Особливості вирощування основних сільськогосподарських культур у Агрейн
Зміни клімату та інноваційні системи ведення сільського господарства сприяють покращенню та вдосконаленню технологій вирощування основних сільськогосподарських культур у всіх регіонах України, не винятком є і агрогрупа «Агрейн». Тож про розподіл культур у регіонах, відмову від сої та введення в сівозміну жита, технології Precision Planting, Y-Drop та Topsoil Mapper, параметри вибору гібридів/сортів та зміну ФАО — далі.
Загальна інформація по розподілу культур в регіонах
Основними культурами, що вирощуємо у компанії, є кукурудза, соняшник, пшениця та ріпак. На Півдні, у Бессарабії на 20 тис. га маємо сівозміну озимих культур пшениці та ріпака. Проте, коли спостерігаються несприятливі погодні умови для сівби ріпаку, навесні сіємо соняшник. Майже на 30% усіх посівних площ 1 раз в 2 роки вирощуємо олійні культури.
Північний регіон представлений Чернігівською та Житомирською областями на загальній площі 49 тис. га. На Чернігівщині у «Агрікор Холдинг» вирощуємо переважно кукурудзу та соняшник. Озиму пшеницю у господарстві сіємо лише для потреб тваринництва. Також у сівозміну регіону минулоріч добавили жито, адже маємо декілька полів, де бідні ґрунти, піски, легкі за гранулометричним складом. Цього сезону чекаємо результатів вирощування цієї культури та її подальшої долі у нашій компанії.
У Східному регіоні, на Харківщині на площі 17 тис. га, які обробляють 4 підприємства, протягом 3 років практикуємо 3-пільну сівозміну: пшениця, кукурудза та соняшник. Відсоткове співвідношення під культурами рівне — 33,3%. Оскільки соняшник найбільш економічно ефективна культура, хоч у регіоні й часто виникає проблема вовчка соняшникового, то ми зрівняли собівартість вирощування кукурудзи та олійної культури. Кукурудза стала хорошою альтернативою озимій пшениці, а соняшник у цьому регіоні вирощуємо 1 раз в 2 роки на тому ж полі. Таким чином зберігаємо врожайність і економічну вигоду. На Харківщині основними проблемами є вологозабезпечення та критичні періоду по температурі в липні-серпні, тож наша основна задача була нівелювати ризики через отримання не високої врожайності. На сьогодні врожайність кукурудзи в області на рівні озимої пшениці для нас є прибутковою, адже ми розуміємо, що лімітуючим фактором є наявність вологи.
Витрати на вирощуванні кукурудзи ми скоротили в основному в:
- зміні мінерального живлення (залишили невеликі дози азотних добрив та комплексні добрив восени);
- купівлі посівного матеріалу, небрендових гібридів французької та української селекцій;
- використання генеричних препаратів для ґрунтових обробок.
На півдні Черкащини, де відведено 5 тис. га, та півночі Одещини сіємо кукурудзу та соняшник. Також для потреб тваринництва вирощуємо пшеницю.
Загалом 50 тис. га відведені у нас під ярі культури: 37 тис. га під кукурудзу та 13 тис. га під соняшник. На 18 травня ми майже завершили посівну кампанію, залишилось посіяти 10% кукурудзи на Поліссі. Протягом посівної кампанії не виникало проблем з технікою, сівбою, лише з квітневими та травневими дощами, що не дають можливості закінчити максимально ефективно сівбу. За добу, завдяки посівним потужностям технічного парку, ми могли засівати 4-5 тис. га в день.
Ми відмовились від вирощування сої, адже зони, де розташовані наші господарства, не є сприятливими для вирощування цієї культури. Там немає змоги отримати високі стабільні врожаї кожного року, адже температура влітку піднімається вище за 30 °C.
Посівна кампанія 2021 в компанії, вибір гібридів/сортів та зміна ФАО
Ми повністю оцифрували та автоматизували процес посівної. Свої посівні комплекси ми модернізували під систему точного висіву Precision Planting, а нові 4 сівалки Horsch Maestro, придбані цьогоріч, обирали одразу з новим висівним апаратом. Ми задоволені цими придбаннями і головне, що це все дало нам можливість вирішувати всі завдання сівби.
