Відновлення родючості українських ґрунтів справа спільна: держави, науки, бізнесу — нотатки з конференції BTU

Як зазначила ведуча заходу, керівниця напрямку агрофуд Миколаївського Водного Хабу, посол з особливих доручень МЗС України (2022-2023), в.о. міністра аграрної політики (2019) Ольга Трофімцева, ця тематика є надзвичайно актуальною, тим більше зважаючи на всі виклики, які постали перед Україною сьогодні. Зокрема це і повномасштабне вторгнення росії, з одного боку, а з іншого — євроінтеграційні процеси.

Для адаптації до правил ЄС українським аграріям потрібен перехідний період в 10 років

Саме останній проблематиці була присвячена доповідь першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького.

Він зазначив, що у процесі вступу до ЄС нам важливо не втратити жодні попередні досягнення аграрного сектору, щоб євроінтеграція перетворилась на можливості та перспективи. Інтеграція України до ЄС — це як витрати й необхідність адаптуватися до нових вимог, так і можливості — інвестиції, доступ до ринків, участь у спільних програмах. До того ж, Україна має негативний, але при цьому унікальний досвід, пов'язаний із забрудненням ґрунтів унаслідок замінування на прифронтових територіях або територіях, де відбувались бойові дії.

«Зараз ми здебільшого фокусуємося на тому, який досвід в сільськогосподарській діяльності вже практикує Європейський Союз і де нам потрібно буде гармонізуватись із їхніми правилами. А ось блок розмінування, очищення і відновлення ґрунтів —має бути окремим масштабним кейсом на рівні всього ЄС з точки зору підходу, для визначення шляхів фінансування і подолання цього виклику», — наголосив заступник Міністра.

Що ж до інших секторів, де вже є чіткі правила гри, то, за словами Тараса Висоцького, одним із найбільш дискусійних є використання пестицидів.

«Ми розуміємо реальність того, що перелік доступних засобів захисту рослин сьогодні в Україні і в Європейському Союзі різний і нам в певний момент доведеться наближатися до уніфікованих правил ЄС. Але ми також об'єктивно розуміємо, що має бути такий релевантний перехідний період, який мав би тривати хоча б 10 років і це — перша стартова точка у перемовинах», — підкреслив він. 

Місія — оздоровлення ґрунту

Також із привітальним словом звернувся до учасників конференції в форматі онлайн Рафал Ігельский, менеджер зі стратегії та бізнес-розвитку BIOTREX. Саме технологія BIOTREX дає можливість оцінити різноманіття і біологічну активність ґрунтових мікроорганізмів та допомагає вивчати вплив біопрепаратів на ефективність вирощування культур. Експерт виділив ключові показники, які вказують на те, що ґрунт виснажений, а саме: зменшення рівня врожаю, збільшені витрати на обробіток ґрунту і добрива, зміна агрохімічних показників ґрунту та втрата його біорізноманіття.

Як образно висловився пан Рафал, раніше фермери були «хімічними інженерами», а наразі вони стають «біотехнологами», адже є розуміння, що родючість ґрунту і зрештою урожай значною мірою залежать від якості мікробіому.

«Ми дуже цінуємо наше партнерство з біотехнологічною компанією BTU і вважаємо, що разом зможемо виправити ситуацію зі здоров'ям ґрунтів. Бо якщо є хороший продукт, препарат, то у поєднанні з інноваційною технологією його застосування результат буде якнайкращим», — наголосив Рафал Ігельський.

Як зазначив Владислав Болоховський, засновник платформи BTU Soil Health, генеральний директор групи компаній BTU, к. с.-г. н., однією з місій компанії є зупинення деградації ґрунтів і відновлення їх родючості.

«Наша платформа напрацьовує реальні кроки для позитивних змін у напрямку відновлення родючості ґрунтів і пропагує біотехнології, які сприяють цим процесам. Ми хочемо формувати свідоме ставлення до ґрунтів не тільки як до ресурсу, а й розглядати їх як цілу екосистему, що сприяє розумному використанню цього ресурсу. Реалізацію головної місії платформи BTU Soil Health з відновлення родючості ґрунтів ми вбачаємо у синергії бізнесу, науки, освіти та органів державної влади», — наголосив Владислав Болоховський.

Він додав, що бачення компанії BTU збігається зі стратегіями ЄС в цьому напрямі які слід враховувати Україні, визначаючи свої дії, спрямовані на вступ країни до ЄС.

