Про стан озимих, перезимівлю та весняне підживлення — Віктор Марценюк
У компанії МХП цього сезону посіяно 36 тис. га пшениці озимої (-10% до 2020 року) та 21 тис. га (-28% до 2020 року) озимого ріпаку. Посіви культур зараз знаходяться в різних фазах розвитку. Тож про стан озимих, їхню перезимівлю та підживлення — далі.
Стан озимих та перезимівля цього сезону
Ми сіяли пшеницю ранніх і пізніх термінів посіву, адже провести сівбу в оптимальні терміни посіву майже по всій Україні було неможливо через затяжні дощі. Зараз майже 70% посівів пшениці перебуває в фазі кущення, вони в доброму стані; 20% — в фазі 1-3 листочки. 10% усіх посівів озимої — це пшениця, яку в компанії сіяли найпізніше, тож вона в фазі шильця входила в зиму і перебувала з виходу з зими.
З усіх посівів ріпаку 20 тис. га знаходяться в гарному стані, рослини мають більше 8 листочків. Маємо лише 2%, тобто до тисячі га. культури, де рослини відстають в рості, адже вони пізно зійшли через нестачу опадів восени.
Кількість опадів за 6 місяців (з початку вересня до початку березня) в тих регіонах, де розташовані наші поля, відповідає середньобагаторічній нормі, за винятком Сумської області. Зима цьогоріч була сніжна, чим і сприяла успішній перезимівлі рослинам, адже було два серйозних зниження температури в січні і лютому цього року. Сніговий покрив зберігав посіви від вимерзання та стабільний стан озимих, коли були морози до -20-22 °C.
Підживлення озимих культур та використання органічних добрив
У компанії добрива вносимо диференційованим способом залежно від фази розвитку рослини. Цього сезону ми зайшли з підживленням ріпаку і пшениці по класичному мерзлоталому ґрунті.
Перед посівом цьогоріч застосовували КАС. Під озиму пшеницю після соняшника це добриво слугувало елементом компенсації азоту і співвідношення азоту до вуглецю для покращення мінералізації пожнивних решток.
Основні добрива, що використовуємо для весняного підживлення — це КАС та сульфат амонію. Спочатку внесли сульфат амонію, а тоді КАС в нормі 30-60 кг діючої речовини. На даний момент ми вже завершили підживлення сульфатом посіви пшениці озимої і ріпаку. Щодо КАСу, то на 90% озимої пшениці та на 82% озимого ріпаку внесено перше підживлення цим добривом.
Норма внесення азоту залежить від фази розвитку культури, тобто на посіви, що менш розвинені, даємо більшу кількість азоту, щоб рослини мали можливість сформувати більше продуктивних стебел. На пшеницю з більш ранніми термінами посіву, яка входила в зиму в фазі кущення, застосовуємо меншу норму азоту. Більшу ж частину норми внесення цього мікроелемента використовуватимемо в фазу виходу в трубку, щоб сприяти збереженню продуктивності стебел, що сформувались протягом осені.
На ріпаку і пшениці заплановане двократне азотне підживлення. Під час стеблування і фази виходу в трубку ми вносимо близько 30 кг діючої речовини азоту на тих посівах, що були спочатку погано розвиненні та недорозвинені, та до 60 кг діючої речовини для гарно розвинених посівів. Тобто спочатку використовуємо більшу норму азоту на нерозвинутих рослинах, а потім застосовуватимемо меншу у фазу виходу в трубку та відповідно навпаки для добре розвинених посівів.
Ефективність внесення органічних добрив, саме на озимих культурах під час вегетації, поки що вивчається. Ознайомлюємось, як після зими внесення рідкої фракції від біогазових комплексів МХП дозволить покращити живлення культур. Основну частина органічних добрив ми застосовуємо на ріпаку під основний обробіток грунту. Саме на таких посівах, де було внесення органічних добрив з осені, ми використовуємо менше мінеральних добрив навесні, це дозволяє на 30% зменшити норму внесення азоту. Тобто на цих полях норма азоту визначається не лише по фазі рослини, а й по тому, де була використана органіка.
Поради щодо підживлення озимих
Серед порад можна виділити:
- Перш за все, варто підходити до кожного поля окремо;
- При внесенні добрив важливо звертати увагу на фазу розвитку рослини;
- Розділяти внесення добрив на частини;
- Використовувати різні добрива;
- Контролювати час внесення добрив (щоб не внести дуже рано, коли багато снігу, щоб не було змиття азоту, втрати його з поля);
- Визначати і враховувати запаси вологи під озими при плануванні внесення азоту, щоб розуміти потенціал врожайності.
Віктор Марценюк, начальник агрохімічного відділу МХП
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.