Гроші на вітер. Чому точне землеробство без аналізу ґрунту безглузде

Проникнути туди, де зазвичай «стороннім вхід заборонено», вдалося, приєднавшись до групи слухачів курсу «Чітке ТЗ» з точного землеробства освітньої платформи «Культиварій».

Агрохімічний аналіз ґрунту є дуже важливою складовою системи точного землеробства (ТЗ). У понятті «точне землеробство» ключовим є перше слово. І для створення системи живлення потрібно точно знати – що саме, скільки і куди покласти, й на цій основі порахувати свої прибутки. А для цього треба визначити, яких елементів, якої кількості й у яких точках не вистачає у ґрунті.  І, як зазначила Катерина Губіна, спеціаліст з аналізу ґрунту лабораторії «Агротест», аграріям, які впроваджують систему ТЗ, насамперед потрібне розуміння аналізу ґрунту. Тож безпосередня участь у проведенні допоможе усвідомити його суть.

Перед тим, як проби потрапили до рук «студентів» Культиварію (а це були зразки ґрунту з полів реального клієнта «Агротесту»), їх висушили і подрібнили заздалегідь.

Всього було 3 зразки, визначали такі параметри:

• pH ґрунту / Розчин солі (електропровідність)
• Обмінні Ca, Mg, K, Na
• Доступний фосфор (Mehlich P-III)

Окремо фахівці лабораторії показали, як проводяться аналізи на текстуру і на карбонатність.

Взагалі ж в «Агротесті» агрохімічний аналіз ґрунту проводять за методикою, яку застосовують у США. Дотримання технології та достовірність отримуваних результатів зарубіжні партнери перевіряють щотри місяці. За словами співробітників лабораторії, це стимулює і водночас додає упевненості в тому, що вони роблять.

Поки, зізнаємось чесно, не дуже вправними рухами «гості» готували зразки, паралельно тривало спілкування з фахівцями. Під час нього почули чимало цікавих думок.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Катерина Губіна, спеціаліст з аналізу ґрунту лабораторії «Агротест»:

«Навчаючись у Сполучених Штатах, вивчила там, як робити аналіз ґрунту за їхньою системою. А до цього я вже знала, за якими методиками роблять аналіз у нас. Рекомендації, які давали відповідно до вітчизняних (або радянських шкіл), не влаштовували тих, хто займався тут аграрним бізнесом. Тому я вирішила вивчити досвід зарубіжних колег. Різниця у підходах полягає в тому, що методики відомих вітчизняних метрів наукової агрохімії були спрямовані, швидше, на забезпечення роботою всіх суміжних галузей (виробників добрив і т.ін.). Тоді як застосовувана у США заснована на тому, що фермер вкладає власні кошти у всі етапи вирощування культур і має на меті отримати прибуток, тому рахує гроші на кожному з цих етапів, а не за системою «соцінтеграції». Набуті мною знання в комплексі допомогли перенести здобутки сучасних методів аналізу ґрунту в наше середовище, щоб вони працювали у вітчизняних умовах. По суті, різниця — у формулі, за якою обчислюються норми внесення поживних елементів в наданих лабораторією рекомендаціях».

«Прилади експрес-тестування, які сьогодні пропонують на ринку, можна застосовувати лише в тому випадку, якщо вам потрібно буде терміново приймати якісь рішення відповідно до загальної ситуації на полі. Водночас достовірність їх показань загалом сумнівна. Адже, наприклад, електропровідність, pH ґрунту — це рівноважні процеси. Вони потребують створення рівноваги, а для цього необхідний час. Якщо ви робите такі вимірювання швидко, то час тут є лімітуючим фактором. Відповідно, експрес-тестування втрачає точність. Тому, якщо ви хочете створити систему живлення під точне землеробство, вам потрібні й чіткі дані й параметри. Їх ви можете отримати лише в лабораторних умовах».

Олег Маслов, директор лабораторії «Агротест»:

«Водний pH робимо у будь-якому разі. Та й узагалі вимірювання рівня кислотності — це найперший аналіз, який проходять проби ґрунту. Бо його показник впливає на інші параметри. Тож нам потрібно знати, із чим далі матимемо справу».

Допоки очікували на результати, — поговорили з деякими учасниками «екскурсії». Про те, чому вирішили впроваджувати у себе в господарствах точне землеробство, чому вирішили ще навчатись цій справі, що очікували побачити в лабораторії та що корисного дізнались, відвідавши її.

Геннадій Гадзовський, власник СТОВ «Васюти», Волинська обл.:

«У господарство ми зайшли 5 років тому. Починали з 800 га, зараз обробляємо 2 тис. га. Вирощуємо озиму пшеницю (під нею десь 20% площ), озимий ріпак (15%), кукурудзу (35%), соняшник (30%).