Була створена об'єднана диспетчерська служба, яка відправляла завдання одразу на сівалки, а завданням агрономів на місцях була перевірка сингуляції, тобто рівномірність розподілу посівного матеріалу. Норма висіву коригувалась в керівній компанії. По завершенню посівної кампанії у нас будуть створені фактичні карти цільової густоти посіву на полі, тобто якщо карта завдань створювалася на 75 тис. насінин на га, то з сівалки ми отримаємо точні дані, скільки вона посіла 75,2 чи 74,7 тис. насінин на га.
Також цього року ми запровадили цифровий документообіг, відійшли від паперових носіїв списання посівного матеріалу, добрив, ЗЗР, що полегшило роботу агрономів у полях. Надалі при збиранні врожаю будемо аналізувати зони найбільшої та найменшої продуктивності та відповідно будуватимемо карту відбору проб по зонах продуктивності.
У сезоні 2021 ми зменшили густоту посіву певних гібридів кукурудзи у всіх регіонах вирощування на 10%, минулоріч таке впроваджували лише на Харківщині. Це дало економічну вигоду, а також сприятиме збільшенню врожайності. Враховуючи досвід минулого року, сприятливого для кукурудзи, звернули увагу, що гібриди з високим ФАО, на жаль, не показали бажаного результату, тому цьогоріч вирішили зменшити цей показник на кукурудзі.
На Харківщині, у регіоні з низьким вологозабезпеченням проводимо сівбу культури з ФАО 240-260 з густостою висіву 65-70 тис./га. У Новгород-Сіверському, Сосницькому районах Чернігівської області обираємо гібриди з ФАО 250-260 з густотою посіву 74-75 тис./га. На Півдні на 15% посівних площ під культурою ФАО переважно дорівнює 300-320, густота в середньому — 72 тис./га, а з ФАО 270-280 — максимум 74 тис./га
Серед основних параметрів, що впливають на вибір сорту/гібриду, є:
- розуміння особливостей попереднику;
- визначення ґрунтів та зони, де будуть вирощуватися певні сорти чи гібриди;
- показники врожайності та вологовіддачі.
Зміна клімату і технологія вирощування
Минулоріч за допомогою програмного забезпечення ми для себе підкреслили певні технологічні нюанси по точному землеробству. Після збирання врожаю з цих демо-полів важливо відзначити, що не диференційований посів показував результат залежно від рівня вологоспоживання культури, а не типу ґрунту. Також ми зауважили, що зони врожайності на картах продуктивності співпадали з зонами наявності максимальної вологи.
Минулого сезону в компанії запровадили систему диференційованого підживлення на кукурудзі. 60-70% основного азотного живлення ми даємо з осені, це внесення безводного аміаку чи навесні — карбаміду. Під час вегетації, у фазу 10 листка, аж до викидання волоті проводимо самохідними обприскувачами за допомогою системи Y-Drop додаткове внесення азотних добрив. Також у компанії є система для сканування ґрунту для визначення запасу азоту в ґрунті під час вегетації кукурудзи Soil scan. Цьогоріч таку систему внесення добрив буде застосовано у всіх господарствах Чернігівської та Житомирської областей на кукурудзі.
У компанії ми перейшли від планового до ситуативного захисту посівів. 60-70% усіх препаратів ми купуємо завчасно, а решту визначаємо по потребах вже відповідно під час вегетації. Наприклад, цього року при першій обробці посівів озимої пшениці на Житомирщині та Чернігівщині не було зафіксовано борошнистої роси, а препарат для боротьби з цим захворюванням був, тому його забрали з внесення та за потреби застосовуватимуть при подальших обробках. Протягом першої декади травня затвердили рішення підживити 5 тис. га озимої пшениці у Бессарабії аміачною селітрою у нормі 100 кг/га та 60% площ під культурою на Харківщині внесенням КАСу.
Також практикуємо ситуативне внесення гербіцидів по кукурудзі. Ми 100-відсотково вносимо ґрунтову схему та попередньо купуємо лише 50% страхових препаратів. Агрономи формують карту шкідливих бур'янів (багаторічних, коренепаросткових) і ми визначаємо максимально ефективний гербіцид. Минулоріч в компанії не докупили страхових гербіцидів майже на 40% площ, тобто на 20 тис. га кукурудзи. Така система внесення суттєво допомагає компанії скоротити витрати.
Тарас Корнієнко, заступник головного агронома у агрогрупі «Агрейн»
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.