Кукурудза та ріпак фаворити 2023 р. в полтавських та дніпропетровських аграріїв: детально про сівбу та вирощування
АгроЕкспедиція Посівна 2023 побувала і на Полтавщині, де цього року також змістилися терміни сівби через затяжні дощі та холодну весну.
Вже традиційно мандрували регіоном ми в товаристві з партнерами проєкту — експертів компаній BASF і Crédit Agricole Bank.
Загальні тенденції посівної в Полтавській області
Станом на 19 травня аграрії Полтавщини завершили роботи на майже 1,2 млн га площ із запланованих 1,4 млн га. Сівбу соняшнику на запланованих площах завершено, його цьогоріч в області 435 тис. га. Продовжується сівба гречки (посіяно 1,8 тис. га), проса (посіяно 8 тис. га), кукурудзи (посіяно 627 тис. га) та сої (вже посіяно 150 тис. га). Завершено і сівбу цукрових буряків, їх цьогоріч в області 22,5 тис. га.
Дощова холодна погода, яка спостерігалася від початку квітня, ускладнювала і стримувала темпи проведення сівби ярих культур в агропідприємствах області. Із настанням сприятливих погодних умов аграрії активізували роботу на полях.
«Проблеми аграріїв поглибились, не тільки фінансові, а й логістичні і цінові. В принципі, проблеми безпеки постали перед нашими аграріями. Я керую не тільки Полтавським, а й Харківським, і Сумським регіонами. Дуже багато моїх клієнтів взагалі не змогли відсіятися, бо були по пів року в окупації. Попри це, ми бачимо, що весняні роботи пройшли по всій Полтавській області, по 95% Сумської області і десь по 55-70% Харківської області. Звичайно, наші аграрії почали трошки більше заощаджувати на посівному матеріалі та на добривах. Дехто навіть змінив сівозміну, в бік збільшення площ під соняшником. Але попри це, попри всі ті проблеми, вони відсіялися, і я вважаю, що це головне сьогодні», — каже Сергій Жилін, директор Східного макрорегіону по роботі з малим та середнім бізнесом Crédit Agricole Bank.
Про зміну структур посівних площ та збільшення посівів соняшнику зауважив і Олександр Примоленний, регіональний менеджер з продажу BASF у Полтавській області. Також він зазначив, що деякі господарства почали повертати в сівозміну такі культури, як гірчиця, гречка і просо.
«У нас в області відбулося незначне зменшення посівів озимої пшениці. Це передусім було пов'язано з тим, що минулого року через погодні умови було пізнє збирання попередників. І вже деякі господарства могли посіяти пшеницю аж в жовтні, тому прийняли рішення, що це все-таки ризиковано і краще взагалі не сіяти. Тому на початок весни структура площ дещо змінилась, господарства збільшили площі під соняшником, зменшили під кукурудзою. При цьому площі під озимим ріпаком в області збільшили майже вдвічі. Цілком можливо, що господарства і далі будуть більше переключатися на ріпак як економічно вигіднішу культуру», — розповів експерт.
ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС»: Любов до кукурудзи та контролю всіх процесів
На Полтавщині АгроЕкспедиція відвідала «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС», що розміщене в селі Новий Тагамлик. В обробітку підприємства 5 тис. га землі, воно вирощує кукурудзу (1000 га), соняшник (1500 га), озимий ріпак (1000 га), озиму пшеницю. Цьогоріч зменшили на 300 га посіви кукурудзи на користь озимого ріпаку. Хоча, як каже Олександр Прокопенко, голова наглядової ради підприємства, кукурудзу тут люблять і відмовлятися від неї не збираються.
«Кукурудза в нас завжди прибуткова, не виняток і врожай 2022 року. Ми кукурудзу любимо, відмовлятися від неї не плануємо. Маємо власні потужності зберігання, елеватор, сушарку, плюс посіяли минулого року кукурудзу рано і зібрали в оптимальні терміни. Збирали з вологістю зерна 20%, тому досушування не стало проблемою, хоч сушарка в нас газова», — розповів він.
