Знизити норми азотних добрив без шкоди для культури: які варіанти?
Не вносити азотні добрива не можна, а вносити — дорого. Цього року, як ніколи, простежується чіткий тренд на економію. Оскільки цінова ситуація, що склалася на ринку добрив, залишає мало варіантів. Відмова від азотолюбних культур, або зниження норм внесення.
Ця тенденція продовжується, більшість господарств під час осінньої посівної знижували норму NPK-добрив або і взагалі сіяли без них. Аналогічна ситуація очікується і з внесенням азотних добрив у лютому-березні під час підживлення озимини. Звісно, повністю від азоту ніхто не відмовиться, але замість 3 ц селітри будуть давати 1,5-2 ц.
В царині живлення рослин азот залишається ключовим ресурсом у розробці стратегії на задану врожайність. Але, з метою заощадити ресурси, виробники шукають альтернативні джерела азоту.
Коротко про ситуацію на ринку азотних добрив
У довоєнний час ємність ринку азотних добрив складала близько 4 млн тонн, водночас обсяг ринку NPK добрив був дещо меншим за 2 млн тонн. На сьогодні обидва напрямки «просіли» щонайменше на чверть.
При цьому як такого дефіциту добрив на ринку немає. Питання лише у ціні. Хоча, на відміну від минулого року, суттєвого відкату цін вже ніхто не чекає. Водночас, цілком ймовірно, спостерігатимуться незначні коливання.
Природні джерела азоту для рослин
За різними джерелами для формування 1 т врожаю кукурудза споживає від 21 до 27 кг азоту. Отже, при урожайності 10 т/га, культурі знадобиться щонайменше 210 кг N в діючій речовині. Зазвичай під таку врожайність вносять 150-200 кг карбаміду (це 70-90 кг N) та 100 кг NPK добрива (це ще 10 кг N). Отже, в сумі дають лише 80-100 кг N. Тоді виникає питання, де кукурудза знаходить решту 110-130 кг N? Очевидно, що існують природні джерела.
Як відомо, вміст азоту в орному шарі грунту варіює від 2 до 8 т/га і може сягати 30 т/га у метровому. У свою чергу, в повітрі знаходиться до 50 т молекулярного азоту над площею 1 га. Але це все валові форми, недоступні рослинам для споживання. У природних умовах за перетворення азоту у доступні форми відповідають корисні ґрунтові мікроорганізми, без яких живлення рослин було б неможливим.
Продукти, щоб доповнити дію азотних добрив
Вітчизняні аграрії вже давно користуються мікробними продуктами, для прикладу — інокулянти сої на основі бактерій Bradyrhizobium japonicum, що фіксують молекулярний азот із повітря і перетворюють у доступні для рослин форми. Окрім інокулянтів існує ще велика кількість менш відомих широкому загалу мікробних продуктів на основі родів Azotobacter, Bacillus, Clostridium та інші, які окрім азоту працюють ще й із фосфором та калієм.
Також існують продукти, що стимулюють роботу природної мікрофлори ґрунту.
У попередні роки, коли азот коштував відносно дешево, потреби знижувати його норму не було. Мікробіологічні препарати вносились, як додаткова інвестиція і звертали увагу на приріст урожаю для підрахунку окупності. В сьогоднішніх реаліях постало питання заміщення хоча б частини мінерального азоту.
Ефективність мікробних продуктів неоднакова і багато в чому залежить від видового різноманіття мікроорганізмів, що входять до їхнього складу. В середньому ми можемо говорити про додаткове залучення від 10 до 25 кг/га азоту в діючій речовині.
Зменшити норму азоту і не нашкодити культурі
Якщо цього року норми азотних добрив в господарстві знижували, можна компенсувати нестачу азоту в ґрунті внесенням гною або мікробіологічних продуктів.
Трапляються випадки, коли агровиробники відмовляються від внесення мінеральних добрив, усвідомлюючи, що урожайність також знизиться. І тут треба розуміти, що існує безпечний діапазон, при якому можна і заощадити, і зберегти рівень продуктивності культури.
