Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Параметри вибору сортів сої порадили фахівці
До вибору сортів сої важливо підійти серйозно. Якщо обрати тільки один чи два сорти, не взявши до уваги особливості ведення господарства та природні умови вашого регіону, швидше за все, отримаєте гірший урожай.
Про це йдеться у матеріалі «Технологія вирощування сої: основні аспекти, поради науковців та досвід практиків. Частина 1» на SuperAgronom.com.
Зазначається, що обираючи сорт сої, слід зважати на такий параметр як термін дозрівання. Посіявши сорти з різними термінами дозрівання, можна мінімізувати ризики втрати урожаю через непогоду. Зазвичай більш пізні сорти мають кращі показники врожайності. Визначити, наскільки сорт є пізньостиглим за інформацією насіннєвих компаній може бути складно, оскільки насправді цей параметр може варіюватися залежно від умов навколишнього середовища. Рекомендують обирати сорти з групи стиглості від 0,5 до 1,0.
«Слід також зважати на міцність стебла та деформацію бобів. Соя, посіяна з високою нормою висіву або на в родючий ґрунт, має більшу схильність до вилягання через висоту, якої сягають стебла. Якщо злам стебла – проблема вашого поля, це може призвести до втрат врожаю та сповільнення. Деформація бобів зазвичай виникає в результаті затримки дозрівання, коли вологість насіння опускається нижче 13% і потім проходять цикли регідрації та висихання. Втрати від деформації можна мінімізувати, якщо обирати декілька сортів, зокрема з групи оптимального дозрівання», — йдеться у матеріалі.
Крім названих факторів, варто брати до уваги вартість насіння. Сорти з найвищою врожайністю не обов’язково є найбільш прибутковими. Вартість посівного матеріалу треба оцінювати, виходячи з їх потенційної врожайності та коштів, які будуть необхідні для догляду за посівами. Сорти, генетично удосконалені для боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами, можуть виявитися більш економічно вигідними, оскільки допоможуть скоротити витрати на гербіциди і пестициди, чи, принаймні, стануть альтернативним джерелом управління ризиками.
Проте, хоча в Україні й дозволили офіційно вирощувати ГМ-культури, їх не можна вважати панацеєю. До прикладу, власник «Аграрної технологічної компанії» (А.Т.К.) Юрій Дробязко відмовився від вирощування ГМ-сої ще у 2003 році, адже скорочення операційних витрат за рахунок генетичної стійкості модифікованих сортів все одно «обнулиться» мінусами при продажі вирощеного врожаю.
В цілому ж треба обирати високоврожайні різновиди, оскільки марно чекати високих врожаїв від сорту з генетикою низької врожайності. Шукати ті сорти, які щорічно дають хороші результати в різних умовах. Зважати на особливості технології вирощування методів природньо-кліматичних умови полів та вивчати існуючу інформацію, перш ніж прийняти рішення.