Ґрунтові ініціативи ЄС: завдання для України

Детальніше про місце України у ґрунтових ініціативах ЄС розповів Юрій Дмитрук, проф. кафедри екології та загальнобіологічних дисциплін ЗВО «Подільський державний університет», президент ГО «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків», д.б.н.

Перше, чим поділився науковець, це добра новина для професіоналів у сфері ґрунтознавства про те, що в цьому році вперше у звіті Стан ґрунтів Європи (The state of soils in Europe) , який презентується періодично Європейською обсерваторією, представлено звіт і про стан ґрунтів України. І ще один важливий факт, що так само вперше серед переліку основних драйверів змін здоров’я ґрунтів окремо визнано деградацію ґрунтів, спричинену війною.

Основними ж драйверами змін здоров’я ґрунтів названо: 

1. Зміни клімату;
2. Землекористування та його зміни;
3. Соціально-економічні чинники;
4. Ґрунтові води.

Спікер детально роз’яснив суть ґрунтових ініціатив ЄС. Проблеми, які вони вирішують, та які кроки Україні слід застосовувати, рухаючись у цьому напрямі. Загалом же Юрій Дмитрук визначив потреби України на шляху до ЄС, а саме:

1. Організація моніторингу ґрунтів як сучасної системи контролю, оцінки та прогнозу стану ґрунтів
2. Включення до програми моніторингу ґрунтів біологічних індикаторів здоров’я ґрунту
3. Забезпечення функціонування онлайн бази ґрунтових даних із загальним (різнорівневим) доступом
4. Розвиток ґрунтознавчої освіти

Ґрунти й екологія: добрі наміри та проблеми для бізнесу

Проблемам, із якими зустрінуться вітчизняні аграрії у процесі вступу до ЄС, була присвячена перша панельна дискусія конференції на тему: «Міст між Україною та Європою: нові межі — нові можливості».

Як зазначила Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), наголошуючи на вимогах євроінтеграції, слід розуміти, що здорові ґрунти вигідні всім. Громади сьогодні, в умовах децентралізації, мають величезну кількість інструментів, щоб допомогти ґрунтам бути здоровими. Питання полезахсиних лісосмуг сьогодні є вкрай важливими і громади, в сучасних умовах децентралізації, повинні долучитися до їх створення. Колаборація між бізнесом та громадами є вкрай важливою, наголосила експертка.

Пані Людмила підняла ще одну тему, яку назвала вкрай важливою. Коли йдеться про євроінтеграцію і здоров’я ґрунтів, потрібно розуміти, що держава має давати приватному бізнесу не лише завдання, а й інструменти. Йдеться про те, що з жовтня цього року питання компосту, а це для здоров’я ґрунтів дуже важливо, опинилося поза законом через неузгодженість законодавства. Змінами до закону про управління відходами, внесеними в рамках євроінтеграції, було впроваджено обов’язкове отримання спеціальних дозволів.

«Цього не було раніше, тепер потрібен дозвіл на компостування гною і це прямо суперечить руху до органічного виробництва», — наголосила Людмила Циганок.

Однак вона додала, що об'єднавши зусилля всіх небайдужих, і юристів, і екологів, і аграріїв, і промисловців, вдалося добитися, щоб дію декларацій щодо впровадження цієї вимоги було пролонговано до 15 червня 2025 року.

«Це свіжа новина. Що це значить, колеги? Ми маємо ще півроку, щоб підготуватися до нових змін. Але що я цим хотіла сказати? Перше, правовий нігілізм багатьох з нас не дає змоги Україні ставати європейською країною. Потрібно розвиватися. Розсинхронізованість органів державної влади нам також не дозволяє виконувати євроінтеграційні обов'язки на належному рівні. Тож я закликаю уважно відслідковувати зміни і своєчасно на них реагувати», — підкреслила експертка.

Цю ж думку підходив Сергій Прокопенко, директор ТОВ «О.П.Є.» — компанії, яка, власне, і займається виробництвом компосту з органічних відходів. Пан Сергій є також головою Ради Асоціації компостування і членом комітету Європейської асоціації компосту, що дає змогу йому бачити ситуацію не лише з внутрішньо української точки зору, а й з «європейського» боку.

