Кукурудзяна статистика: площі, валовий збір та урожайність зернової за 2017-2024 рр.

Заїжджена фраза «кукурудза — цариця полів» перескочила в наші часи з 1950-60-х років і тривалий період до повномасштабного вторгнення виправдовувала це означення, адже площі під культурою планомірно щорічно зростали.

«Перелом» стався у 2022 році. Тоді збіглися декілька факторів. І не лише воєнний, який спричинив загалом скорочення оброблюваних площ по Україні. Також додалися фактори падіння експорту через блокаду росією українських портів. А також погодний, який «дістався у спадок» зо попереднього року, коли через несприятливі умови чимало кукурудзи залишилось зимувати на полях, що додатково знизило бажання аграріїв сіяти зернову під новий урожай.

Воєнний період надалі також не додав кукурудзі оптимізму. Хоч експортний фактор знизив напругу з відкриттям Зернового коридору та поступовим відновленням морських шляхів та ширшим використанням можливостей авто-та залізничних шляхів.  

Та маржа вже була не такою привабливою, іноді, як зізнавались самі аграрії, кукурудза взагалі «не рахувалась», проблеми з енергетикою (через її руйнацію ворогом) або унеможливлювали сушіння зерна, або підкидали вгору собівартість.

Інфобук Агробізнес України у 2023/24 МР

Як відбувається трансформація агросектору за роки війни

Тому «цариця» почала втрачати свою «владу» на полях. І 2024-й рік відзначився зворотнім рекордом — найнижчим показником площ під зерновою та валовим збором за останнє десятиріччя.

Якщо взяти дані Держстату починаючи з 2017 року, то піковим для кукурудзи був якраз «передвоєнний» 2021 рік. Тоді засіяні культурою площі сягнули рекордних 5 млн 481,8 тис. га. Завдяки чому і валовий збір досить різко підскочив — 42109,85 тис. т. Такий різкий стрибок порівняно з попереднім роком пояснювався ще неврожаєм 2020-го, коли загальна площа під культурою була більшою порівняно з попередніми роками (5 млн 392,1 тис. га), але низькі показники середньої врожайності (5,62 т/га), спричинені несприятливими погодними умовами (а саме сильною посухою, яка на той час іще не стала таким звичним явищем, якою ми її вважаємо сьогодні), нівелювали розширення посівних площ.

Площі під кукурудзою, валовий збір та урожайність за 2017-2024 рр.

*Дані станом на 28.11.2024, коли було зібрано урожай з 96% площ. Остаточні дані ще не оприлюднювали

Чи повториться надалі «успіх» 2021 року? Важко сказати. 2024-й , хоч і став рекордно-від’ємним за показниками площ та валового збору, та додав трохи у прибутковості культурі завдяки меншим затратам на сушіння — минулоріч зернову збирали переважно з низькою вологістю. Підсобила в цьому тривала літньо-осіння спека.

Загалом же, кукурудзяними областями України можна назвати Полтавську (завжди 1-ше місце) та Чернігівську (2-ге). Саме вони є щорічними лідерами за площами посівів цієї культури, хіба що в 2017 році одноразово на друге місце скочила Кіровоградська. Третя позиція у ТОП-3 за цим критерієм мінлива, її почергово займають то Вінницька,  то Черкаська області, один раз «вклинилась» Сумська. Це якщо розглядати під кутом саме площ. Що ж до урожайності, то тут, звісно, ареал лідерства зміщується ближче до заходу.

Області-лідери за площами посівів та урожайністю кукурудзи за 2017-2024 рр.*

* За даними Держстату (дані за 2024 р. станом на 28.11.2024)

Що ж буде далі з «царицею»? Чи тенденція зі зменшення площ під нею продовжиться і в поточному 2025 році? Точних прогнозів поки немає, деякі аналітики ринку кажуть, що принаймні гірше не буде. Хоч багато хто вже пророкує, що «звільнене місце» починають займати олійні. Чи, радше, навпаки — кукурудза відступає під тиском олійних.

Читати також: Тимчасово не цариця полів, але систему захисту кукурудзи ніхто не відміняв

Тож ми дізнались у декількох аграріїв, що вони отримали по кукурудзі у 2024-му і які плани щодо неї на 2025-й.

Микола Шамрицький, ТОВ «Полтава Агро» (Полтавська обл.):

Моє підприємство обробляє 700 га у Миргородському районі. Кукурудзу в сезоні 2024 ми не сіяли. Передусім тому, що в попередньому році довелось чимало коштів витратити на сушіння, а крім того через погодні умови не змогли увесь урожай зібрати вчасно і залишили певну частинку кукурудзи в полі на зиму. Це погано вплинуло зерно, адже воно втрачає і якість, і врожайність, частину врожаю пошкодили дикі звірі, крім того поширились хвороби. Через такий негативний досвід прийняли рішення поки кукурудзу не сіяти. І не пошкодували про це рішення, бо ті хто у нашому районі в сезоні-2024 її вирощували, результати і по урожайності, і по прибутках отримали мінімальні. Знаю, що середня урожайність у навколишніх господарствах — десь 5 т/га, тоді як нульова прибутковість десь з 4,5 т/га чи й тих же 5 т/га. Бізнесом це назвати не можна, швидше як хобі. Так само у планах на 2025 рік цієї культури поки що немає, хоча є пропозиції щодо певних дослідних програм, але ми ще думаємо.

Роман Франчук, директор з агровиробництва LNZ Group:

У нинішньому сезоні через посуху по кукурудзі був значний недобір урожаю. До прикладу, у Шполянському кластері (Черкаська обл.) 2023 року кукурудза показала 9 т/га, тоді як в у 2024-му — 5,6 т/га. А загалом ми глобально зазвичай не змінюємо свою сівозміну. Не кидаємося ліворуч-праворуч, щойно на ринку починають говорити про економічну доцільність вирощування тієї чи іншої культури. На 2025-й площі під кукурудзою зменшимо з 12 тис. до 11 тис, але лише тому, що у нас з’явився ОЕЗ, який треба забезпечувати сировиною, тому плануємо розширити площі під ріпаком та пшеницею (яка у нас іде як попередник до ріпаку).

Василь Ткаченко, головний агроном СФГ «Відродження» (Вінницька обл.):

Раніше кукурудза було однією з основних культур у нашому господарстві, але у 2023 році взагалі не включили її у структуру посівів, передусім через великі затрати на виробництво і дороговизну добрив на той час. До того ж через закриті експортні шляхи з початку повномасштабного вторгнення не було реалізації, тож на складах залишався іще урожай попереднього 2022 року. Але у сезоні 2024 року повернули цю культуру в сівозміну, посіявши 350 га. Та за всі роки, які я працюю, такого низького врожаю ще не було — 5,2 т/га. Все через посуху. Тим не менше, під урожай 2025 року плануємо ще на 100 га збільшити площі — до 450 га. Бо навіть за такої низької врожайності кукурудза для нас рентабельна.

В компанії «Епіцентр Агро» дещо інша картина. Кукурудзу зі структури посівів прибрали у 2024 році, бо, яка зазначила керівниця «Епіцентр-Агро» Світлана Нікітюк, «війна зробила кукурудзу та пшеницю малорентабельними, іноді навіть збитковими». Втім, у 2025-му планують знову повернути кукурудзу на свої поля.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій