробництво рухається у напрямку створення інноваційних систем живлення рослин, які допомагають їй якомога повніше реалізовувати свій потенціал. Простими традиційними рішеннями цієї мети вже не досягнути.

Розуміючи ці тенденції, Калін Цуркан, за його словами, довго шукав авторитетних виробників та новітні якісні продукти, з допомогою яких можна було б вирішити чимало проблемних питань у живленні культур в українських умовах. Його увага зупинилася на голландській Holland Farming та італійській Biolchim, у портфелі яких є найбільш вдалі інновації, котрих не вистачає українському ринку.

Зокрема, ультраконцентроване добриво-біостимулятор Кропмакс (CropMax), яке «Бізон-Тех» пропонує на ексклюзивних умовах в Україні.

«З Голландії ми привезли продукт, який вирішує проблему кореневої системи та ефективного використання вологи, та який відомий сьогодні у 47 країнах світу», — зазначив Калін Цуркан.

За його словами, продукт активно стимулює кореневу систему, діючи прямо із зернини. За нанесення лише 200 мл препарату на 1 т насіння він пробуджує розвиток насінини: зародкові листочок та корінець починають «працювати». Корінець — це волога й пожива, листочок — фотосинтез. Загалом же, завдяки своїй системній дії та ефекту транспортування, Кропмакс сприяє кращому розподілу елементів живлення у всій рослині за короткий час. Один з ефектів його дії Калін Цуркан показав на прикладі порівняння кошиків соняшнику, в одному з яких центральна частина складалась із порожніх насінин, а в другому, обробленому Кропмаксом, все без винятку насіння було повним.

«Коли додаємо цей регулятор росту, ми отримуємо сформовані тяжі під кожну насінинку. Через них надходить пожива. Хоча насправді все починається з добре розвиненої кореневої системи», — пояснив експерт.

Ще один препарат, про який згадав Калін Цуркан, — Гідроферт (Hydrofert) виробництва Biolchim. Це мікрокристалічні водорозчинні комплексні добрива із вмістом мікро- та макроелементів на хелатній основі, які не містять хлору та натрію. Продукт підвищує толерантність рослин до стресових факторів, які виникають унаслідок дії пестицидів, несприятливих погодних умов (посухи, мінусових температур), хвороб тощо.

Ефективність обох препаратів випробовували на експериментальних ділянках в умовах України. Зокрема, у порівнянні із застосуванням різних форм азотних добрив.

Розмова загалом вийшла досить цікавою й інформаційно насиченою. Практично кожну свою тезу Калін Цуркан підтверджував даними, накопиченими упродовж багаторічного досвіду в галузі агрохімії, який він отримав не лише на теренах України, а й за кордоном, у співпраці з провідними світовими сільськогосподарськими компаніями.

SuperAgronom.com опитав присутніх на семінарі аграріїв, і дехто з них зазначив, що на багато речей у них, як кажуть, «відкрилися очі».

Микола Кишко, директор ПП «Могучий» (Запорізька обл.):

«Сьогоднішній семінар досить корисний. Нагадав багато що з того, що ми вже забули, та й чимало нового додав. Цікаво було дізнатися про результати, досягнуті аграріями інших країн, та можливості застосування їхніх технологій на наших теренах. Тим більше, що Калін Петрович Цуркан розповідав факти саме зі свого досвіду. Ми у своєму господарстві намагаємося впроваджувати сучасні новинки. Зокрема, користуємося препаратами для поліпшення кореневої системи. Але з Кропмаксом іще не були знайомі. Думаю, цього року обов’язково випробуємо його на декількох ділянках».

Віталій Кирієнко, агроном ПП СП «Гуляйпільське» (Запорізька обл.):

«На цьому заході дізналися багато додаткової інформації про внесення КАС, при тому, що застосовуємо її вже 4-й рік. Також, завдяки співробітництву з «Бізон-Тех», активно використовуємо мікродобрива та сучасні пестициди. Нової інформації почули тут насправді багато. Її треба добре обміркувати. Але гадаю, що нові препарати, про які сьогодні йшлося, будемо використовувати. Спочатку, звісно, дослідимо їхню дію на експериментальних ділянках, які закладаємо щороку. Особливо цікаво випробувати їх на озимій пшениці. Адже у нас із вологою проблеми. Торік випало десь 330 мм за увесь рік. Та й у ґрунті запасу вологи дуже мало — десь на трійку за 5-бальною системою. Тому будемо експериментувати з новими препаратами — їхні можливості нас зацікавили».

Ігор Пищальніков, керівник ТОВ «Зелений Гай» (Запорізька обл.):

«Обробляємо 2000 га землі, з яких 300 га — на зрошенні (і крапельному, і традиційному). Тому, окрім досить актуальної інформації про живлення рослин тощо, мене особливо зацікавили загадані доповідачем спеціальні добрива. Зацікавили в тому плані, що вони пристосовані для використання у зрошувальних технологіях. Адже відновлення зрошення на полях — це досить великі капіталовкладення. Відповідно, хотілося б отримувати від них максимальну віддачу. Я так зрозумів, що в Каліна Цуркана є досвід отримання рекордних врожаїв, тож було б цікаво співпрацювати з ним та компанією «Бізон-Тех» у цьому напрямі».

Як зазначив, підсумовуючи, Калін Цуркан, формувати урожай нескладно, якщо є розуміння усіх процесів, які відбуваються у рослині та навколо неї. Тому організатори заходу пообіцяли, що схожих семінарів буде ще багато, адже рівень обізнаності фахівців у сільському господарстві сприяє його розвитку. А компанія «Бізон-Тех» зацікавлена у формуванні інноваційного спрямування вітчизняного агробізнесу, від чого виграють усі його учасники.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com