«Для себе» у господарстві вирощують овочі, керівник розповідає, що це для потреб власної їдальні та для працівників. Також розбили невеликий горіховий сад, минулого року отримали перший урожай горіхів.
Цьогорічна посівна, каже Олександр Прокопенко, була навіть важчою, ніж у 2022 році. Адже на початку повномасштабного вторгнення господарство ще мало певний «запас міцності»: були обігові кошти, добрива, насіння та ЗЗР закупили заздалегідь ще у 2021 році, тож відсіятись змогли без проблем.
«А цього року, хоч і мали достатньо ресурсів для посівної, і кукурудзу минулорічного врожаю змогли вигідно продати, все одно відчуваємо, що працювати стало складніше. В першу чергу морально важче. Війна, хоч безпосередньо нас не торкнулася, все одно впливає на всіх. Також проблемою стала нестача робочих рук, в нас вже 15 людей з господарства мобілізували, і повістки приходять регулярно. На агробронювання подали документи, але справа затягується», — поділився пан Олександр.
При цьому керівник зазначає, що хоч вартість вкладень в гектар зросла на 40-50%, економити на ТМЦ та операціях тут не збираються, адже така економія може позначитись на результатах виробництва.
Підприємство повністю забезпечене технікою, техпарк постійно оновлюється навіть зараз. В арсеналі мають сівалки HORSCH та Väderstad, трактори та комбайни Case IH і John Deere, агрегати для обробітку ґрунту HORSCH та Case IH. Поступово переходять на широкозахватну техніку, щоб можна було ефективно працювати за нестачі механізаторів.
«В нас усі процеси контролюються, супутниковий моніторинг, трекери, GPS-навігація. Я в будь-який момент можу побачити, де перебуває та чи інша одиниця техніки, які операції виконує, з якою швидкістю рухається. Маємо власну метеостанцію, моніторимо і погодні умови, і кількість вологи, і стан посівів. Всюди має бути контроль, тоді усі процеси відбуваються швидко й точно. Наприклад, у нас на посівній працювало три сівалки, за добу вони закривали близько 650 га. Працюємо цілодобово, тільки-но є можливість вийти в поле і виконати роботи в оптимальні терміни — ми це робимо», — каже Олександр Прокопенко.
Кукурудзу тут посіяли рано: кінець березня — початок квітня. Так само рано сіяли і соняшник. Щойно припинились весняні дощі і була змога зайти з сівалками, одразу відсіялись. В такі ж терміни сіяли і минулого року, що дало змогу зібрати врожай вчасно і не залишати в полі зимуючу кукурудзу.
«В нас доволі специфічний клімат, хоч географічно ми відносимось до зони Лісостепу, насправді кліматичні умови вже ближче до степових. У нас постійно не вистачає вологи, особливо тоді, коли вона найбільше потрібна рослинам. Липень, серпень зазвичай взагалі опадів немає. Тому стараємось сіяти рано, щоб використати запаси вологи, що є в ґрунті з зими», — розповідає керівник.
Він зауважує, що в регіоні багато господарств розширили площі під соняшником, але вважає це недалекоглядним. Адже «ЛОС» ще не продав минулорічний врожай соняшнику: немає ціни та попиту. Добре, що є де зберігати врожай: підприємство має власний елеватор, збудований компанією «Лубнимаш» та розрахований на 45 тис. т. Наразі він добудовується, вже до кінця цього року планують збільшити потужності до 70 тис. т. Тут зберігають не лише власне зерно, а й приймають на досушування та зберігання з інших підприємств області.
Оглядаючи елеватор, ми звернули увагу на вагони, що стоять на власній залізничній колії поряд: виявляється, підприємство має також власні вагони для зберігання та транспортування безводного аміаку.
«Для мене безводний аміак — найкраще азотне добриво, ми його традиційно застосовуємо в своїй технології живлення. У зв’язку з війною довелось перейти на КАС та карбамід, але від безводного аміаку відмовлятися не плануємо, в майбутньому повернемось до нього. В нас сівба йде з одночасним внесенням добрив, обладнання наших сівалок дає змогу одразу вносити добрива з сівбою на два рівні, на 12 і 20 см в глибину. Щоб рослина по мірі росту могла їх використовувати», — каже Олександр Прокопенко.
