Озимий ріпак і бор: потреба, вибір добрив та способів внесення
Початок травня за вікном, на українських полях вже подекуди починає жовтіти та малювати на фоні ясного блакитного неба чудової сонячної погоди кольори державного прапора озимий ріпак. Наразі значна частина цієї культури в Україні знаходиться, все ж, у фазі 50+ за шкалою ВВСН і лише ближче до українського Півдня ріпак перейшов у 65-ту ВВСН повноцінного цвітіння.
В технології вирощування цієї для багатьох господарств цікавої, стратегічної і достатньо ліквідної для ринку культури є багато тонкощів та «секретів», котрі варто було б згадати і розкрити. Одним із таких ключових технологічних нюансів є борне живлення. Про нього і поговоримо.
Озимий ріпак — борофільна культура. Загальна потреба на формування 1 т основної і побічної продукції порівняно невелика, 60 г д.р. бору / т (тобто, на, до прикладу, 3,5 т/га врожаю зі співвідношенням основної і побічної продукції 1:2,7 культура потребує близько 780 г бору за вегетацію), але нестача цього елементу, особливо в критичні фази росту, може значно знизити врожай і якість.
Бор має важливе значення у проростанні пилку, розвитку коренів, заплідненні квіток, сприяє еластичності клітин (підвищує вміст цукрів, є своєрідним провідником, транспортером), що знижує ризик розтріскування стебел і кореневої шийки під час морозу і сильного росту. Це зменшує ураженість хворобами.
Іони бору (борати, H2BO3-), ЄДИНА доступна форма, котру рослина споживає з ґрунтового розчину (2/3 всієї кількості цього елементу за вегетацію рослина споживає масовим потоком кореневою системою, подібно до нітратного азоту). В вологі роки бор дуже швидко вимивається в нижчі шари, особливо на легких за гранулометричним складом піщаних ґрунтах, за межі КС рослин, що спонукає його ще більший дефіцит.
Бор найкраще доступний у слабкокислому і нейтральному рН ґрунту (5,0-8,0), в лужному (рН >7,5) середовищі бор блокується оксидами Fe, Al, органічними речовинами і глинистими мінералами грунту і стає важкодоступним для рослин.
Близько 25% бору ріпак засвоює восени, до входження в зиму, решту — навесні, до дозрівання. Бор слід обов’язково додатково вносити, якщо в орному шарі ґрунту, згідно даних аналізу, менше 1 мг/кг (ррм) бору.
Стратегія внесення бору
При посіві, у складі комплексних стартових добрив (20-40 г/га) -> обробка насіння борвмісними добривами -> осіннє внесення (фаза від 4 справжніх листків, позакоренево), 200-250 г/га, можна дробно, з інтервалом 2-3 тижні -> весняне внесення, позакоренево, фаза початку бутонізації, ВВСН 51, 150 г/га -> початок цвітіння, позакоренево, 150 г/га.
Існує декілька поширених форм листкового бору на ринку: борна кислота, тетраборат натрію(натрієва сіль борної кислоти), поліборати, боретаноламін. Їх розчинність у воді, доступність для рослин і, відповідно, ціна — різні. Найкращими вважаються поліборати і боретаноламін. Поліборати мають вищий вміст бору (15-17%) і слабкокислий рН (6.0-6.5), тому їх зручно вносити разом з фунгіцидами і іншими пестицидами.
БОРЕТАНОЛАМІН (результат реакції борної кислоти і етаноламіну) — найбільш доступна форма бору для рослин і, зокрема, ріпаку (% засвоєння листковим апаратом найвищий). Так, за даними представників німецького видання topAgrar, 95%+ всіх господарств Німеччини використовують саме боретаноламін (1 л продукту — 150 г/л бору і 50-65 г/л азоту (залишок аміну)). Питання лужного рН (1% розчин в звичайній воді має ~8,0 рН) вирішується, зазвичай в господарствах, простим додаванням 400-800 г/м3 води технічної лимонної або азотної кислоти перед виходом в поле, але при цьому зберігаються всі переваги самого продукту. З огляду на високу потребу ріпаку інших мікроелементів, є доцільним внесення комплексних рідких продуктів з Mn, Mo, Zn, S, Ca, Mg позакоренево.
Все буде Україна!
Alex Feldman, автор інформ-порталу «Мысль о питании растений»
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.