Про загрози карликової сажки та методи боротьби з нею розповіла фахівчиня

Як зазначила Тетяна Беденко, провідна спеціалістка відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області, небезпека полягає у можливості інфікування протягом довгого періоду — від появи сходів до фази виходу у трубку. Збудник хвороби передається в основному з насінням трав та пшениці, можливе розповсюдження інфекції з ґрунтом та гноєм.

Заходи боротьби малоефективні, наголошує експертка, — через стійкість спор у стадії спокою, які залишаються життєздатними в ґрунті протягом багатьох років, і слабкої ефективності більшості фунгіцидів. T.сontroversa здатна знищити врожай на 50-90%.

«У міжвегетаційний період теліоспори T.controversa зберігаються на насінні та в ґрунті. Вони залишаються життєздатними впродовж 3-10 років при відсутності пшениці, а також при проходженні через травну систему тварин. Для стимулювання проростання спор необхідні світло та температура близько 5℃ впродовж 3-5 тижнів. Найбільш сприятливі температурні умови для зараження рослин — від 0℃ до +8℃. Температури вище +15℃ пригнічують проростання спор. Найбільш сильне ураження спостерігається у роки з частими снігопадами, особливо на щільних ґрунтах при неглибокому закладанні насіння», — розповіла вона.

Ураження озимої пшениці збудником відбувається тільки після повної появи сходів. Після проникнення міцелій переходить у верхівку та затримує ріст, поки не сформується колос. Сажкові утворення (соруси), вміщуючи теліоспори, утворюються в подальшому у зав’язі.

Довідник хвороб

Довідник хвороб сільськогосподарських культур

Уражена рослина не має чітких ознак хвороби до появи колосу, стебло таких рослин зазвичай коротше (в 2-4 рази), ніж у здорових, має більше пагонів (до 30). Уражений колос щільний, вкорочений, іноді не виходить з піхви верхнього листка, а у деяких випадках на високому агрофоні спостерігається розгалуження колоса. Соруси мають кулясту форму та вміщують в собі чорнувату пиловидну масу теліоспор.

Тетяна Беденко наголосила, що боротьба з карликовою сажкою передбачає ретельне дотримання агротехнології вирощування, в тому числі:

• чітке дотримання правил сівозміни;
• контроль розповсюдження бур’янів, які є резервацією для патогену;
• утримання від ранніх строків сівби;
• протруювання насіння фунгіцидами з д.р.: тебуконазол, седаксан + флудіоксоніл + тебуконазол, флутріафол + тіабендазол.

Читати також: Контроль хвороб озимої пшениці протруйниками: діючі речовини та патогени

Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів

Онлайн державний реєстр пестицидів та агрохімікатів