Читати по темі: Безводний аміак: властивості, ефективність та технологія внесення
Від оранки тут давно відмовились, застосовують глибоке розпушування раз на 4 роки, в інші роки проводять обробіток комбінованими дисколаповими агрегатами.
«Цього року ми збільшили площі під ріпаком. Сіємо ріпак селекції Strube, причому скоротили норму висіву до 200 тис. насінин на гектар. Минулого року з такою нормою висіву отримали врожай 3,77 т/га в заліку. Цього року, думаю, отримаємо не менше. Кукурудза в нас вся селекції Dekalb, соняшник Syngenta, весь соняшник вирощуємо за технологією Clearfield. Ще цього року заклали полігон гібридів ріпаку Dekalb, подивимось на результати», — зазначив пан Олександр.
Попередником ріпаку була пшениця, з осені по стерні внесли 100 кг/га КАС, навесні 150 кг/га сульфату амонію. Озимина в господарстві у відмінному стані, керівник каже, що встиг провести підживлення ще до 8 березня, тому рослини швидко пішли в ріст. Він зауважує, що пшеницю вирощує після соняшника й отримує гарні результати, хоч і називає пшеницю не дуже рентабельною культурою.
Читати по темі: Сульфат амонію для осіннього живлення культур: переваги та ефективність
Більш рентабельною керівник вважає ту ж таки кукурудзу, яка вже має фазу трьох листків та чекає на обробку гербіцидом. Тут застосовують препарат Стелар Плюс, який вважають оптимальним рішенням: він дозволяє прибрати бур’яни та падалицю з полів швидко та якісно, має широке вікно застосування і добре працює навіть по перерослих бур’янах.
«Я думаю, це господарство, як і багато інших в регіоні, буде поступово розширювати площі під ріпаком. В цілому по області площі посівів під озимим ріпаком збільшились вдвічі порівняно з попередніми роками. Взагалі цього року весна принесла дуже багато сюрпризів, навіть посіви озимої пшениці страждали від надмірної вологи та низьких температур. Весна спочатку була холодною, з приморозками і рясними дощами, а потім різко пішло підвищення температур, що призвело до формування ґрунтової кірки в посівах озимої пшениці. З хвороб майже повсюди є септоріоз, подекуди борошниста роса. В майбутньому можливі прояви піренофорозу, якщо температури залишаться високими і будуть опади, є ризик розвитку фузаріозу колоса. BASF має гарні комплексні рішення для контролю цих хвороб: Пріаксор та Адексар Плюс, які містять Ксеміум®, одну з кращих діючих речовин на сьогодні для контролю піренофорозів, а для вирішення питання фузаріозу колосу ми рекомендуємо Осіріс Стар», — розповів Олександр Примоленний, регіональний менеджер з продажу BASF у Полтавській області.
Сергій Жилін, директор Східного макрорегіону в роботі з малим та середнім бізнесом Crédit Agricole Bank, зауважив, що попри значне збільшення витрат на гектар, господарства регіону засівають всі площі і сподіваються отримати не лише гарний врожай, а й певний прибуток.
«Звичайно, наші аграрії потребують підтримки як від держави, так і від банків. Про Crédit Agricole Bank я можу з упевненістю сказати, що ми максимально підтримуємо всіх своїх клієнтів, з якими ми співпрацювали на початок повномасштабного вторгнення. Саме з господарством «ЛОС» ми, наприклад, працюємо вже 12 років, і це одне з найкращих підприємств у співробітництві, це надійний клієнт, з яким ми радо продовжуємо відносини», — підсумував фахівець.
З Полтавщини вирушаємо на Дніпропетровщину, щоб оцінити стан посівів та хід робіт і там.
