Хімічні та біологічні методи боротьби з вовчком соняшниковим — експерт назвав комплексні рішення

Передусім у насиченій соняшником сівозміні та в регіонах де спостерігається найбільше поширення вовчка, потрібно сіяти гібриди зі стійкістю 7+. Зараз таких гібридів на ринку є чимало.

Також рішенням буде вирощування гібридів стійких до імідазолінів і відповідне застосування гербіцидних технологій.

«У нас на Полтавщині вийшов експеримент — на одному полі застосували 2 системи захисту. І на тій половині поля, де була застосована класична схема, вовчок просто заселив той посів, а там, де був застосований гербіцид з д.р. імазамокс, жодного паростка цієї рослини-паразита ми не побачили. Звісно, застосування імідазолінів накладає певні обмеження з точки зору сівозміни. Бо залишки цих речовин можуть спричиняти надалі стрес на наступні сходи пшениці, особливо в разі посухи і в степовій зоні. При цьому в регіонах, де вологи достатньо, пшеницю можна спокійно сіяти, адже імідазоліни в таких умовах руйнуються швидше», — додав фахівець.

Ще один спосіб боротьби з вовчком у комплексі заходів — сівба спеціальних сумішей сидератів, наприклад, із суданською травою, які стимулюють проростання вовчка в кінці літа й восени, що знижує кількість його насіння.

Також стимулює проростання насіння вовчка кукурудза, на якій паразит не чіпляється, відповідно зменшується його фон при подальшому вирощуванні соняшника.

Оскільки мова на конференції йшла про біологічні технології, то Аркадій Лунгул висловив думку і щодо перспектив такого методу захисту від вовчка.

Він згадав, що першу спробу було зроблено ще у 80-х роках 20 ст., коли намагались науковці в різних країнах розводити мушку фітомізу вовчкову (Phytomyza orobanchia), але як технологія цей метод не було доведено до кінця, тому що мушку цю важко збирати, зберігати і вона має лише одне покоління за рік.

Наразі ж у світі працюють над іншим перспективним біозасобом, а саме таким видом збудника фузаріозу, який уражує вовчка, хоча поки що вона діє і на культурні рослини. Хоча науковці шукають саме такі штами, що зачіпатимуть лише вовчка. Або виводитимуть такі гібриди соняшнику, що будуть стійкими до цього збудника.

Але, крім цього, Аркадій Лунгул розповів, що у Кернел проводять експерименти у степовій зоні із внесенням певної дози імазамокса у ґрунт з РКД — і таким чином добитись, щоб діюча речовина гербіциду потрапила в культурну рослину з добривом і таким чином не допустити зараження вовчком. Але, як наголошує фахівець, над цією технологією потрібно ще працювати, аби чітко визначити дозу діючої речовини, яка не зашкодить самому соняшнику і при цьому буде достатньою для ефективної дії на вовчка.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Пероноспороз і вовчок на соняшнику — це must have чи must have be done with