Моніторинг лускокрилих шкідників світловими пастками на полях агрохолдингу A.G.R. Group

Одним з найнебезпечніших шкідників на кукурудзі є стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia furnacalis Gn.). В Україні шкідник розвивається здебільшого в одному поколінні. Метелики з’являються у червні і літають до середини липня. Їх літ збігається з фазою 12 листків і початком викидання волоті у кукурудзи.

Іншим небезпечним шкідником на кукурудзі вважається бавовникова совка (Helicoverpa armigera). Літ бавовникової совки відбувається в два періоди: 1-й період: фаза 6-8 і до 12 листків кукурудзи; 2-й період: цвітіння — молочна стиглість. Найбільш шкодочинний другий період льоту метеликів бавовникової совки (третя декада липня — друга декада серпня). Зазвичай для зони Лісостепу відкладання яєць у другий період відбувається з 1 по 2 декаду серпня, а відродження гусені від 2 декади серпня до кінця 1 декади вересня. Для півдня України (Миколаїв, Херсон, Запоріжжя) розвиток шкідника може відбуватися на 1-2 тижні раніше. У деяких регіонах Полісся (Чернігівська область) літ стеблового метелика та бавовникової совки може взагалі не відбуватися.

Методи моніторингу лускокрилих шкідників

Найбільш зручними методом моніторингу нічних лускокрилих є світлодіодні гібридні пастки, які позбавлені недоліку, пов'язаного з феромонними приманками, а також польові обходи полів і огляд рослин на кладку яєць та пошкодження гусеницями. На відміну від стеблового метелика, який відкладає яйця черепицевидно, купками по 15-20 штук на нижній бік листя кукурудзи, бавовникова совка їх розносить, переважно по одному, — на листок, нитки качанів, волоті.

За допомогою світлових пасток агрономічна служба компанії моніторить появу і розвиток лускокрилих шкідників на полях. Також виставляємо в посівах кукурудзи і феромонні пастки для проведення порівняння ефективності обліку шкідників різними типами пасток. Важливо під час моніторингу світловими пастками серед різних видів виловлених метеликів визначити і підрахувати кількість шкідників (стеблового метелика, бавовникової совки) за певний проміжок часу (1-3 дні) для визначення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ).

Пропоновані наразі феромонні пастки для відлову стеблового метелика і бавовникової совки не підходять або підходять частково за складом статевого феромону до наявних рас шкідників. Через це такий тип пасток неякісно ловить метеликів. За ним важко об'єктивно оцінити літ кількості самок, які відкладають яйця, оскільки феромони, які стоять в пастках, залучають виключно самців.

Економічний поріг шкодочинності і його визначення

Економічні пороги шкодочинності загалом досить умовні й сильно залежать від багатьох факторів: коливання врожайності, вартості препаратів і їх внесення тощо. Періодично їх необхідно переглядати. Економічним порогом шкідливості для застосування інсектицидів є ситуація, якщо за три доби виловлено понад 25 метеликів на феромонну або світлодіодну пастку, а за добу — 8 шт. Поріг економічної ефективності використання інсектицидів від стеблового метелика і бавовникової совки становить від 10 гусениць на 100 рослин (понад 10% уражених рослин), або, за деякими даними, 20-30 гусениць на 100 рослин (2-3 гусениці на 10 рослин). Для стеблового метелика цей поріг визначають під час появі волоті, а для бавовникової совки 1-го покоління — в фазі 12 листків, і молочної стиглості для 2-го покоління шкідника.

Інтенсивність яйцекладки стеблового метелика, появу молодих гусениць визначають під час огляду листя у 10-20 рослин по діагоналі поля. Порогом шкодочинності вважається 18-20% рослин із кладками яєць. При виході з яєць гусениць молодших віків сигналізують про проведення захисних заходів. Порогом шкодочинності для бавовникової совки є 20 штук яєць на 100 рослин.

Особливості життєдіяльності гусениць стеблового метелика та інсектициди

Початок відродження гусениць кукурудзяного метелика першого віку з яєць зазвичай відбувається в фазі листової воронки. Харчування на кукурудзі вони здійснюють на згорнутих спіраллю частинах листя всередині листової воронки. Гусениці стеблового метелика першого віку вгризаються в черешки листя, стебла, ушкоджують волоть кукурудзи, заповзають в обгортку качанів, пошкоджуючи їх. У середньому віці гусениці в стеблах вигризають ходи і порожнини з відкритими назовні отворами. Типовою ознакою пошкодження є бурове борошно, що висипається з прогризених отворів. Значну частину часу гусениці метелика харчуються приховано, проробляючи ходи з отворами всередині стебел. Ураженість стебловим метеликом визначають за такою шкалою: за пошкодження до 25% стебел — пошкодженість слабка, 25-50% — середня, 50-75% — сильна, понад 75% — дуже сильна.

Найбільша шкідливість гусениць бавовникової совки відзначається під час наливу зерна на кінці качана. Пошкоджені совкою рослини уражаються більшою мірою грибними захворюваннями: пухирчастою сажкою і фузаріозом качанів.

