Для підвищення біологічної активності ґрунту на полі одночасно мають бути 4 групи рослин

16 липня 2024, 15:00

Фото: SuperAgronom.com

Німецький експерт і науковець Йорк Баєр стверджує, що біологічна активність ґрунту буде максимальною тоді, коли на полі одночасно присутні рослини з 4 груп: широколисті теплого сезону (наприклад гречка, соняшник), злакові теплого сезону (овес, кукурудза), широколисті холодного сезону (здатні рости при низьких температурах чи взимку — озима вика, люцерна), злакові холодного сезону (озима пшениця, ячмінь, жито).

В таких змішаних посівах розвиваються усі види мікоризоутворюючих грибків та інших мікроорганізмів, що впливають на здоров’я ґрунту і рослин. Про це він розповів під час «Польового Агро Консиліуму».

Але є рослини, які пригнічують біоту ґрунту, тобто при їх вирощуванні активність мікроорганізмів знижується. Це зокрема деякі хрестоцвіті — гірчиця, ріпак та інші. Проте фахівець радить нівелювати негативний вплив озимого ріпаку шляхом введення в посів ріпаку інших культур, що розвиватимуться паралельно та забезпечать поживу для землі та для самого ріпаку.

За словами експерта, одночасно з ріпаком необхідно висівати ще 10-12 культур, насіння яких можна взяти просто з бункера без очищення, чи будь-яке товарне зерно. Головне, щоб це не накладало на фермера додаткових витрат.

Культури обираються будь-які, з доступних: соняшник, горох, гречка, овес, амарант, кукурудза, ячмінь, сорго, просо, еспарцет, люпин, однорічні злаки тощо.

Головне, щоб ці культури, висіяні в кінці літа чи восени, не змогли перезимувати, разом з ріпаком, а вимерзли з настанням морозів. Тобто вводити в суміш озиме жито, пшеницю чи вику не варто. Так само як і багаторічні трави, що здатні до зими зміцніти та витримати мороз.

Таким чином, увесь біологічно активний теплий період восени на полі присутня різноманітна флора, яка підтримує життєдіяльність мікроорганізмів різних груп. Це забезпечить краще покриття ґрунту, засвоєння добрив, акумуляцію азоту та карбону з повітря. Також корені цих рослин після відмирання створять природні канальці в землі, якими буде проводитись донизу вода, переміщуватимуться дощові черв’яки та корені самого ріпаку.

Після загибелі взимку біологічна маса сумісних рослин залишиться на поверхні та буде поступово розкладатись, віддаючи акумульовані речовини ріпаку. Тобто і навесні з початком теплого сезону на полі діятиме сапрофітна мікрофлора, яка розкладає органічні рештки відмерлих рослин.