«Ми досі живемо в такому ракурсі, і вважаємо, що держава нам щось повинна. Це пострадянське бачення. Але по факту система вже зовсім по-іншому працює. Раніше у нас були обмежувальні закони й органи, які постійно контролювали їх виконання. Сьогодні ж закони — це умови, які ви можете виконувати або не виконувати, але питання часу, коли наступить відповідальність за невиконання цих законів. І слід розуміти, що кожному бізнесу потрібно постійно слідкувати, які законодавчі зміни відбуваються у сфері їхньої діяльності, які можливі перспективні зміни, щоб вчасно на них реагувати, бо зрештою вони будуть невідворотними», — наголосив Сергій Прокопенко. 

Мілітарні впливи: розмінування й допомога постраждалим господарствам

В цій же панелі прозвучала тема розмінування українських земель. Олена Паренюк, координаторка проєктів пріоритезації в протимінній діяльності Міністерства економіки України, к.б.н., навела декілька цифр. Зокрема, наразі вважається, що заміновані площі сягають 138,5 км2. Минулого року звучала цифра 173 тис. км2, тобто за цей період було повернуто в обіг 35 тис. км2 сільськогосподарських земель.

«Наразі ми створили систему 100% компенсації аграріям за послуги розмінування. У нас є приватні оператори протимінної діяльності. Такого немає в жодній країні світу. Бо через надзвичайно великі заміновані площі державні оператори не справляються з такими обсягами робіт. Тому створюються приватні компанії, які сертифікуються Центром гуманітарного розмінування, Центром протимінної діяльності і Міністерством економіки України. Наразі маємо 69 сертифікованих приватних операторів, які можуть проводити розмінування. За рік цими операторами було перевірено і розміновано 9,5 тис. га сільськогосподарських угідь. Тож фермери можуть подати заявку в Центр гуманітарного розмінування, який проводить тендер серед сертифікованих операторів і той, хто пропонує найкращу ціну, отримує контракт з державою і проводить розміновування. Таку заявку фермер може подати через Державний аграрний реєстр», — додала фахівчиня.

Це щодо розмінування, а якщо мова йде загалом про здоров’я ґрунтів, то це додаткові цифри. Остаточних даних щодо ймовірно забруднених територій ще немає, але вже зрозуміло, що цифра ця буде великою і вона продовжує збільшуватись.

«Щодо територій, які зазнали критичного впливу війни, тобто це території біля лінії фронту і дуже сильно зруйновані, то наразі ми оперуємо цифрою близько 23 тис. км2. Тобто після перемоги України ми очікуємо, що така велика територія буде сильно деградованою і нам потрібно буде впроваджувати заходи з рекультивації ґрунтів. От для того, щоб справитись з цією величезною територією, Міністерство економіки розпочало створення програми пріоритезації території для гуманітарного розмінування. Тобто ми в режимі живого часу оцінюємо кількість населення, заявки щодо статусу території з точки зору безпекового потенціалу цієї території — економічного, соціального й екологічного — і приймаємо рішення, що саме має бути розміновано в першу чергу. Тобто яка територія може давати більше потенціалу. Плюс система з використанням штучного інтелекту та супутникових знімків і на основі відповідних даних ми будемо надавати рекомендації аграріям щодо того, як їм використовувати землю і що на ній вирощувати», — зазначила Олена Паренюк.

За її словами, аграріїв будуть інформувати про можливість продовжувати звичайне використання своїх земель чи необхідність вживати якихось заходів. Експертка закликала аграрну спільноту долучитися до створення пріоритетів гуманітарного розмінування і допомогти створити пул рекомендацій, які можна буде використовувати для рекультивації земель.

Читати також: Війна в Україні знищує ґрунти — як врятувати мертві землі

Захар Каневський, менеджер з програмної діяльності Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (Агро), розповів про Програми підтримки для фермерів від USAID Агро.

Зокрема, за його словами, зараз триває Програма, за якою агровиробники можуть отримати послуги з точного внесення добрив та аналізу ґрунту за зменшеною ціною, тобто частину вартості послуг оплачуватиме програма USAID Агро. Ще один напрям діяльності Програми — дослідження використання донних відкладень рибогосподарських ставків для відновлення деградованих земель та земель, які постраждали від впливу воєнних дій. За результатами досліджень ці донні відкладення можуть стати основою органічних добрив, якщо їх певним чином обробити.

«Хочу повідомити, що в наступному році ми почнемо оголошувати гранти на кілька пілотних проєктів для практичного впровадження розроблених рекомендацій щодо використання донних відкладень. І шукаємо партнерів серед агровиробників, у кого є рибогосподарські ставки і є земля (у них або їхніх партнерів), де можна було б їх використовувати. Це перший проєкт нашої Програми, спрямований на підвищення родючості ґрунту», — зауважив експерт.

