Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Strip-till і стрічкове внесення добрив — український досвід
Пошук способів, які допомогли би зробити агровиробництво більш ефективним, аби воно приносило більше прибутків і водночас потребувало менше затрат, — процес неперервний. Кожне господарство обирає для себе ті технології, що найкраще підходять до його умов. Особливо, якщо є із чого обирати, і зарубіжні колеги на собі перевірили користь того чи іншого способу господарювання.
Зараз в Україні переважає традиційний спосіб обробітку ґрунту, однак дедалі більше поширюються повсюдно задіяні в європейському та американському сільському господарстві, що передбачають менше «втручання» і переорювання ґрунту. І якщо так званий ноу-тілл (no-till) українські аграрії використовують вже досить давно та активно, то на стрип-тілл (strip-till) — поки що звернули увагу лише окремі господарства.
Загалом, strip-till (у перекладі — смугова оранка) вважають системою раціонального природокористування, адже тут відбувається мінімальний обробіток ґрунту і до того ж вона дає можливість більш точного і значно меншого внесення засобів живлення і захисту рослин.
Саме на ці переваги системи звернули увагу ті українські виробники, які впровадили її на своїх підприємствах. Своїм досвідом у цій сфері поділилися двоє аграріїв — Руслан Лазарєв та Олександр Яблонський, яких SuperAgronom.com зустрів на конференції «Живлення рослин. Інноваційні агротехнологічні рішення», організованій компанією «АгроТерра» у рамках проекту FreeFarm.
Руслан Лазарєв, керівник ТОВ «АТІС» (Миколаївська обл.): Ключовий фактор у виборі strip-till — зменшення витратної частини у виробництві
SuperAgronom.com. Які причини спонукали вас перейти на таку систему, як strip-till?
Руслан Лазарєв. Я пройшов шлях від класики до no-till, потім від no-till до класики, і постійно у мене залишалися запитання до кожного зі способів обробітку. І якщо в no-till можна було вирішувати багато проблем для наших умов, то залишалося питання економного внесення добрив. Вважав, що це не раціонально і дорого — розкидати їх по полю. Я шукав відповіді і звернув увагу на strip-till. Але остаточно переконався у перевагах цієї системи, коли у 2011 році відвідав США і побачив, як там вона працює.
SuperAgronom.com. Для України тоді це ще була зовсім новинка?
Руслан Лазарєв. Так, тут практично ви не знайдете підприємства із тривалим досвідом використання strip-till. Найдосвідченіші, наприклад «Рост-Агро», займаються ним практично років 5. Але я сам перечитав багато літератури, спілкувався з іноземними фахівцями, і нашими, що вже мали справу з цією системою, і дедалі більше переконувався, що вона варта впровадження.
SuperAgronom.com. Які ж усе-таки аргументи стали для вас вирішальними?
Руслан Лазарєв. Насамперед зазначу, чому відмовився від оранки. Вважаю її найбільш неекономною операцією, яка вимагає багато затрат матеріально-технічних ресурсів, при цьому ще й техніка швидко зношується. До того ж останнім часом почав різко змінюватися клімат. Скажімо, в останні 3 роки наш регіон страждає від посухи. Так, за рахунок no-till можна було би вирішити питання збереження вологи, але, повторюся, проблема економії добрив залишалась. Склавши докупи усі за і проти, у 2016-му почав перехід до нової системи обробітку.
SuperAgronom.com. Напевно, довелося зробити повне переоснащення?
Руслан Лазарєв. Звісно. Але мені в цьому плані було трохи легше. Адже підприємство мало непоганий парк техніки і я просто продав усе, що мені не знадобилося б для strip-till, і зразу повністю придбав усе необхідне для нової системи.
До слова, треба розуміти, що strip-till дуже прив’язаний до точних технологій, тож ми впроваджувати все разом, і систему точного землеробства також. Тому ми зразу почали робити зонування полів, агрохімічні обстеження, карти врожайності тощо. Взагалі, чим більше враховується факторів, тим точніше працює система диференційованого внесення добрив, звідти вже й диференційоване висівання.
Наприклад, щоб на менш родючих ділянках не сіяти, й тоді буде економія насіння. А коли вже у нас запрацює система диференційованого живлення, то ще й буде економія добрив, бо вноситись буде тільки там, де треба і скільки треба по зоні. Немає сенсу щось робити, якщо немає економічного ефекту від цього.
SuperAgronom.com. А яку саме техніку ви придбали для strip-till?
Руслан Лазарєв. Набір техніки в мене елементарний. Для роботи в полі — 2 трактори John Deere 8320R і 8345RT, агрегат Pluribus Strip-till (від американської компанії Dawn Equipment Company), плюс система дозування мінеральних добрив MonTag GEN II, сівалка Vaderstad 12-рядкова і самохідний обприскувач John Deere R4030.
