Подбайте про розвиток озимих культур після відновлення вегетації
На середину березня загальний стан більшості посівів озимих культур характеризувався переважно як добрий і задовільний.
Зима була досить сприятливою для перезимівлі. Навіть ті посіви, де повні сходи рослин було отримано лише на початку січня, перезимували практично без втрат. До того ж, у багатьох областях запаси продуктивної вологи в ґрунті перевищують середню багаторічну норму, окрім частини південних областей.
Водночас, за спостереженнями науковців НААН, озимі, посіяні у надто пізні строки, не мають достатнього фазового розвитку. Вони не розкущені, не сформували вторинної кореневої системи та в доволі слабкому стані через недостатнє живлення.
Наразі відбулося відновлення весняної вегетації озимих культур, але останні дні березня відзначилися різким похолоданням, що спричинило сильний стрес для рослин, тому саме зараз слушний час подбати про їх підживлення після потепління.
Коли підживлювати зернові колосові?
В кінці фази кущення (BBCH 25-29) відбувається закладка кількості члеників колосового стрижня, а на початку виходу в трубку (BBCH 30-31) — кількість колосків у колосі. Низьке забезпечення елементами живлення разом із несприятливими чинниками навколишнього середовища у цей період може призвести до втрати 20-30% потенційної врожайності. Листове підживлення макро-, мікроелементами і регуляторами росту дозволяє покращити розвиток вегетативної маси і кореневої системи, нівелювати вплив погодних умов, підвищити коефіцієнт кущення та стимулювати закладку елементів продуктивності.
Коли підживлювати озимий ріпак?
В період відновлення вегетації озимого ріпаку відбувається швидкий ріст коренів і надземної маси, що супроводжується максимальним поділом клітин, в результаті чого рослина вимагає елементів живлення. У цей момент визначається здатність до розгалуження, що має прямий вплив на майбутній урожай, тому важливо створити сприятливі умови для гілкування у фазу стеблування.
Стан посівів озимого ріпаку цієї весни в цілому оцінюється як добрий та задовільний, але через коливання температур і підвищену середньодобову температуру взимку, подекуди спостерігається розвиток хвороб, зокрема, пероноспорозу та альтернаріозу, а також шкідників як прихованохоботник. Це вимагає своєчасного проведення захисту. Доцільним заходом стане одночасне листкове підживлення.
Вплив поживних елементів на розвиток кореневої системи
Цієї весни у посівах озимини відмічають слабке формування вторинної кореневої системи.
Як відомо, вагомий вплив на інтенсивність утворення вторинних коренів має температура і забезпеченість поживними речовинами, насамперед фосфором. Азот забезпечує підвищення фізіологічної активності коренів, збільшення надземної маси і продуктивності пшениці. Фосфор і калій сприяють наростанню маси первинних і вторинних коренів.
За даними The wheat growth guide HGCA (2008), близько 70% кореневої системи озимої пшениці розміщено на глибині до 30 см.
Для досягнення максимального коефіцієнту використання наявних поживних елементів з ґрунту, щільність кореневої системи повинна досягти певного рівня. Причому цей рівень буде різним для кожного з елементів. Так, для максимальної ефективності поглинання азоту, озима пшениця повинна мати щільність довжин коренів (Root length density) 1 см/см³ ґрунту, у той час як для максимального використання наявного фосфору потрібен показник у 5-20 разів вищий — 5-20 см/см³. Для адекватного поглинання калію необхідна щільність коренів більша, ніж для азоту, але менша ніж для фосфору. Ці висновки базуються на розумінні основних шляхів руху різних елементів до коріння, і відповідно швидкості такого руху.
Так, зокрема, добова швидкість руху фосфату у ґрунті до кореня складає лише 0,3 мм/добу, в той час для нітрату — 10 мм/добу (Goss, Miller та ін., 1993). Це дозволило вченим зробити висновок, що для максимального використання відповідного елементу половина відстані між двома корінцями повинна бути співставна з добовою швидкістю руху елементу в ґрунті.
З таблиці видно, що розташування коренів таке, що для води та деяких рухомих поживних речовин половинна відстань менша, ніж добове переміщення. Але для фосфору вона на порядок більша, що не дає можливості рослинам повноцінно використати наявні запаси при слабко розвинутій кореневій системі.
Більш ранніми дослідженнями (Newman & Andrews, 1973) встановлено, що сусідні корені не конкурували між собою за поглинання фосфору навіть при щільності коренів 30 см/см³, це означає, що зона поглинання фосфору має розмір не більше 0,5-1 мм залежно від рослини.
Враховуючи наведені дані, можна зробити певні висновки, що для поглинання фосфору особливо важливим є саме стимуляція росту коренів та кореневих волосків (для підвищення щільності коріння в ґрунті), і це є певним резервом для забезпечення потреб рослин у фосфорі та інших малорухомих елементів.
Слід зазначити, що за низької температури ґрунту створюється «замкнуте коло», коли рослині не вистачає фосфору для розвитку коренів, а відповідно і немає нормального поглинання цього елементу з ґрунту, тому може спостерігатися зупинка в розвитку. Для розірвання цього «замкнутого кола» потрібен певний тригер.
В цьому випадку дієвим інструментом можуть стати позакореневі підживлення доступними і активними формами фосфору (фосфатами і фосфітами) та комплексом інших макро-, мікроелементів і біостимулюючих речовин.
При позакореневому внесенні фосфору за умов дефіциту оптимальна концентрація елемента в рослині в цілому та в корінні відновлюється вже через 24 години після внесення (Arsic et al., 2020).
Ознаки дефіциту фосфору
Для нормального розвитку рослин озимих пшениці і ріпаку важливо забезпечити безперебійне азотне живлення, але також важливо дотримуватися правильного співвідношення азот-фосфор. Азот традиційно вноситься або по мерзлоталому ґрунту, або прикореневим способом і його вміст у прикореневій зоні після внесення досить високий.
Під час відновлення вегетації слабо розвинена коренева система рослин погано засвоює фосфор з ґрунту, оскільки за температур ґрунту менше 12-14°С доступність фосфору дуже низька.
При дефіциті фосфору відбувається уповільнення кущіння і росту кореневої системи. Порушуються енергетичній, вуглеводний обмін та процеси дихання, сповільнюється фотосинтез, рослини слабшають і відстають у рості. Фосфор відіграє також важливу роль в обміні азотистих речовин, тож при його нестачі порушується синтез білка і зменшується його вміст в рослині. Зовнішнім симптомом фосфорного голодування є синювато-зелене забарвлення листя нерідко з пурпуровим або бронзовим відтінком, що пов'язано з накопиченням антоціанів. При цьому листя стає дрібним і вужчим, припиняється ріст клітин і тканин, може затримуватися перехід до репродуктивної фази розвитку рослин.
Відомо, що при середньодобовій температурі 7°С швидкість засвоєння фосфору з ґрунту в 15 разів нижче, ніж через листову поверхню. Крім того, нестача фосфору різко знижує ефективність азотних підживлень.
Чим підживити озимі культури?
Враховуючи зазначене, при проведенні першого листкового підживлення озимої пшениці, бакова суміш повинна містити фосфор, що сприятиме інтенсивному відростанню кореневої системи. Для цієї мети ефективним є використання препарату Квантум ФІТОФОС (25% фосфору та 25% калію) в нормі 1,0-2,0 л /га.
Крім того, потепління в березні сприяло розвитку хвороб озимих культур. Ураження рослин хворобами значно знижує ефективність підживлень макро- та мікроелементами. Тому, фунгіцидна та імуностимулююча дія фосфітів, що містяться у Квантум ФІТОФОС, сприятиме ліквідації дефіциту фосфору і калію, гальмуватиме ріст патогенів, посилить імунітет рослин, формуючи захисний механізм на дію несприятливих умов навколишнього середовища.
Читайте також: Зниження собівартості вирощування соняшнику: що радять фахівці?
Альтернативним продуктом для оптимізації фосфорного живлення є добриво Квантум ФОС АКТИВ з підвищеним вмістом фосфору. Воно містить додатково макро- і мікроелементи та проявляє підкислюючі властивості у бакових сумішах. Особливо ефективним та технологічно доцільним є використання Квантум ФОС АКТИВ з добривами на основі бороетаноламіну (наприклад, Квантум Бор Актив, Бор Класик, Бор Актив+Мо) в бакових сумішах з фунгіцидами та іншими пестицидами, чутливими до лужного середовища.
Потрібно пам’ятати і про те, що зернові культури особливо чутливі до таких мікроелементів, як мідь, цинк, марганець, бор, молібден та добре реагують у критичні фази на застосування біологічно активних речовин. Для погано розкущеної озимої пшениці досягти збалансованого живлення можна внесенням препарату Квантум CІЛЬВЕР в нормі 1,5-2,0 л/га.
Як джерело мікроелементів для підживлення пшениці та ріпаку можна використати новинку — добриво Квантум ТРІО, яке містить комплекс 100% хелатованих EDTA мікроелементів (цинку, марганцю, міді), збагачений азотом та сіркою. Додатковою перевагою цього продукту є максимальна сумісність та стабільність навіть у складних бакових сумішах завдяки технології «Екстра-хелатування».
Починаючи з фази середини кущення озимих зернових, у період формування колоса, запліднення і дозрівання особливе значення має забезпечення рослин бором.
Бор регулює синтез фітогормонів — ауксинів і фенолів, стимулює вуглеводний, білковий і нуклеїновий обмін та ряд інших біохімічних процесів в рослинах. При нестачі бору порушується синтез, перетворення, транспорт вуглеводів та формування репродуктивних органів. Дефіцит бору найчастіше проявляється при нестачі вологи, на вапнякових та карбонатних ґрунтах легкого гранулометричного складу. Для профілактики дефіциту та забезпечення бором застосовують Квантум БОР Актив збагачений комплексом поліолів, що забезпечують більш тривалий ефект за позакореневого внесення бору (для зернових у нормі 0,2-0,3 л/га, для ріпаку — 1,0-2,0 л/га).
Для нормального росту і розвитку ріпаку при відновленні вегетації рекомендуємо провести позакореневе підживлення сумішшю БОР Актив+Мо (1,0 л/га), Квантум CІЛВЕР (1,5-2,0 л/га) та Квантум ФІТОФОС (1,0 л/га).
На початку відновлення вегетації, ослаблені озимі, що знаходяться у стресовому стані доцільно додатково підживити комплексом амінокислот Квантум АміноМакс (0,5-0,6 л/га).
Формування оптимального поживного режиму сприяє формуванню асиміляційної листкової поверхні та потужної кореневої системи, які забезпечують адекватне поглинання мінеральних речовин з ґрунту та успішне відновлення вегетації. Через об’єктивні причини в господарствах зменшують внесення основних добрив, у тому числі фосфорно-калійних. В цих умовах доцільно розглянути альтернативу позакореневих підживлень. Застосування в технологіях добрив ТМ Quantum максимізують агрономічну ефективність удобрення і допомагають отримати високі врожаї озимих культур.
Сергій Полянчиков, директор з розвитку НВК «Квадрат»
Ольга Капітанська, к.б.н., керівник науково-дослідного відділу НВК «Квадрат»
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