Станіслав Халін, директор Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого), к.е.н. зазначив, що цьогоріч фахівці Інституту виконують пошукове завдання «Аналітичний огляд агробіотехнологічних методів відновлення родючості ґрунту на угіддях, що зазнали впливу бойових дій».

«Ця робота виконується спільно з представниками компанії BTU і для нашої установи є надзвичайно актуальною, тому що у своїй структурі ми маємо філію, розташовану безпосередньо в зоні бойових дій — у Херсонській області. На тих ділянках було взято проби ґрунту та наразі проводяться дослідження впливу біопрепарату Екостерн на відновлення родючості ґрунту», — розповів науковець.

Зусилля великого агробізнесу в біологізації виробництва

Як влучно зазначила Ольга Трофімцева, відкриваючи другу панельну дискусію конференції, без науки та освіти не буде у нас ні успішного АПК, ні справжньої євроінтеграції, ні досягнень в економіці та інших сферах. Саме тому друга секція була присвячена науці та освіті в агробізнесі. І якраз перший спікер став яскравим прикладом того, як працює наука у партнерстві з бізнесом.

Сергій Мельничук, радник Голови Правління МХП з наукових питань, д.б.н., професор, академік НААН України детально розповів про рішення, які агрохолдинг упроваджує для відновлення і збереження родючості ґрунтів.

Передусім він наголосив, що дуже часто, аби наукові розробки і досягнення трансформувати правильно у бізнес-модель, потрібно спочатку вирішити цілу низку питань і проблем. Але в компанії МХП є немало успішних кейсів, хоча, за словами Сергія Мельничука, в нинішніх умовах, з міркувань безпеки, не всіма ними наразі можна поділитись. Тому для висвітлення на конференції він обрав декілька з цих багатьох, про які можна більш-менш вільно говорити і які тією чи іншою мірою пов’язані зі збереженням ґрунтів.

На сьогодні у структурі МХП працюють 37 аналітичних лабораторій, які щорічно проводять близько 110 тис. різнопланових аналізів різноманітних проб.

«Хочу звернути увагу лише на невеликий перелік того обладнання, яке є унікальне якраз стосовно якості і збереження ґрунтів. Вони сертифіковані, введені в галузь акредитації і підтверджують повністю свою компетентність, як по персоналу, так і по метрології», — наголосив фахівець.

Він виділив такі прилади: 

• мас-спектрометр MALDI-TOF — ідентифікатор і аналізатор 2500 мікроорганізмів «від ґрунту до харчових продуктів», що дає змогу визначити швидко і точно мікробіомний склад ґрунту;
• лабораторний інкубатор на 200 чашок Петрі, який через кожні 30 хвилин проводить фіксацію росту всіх мікроорганізмів, які ростуть на цих чашках Петрі протягом всього часу культивації;
• інфрачервоний спектрометр — аналізатор серотипів мікроорганізмів, що надзвичайно важливо для визначення мікрофлори ґрунту. 

Біоенергетика — окремий напрям діяльності МХП, який також дотичний до проблематики ґрунтів. Компанія вже 12 років успішно експлуатує два біогазові комплекси. Реалізація біогазових проєктів дає змогу МХП ефективно утилізувати відходи виробництва, генерувати чисту зелену енергію, істотно скоротити викиди парникових газів та виробляти екологічно чисті органічні добрива.

«Одна із унікальних технологій, яка використовується в наших біогазових комплексах, полягає в тому, що вони працюють в основному на курячому посліді. Якщо проаналізувати досвід, наприклад, країн Європи чи Азії, то там таких біогазових комплексів надзвичайно мало, тому що метан-синтез інгібується азотвмісними сполуками, амонійним азотом в першу чергу, що якраз призводить до зупинки метан-синтезу. А в курячому посліді амонійного азоту надзвичайно багато. Тому напрацьована за 12 років у наукових центрах нашої компанії технологія є унікальною і її переймають також європейські країни», — розповів Сергій Мельничук.

Це перша частина наших нотаток із конференції. В наступній частині читайте про кейси досліджень з відновлення постраждалих ґрунтів на полях конкретних підприємств та про проблематику поєднання зусиль наукци та бізнесу загалом.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Після перемоги найбільшою проблемою буде не розмінування, а повернення у ґрунт органічної складової — Мельничук