Зазначу, що в мене єдина технологічна колія. Тож усі агрегати мають однакову або кратну ширину. Так само 2 комбайни у нас теж John Deere S670 з 12-рядковими жатками для соняшнику й кукурудзи. Є ще глибокорозпушувач, бо я бачу, що на перших порах треба ним працювати, аби прибрати недолік класичного обробітку — плужну підошву.
Обладнання і програмне забезпечення для точного землеробства зразу надає компанія John Deere, а в плані аналізу ґрунтів і рекомендацій щодо живлення співпрацюємо зі спеціалізованою компанією, який займається відповідними дослідженнями та консалтингом.
SuperAgronom.com. Для яких культур ви застосовуєте strip-till?
Руслан Лазарєв. Загалом підприємство обробляє 2500 га. Сіємо соняшник, пшеницю, кукурудзу, ячмінь, сою, а цього разу ще й озимий ріпак посіяли. Впровадження strip-till почали у 2016-му, а у 2017-му всі просапні культури вже були посіяні по ній. І соняшнику, і кукурудзи в нас було посіяно по 600 га. Враховуючи, що продуктивних опадів минулого рогу в нас було не більше 180 мм на весь період вегетації вважаю, що отримана середня урожайність соняшнику 3 т/га — дуже непоганий результат (зокрема, гібриди Syngenta дали від 2,5 до 3,8 т/га). А кукурудзи зібрали від 4 до 6 т/га. Для нашого регіону це теж цілком нормально. Тим більше, що я рахую не лише урожайність, а повністю всю економіку. І зараз іще іде процес підбору тих гібридів, які найкраще показують себе саме при вирощуванні за системою strip-till.
SuperAgronom.com. Розкажіть, будь ласка, детальніше про технологію вирощування тих же соняшнику чи кукурудзи.
Руслан Лазарєв. Минулого року кукурудзу ми сіяли 28-31 квітня. Гібриди Pioneer — з нормою висіву 75 тис., RAGT — 60 тис. Добрива вносили 120 кг/га діамофоски і 150 кг/га карбаміду. Соняшнику сіємо гібриди селекції Syngenta, Pioneer та «югославської» селекції. Під нього вносили 100 кг/га амофосу і 100 кг/га карбаміду.
Хоча, зізнаюся, що того року добрива вносили трохи «всліпу», ще ж технологія не відпрацьована. Прикинув рекомендації приблизні, трохи під свою ситуацію припасував... Але цього сезону вже будемо вносити відповідно до результатів аналізів ґрунтів. Коли побачив карту агрохімічного обстеження й рекомендації, то довелося на ходу перезамовляти добрива на інші. Бо, скажімо, виявилося, що калію у нас достатньо у ґрунті, то можна і зменшити дозу. Натомість додати азоту.
SuperAgronom.com. А що стосується засобів захисту? Чи є якісь особливості?
Руслан Лазарєв. Основне — це те, що стосується гербіцидного захисту. Бо за strip-till бур’яни з’являються не так, як при класичній технології, а з запізненням. Культура вже може бути у більших фазах, тому тут потрібно застосовувати більш сучасні ЗЗР, які би діяли протягом довшого періоду.
Олександр Яблонський, співвласник і директор ПСП «Злагода» (Рівненська обл.): Посушливі роки змусили відмовитись від плуга, відповідно змінилася і система внесення добрив
SuperAgronom.com. Розкажіть про своє господарство і про те, як прийшли до змін у своїх агротехнологіях.
Олександр Яблонський. Наше господарство розташоване в західній частині України, в двох районах Рівненській області. Земельний банк — 4000 га. З 2010 року ми працюємо В цьому підприємстві ми працюємо з 2010 року. І 2014-го в нас була традиційна система обробітку ґрунту — дискування, оранка, вирівнювання ґрунту й посів.
І я був затятим прихильником плуга й використовував його у своєму сільськогосподарському досвіді понад 15 років. Але саме у 2014 році з’явилися перші «дзвіночки», які додали сумнівів у мої переконання. Того року вийшло так, що на тих самих добривах та за того самого обробітку ми отримали на 15-20% менший врожай. Передусім через те, що почали відчувати нестачу вологи. То не була ще посуха, але періоди у 2-4 тижні без дощів з високими температурами, вже дали негативний вплив. І тоді довелось задуматись, що робити далі, адже довгострокові прогнози свідчили, що наступного року ситуація може повторитися, а далі буде ще гірше.
SuperAgronom.com. І до чого ви прийшли?
Олександр Яблонський. Першим рішенням було перейти до безвідвального обробітку ґрунту. Тобто залишити максимально велику кількість пожнивних решток на поверхні поля. Ми вирішили застосувати глибоке рихлення і також культиватор вертикального обробітку. Тобто зібрали культуру, запускаємо культиватор вертикального обробітку ґрунту, не перевертаємо пласт, просто вирівнюємо пожнивні рештки, розподіляємо по полю рівномірно.