Читайте також: Соняшник в сезоні 2022: хвороби, захист і перспектива на 2023 рік
Норму азотних добрив можна знижувати від 30 до 50 кг/га у фізичній вазі, що у грошовому еквіваленті на сьогодні 1500-2000 грн/га. Як показує практика, бідні ґрунти та ґрунти з пригніченою мікрофлорою через пестициди та безводний аміак демонструють кращу віддачу.
Водночас не варто очікувати занадто багато. Мікробні продукти — це не інструмент, який може повністю замінити мінеральні добрива. Мова йде про часткову компенсацію.
При зваженому підході ризики мінімальні, але є правила, які потрібно пам’ятати.
- Вплив погоди. Наприклад, в посушливих умовах ефективність мікробіоти знизиться, але за таких умов і мінеральні добрива не забезпечують бажаний ефект, а коштують дорожче.
- Дотримуватися рекомендацій по роботі з мікробними продуктами. Має значення температурний режим. Навесні ґрунт має прогрітися до 5°С.
- Провести заробку мікроорганізмів у ґрунт.
- Перевірити можливість внесення препарату у бакових сумішах. Деякі препарати не можна комбінувати у бакових сумішах, наприклад, із КАС чи РКД, тому таку інформацію варто заздалегідь уточнити.
Але знову ж таки, уникаймо крайнощів! Позакореневі підживлення це виключно інструмент для корекції живлення, який не варто розглядати, як повну альтернативу мінеральним добривам.
Схеми для оптимізації живлення культур
Під посів ярих та озимих культур ми рекомендуємо вносити мікробіологічний консорціум Агрінос А. Він вирізняється широким видовим складом (27 видів аеробних та анаеробних бактерій із 10 родів) та формуляцією, де бактерії знаходяться у стані цист та спор. Остання технологічна перевага значно спрощує роботу з продуктом, його можна змішувати із КАС та РКД, внесення можна проводити навіть вдень, а для заробки допускається доба часу.
Одноразове застосування Агрінос А у нормі 1,5 л/га на початку сезону дозволяє залучити щонайменше 20-25 кг д.р. азоту.
Протягом 2020-2022 рр. ми проводили дослідження спільного застосування Агрінос А у суміші із КАС на кукурудзі та соняшнику в Україні. Отримані результати свідчать про істотний вплив Агріносу А на доступність поживи у ґрунті.
Протягом перших двох сезонів (2020-2021) ми встановили, що найбільш ефективною нормою Агрінос А на обох культурах є 1,5 л/га. При цьому приріст урожайності кукурудзи варіював у межах 0,69-0,71 т/га, а соняшнику 0,39-0,66 т/га.
На третій рік (2022) проводилися дослідження, щодо можливості безпечного зниження норми КАС у комбінації з Агрінос А у нормі 1,5 л/га. На контрольному варіанті норма КАС складала 200 л/га. Окрім цього досліджувалося ще 4 комбінації, де норма КАС була нижчою і варіювала від 165 до 105 л/га.
Встановлено, що на кукурудзі варіант «КАС 155 л/га + Агрінос А 1,5 л/га» показав приріст урожайності 0,65 т/га по відношенню до контролю. Інший варіант «КАС 125 л/га + Агрінос А 1,5 л/га» все ще демонстрував вищу урожайність, ніж на контролі (0,37 т/га).
На соняшнику у варіанті «КАС 150 л/га + Агрінос А 1,5 л/га» приріст урожайності склав +350 кг/га. Інший варіант «КАС 105 л/га + Агрінос А 1,5 л/га» показав ту ж урожайність (2,52 т/га), що і контрольний (2,53 т/га).
Економіка застосування Агрінос А у схемі живлення
Наші дослідження доводять, що одноразове застосування Агріносу А у нормі 1,5 л/га при дотриманні основних рекомендацій дозволяє цілком безпечно і економічно обґрунтовано знизити норму КАС на 50 л/га.
При нинішній вартості КАС зниження його норми всього на 50 л/га дає можливість заощадити від 1000 до 1200 грн/га. Тобто, дає економію на азоті щонайменше 1 млн грн середньому фермерському господарству, що має в обороті 1000 га землі.
І це вже за мінусом додаткових витрат на Агрінос А. При цьому, як показують результати досліджень, урожайність культур, як мінімум залишиться на тому ж рівні.
Дмитро Породзинський, керівник наукового відділу «Агрінос Україна»
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.