Поради фітопатолога: Збирання зернових та фітоекспертиза насіння: про що потрібно подумати з погляду фітопатології
Цьогорічні особливості збирання ранніх зернових — багато чорноти колоса на ослаблених посівах (як правило, це наслідок раннього дозрівання в умовах посухи) і при опадах після воскової стиглості, а то і перед збиранням. Це може принести деякі проблеми для насіннєвих посівів.
На що можна звернути увагу при збиранні зернових колосових? У першу чергу — чи наявні на полі візуальні ознаки фузаріозу колоса чи чорноти колосу. Це допоможе правильно сформувати партії та місця зберігання у випадку високого ступеню ураження фузаріозом та накопичення мікотоксинів. В цілому, на «мертвій» пшениці, що вже збирається, фітопатологія не має значення. Але тільки до закладки урожаю на зберігання або ж до висіву зібраного насіння. і от для урожаю з насіннєвих посівів важливо провести фітоекспертизу.
Чому потрібна фітоекспертиза?
Фітоекспертиза важлива, за великим рахунком, для насіннєвого зерна з метою визначити — придатна ця партія в принципі для того, щоб називатися насінням з фітопатологічного погляду чи ні. Якщо ви не робите фітоекспертизу і думаєте, що
можна просто взяти протруйник дорожчий, і це вирішить всі проблеми — то ви помиляєтеся. Всі протруйники мають свою межу можливостей, вище якого ніякі проблеми вже не вирішуються, особливо там, де ви не знаєте про такі проблеми: а значить, не контролюєте ситуацію, а тільки намагаєтеся робити вигляд. В такому випадку є дві ситуації, жодна з яких не є адекватною. Перша — коли ви на високому фоні патогенів на насінні використовуєте дешевий і низькоефективний продукт (гроші на вітер, урожай низький) і друга — коли у вас практично «чисте» насіння, але ви купили дуже «крутий» продукт (урожай не зміниться — гроші на вітер). Вибирайте самі, в якій з цих двох ситуацій ви готові опинитися, не використовуючи такий простий інструмент, як фітоекспертиза.
Потрібно запам’ятати найважливіше: суперпрепаратів, які б вирішували будь-які проблеми хвороб на насінні, просто не існує. А не знати (чи не бажати знати), що в тебе на насінні, яке ти сієш, — це явна ознака непрофесіоналізму.
Чому її часто не хочуть проводити господарства?
Думаю, що половина людей, які відмовилися від фітоекспертизи, зробили це з тієї причини, що вони отримували надуті, надумані і неадекватні результати. Можливо, просто ніхто поруч не надає цей сервіс.
Найчастіше, звичайно, це роблять ті, хто щось продають, і їх рекомендації не відрізняються оригінальністю і неупередженістю. Може, і тому теж робити фітоекспертизу деякі аграрії вважають зайвим. Але я особисто бачив багато результатів фітоекспертизи, які в принципі більше схожі на повне барахло як за наданими даними, так і за методичними підходами.
Як вибрати лабораторію для проведення фітоекспертизи?
Не знаю, тут треба пробувати. Дивитися на результати, оцінювати спектр послуг та види патогенів, що визначаються. І не дивитися на рекомендації, оскільки мало хто дає їх незалежно. Добре, коли вам докладають до результатів аналізу фото як всього зразка насіння на третій і сьомий день інкубації, так і фото мікроструктур патогенів, якщо аналіз проводився інструментальними методами (за допомогою мікроскопа). Візуальне визначення патогенів — це непрофесійно. До того ж, коли знаходять одну каламутну спору в мікроскопі — я б теж не вважав це аналітикою.
Пробуйте, і надсилайте результати мені на пошту a@tarakanovsky.com, якщо хочете оцінити незалежно професіоналізм лабораторії. При цьому краще з фото самих зразків, а не просто документ: без них оцінити об'єктивну реальність по просто таблиці не видається можливим. А нерозголошення інформації я гарантую.
На які саме інфекції слід перевіряти насіння? Як правильно замовити аналіз?
У базовий набір патогенів входять, як правило, всі ті, що здатні рости на насінні в умовах так званої «вологої камери», будь це метод рулонів або метод чашок Петрі. При цьому все, що виросло, легко визначити, і це можуть бути такі види: мукор, різопус, пеніцил, аспергіл, фузарії, альтернарія, епікоккум, триходерма, кладоспорій, гельмінтоспорій та інші.
Якщо у вас знайшли бактерії на насінні — не поспішайте купувати бактерицид: спочатку нехай доведуть патогенність цих бактерій. Як правило, це сапротрофи, що вражають мертве насіння, а значить, вам їх не вилікувати ні в якому разі.
Є і більш вимогливі, такі, як септоріоз колоса, для яких потрібні свої специфічні методики.
За допомогою фітоекспертизи можна знайти також тверду сажку (метод центрифугування змиву навіски насіння) і летючої сажки (метод відділення зародка, його фарбування та пошуку міцелію летючої сажки під мікроскопом), але це дуже трудомісткий метод і практично ніхто цим не займається.
Що не можна знайти за допомогою класичної фітоекспертизи насіння? Ну або «знайти» можна, але це помилка аналізу? Це ризоктонія, офіобольоз, церкоспорельоз, гібелліноз і віруси, природно.
Які повинні бути подальші дії аграрія в залежності від отриманих результатів?
Перше — реально оцінити стан насіннєвого матеріалу: 3% фузаріозу на насінні — це не смертельно. І навпаки — 15% пеніцилу може бути вже загрозливою цифрою, в залежності від попередника і географії.
Друге — єдиних форматів тут немає, вам просто потрібно звернутися до професіоналів, оскільки результати фітоекспертизи щодо кожного господарства і умов вирощування треба також уміти читати, як і кардіограму. Чи ви думаєте, що це вміють всі?
Що б я порадив зі свого боку:
- Знайдіть незалежну лабораторію. Запитайте фото всіх об'єктів.
- Перевірте у третіх осіб отриману аналітику.
- Не вірте рекомендаціям, заснованим на брендах — вам повинні давати рекомендації в діючих речовинах. Інакше це не аналіз, а додатковий механізм продажів.
Анатолій Таракановський
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.