Оптимізація технологій вирощування на прикладі A.G.R. Group: обробіток ґрунту, живлення, сорти
Сьогодні багато агропідприємств планують свої технології рослинництва таким чином, щоб отримувати з гектару більше, витрачати менше і при цьому пристосувати вирощування сільгоспкультур до кліматичних умов, що стрімко змінюються. Шляхом оптимізації технологій йде і холдинг A.G.R. Group, яким керує Місак Хідірян.
Доволі непростий 2020 рік показав, що оптимізація проходить цілком успішно: незважаючи на складні погодні умови, посухи та високі температури, кластерам компанії вдалося вийти майже на заплановану урожайність культур. Втрати були, звісно, адже цього року без них ніде не обійшлося, проте вони були набагато меншими, ніж можна було б очікувати.
Про деякі технологічні моменти та рішення розповів Сергій Хаблак, керівник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві холдингу A.G.R. Group.
Обробіток ґрунту
Усі кластери холдингу наразі переходять на комбінований безвідвально-мінімальний обробіток ґрунту, повністю відмовляючись від оранки.
«Оці зміни клімату, особливо останні два роки, чітко дали зрозуміти, що технологію обробітку потрібно змінювати. Розуміючи це ще у 2019 р., ми працювали на випередження кліматичних змін. Після оранки земля вивертається брилами, потрібно додатково розрівнювати поле, навесні закривати вологу обов’язково, адже волога одразу ж втрачається. Тому в нас впроваджується комбінована безвідвально-мінімальна технологія плюс заміри плужної підошви на полях, аби провести глибокий обробіток для її руйнування. Глибоке рихлення ми раніше проводили на 40 см, але потім порівняли і побачили, що достатньо працювати на 30 см на дерново-підзолистих та сірих лісових грунтах, ефект буде однаковий. На полях з чорноземом типовим, де заміри пенетрометра показують відсутність плужної підошви взагалі, рихлимо на 25 см по сої та на 30 см по кукурудзі. Таким чином ми проводимо ефективний обробіток і при цьому заощаджуємо ресурси», — розповів Сергій Хаблак.
Така глибина рихлення ще пов’язана з тим, що для основного живлення у компанії застосовують безводний аміак, який потрібно вносити саме на глибину 17-20 см за певної вологості ґрунту. Наразі у холдингу закупили дисколаповий глибокорозпушувач CASE IH ECOLO-TIGER і дискові борони Case IH True-Tandem, аби повністю перейти на глибоке рихлення плюс застосування поверхневого обробітку боронами True-Tandem. Восени 2019 р. провели тестування техніки, тож тепер вона буде вводитись у технологію на постійній основі.
Живлення рослин
«Ми у себе проводимо періодично агрохімічні аналізи ґрунтів, слідкуємо за вмістом гумусу, елементів живлення у ґрунті — азот, фосфор, калій, мікроелементи. І вже на основі отриманих результатів розробляємо стратегію внесення добрив. Наприклад, щодо азотних добрив, цього року ми застосовували карбамід та безводний аміак. Здебільшого безводний аміак, оскільки у нього 1 кг діючої речовини коштує дешевше порівняно з іншими азотними добривами. Це важливо для раціоналізації витрат на гектар», — каже Сергій Хаблак.
Щодо фосфорно-калійних добрив, фахівець зазначає, що доцільність їхнього внесення щоразу визначається вмістом фосфору та калію у ґрунтах.
«Наприклад, аналіз показав, що у нас на полях у Чернігівській області та Броварах, де ґрунти дерново-підзолисті піщані та сірі лісові з підтипом ясно-сірі, сірі і темно-сірі, вміст фосфору високий, але вміст калію низький. Тому приймали рішення вносити хлористий калій 120 кг/га, сульфат магнію 80 кг/га, сульфат цинку 17 кг/га, адже цинк потрібен для розвитку кукурудзи, яка в нас є однією з основних культур. По сої першого року вирощування вносимо сульфат амонію 80 кг/га плюс проводимо інокуляцію насіння перед сівбою», — пояснює пан Сергій.
