Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Хімічні та біологічні методи боротьби з вовчком соняшниковим — експерт назвав комплексні рішення
Проти вовчка соняшникового потрібно мати комплексні рішення, у яких кожна складова є вагомою. Про це наголосив Аркадій Лунгул, керівник науково-дослідного відділу Кернел, під час прямого ефіру «Підсумки досліджень «ПОЛЬОВА СТУДІЯ 2.0 – Від прогнозів до результатів», організованого компанією BTU, пише SuperAgronom.com.
Передусім у насиченій соняшником сівозміні та в регіонах де спостерігається найбільше поширення вовчка, потрібно сіяти гібриди зі стійкістю 7+. Зараз таких гібридів на ринку є чимало.
Також рішенням буде вирощування гібридів стійких до імідазолінів і відповідне застосування гербіцидних технологій.
«У нас на Полтавщині вийшов експеримент — на одному полі застосували 2 системи захисту. І на тій половині поля, де була застосована класична схема, вовчок просто заселив той посів, а там, де був застосований гербіцид з д.р. імазамокс, жодного паростка цієї рослини-паразита ми не побачили. Звісно, застосування імідазолінів накладає певні обмеження з точки зору сівозміни. Бо залишки цих речовин можуть спричиняти надалі стрес на наступні сходи пшениці, особливо в разі посухи і в степовій зоні. При цьому в регіонах, де вологи достатньо, пшеницю можна спокійно сіяти, адже імідазоліни в таких умовах руйнуються швидше», — додав фахівець.
Ще один спосіб боротьби з вовчком у комплексі заходів — сівба спеціальних сумішей сидератів, наприклад, із суданською травою, які стимулюють проростання вовчка в кінці літа й восени, що знижує кількість його насіння.
Також стимулює проростання насіння вовчка кукурудза, на якій паразит не чіпляється, відповідно зменшується його фон при подальшому вирощуванні соняшника.
Біологічні препарати в агротехнологіях: вплив на врожайність та рентабельність вирощування соняшника
Оскільки мова на конференції йшла про біологічні технології, то Аркадій Лунгул висловив думку і щодо перспектив такого методу захисту від вовчка.
Він згадав, що першу спробу було зроблено ще у 80-х роках 20 ст., коли намагались науковці в різних країнах розводити мушку фітомізу вовчкову (Phytomyza orobanchia), але як технологія цей метод не було доведено до кінця, тому що мушку цю важко збирати, зберігати і вона має лише одне покоління за рік.
Наразі ж у світі працюють над іншим перспективним біозасобом, а саме таким видом збудника фузаріозу, який уражує вовчка, хоча поки що вона діє і на культурні рослини. Хоча науковці шукають саме такі штами, що зачіпатимуть лише вовчка. Або виводитимуть такі гібриди соняшнику, що будуть стійкими до цього збудника.
Але, крім цього, Аркадій Лунгул розповів, що у Кернел проводять експерименти у степовій зоні із внесенням певної дози імазамокса у ґрунт з РКД — і таким чином добитись, щоб діюча речовина гербіциду потрапила в культурну рослину з добривом і таким чином не допустити зараження вовчком. Але, як наголошує фахівець, над цією технологією потрібно ще працювати, аби чітко визначити дозу діючої речовини, яка не зашкодить самому соняшнику і при цьому буде достатньою для ефективної дії на вовчка.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: Пероноспороз і вовчок на соняшнику — це must have чи must have be done with



