За стресових умов протягом доби рослина втрачає 1% врожайності — експерт

Про це в матеріалі «Стреси у рослин: як отримувати стабільні врожаї в період зміни клімату» на Latifundist.com розповів Дмитро Козаренко, директор з розвитку продукту компанії «Агротехносоюз».

«Вегетаційний період сільськогосподарських культур становить 90-130 днів. Протягом цього періоду можуть формуватися оптимальні умови для росту і розвитку рослин, а можуть спостерігатись і стресові ситуації (заморозки, різкі перепади нічних і денних температур, нестача вологи, високі температури і т.д.), які знижують потенціал рослин. Кожен день перебування рослин у стані сильного стресу мінус 1% врожаю, якщо стрес слабший — мінус 0,2-0,3%», — зазначив фахівець.

З його слів, у боротьбі зі стресами існує два способи внесення гуматів: в ґрунт і по вегетації. В Україні сільгоспвиробники, як правило, застосовують антистресанти і стимулятори росту по вегетуючих рослинах. Таким чином, при мінімальних витратах вдається досягти високих показників врожайності.

Для відновлення і нормалізації розвитку рослин, фахівці рекомендують вносити антистресанти одразу після впливу стресового чинника, враховуючи при цьому вид стресу, а потім застосовувати стимулятори росту.

«Якщо ж стрес має пролонгований характер, наприклад, похолодання, то ми рекомендуємо використовувати антистресанти на основі солей гумінових кислот, які працюють 10-14 днів. Якщо за цей час підвищилася температура і рослина нормально розвиватися, то ми можемо обійтися одноразовим застосуванням препарату. Якщо низька температура тримається довго, то потрібно вносити антистресанти раз в 10-14 днів», — радить директор з розвитку продукту компанії «Агротехносоюз».

За слів Дмитра Козаренка, найбільше від стресу цієї весни постраждали посіви пшениці і ріпаку в південно-східних областях: на Запоріжжі, в Кіровоградській, Луганській та Харківській областях.