288 тис. га сільгоспземель на Миколаївщині потребують розмінування, — нардеп

31 березня 2023, 16:47

Фото: УкрАгроКонсалт

На Миколаївщині заміновано 288 тис. га, це фактично 20% ріллі

У Миколаївській області потрібно розмінувати близько 288 тисяч гектарів сільськогосподарських земель, 85 тисяч гектарів таких територій потребують першочергового обстеження.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.

Зазначається, що на брифінгу в день виїзних комітетських слухань у Вознесенську народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду розповів, що зараз важливо провести розмінування сільськогосподарських земель. І на Миколаївщині, де такі роботи визначили пріоритетними, процес очищення полів від боєприпасів вже активно йде.

«У Миколаївській області наразі багато небезпечних земель, які заміновані. Звільнені від окупації території треба перевіряти, і сьогодні, за даними Мінагрополітики і військової адміністрації, підлягають аналізу 288 тисяч гектарів земель. Це фактично 20% ріллі. Тобто значну кількість землі потрібно дослідити, щоб зрозуміти, чи можна там працювати. Також важливо, що з цього числа фактично 85 тис. га потребують першочергового обстеження і розмінування. Це велика цифра і ми повинні бути до цього готові. У Миколаївській області вже почали працювати над цим. Наш аграрний комітет теж працює над цим питанням у робочій групі разом з прикордонниками, ДСНС, СБУ, щоб розуміти кількість забруднених земель, як проводити роботу, як контролювати: через які програми, реєстри. Важливо також звільнити наших аграріїв від податків на землю, якою вони не користуються», — розповів нардеп.

Крім того, Україна також веде переговори з іноземними партнерами щодо отримання допомоги для розмінування.

«Ми фактично працюємо і з людьми, які безпосередньо проводять розмінування, і з міжнародними партерами. Йде діалог разом з Міністерством аграрної політики щодо допомоги від FAO для проведення розмінування», — сказав Гайду.

Також нардеп зазначив, що під час війни держава не може направити значні кошти на підтримку аграріїв, проте деякі програми для допомоги сільгоспвиробникам працюють.

«Держава зараз не може дуже допомагати аграріям програмами відшкодування. У минулі роки наш аграрний комітет працював, щоб максимально задіяти допомогу для різних галузей агросектору. Зараз наш бюджет фактично весь направлений на підтримку наших військових. У цьому році ми досягли того, що працює програма «5-7-9», ми пролонгували її. Аграрії можуть скористатися кредитами, які запропоновані в цій програмі. Вони можуть реєструватися через Державний аграрний реєстр, подавати свою заявку і отримувати кредитування. Також є стаття, яку вдалося залучити — це підтримка меліоративних систем. Це теж буде стосуватися всіх південних областей, в тому числі і Миколаївської. Крім того, ми отримали грант від наших європейських партнерів на близько один мільярд гривень — це на підтримку садівництва, ягідництва, виноробства та теплиць. Вже половину з цієї суми наші фермери отримали і користуються цим», — додав Олександр Гайду.

Гайду розповів, що в комітеті також розуміють тяжкі умови фермерів у прифронтових районах, на тимчасово окупованих територіях, тому обговорюють з представниками банків подальші зміни критеріїв кредитування для таких аграріїв.

На питання щодо можливого долучення миколаївських портів до «Зернової угоди» у випадку деокупації Кінбурну парламентарій розповів, що портовики готові почати працювати, але зараз більш гострим є питання продовження роботи «Продовольчого коридору» в існуючому стані, зокрема період дії домовленостей.

«До «Зернової угоди» можна приєднатися швидко. Я спілкувався з миколаївськими портовиками, вони на 99 відсотків готові почати працювати. Але ми повинні розуміти що це питання дуже складне. Навіть, коли приїжджав Генсек ООН Антоніу Гуттеріш і спілкувався с Президентом Володимиром Зеленським, то наш комітет неодноразово направляв листи, щоб миколаївські порти включили в «Зернову угоду». Це питання розглядається на найвищому рівні. Тому я дуже чекаю на це, але наразі є побоювання, щоб взагалі «Зерновий коридор» продовжив працювати. Тому це питання більш дискусійне, ніж конкретне. Зараз важливо, щоб термін «Зернової угоди» був більше ніж 60 днів, ніж 120 днів. Наша мета — це рік чи більше», — сказав Гайду.