Загальні тенденції посівної в Дніпропетровській області
Станом на 26 травня аграрії області виконали понад 70% робіт з сівби ярих зернових та зернобобових. За інформацією Дніпропетровської обласної військової адміністрації, просом, пшеницею, ячменем, горохом, вівсом, кукурудзою та гречкою засіяли майже 800 тис. га полів. Також посіяли близько 469 тис. га соняшнику. Аби посівна проходила безпечно, в регіоні вибухотехніки розмінували понад 2,6 тис. га полів.
«В цілому по області я можу відмітити збільшення площ під соняшником, хоча й раніше його тут вирощували доволі багато. Також є тенденція переходу на широкозахватну техніку через дефіцит механізаторів», — зазначив Сергій Даденко, експерт департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській області Crédit Agricole Bank.
В регіоні також відмічалися надмірні весняні опади, що вплинуло на терміни проведення посівної.
«Багато хто через надмірні квітневі опади не встиг добре підготувати ґрунт під сівбу. І терміни посівної змістилися щонайменше на 2 тижні порівняно з попередніми роками. Наразі в області проводять сівбу пізніх ярих культур, здебільшого це соняшник. Деякі господарства тільки почали сіяти, багато вже досягли екватора і навіть завершили посівну. Осінні погодні умови гарно вплинули на розвиток озимих культур в регіоні. Озима пшениця зараз перебуває на початку колосіння, подекуди у фазі прапорцевого листка. Озимий ріпак підходить до завершення цвітіння. Господарства вносять фунгіциди в Т2: на пшеницю Пріаксор® 0,3 л/га; на ріпак Альтерно® 0,5 л/га і Піктор® 0,5 л/га», — розповів Євген Трегубенко, менеджер технічної підтримки клієнтів у Дніпропетровській та Харківській областях BASF.
Він також додав, що ситуація в регіоні доволі непроста, особливо в південних районах, адже область прифронтова і тут майже щодня є обстріли, а деякі площі ще й досі розміновують.
Читати по темі: АгроЕкспедиція Посівна 2023 Київщина
-
АгроЕкспедиція Посівна 2023 Чернігівщина
-
АгроЕкспедиція Посівна 2023 на Півдні
-
Посівна в Центрі: погодні умови диктують технології вирощування та зменшують потенціал врожайності
-
Підтоплені поля, стрес озимих і ставка на цукрові буряки: перебіг посівної у західних областях
Агрофірма «Колос»: Рентабельний ріпак та пізній початок посівної
На Дніпропетровщині ми відвідали агрофірму «Колос», яка працює поблизу Царичанки. Тут АгроЕкспедицію зустріли співзасновники господарства, Микола Хорольський та Петро Горбатюк. Кажуть, що «Колос» працює вже 30 років, протягом яких керівники нарощують та розвивають виробництво.
Починали тут зі 100 га землі, зараз вже мають в обробітку 3000 га. Вирощують соняшник (1000 га), озимий ріпак (1000 га) та озиму пшеницю (1000 га). За словами Миколи Хорольського, ріпак став єдиною рентабельною культурою минулого року, тому цьогоріч площі під ним збільшили до 1000 га.
«До 2014 року ми ще займались цукровими буряками. Всі в регіоні вже давно від нього відмовились, а ми продовжували сіяти. Але в 2014 році почалась війна і цукрові буряки стали зовсім невигідними, тоді вже й ми він них відмовились. Цього року, окрім збільшення площ під ріпаком, нічого не змінювали, сіяли все, як заплановано. Звісно, довелося трохи економити, наприклад, по ЗЗР обирали в першу чергу генерики, якщо вони якісні, тут вже пріоритет був в ціні. Десь на 20% знизили норми внесення добрив», — каже Микола Хорольський.
Агрофірма має власні потужності зберігання зерна — підлогові склади на 7 тис. т. Цьогоріч планували придбати сушарку, але ці плани довелося відкласти, оскільки поки що не вдалося продати пшеницю врожаю 2022 року.