Розуміння, що потрібно впроваджувати точне землеробство, прийшло майже зразу. Адже якщо ти взявся за цей бізнес, то основна мета — це збільшення прибутку з кожного гектару. А гектари ці досить різні. Тож і підходи до них мають бути різні. Й ми прагнемо не просто отримати максимально, а й підняти потенціал кожного гектару, кожного поля.

А в нас на Волині поля дуже строкаті (піщані, торфяні, болотисті, лісові, лугові і купа їхніх підтипів). На одному може бути від 3 до 5 ґрунтовідмін. Я колись слухав Юрія Дробязка, керівника «Аграрної технологічної компанії», то він зазначив, що чим більша строкатість ґрунту, тим більше точне землеробство себе окуповує. Це мені запам’яталось і я почав придивлятись до точного землеробства і зрештою стратегічно змінив напрям діяльності господарства із класичного «все на все» до точного «в цій зоні дати те, що треба дати».

На той час ми мали якісь окремі розрізнені частинки — застосовували систему супутникового моніторингу, використовували сівалку з можливістю управління густотою посіву, карти аналізу ґрунту, навігація для техніки, обладнали комбайни системами для картографування урожайності тощо.

До слова, аналіз ґрунту ми робили у різних лабораторіях. І кожна давала результати, отримані за різними методиками, у різних одиницях вимірювання. І ми ніяк не могли те все докупи скласти, віддавали дані консультантам і вони вже надавали поради. І лише зараз, коли я поспілкувався із фахівцями «Агротест», зрозумів проблему. Дуже важливо, коли в лабораторії, яка проводить аналіз ґрунту, є фахівці, що мають понад 10-літній тривалий досвід не просто досліджень, а роботи з клієнтами, які впроваджують їхні поради й отримують результат.

З другого боку, відвідавши лабораторію, я розвіяв свої ще університетські уявлення. Коли проведення аналізу  — це сидить лаборант змішує щось у пробірках і на око визначає за кольором, що ж там за речовини. Зараз же людський фактор в сучасній лабораторії обмежений. Вимірювання робить електроніка, людина тільки готує для неї матеріали. а потім уже на виданих результатах будує, відповідно до методик та своїх знань і досвіду, висновки й рекомендації для аграріїв.

Тож для мене наче відкрилася «чорна скринька магії» — я зрозумів, на основі чого даються ті чи інші рекомендації стосовно внесення конкретних елементів та їх кількості. Для мене, як власника, це дуже важливо.

Що ж стосується картографування урожайності, то коли цьогоріч передивилися карти після жнив, — дуже здивувалися. На одному полі могла бути досить велика амплітуда врожайності. І якраз прийоми точного землеробства можуть вирівняти цю криву.

Раніше вносили добрива комплексні, зараз ми вже перейшли на монодобрива. Тобто ми кожному полю даємо змінними той елемент, якого не вистачає згідно з картами аналізу ґрунту. Десь виходить, десь не дуже — поки що все на рівні проб і помилок.

Хоча певні результати вже маємо. Бачимо зростання врожайності. Вже не «всліпу» вкидаємо добрива. Раніше на всі 2 тис га ми могли внести одну норму, наприклад, 150 кг/га NPK, і вважали, що це нормально. Результат наче був непоганий і прибуток невеликий. А тепер змінили підхід, розподілили поля на 3 категорії – низько, середньо, високопродуктивні. То високопродуктивні ми «запаковуємо» по найбільш інтенсивній технології, а на низькопродуктивних полях працюємо з поміркованою нормою добрив, нормою висіву, підбором сортів/гібридів. Тобто ту мета не суто врожайність, а прибуток з гектара.

Та, незважаючи на деякі здобутки, справжньої системи в нас не було. Упроваджували елементи ТЗ досить розрізнено, і повної картини, систематизації — не вистачало. Таку систематизацію я прагнув отримати, коли приєднався до курсу «Чітке ТЗ».

От тепер з набутими знаннями, з осмислення помилок. увійдемо у 2022 рік, який, думаю, стане вже роком повноцінного впровадження в нашому господарстві точного землеробства».

Найбільша спільнота СуперАгрономів у Facebook

Михайло Сербін, генеральний директор Grano Group (Чернігівська обл.):

«Я сьогодні тут заміняю свого головного агронома, який є слухачем курсу «Чітке ТЗ», але наразі у відрядженні. Та пропустити таку нагоду і не відвідати «Агротест» — не могли.