А далі — глибоке рихлення. В принципі, у перший рік це дало свої результати. Наступного року ми забрали плужну підошву, поліпшили водно-повітряний баланс ґрунту і це теж мало позитивний вплив. Але виникло наступне питання — як же внести фосфорно-калійні добрива? Тому що дискування ми не використовуємо, оранки теж не використовуємо, виходить, що фосфорно-калійні добрива мають лежати практично на поверхні.
SuperAgronom.com. Який вихід знайшли із ситуації?
Олександр Яблонський. Пробували використовувати різні культиватори, з якими були знайомі, але виходило якось не дуже. Тож шукали нові можливості, і за рекомендацією компанії «АгроТерра», знайшли вихід. Минулого року ми вперше використали на культиваторі аплікатор монодиск Модель 6000.
Ризикнули, бо він недешевий, але про вкладені кошти не жалкуємо. Цей культиватор може внести добрива на глибину від 8 до 16 см. Причому ця модель може внести 2 рідкі добрива, одне сухе добриво, і ми ще додали дещо самі, щоб також можна було вносити суміш мікроелементів, яка потрібна на кожну культуру.
SuperAgronom.com. І який результат отримали?
Олександр Яблонський. Зараз у нас поки що перехідний період до запровадження strip-till. І добрива ми вносимо в повному обсязі. До того ж, минулий рік не зовсім показовий, і якщо говорити, наприклад, про соняшник, то ця осінь була дуже дощова у нашому регіоні, й фактично для нормального збирання врожаю випало лише десь 4 дні.
Тож на початок збирання врожай був на рівні 4,2 т/га, а вже наприкінці збирали по 2,8 т/га. Хоча на круг загалом вийшла прибавка близько 0,5 т/га порівняно з позаминулим роком. По сої також плюс 0,5 т/га. А по буряку — плюс 20 т/га (причому середня врожайність цієї цукрової культури у нас була 80 т/га). До речі, щодо цукрового буряку ми проводимо певний експеримент. Восени на площах, відведених під нього на наступний сезон, ми встигли обробити ґрунт, внести майже всі добрива, й поклали 0,5 т/га гранульованого курячого посліду і 250 кг/га хлористого калію. А навесні внесемо вже азот, сірку, тобто решту добрив. Побачимо, які результати дасть така система.
SuperAgronom.com. Бачимо, що кардинально кількість внесених добрив поки не зменшуєте?
Олександр Яблонський. Минулого року ні. Але побачили, що цілком можна було б і менше вносити. Той же цукровий буряк ми, коли робили розрахунки, то запланували урожайність на рівні 55-60 т/га, а отримали більше 80. Причому почали збирати 2-5 вересня з результатом 65-68 т/га, а в кінці на окремих полях збирали від 90 до 100 т/га.
SuperAgronom.com. Ми так розуміємо, що осінь у вас була дощовою, а як взагалі справа з вологою?
Олександр Яблонський. У тому-то й річ, що до переходу на нову систему обробітку і внесення добрив нас спонукали спостереження за кліматичними тенденціями. Бачимо, що посухи дедалі рухаються у бік півночі й заходу. Тож якщо ця проблема незабаром дістанеться і до нас, то краще подбати про все раніше. Як на мене, то найголовніша перевага обладнання, яке ми застосовуємо, в тому, що воно дає можливість вносити добрива на 15-16 см. Там завжди є волога і туди дістається коріння рослини, тож вона живиться постійно.
Тому в зонах недостатнього зволоження підживлення на глибину 7-8 см — не завжди дає потрібний ефект. Якщо вологи немає, то нехай те добриво лежить під самим «носом», а рослина його не знайде. Крім того, практично всі добрива ми використовуємо у вигляді рідких сумішей (окрім калію хлору, який не розчиняється). Наприклад, робимо собі КАС із сіркою під кожну культуру. Розчиняємо амофос і з’єднуємо із сульфатом амонію. І взагалі практично по кожному полю вносимо мікроелементи, розчинивши відповідні солі. А наступним етапом має бути диференційоване внесення. Для цього вже придбали агрегат MonTag із аплікатором, який дає можливість робити це дуже рівномірно і точно.
Технологія strip-till робить в Україні лише перші кроки. Як вона покаже себе у різних регіонах країни, буде видно з часом. Принаймні, будь-який набутий досвід допомагає й іншим аграріям приймати рішення, відповідно до їхніх умов і можливостей. Як бачимо, зараз вибір варіантів розширюється. І українське сільське господарство стає дедалі більш технологічним та інноваційним. А отже, — більш ефективним.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com