Внесення дронами добрив та ЗЗР на озиму пшеницю — як досягти кращого ефекту

Внесення карбаміду по листку

Досить широко карбамід використовують і для фоліарного внесення. Перевагою листового живлення цим добривом є високий вміст діючої речовини та відсутність опіків листя порівняно з пошкодженням солями за використання інших форм N. Додавання невеликої кількості сечовини в бак з мікроелементами допомагає поліпшити засвоєння мікроелементів рослинами, сприяючи відкриванню продихів у листку, через які мікроелементи надходять у рослину. Карбамід цікавий своєю особливістю проникати через листок практично у незмінному стані, без розкладання на іони.

У рослинах карбамід має високу рухомість і вже через 2 доби після обприскування азот з добрива входить до складу білка рослин. Для поглинання 50% внесеного карбаміду потрібно від 1-4 до 12-24 год.

Гарні результати на рослини і прибавку в урожайності при підживленні озимої пшениці декілька разів дає 4-5% розчин карбаміду або бакова суміш 2,5% розчину сечовини з 1,5% розчином сульфату магнію 7-водного. Для виливу дроном 40 л/га 5% робочого розчину карбаміду потрібно узяти 2 кг сечовини на 38 л води, а для внесення 40 л/га робочого розчину бакової суміші 2,5% розчину сечовини з 1,5% розчином сульфату магнію 7-водним необхідно 1 кг/га сечовини і 0,6 кг/га сульфату магнію на 38,4 л води.

Внесення одночасно з карбамідом сірчанокислого магнію зменшує небезпеку опіків від карбаміду та забезпечує ефективне використання азоту. Слід враховувати, що розчинення 20 кг карбаміду в 100 л води знижує температуру розчину приблизно на 9 °С. Дуже холодний розчин може спричинити термічний стрес рослин.

Листкова діагностика вмісту азоту в рослині озимої пшениці

Потреба у дозі листкового підживленні збільшується залежно від вмісту азоту в листі озимої пшениці. Від 2,6 до 3% азоту в листі означає значну потребу в азотному підживленні, 3-3,5% — середня потреба, а вище 3,5 до 4,5% — підживлення небажане через ризик підпалу листя.

Рослинна діагностика проводиться зазвичай для сортів пшениці, які можна класифікувати як «сильні», з нормальним розвитком і густотою стояння. 3-тє і 4-те підживлення озимої пшениці важливі для отримання зерна із вмістом білка 14% і вище. Діагностика виконується від фази кінець кущення, поява прапорцевого листа до виходу колоса. Відбираються верхні 3 листки з кожної рослини (навіть якщо один з них почав засихати або засох).

Таблиця 1. Рослинна діагностика: інтерпретація даних

Переваги карбаміду для позакореневого азотного підживлення

Спостерігається позитивний вплив підживлень 4-5% розчином карбаміду або баковою сумішшю 2,5% розчину сечовини з 1,5% розчином сульфату магнію 7-водного на активність у листях ферменту рибулозобісфосфаткарбоксилаза/оксигеназа (RuBisCo), який є ключовим ферментом фотосинтезу, що каталізує дві конкуруючі реакції: карбоксилювання та оксигенування п'ятивуглецевого цукру рибулозо-1,5-бісфосфату (РуБФ). Рибулозобісфосфаткарбоксилаза вважається найпоширенішим і найважливішим ферментом на Землі. В кожен момент часу на нашій планеті є приблизно 40 мільярдів тонн RuBisCo.

Виявлено, що фермент RuBisCo становить приблизно половину всього білку в листках рослин. RuBisCo в листках є чинником, що визначає інтенсивність асиміляції СО2, тому активність RuBisCo вважають основним лімітуючим внутрішнім фактором фотосинтезу. Існує припущення, що екологічні зміни спричиняють зсув ланок лімітування продуктивності фотосинтетичного апарату, серед яких на перший план вийдуть транспорт електронів і функціонування ферменту RuBisCo.

Взагалі вважається, що карбамід є найліпшим азотним добривом для позакореневого підживлення, але його поступово через маркетинг витіснив КАС, який за ефективністю в підживленні по листку поступається карбаміду. На відміну від інших форм азотних добрив, розчин карбаміду у воді має нейтральну реакцію навіть за підвищених концентрацій (20-30 і навіть до 40%), він не обпікає листків, добре засвоюється рослинами, тоді як 2-5% розчин аміачної селітри спричинює на них сильні опіки. Карбамід концентрацією понад 5%, надійшовши в клітини, зумовлює плазмоліз, що не супроводжується некрозом тканини.

Особливості позакореневого внесення карбаміду, КАС та ЗЗР дроном

Важливо розуміти, що внесення дроном карбаміду і засобів захисту по листку малими дозами виливу робочого розчину 5-40 л/га відрізняється від внесення КАС і засобів захисту самохідним обприскувачем, де вилив робочого розчину становить 100-200 л/га. Позакореневе внесення розчину карбаміду дроном-обприскувачем важливо проводити після дощу і при росі з 4-ї до 8-ї години ранку. У цих випадках восковий захисний шар листя рослин стає пористим — і добриво проникає через нього, що особливо важливо у зоні недостатнього зволоження для ефективної роботи добрива. Крім того, на 1 га поля у ранкові часи утворюється до 30-60 т/га роси, яка поліпшує при внесенні дроном покриття рослин малими дозами виливу робочого розчину 5-40 л/га. Під час внесення розчину карбаміду треба намагатися, щоб утворювалися краплі розміром не більше 50-100 мк, тому що більш великі стікають, а дрібні не долітають до рослини. Підживлення пшениці, як правило, проводять у другій половині дня за похмурої погоди або вночі. Не рекомендується проводити підживлення за температури повітря понад 20 °С, оскільки в цих випадках можливі опіки листків. Необхідність проведення підживлення та дози азотних добрив визначають за вмістом азоту в листках рослин.