Зазвичай період внесення інсектициду від стеблового метелика настає під час відродження гусениць, із другої декади липня (поява волоті), й може тривати до кінця першої декади серпня (молочної стиглості), і якраз охоплює літ, відкладання яєць і вихід другого покоління іншого шкідника — бавовникової совки. Ефективність інсектициду доходить до 70% через розтягнутий літ шкідника. Висока ефективність препаратів досягається при обприскуванні по щойно відроджених гусеницях або гусеницях 1-2 віку (до 1,5 см завдовжки), коли вони розташовуються на листковій поверхні, а не проникли в качан. Препарати з д.р. хлорантраніліпрол (Кораген) застосовують від початку масового льоту імаго до початку відродження личинок. При цьому оптимальним терміном внесення є період масового відкладання яєць стеблового метелика і бавовникової совки.

Застосування трихограми

Не можна виключати з методів контролю розвитку стеблового метелика і бавовникової совки в посівах кукурудзи і біологічний підхід за допомогою трихограми. Переваги біологічного методу контролю, заснованого на використанні трихограми, в основному полягають в низькій вартості й екологічності порівняно з витратами на хімічну обробку рослин (дешевше не менш ніж в 3-10 разів). Застосування трихограми двократно доцільно при початку льоту імаго, коли в пастку потрапляє 2-3 метелики на добу: 100 тис. шт./га, і потім через 12 днів повторно. Цей період для стеблового метелика зазвичай починається з 3-ї декади червня до кінця 2-ї декади липня при формуванні 12 листків, появі волоті та відкладенні яєць самками, а для другого покоління бавовникової совки — 1-2-ї декади серпня під час молочної стиглості. Ефективність трихограми від шкідника досягається 30-50%. Однак дуже важливо провести внесення трихограми в перші два тижні льоту шкідника. Перше внесення трихограми потрібно проводити на початку льоту та за появи яйцекладки (пошук яйцекладок проводять через 3-4 дні від початку льоту), друге — через 5-7 до 12 днів. Також практикується і триразове застосування трихограми.

Метеорологічні умови і розповсюдження лускокрилих шкідників

Метеорологічні умови прямо впливають на чисельність стеблового метелика і бавовникової совки. Тому щільність популяції виду по роках може істотно коливатися. Упродовж декількох років до 2019-го в Україні майже повсюдно стебловий метелик був потенційно небезпечним шкідником кукурудзи. У 2019 році стеблового метелика в червні-липні на кукурудзі практично не було. Пов'язано це було з низькими нічними температурами, що опускалися до 10 °С, а літ кукурудзяного метелика, як правило, починається при 16 °С. Це можна пов'язати з циклічністю погоди, 10-літніми її циклами і сонячною активністю. У 2020 році якраз спостерігався кінець 10-річного циклу (2010-2020 рр.) з найменшою сонячною активністю і початок нового циклу (2020-2030 рр.) з поступовим зростанням сонячної активності до 2025 року, а потім з її повільним падінням до 2030 року. Водночас, у 2019 році був активний другий літ бавовникової совки в кінці липня до кінця першої декади серпня.

Оскільки 2019-го льоту та відродження стеблового метелика практично не було, то в 2020-му його було мало. Стебловому метелику не було звідки взятися, оскільки перервався його цикл розвитку через погодно-кліматичні умови 2019 року. Проте другий літ бавовникової совки у 2020 році в кінці липня був активним і наростаючим, адже погодні умови 2019 року і тепла зима сприяли зростанню популяції та її перезимівлі.

В останні два роки (2019-2020 рр.) бавовникова совка стала основним шкідником кукурудзи, витіснивши кукурудзяного метелика на друге місце. Причому спостерігається закономірність: чим спекотніше рік і чим він сухіше, тим більше на полях бавовникової совки. Чисельність бавовникової совки і стеблового метелика схильна певною мірою до циклічних коливань: спалахи їх масового розмноження зазвичай тривають кілька років і відбуваються з періодом в 7-10 років. При цьому циклічність у розвитку кількості стеблового метелика обернено пропорційна до чисельності бавовникової совки. Збільшення на посівах кукурудзи першого шкідника призводить до зменшення другого шкідника і, навпаки, зменшення чисельності популяції першого виду лускокрилих зумовлює збільшення чисельності популяції другого виду комах.

Метелики стеблового метелика активні вночі, здатні до перельотів на відстань 2-3 км. Вдень вони зазвичай ховаються в густій ​​траві на тильній стороні листя. Для дозрівання статевої продукції метеликам необхідна крапельно-рідка волога, а також додаткове харчування нектаром на рослинності, що квітує. Метелики цього шкідника гинуть за відносної вологості нижче 40% і температури повітря вище 22°С.