Маємо землі у Чернігівській та Київській областях. На досить складних ґрунтах упроваджуємо зараз точне землеробство. Вважаю, що такий навчальний курс потрібен, аби мінімізувати помилки, уникнути неправильних рішень, щоб пройти етап «становлення» нової для нас системи максимально легко.

Звісно, багато знань здобувається на практиці. В одному з господарств, яке ми прийняли минулого року, спочатку визначали тип ґрунту «на око». відповідно і застосовували технологію. І хоч досвід допоміг десь на 80% визначити все правильно, але щоб справжню віддачу отримати, треба все-таки максимально розуміти, що в тебе за ґрунти, на що вони багаті, на що бідні, і вже на основі цих знань приймати рішення. А ґрунти у нас переважно піщані. І якраз точне землеробство, з його диференційованим посівом, диференційованим внесенням добрив, і допомагає отримувати цей результат.

Нам потрібно було оживити ці землі, спонукати, щоб коренева система рослини працювала. Ми побачили, що можемо це робити завдяки рідким комплексним добривам. А диференційоване внесення (і РКД, і основних азотних), посилило їх ефективність.

Я вважаю, що точне землеробство (усе в комплексі) знижує ризики — і економічні, і природні (тобто певним чином зменшує негативний вплив ґрунтово-кліматичних умов).

На екскурсії в лабораторії «Агротест» хотів не так побачити апаратуру, як поспілкуватися з людьми. Я взагалі вважаю, що у нашій справі спілкування з колегами, з фахівцями відіграє значну роль. У будь-якій зустрічі, розмові, навіть якщо це суперечка і ми з опонентом не зійшлися в думках, але завжди можна знайти щось нове для себе, якусь родзинку, яка надалі знадобиться або дасть змогу подивитись на певні речі іншим поглядом.

А тут якраз я багато чого дізнався для себе. Про підходи до аналізу, про те, як інтерпретують отримані дані, чи враховують усі фактори, розуміють мету і завдання клієнта тощо. Увагу звертав передусім на ці фактори».

Вадим Свєтлов, ФГ «Свєтлова» (Сумська обл.):

Маємо 1200 га, вирощуємо класичний набір — озиму пшеницю, сою, кукурудзу, соняшник. Ґрунти у нас чорноземи. Багаті ґрунти, але треба уміти з ними також працювати.

Собівартість виробництва зростає. І господарству потрібно дуже чітко рахувати гроші. Ця думка змотивувала почати впроваджувати точне землеробство. Передусім, щоб зрозуміти — де можна зекономити, задурно не класти зайві добрива чи насіння, контролювати процеси і прогнозувати прибутки.

Поки що робимо лише перші кроки. Років 3 тому зробили аналіз ґрунту. Маємо техніку, що готова до точного землеробства. Але впроваджувати цю систему поки не починали. І думаю, це дуже добре. Бо уникнули багатьох помилок. Це я зрозумів, коли почав навчатись на курсі «Чітке ТЗ». Багато чого осмислив. Зокрема стосовно технічного оснащення. Стартувати тепер будемо тоді, коли матимемо все необхідне обладнання, яке можна буде синхронізувати і об’єднати в комплексну технологію.

Відвідини «Агротесту» для мене були досить цікавими і корисними. Пам’ятаю, кілька років тому, коли замовили в одній з вітчизняних лабораторій аналіз ґрунту — по сітці в 10 га, отримали результати і… просто не зрозуміли, що з цим робити. Підходжу до агронома: ось сітка, ось елементи, показники — як діятимемо далі? Він подивився, закрив і відповідає: давай ото як раніше — давали 200 кг/га, отримували нормальний урожай, що іще треба?

Але коли прийняли рішення про перехід на  точне землеробство, то така схема вже не піде. При цьому в мене до аналізу ґрунту було досить багато запитань. Я тому сьогодні приїхав, щоб отримати на них відповіді. Бо ми потроху навчилися працювати з добривами, з картою врожайності, диференційованим посівом, а от з аналізом ґрунту — ніяк не виходило. Зокрема й тому, що різні лабораторії давали нам різні параметри. І ми ніяк не могли пристосувати їх до роботи. Тож довіра до цього елементу ТЗ у мене падала.

Тому екскурсія безпосередньо за лаштунки лабораторії допомогла мені зрозуміти, чи це взагалі працює, як це працює, і що мені дасть.