Він каже, що задля отримання 9 т/га кукурудзи цілком достатньо внести 120-140 кг/га азотних добрив в діючій
речовині, і найдешевшим варіантом тут буде саме безводний аміак 140-150 кг/га. Основні добрива вносяться восени, для безводного аміаку винаймають техніку для внесення, це простіше, ніж отримувати дозволи для внесення власними агрегатами. Взагалі усі технологічні операції з обробітку ґрунту та внесення добрив у компанії намагаються провести з осені, щоб навесні лише закрити вологу і сіяти.
Розвиток точного землеробства
У компанії, зазначає фахівець, було прийняте рішення розвивати точне землеробство. Певні технологічні рішення були і раніше, проте не було системності.
«Цього року порахували економічну ефективність, розробили стратегію, розробили технічне завдання, провели зустрічі з представниками компаній, що надають послуги з точного землеробства. Вирішили, що з цього року повністю переходимо на точний висів за сигналом та обробіток ґрунту за сигналом з мінімальним перекриттям. Наші розрахунки показали, що, мінімізувавши перекриття, ми оброблятимемо зі своїх 30 тис. га приблизно на 5 тис. га площ менше. Обприскування також проводиться з проходом техніки точно по тих же коліях, цього року ми вже чудово впоралися з таким завданням, хоча маємо 3 обробки по кукурудзі и 6 по сої», — розповів Сергій Хаблак.
Наразі, зазначає він, розглядається можливість впровадження інших елементів точного землеробства. Головне завдання на даному етапі — відібрати саме ті, що реально працюють, а не просто створюють враження роботи.
«Ми зупинились на одній програмі Агроконтроль, адже велика кількість додатків і програм здебільшого непродуктивна. За них потрібно платити, а користуватися усіма одразу майже ніхто не буде. Тому оцифрували усі свої поля, проводимо вимірювання виконаних операцій з допомогою програми, рахуємо витрати палива, план-факт виконаних робіт, тощо. Також ведемо моніторинг: обльоти полів дроном з фотографуванням, агроскаутинг, маємо програми моніторингу та обліку полів у телефонах», — зауважує пан Сергій.
На його думку, пропоновані сьогодні в Україні продукти для ведення точного землеробства потрібно обов’язково тестувати та перевіряти на практиці, перш ніж впроваджувати у виробництво. Адже завдання агропідприємства — отримати максимальну ефективність та рентабельність від усіх нововведень, тоді як завданням компаній, що пропонують продукти для точного землеробства, часто є лише продаж такого продукту. Тож фахівець радить звертати особливу увагу на ефективність, а потім вже думати над впровадженням того чи іншого рішення.
Підбір сортів та гібридів
У холдингу A.G.R. Group зараз роблять акцент на дві основні культури — кукурудзу та сою, які вирощують практично за американською сівозміною. Сорти сої для сівби обирають здебільшого середньостиглі, з терміном вегетації 107-120 днів.
«Звичайно, клімат змінюється, сума активних температур зростає. Наприклад, там, де раніше вона складала 1000, зараз вже становить 1300. Тому вирощуємо такі сорти сої, які нормально дозрівають в нових умовах. Обов’язково проводимо десикацію перед збиранням, щоб отримати рівномірне дозрівання і не збирати потім частково «зелений горошок». Що стосується кукурудзи, то в умовах складних років головне правильно підібрати ФАО, норми висіву та терміни сівби. Якщо взяти Чернігівський кластер, там у нас вирощуються гібриди з ФАО 200-250, середньоранні. У Броварському здебільшого гібриди з ФАО 200-300, середньоранні. У Лохвицькому та Гребінківському кластерах, де сума активних температур вища, вирощуємо гібриди з ФАО до 350: приблизно 20% ранньостиглих, 40% середньоранніх і близько 40% середньостиглих. Робимо так, щоб розтягнути збирання та встигнути зібрати усі площі в оптимальні терміни», — каже Сергій Хаблак.
Фахівець пояснює, що обирати конкретні гібриди варто, виходячи з умов конкретного поля та господарства, а не за загальними характеристиками якогось гібриду чи сорту. Адже саме правильний підбір груп стиглості, термінів сівби та густоти стояння рослин дозволить «викрутитися» і в складних умовах з дефіцитом вологи.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.