У 2021 році літ і відродження стеблового метелика були невеликими. В одних місцях літ кукурудзяного метелика був більш активним, де поля кукурудзи межують з луками, а в інших — літ взагалі не спостерігався або відбувався слабко. Під час проведення обліку на полях у 2021 р. виявляли, що при уловлюванні в світлодіодну пастку стеблового метелика зазвичай спостерігалося 1-2 самки на добу. Таким чином, на моніторингу кукурудзяного метелика з першої декади липня 2021 року можна було ставити крапку і переходити на моніторинг бавовникової совки. Хоча не виключені певні локальні сюрпризи в розвитку популяції стеблового метелика. Масового льоту і зростання популяції кукурудзяного метелика в цьому році вже не буде. Крім того, високі температури за 35°С в першій і в другій декадах липня зазвичай не дають вижити яйцям, які гинуть від висихання і променів сонця через свою гігрофільність (оптимально 100%). Оптимальні умови для розвитку яєць створюються за вологості повітря 95-100%. Мінімальна вологість, за якої можливий розвиток яєць шкідника, вважається 70%. Температури від 8°С до 34°С є граничними для розвитку яєць і гусениць. Оптимальними температурами для розвитку гусениць вважаються 28-29°С, а для яєць 18-30°С. Найбільш відповідною для розвитку яєць є температура повітря близько 25°С. Підвищена температура повітря (сильна посуха 28-35°С) і знижена вологість викликає загибель великої кількості яєць, а статева продуктивність самок знижується вдвічі. За період життя гусінь линяє 4 рази і проходить 5 вікових груп свого розвитку. Причому кожна стадія гусениці стеблового метелика дуже вимоглива до підвищеної температури і високої вологості.

Сума ефективних температур для моніторингу

Важливим орієнтиром для моніторингу льоту лускокрилих шкідників є підрахунок суми ефективних температур (СЕТ). Деякі цифрові платформи і додатки типу Cropio вказують СЕТ, що полегшує спостереження за розвитком стеблового метелика і бавовникової совки. Літ метелика починається при сумі ефективних температур (СЕТ) 350°С. За СЕТ 520°С вилітає 50% популяції, за СЕТ 600°С — 75%. Перша кладка яєць спостерігається за СЕТ 375°С, інтенсивне відкладання яєць — 430°С. На початок другої декади липня 2021 року сума ефективних температур по Полтавській області становила близько 600°С. За такої СЕТ близько 75% популяції кукурудзяного метелика має вже вилетіти, а сам літ підходити до кінця.

З другої декади липня 2021 року агрономічна служба компанії переключається на моніторинг бавовникової совки. Для розвитку кожного покоління бавовникової совки потрібна сума ефективних температур понад 10°C — близько 400-550°C. Сума ефективних температур для розвитку 1-го покоління потрібна 400-550°С, а для 2-го покоління — 800-1100°С.

Моніторинг нічних лускокрилих за допомогою світлодіодних гібридних пасток і відстеження циклу сонячної активності допомагає агрономічній службі холдингу A.G.R. Group у прогнозуванні шкодочинності стеблового метелика, бавовникової совки і багатьох інших шкідників. Це дає змогу нам скорегувати захист від цих шкідників і моніторинг. Для цього дуже важливо розуміти цикл розвитку шкідників і критичні фази культурних рослин, у які найбільше шкодить шкідник, і найбільш чутливі їхні стадії до інсектицидів. Наприклад, останнім часом зросла популяція і шкідливість озимої совки. Раніше, коли були холодні зими, личинки раннього і середнього віку (друга, третя і четверта фази) другого покоління були не підготовленими до виживання в суворих умовах зими, тому під час ще перших сильних заморозків зазвичай гинули. Таким чином відбувалася природна регуляція чисельності озимої совки. Останнім часом зими в Україні стали значно теплішими. Гусениці молодших віків (II-IV) стали зимувати. Це призводить до поступового збільшення популяції шкідника.

На відміну від дротяників, шкідливість яких до певної міри можна контролювати переважно інсектицидними протруйниками, регулювати шкідливість озимої совки можливо тільки інсектицидами по вегетації культури при обробці у вечірні години, бажано проти гусениць молодших (I-III) вікових груп, коли вони харчуються листям. Личинки IV-VI віків зариваються в ґрунт і боротися з ними стає значно складніше. Доводиться застосовувати 2-компонентні інсектициди з контактно-системною дією з високими дозами препарату. Також велике значення в обмеженні чисельності лускокрилих шкідників має правильний обробіток ґрунту. Зі стебловим метеликом, бавовниковою совкою тощо можна боротися механічним способом — дискуванням або оранкою, оскільки гусениці стеблового метелика зимують всередині рослинних залишків, а гусениці бавовникової совки в коконах — у верхньому 4-10 см шарі ґрунту. Таким чином, якщо застосовувати no-till, то популяція кукурудзяного стеблового метелика буде рости. У нашому агрохолдингу під час збирання для додаткового знищення шкідників агротехнічними заходами проводять низький зріз стебел, ретельно подрібнюють рослинні залишки, розпушують верхній шар ґрунту дисковими, дисколаповими та іншими агрегатами.

Сергій Хаблак, керівник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу A.G.R. Group

Олександр Аракелян, головний агроном агрохолдингу A.G.R. Group