Спілкування з фахівцями «Агротесту» відкрило очі. Навіть от буквально зараз мені подзвонив інженер, каже: закінчили на одному полі, переїжджаємо на інше, будемо вносити добрива під кукурудзу. Я йому зразу кажу — стоп, не поспішайте. Краще відкладемо цю процедуру до весни, а поки зробимо аналіз ґрунту (найімовірніше, що співпрацюватимемо з лабораторією «Агротест») і вже будемо усвідомлено вносити потрібні елементи і потрібні норми, маючи на руках результати та рекомендації фахівців. Бо у мене вже «рука не піднімається» розкидати добрива, не розуміючи ситуації на полі».

Олексій Коваленко, менеджер з постачання ФГ «Липоворізьке» (Чернігівська обл.):

«Господарством керує родина моєї дружини, я також долучився до сімейного бізнесу. З агрономічними аспектами моя робота поки що не пов’язана, але я цікавлюся тенденціями в галузі, що нового зараз відбувається у вирощуванні культур. І бачу, що ми можемо поліпшити свою роботу, отримувати кращі результати.

Маємо 1,5 тис. га, вирощуємо 3 основні культури — озиму пшеницю, кукурудзу і соняшник.

До точного землеробства робимо тільки перші кроки. буквально цьогоріч замовили для сівалок обладнання під Precision Planting. Плануємо також найближчим часом робити картографування врожайності й так поступово упроваджувати систему ТЗ.

Тут, на екскурсії до лабораторії «Агротест» дізнався багато нового для себе. Адже агрономічної освіти не маю — лише технічну, і в цю сферу лише починаю входити. Тому деякі моменти навіть були для мене здивуванням. Наприклад те, як pH впливає на засвоєння деяких поживних елементів. Чи що можна навіть не вносити якийсь основний елемент, якщо на полі його достатньо в доступному вигляді.

А участь у підготовці зразків та відслідковуванні процесу проведення аналізу дали розуміння суті цифр у таблицях результатів, які надають лабораторії. А також — чому різняться ці цифри у різних лабораторіях.

Але головне؅ це, звісно, можливість отримати кваліфіковані рекомендації фахівців, засновані на отриманих результатах аналізу ґрунту. І ось ці затрати на послуги лабораторії — вони насправді мізерні, порівняно з тим, що ти можеш завдяки їм оптимізувати технологію, зекономити на засобах і водночас отримати вищу врожайність.

Ця екскурсія мене дуже надихнула. Як, власне, і весь курс «Чітке ТЗ», який я зараз проходжу. Я вже бачу зміни, які потрібно зробити в нашому господарстві і які перспективи відкриваються. Головне тепер, щоб мене підтримали у родинному бізнесі».

Поки спілкувались із учасниками, вже були готові результати по зразках. Кожен із тих, хто брав участь у їх підготовці, отримав дані по «своїх». Ось що вийшло у нашої кореспондентки:

pH ґрунту / Розчин солі (електропровідність), mS/cm

Доступний фосфор (Mehlich P-III), ppm

Обмінні Ca, Mg, K, Na (ppm)

Учасникам також надали таблиці інтерпретації аналізів і вони самі могли зробити певні загальні висновки стосовно певних характеристик ґрунту по кожному зі зразків.  

 Отже, відповідно до таблиці, за кислотністю ґрунти у зразках, які “досліджувала” наша кореспондентка, були такими:

Зразок 1. Кислий

Зразок 2. Підлужний

Зразок 3. Нейтральний  

Ґрунти зі зразків:

Зразок 1. Низький вміст поживних речовин

Зразок 2. Оптимальний вміст

Зразок 3. Оптимальний вміст 

Зразок 1. Середній вміст доступного фосфору, низький кальцію, низький магнію, дуже низький калію.

Зразок 2. Фосфор — середній, кальцій — високий, магній — високий, калій — середній.

Зразок 3. Фосфор — на межі між низьким і дуже низьким, кальцій — середній, магній — середній, калій — середній.

Цифри маємо. А ось що з ними робити і які норми внесення елементів у кожному випадку потрібно вносити під певні культури — то вже справа фахівців лабораторії, які нададуть рекомендації відповідно до отриманих даних... 

Що ж. Точне землеробство, яке зараз набирає дедалі більшого поширення, без аналізу ґрунтів на полях не має жодного сенсу. Це аксіома. Однак просто таблиці із цифрами, які надає лабораторія, так і залишаться цифрами, якщо до них не додається аналітика і відповідні професійні рекомендації. І це головний висновок, до якого прийшли учасники заходу. Власне, і наша кореспондентка також.

З місця події, Алла Гусарова, SuperAgronom.com

До слова, скоро стартує 3-й набір на online-курс «Чітке Точне Землеробство» («Чітке ТЗ») від освітньої платформи «Культиварій». Тож записуйтесь зараз — не пропустіть шанс!

Чітке Точне Землеробство

Сильний курс для високоефективних аграріїв