Результатами експериментів із нормами висіву пшениці поділились в господарстві на Черкащині

Про це йдеться у матеріалі «Посівна в Центрі: погодні умови диктують технології вирощування та зменшують потенціал врожайності» на SuperAgronom.com, за підсумками АгроЕкспедиції Посівна 2023.

За словами головного агронома Андрія Симоненка, технологію обробітку обирають залежно від попередника. До прикладу, якщо попередник соняшник, то технологію застосовують класичну з оранкою через потребу боротися з падалицею культури. Тим не менше, господарство дивиться в бік ресурсозберігаючих технологій з мінімальним обробітком та поволі переходить на no-till.

«Деякі поля хотіли запустити по no-till в цьому році, але не вийшло через високу інтенсивність опадів у квітні. Випало десь 96-98 мм за місяць і моментально висохло. Попередником була кукурудза, яка мала би зберігати вологу і запобігти пересиханню верхнього шару. Та поле ущільнилося суцільним «коржем» і сівалка не змогла зайти, довелося дискувати. Але в цілому no-till забезпечує кращі результати порівняно з класикою. Добре показує себе ріпак по нулю, пшениця. Ріпак структурує ґрунт, ми сіяли соняшник і кукурудзу по ріпакові — взагалі пісня!», — ділиться Андрій Симоненко.

Погодні умови цього року не залишили вибору. Головний агроном каже, що питання навіть не в технічній стороні (налипання ґрунту на сошники тощо), а в тому прикочуючі колеса після секції сівалки ущільнюють ґрунт ще більше і рослинам потім важко прорости. Але таку ситуацію він називає винятком року, яке не зупинить його практикувати no-till.

«Ми порівнювали результати з двох полів, де пшениця посіяна по no-till і по оранці. На «нулі» вийшла урожайність в середньому на 4 ц/га менша, ніж на класиці. Але на оранку ти витрачаєш більше коштів, на дисковку. До того, ж у нас в районі не можна працювати вночі, тож на оранку 84 га треба витратити тиждень, потім компактоматом з котками», — пояснює він.

Іншою проблемою господарства є нерівність полів, присутні схили, що, разом із погодними умовами, часом додає клопоту. На схилах рослини більше піддаються сонячним опікам.

Сорти і гібриди культур у СТОВ «ЛАН» представлені продуктами іноземної селекції. Силосну кукурудзу сіють гібрид S3909 бренду UNIVERSEED. Гібриди соняшнику вирощують переважно компанії Pioneer — PR138, PR118, також Limagrain і Syngenta, цьогоріч спробували Nuseed. ФАО кукурудзи вибирають від 350 до 430, в цьому році 390. Сорти пшениці австрійської селекції першої репродукції і еліти.

«Обираємо зарубіжні сорти пшениці, оскільки вони найбільше підходять для нашої зони. Сіяли сорти вітчизняної селекції, але урожайність отримали 7 т/га, найбільше 8,8 т/га у вологий рік. Пробували сіяти сорт Сагайдак полтавської селекції. Але поки що зарубіжні сорти виграють тут по врожайності, краще реагують на добрива», — пояснив Андрій Симоненко.

Озима пшениця через пізню сівбу (29 вересня — 10 жовтня) важко перезимувала. Та, що посіяна раніше, встигла розкущитися, решта увійшла у фазу 2-3 листки. Та пересівати не довелося.

Цікаві підходи в господарстві мають щодо норм висіву озимої пшениці. Сіють її широкорядно просапною сівалкою Kinze на ширину 25 і 35 см в нормі 74-78 кг/га. В 2021 році закладали досліди, висівали пшеницю в нормі 46 кг (більше 1 млн. нас./га) і оптимальну норму 180 кг/га (4 млн), то експериментальна ділянка забезпечила на 1,5 ц/га більшу врожайність, ніж контрольна зі стандартною нормою. У масовому виробництві такі низькі норми не впроваджують, але продовжують експериментувати, висіваючи 1,5 і 2 млн насінин різними сівалками Kinze на 35 см і Amazone на 25 см і стандартно на 12,5 см.

У системі захисту на цей рік планували зменшити кількість обробок, зокрема по пшениці. Хотіли обійтися однією фунгіцидною обробкою, але дощі на початку весни дещо підкорегували плани господарства.

Микита Яременко, менеджер зі збуту в Черкаській області компанії BASF, розповів, що в цьому році, через затяжні опади, в регіоні можливе поширення борошнистої роси, септоріозу та піренофорозу на озимій пшениці, сітчастої плямистості на озимому ячменю та фомозу зі склеротиніозом на озимому ріпаку. Для контролю плямистостей на пшениці та ячмені найдієвішими будуть препарати Пріаксор та Адексар Плюс, які мають надпотужну діючу речовину Ксеміум у своєму складі.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com