Вчені шукають нові механізми боротьби з іржею пшениці

Своєрідне змагання між селекціонерами і патогенами іржі призводить до певної циклічності — то підвищується врожайність, то знову лютують хвороби, пише agroxxi.ru.

Так звані «основні гени» досить легко забезпечують надійний захист пшениці від усталених форм іржі, але якщо патоген мутує і перемагає ген резистентності, рослина знову стає вразливою до хвороби. Іноді достатньо однієї мутації, щоб «основний» захисний ген став неефективним. Так продовжується до тих пір, поки не пройде ключова мутація, і патоген стане імунним до генів стійкості.

Період між створенням нового сорту пшениці і його поширенням у виробників становить від трьох до п'яти років. З цієї причини промислово розвинені країни зараз підтримують вихід на ринок нових сортів, створених з урахуванням останніх тенденцій.

Замість «основних» і єдиних генів стійкості, які можуть забезпечити повний захист, але легко долаються патогенами, вчені все більше розраховують на так звані «недосконалі» гени. Взятий окремо будь-який з них може забезпечити частковий, проте не повний захист. Однак, в поєднанні вони можуть забезпечити потужний захист рослин.

Таким чином, щоб вижити замість одного гена стійкості гриб повинен одночасно долати кілька генів. Таке поєднання «неповнолітніх» генів часто може продовжити період захисту рослин до 10-15 років.

Експерти вважають, що нові механізми боротьби захищатимуть пшеницю протягом більш тривалих термінів і стануть більш ефективними відразу проти кількох видів іржі, при цьому, сповільнюючи еволюцію нових типів патогенів.