Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Економія добрив можлива завдяки моніторингу ґрунтів — НААН
Для отримання 80 млн т зерна на рік українським аграріям потрібно щонайменше 3,5 млн т добрив. При цьому, за оцінками науковців НААН, чинний рівень застосування добрив аграріями в Україні складає 2715 тисяч тонн. Тоді як для бездефіцитного балансу NPK потрібно 4230 тисяч. А для досягнення рівня сусідньої Польщі — 4920 тисяч.
Про це розповіла віцепрезидент НААН України, академік Ануш Балян, повідомляють «Економічні новини».
«За узагальненими даними польових дослідів, мінеральні добрива забезпечують прирости врожаю в зоні Полісся на рівні 40-60%, лісостепу — 30-50% і степу — 10-30%. Світовий досвід землеробства показує, що на частку добрив припадає не менш як 30-50% приросту врожаю агрокультур. Крім цього, мінеральні добрива впливають на мобілізацію елементів живлення у ґрунтах, на якість продукції, агрофізичні та біологічні властивості ґрунтів, зменшують витрати вологи на формування одиниці продукції», — зазначила вона з посиланням на доповідь директора Інституту ґрунтознавства та агрохімії НААН, академіка Святослава Балюка.
У цілому, стверджує Ануш Балян, в Україні розроблена і використовується досить широка методична база ґрунтової та рослинної діагностики, яка дозволяє економити щонайменше 30% добрива.
Проте застосування методів діагностики живлення рослин в Україні досі не має такого поширення, як в інших країнах із розвинутим агросектором
У НААН наголошують: країні потрібен перехід на систему моніторингу ґрунтів із урахуванням світового та європейського досвіду. А також технічне й нормативно-методичне забезпечення діагностики живлення, застосування засобів безконтактного сканування та дистанційного зондування землі, створення національної мережі польових дослідів із добривами, розвиток смарттехнологій у землеробстві, стандартизація та нормування у сфері агрохімічного забезпечення галузі.
Важливим кроком на цьому шляху мало б стати створення Державної служби охорони та моніторингу земель, а також сервісних служб.
Зокрема, спільно з науковими установами НААН України ці служби зможуть надавати вітчизняним аграріям низку спеціальних сервісів, якими широко користуються закордонні колеги.
Серед них – проведення діагностики живлення культур, коригування систем удобрення для одержання зерна високої якості, розробка технологій виробництва й застосування добрив з місцевої органічної сировини, хімічна меліорація земель, оперативний моніторинг стану посівів із використанням дистанційного зондування і дистанційно пілотованих літальних апаратів тощо.