«Колос» має власний техпарк, який повністю забезпечує потреби господарства: трактори John Deere, комбайни John Deere та New Holland, сівалка HORSCH. В цілому ж якомусь певному бренду перевагу не надають: техніку купують з огляду на те, як налагоджено сервіс. Як кажуть керівники підприємства: найкраща техніка та, до якої сервіс приїде в будь-який час доби. Цього року планують придбати новий обприскувач та сівалку, незважаючи на те, що з початку повномасштабного вторгнення ціни на техніку зросли на 16% у євро.
Як і в інших господарствах, тут кажуть, що агробронювання є проблемою. Погодити його складно, а підприємству потрібен кожен механізатор, особливо в період посівної.
«Якщо ви сядете в трактор, ви побачите, що він вже як космічний корабель: три комп’ютери, монітори, датчики. Просто так в цьому вищому пілотажі не розберешся. І навчений механізатор буквально на вагу золота», — зауважив Микола Хорольський.
Ще однією проблемою є нестача коштів, адже ціни на сільгосппродукцію не тільки не зросли, а й знизилися.
Через погоду цього року посівну в господарстві почали набагато пізніше, ніж зазвичай: якщо раніше сіяли в середині — кінці квітня, то цьогоріч почали сівбу тільки в другій декаді травня. На момент нашого візиту тут ще досівали соняшник. Роман Карлов, головний агроном агрофірми «Колос», каже, що до зміщення термінів призвів надлишок вологи в ґрунті, який утворився через рясні квітневі дощі.
«В нас в квітні випало 75 мм опадів, це дуже велика норма для нас. Дощі йшли практично щодня. Зараз верхній шар ґрунту вже сухий через суховії, а от на глибині 5-6 см вологи вистачає. Ми застосовуємо в себе Verti-till як основний обробіток ґрунту, також практикуємо прямий висів. Цьогоріч частину соняшнику та ріпаку сіяли саме прямим способом. Основні добрива завжди намагаємось внести з осені, але минулого року не мали такої можливості, тому зараз вносимо під сівбу в рядки. КАС і карбамід вносимо, причому КАС вносимо інжекторним способом. На 50% скоротили внесення фосфорно-калійних добрив, приблизно на 20-30% внесення азотних. Це економічне рішення скоріше», — каже Роман Карлов.
Соняшник вирощують за технологіями Clearfield та Clearfield Plus, оскільки в регіоні є помітні проблеми з вовчком. Агроном каже, що в господарствах, які не слідкують за проблемою вовчка, він може повністю «вбити» поле соняшнику.
Озима пшениця на полях господарства перебуває на початку колосіння, тут вже провели дві фунгіцидні обробки і планують третю, по колосу. Працюють фунгіцидом Пріаксор. На озимому ріпаку застосовують фунгіцид Карамба Турбо з осені, і для захисту від хвороб, і для рістрегуляції рослин. Проблем зі шкідниками цього року практично немає, каже Роман Карлов, оскільки холодна дощова погода не сприяла їхньому розмноженню. Проте всі поля обов’язково обробляються інсектицидами — профілактично.
«Після таких значних для регіону опадів та за умови наростання температур можна очікувати розвитку хвороб: на пшениці септоріоз та піренофороз, на ріпаку альтернаріоз та склеротиніоз. Якщо далі ще будуть опади, є високий ризик розвитку фузаріозу колоса на пшениці. Тому я рекомендую в фазі середини цвітіння вносити Осіріс Стар в нормі 1 л/га. На ріпаку для контролю хвороб застосувати Піктор в нормі 0,5 л/га», — зазначив Євген Трегубенко.
Читати по темі: Сценарії боротьби із хворобами колосу озимої пшениці
Про технології вирощування, дослідні ділянки агрофірми «Колос» та роботу з насіннєвими компаніями читайте вже скоро на SuperAgronom.com. Буде цікаво, адже, як зауважив Сергій Даденко, господарство є одним з найкращих в регіоні і навіть за його межами.
«Ми співпрацюємо з агрофірмою «Колос» понад 10 років, і я можу впевнено сказати, підприємство постійно активно розвивається. Незважаючи на те, що землі в них розташовані практично в зоні ризикованого землеробства, господарство показує одні з найкращих в Дніпропетровській області результати», — каже експерт.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.