Процес проникнення розчину карбаміду крізь кутикулу листка має певні особливості. Якщо у звичайну погоду розчин карбаміду нанести на поверхню листка вдень, його краплі висихають через 10-15 хв. При цьому на поверхні листка утворюються кристалики карбаміду, які зберігаються до випадання вечірньої роси. Вночі вони адсорбують вологу з повітря і листки знову вкриваються тонкою плівкою розчину, що створює умови для дифузії карбаміду в тканини листка. Такий процес може тривати кілька діб. Тому для ефективного поглинання карбаміду листками дуже важливо забезпечити добре розпилення розчину, оскільки великі краплі під час висихання утворюють осколки кристалів, які не утримуються на поверхні листка й обсипаються на землю. Проте занадто малі краплі розчину карбаміду можуть переноситися потоком повітря і втрачати вологу ще до потрапляння на поверхню листка.

Навпаки, при внесенні самохідним обприскувачем не можна вносити КАС під час дощу і при росі. У цих випадках восковий захисний шар листя рослин стає пористим — і добриво проникає через нього і викликає опіки. Існує правило при роботі самохідним обприскувачем, що за наявності роси на листі рослин — обробка засобами захисту не проводиться. Таких вимог необхідно дотримуватися при обробці гербіцидами на основі гліфосату, клетодиму, бетанальної групи та деяких інших діючих речовин, для високої ефективності яких необхідна відповідна концентрація робочого розчину. Обприскування по росі призведе до істотного зниження концентрації діючих речовин і відповідно до зниження ефективності обробки. Також такі обробки проводять з урахуванням випадіння роси за 2-3 години до обприскування посівів.

Проте, за обробки більшою кількістю фунгіцидів як дроном, так і самохідним обприскувачем, за незначної присутності роси, що не стікає з рослин при їх коливанні від вітру або проходу техніки, може навпаки підвищитись ефективність обробки завдяки більш рівномірному розподілу препарату листком та довшому перебуванню на листку у зволоженому стані.

При внесені КАС для підживлення дроном-обприскувачем потрібно дотримуватися низки правил: 

• У нерозведеному вигляді при обприскуванні КАС озимою пшеницею працювати потрібно великої краплею при температурі не більше 10 °С, що не викликає опіків.
• Не вносити КАС при температурі нижче 0 °C.
• Вносити КАС потрібно без сонця вночі, після заходу сонця. У денний час краплі розчину КАС можуть створювати ефект лінзи, пропалюючи тканини листка.
• Не вносити КАС під час дощу і при росі. У цих випадках восковий захисний шар листя рослин стає пористим — і добриво проникає через нього і викликає опіки.

Як приклад, у таблиці 2 наведено одну із систем захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників з використанням дрона-обприскувача за інтенсивної технології вирощування для Лісостепу і Полісся у сівозміні «кукурудза — кукурудза — соняшник — озима пшениця або соя — кукурудза — соняшник — озима пшениця», з контролем падалиці класичного соняшнику. 

Таблиця 2. Технологічна карта вирощування озимої пшениці з використанням дрона-обприскувача з урожайністю 8 т/га (112 кг/га азоту д.р.)

Таким чином, в технології вирощування озимої пшениці багато чого залежить від якості, виду, способу і строків внесення азотних добрив, а також від ступеня їх засвоєння кореневою системою рослин. Річ у тім, що для того, аби розраховувати на отримання зерна 1 класу в Лісостепу, Поліссі, потрібно вносити прикоренево не менш ніж 200 кг азоту в діючій речовині на 1 га. У фізичній вазі мінеральних добрив це приблизно дорівнює 600 кг/га аміачної селітри. Наприклад, внесення 300 кг (100 кг/га д.р.) аміачної селітри забезпечує отримання щонайбільше 3 класу.

У Степу вносити більше 100 кг/га азоту в д.р. прикореневим способом не можна через обмежене вологозабезпечення у фазах поява (кінець виходу в трубку) та ріст прапорцевого листка (ВВСН 37-49), колосіння (ВВСН 50-59), цвітіння (ВВСН 60-69) і молочна стиглість (ВВСН 70-79), що лімітує формування високого урожаю 2-го, 3-го класів якості. Проте за рахунок використання дрона-обприскуавча і дробного 3-5-разового позакореневого підживлення озимої пшениці з 4-ї до 8-ї години ранку під час роси у вигляді 10-30-40 % розчину карбаміду дозволяє підвищити в Степу урожайність на 50% з 3 до 6 т/га 1-2-3-го класів, в Лісостепу і Поліссі — з 6 до 12 т/га 1-2-3-го класів, а також збільшити в зоні Степу внесення азоту більше 100 кг/га в д.р., знизити у всіх кліматичних зонах втрати азоту від вимивання і денітрифікації нітратів, підвищити коефіцієнт використання рослинами азоту із добрив до 50%. Також це дає 30-50% економії при застосуванні азотних добрив.

Сергій Хаблак, агроном, доктор біологічних наук, Інститут харчової біотехнології та геноміки

Читати також: Застосування літальних апаратів у вирощуванні сільгоспкультур — досвід США

Мінеральні добрива

Вся інформація про мінеральні добрива