Особлива весна 2020: посухи, морози та пилові бурі
Цьогорічна погода навесні поєднала в собі майже всі атмосферні явища — від морозів до пилових бур, від граду до штормових вітрів.
За даними Динамічної інфографіки АгроПогода України 2015-2020 рр. SuperAgronom.com підсумував, яка погода супроводжувала аграріїв у полях протягом весни 2020.
Березень
Упродовж березня на більшості територій спостерігались температурні коливання, опади різних видів та штормові вітри.
Протягом місяця утримувалася нехарактерна для березня надзвичайно низька вологість повітря. Внаслідок цього при посиленні вітру спостерігалися суховії, які пригнічували рослини. У південно-східних районах відмічалися слабкі пилові бурі. Погодні умови зумовлювали інтенсивну витрату вологи з верхніх шарів ґрунту. Хоча, завдяки періодичним зниженням температури, верхній 0-10 см шар ґрунту до кінця березня на більшості площ ще був достатньо зволожений. Одночасно значно збільшилися площі, де цей шар ґрунту вже майже зовсім сухий. В окремих районах західних областей на піщаних та супіщаних ґрунтах навіть спостерігалося пересихання 5-сантиметрового верхнього шару ґрунту, що затримувало та ускладнювало проростання насіння й утворення сходів ранніх ярих зернових та зернобобових культур.
У березні в багатьох районах південних областей країни не було жодного ефективного дощу, внаслідок чого на більшості посівних площ запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту оцінювалися як найнижчі для ранньовесняного періоду. Найгірша ситуація спостерігалася в Одеській області, де запаси вологи у 2-3 рази менші середніх багаторічних показників. На півдні та у центральних районах області — ранньовесняна засуха.
Різке коливання нічних та денних температур, випадання дощу, мокрого снігу та ранкові приморозки протягом першого місяця весни стримували розвиток і поширення шкідливих організмів у посівах озимих зернових та ріпаку.
«Нестійкий температурний режим повітря в березні — на початку квітня з нічними морозами до -7°С призвів до істотного пошкодження надземної фітомаси озимих. Майже у всіх регіонах України близько 5% площ мають сильні пошкодження і до 15% посівів мають середній рівень пошкодження, що однозначно призведе до зниження потенціалу цих культур», — розповів заступник директора агробізнесу з виробництва «Кернел» Костянтин Шитюк.
Директор департаменту агропромислового розвитку Закарпатської ОДА Юрій Лесьо повідомив, що в останні дні березня на Закарпатті були заморозки на поверхні ґрунту та в повітрі інтенсивністю 3-9°С. Заморозки в повітрі виявились згубними для ранньоквітучих плодових (абрикос, персик), які в цей час перебували у фазах утворення бутонів — цвітіння, і повністю знищили майбутній урожай. Протягом третьої декади березня вегетація сільськогосподарських культур тривала лише в низинно-передгірних районах Закарпаття. Зі зниженням температурного режиму в гірських районах вегетаційні процеси призупинились.
Квітень
Як повідомлявав Метео Фарм, погода І і ІІ декад квітня характеризувалася несприятливими умовами для росту і розвитку всіх сільськогосподарських культур. Такі умови склалися в результаті абсолютно сухої сонячної погоди, великих коливань температури повітря (від нічних морозів до високих денних температур), інтенсивних заморозків протягом останніх двох тижнів, критично низькій відносній вологості повітря та суховійних явищ. ІІ декада другого місяця весни виявилася тепліша від І декади, менш сонячна та більш щедра на опади.
За даними моніторингу Метео Фарм, сумарна кількість опадів за квітень не досягла рівня кліматичної норми. Протягом першої декади квітня в Україні панувала суха погода, лише 10 квітня короткочасні опади пройшли в центральних, північних, південних та східних областях. Причому опади, які випали, були настільки мізерними, що про накопичення продуктивної вологи мова не йде. На Заході за звітний період не випало жодної краплини дощу. Протягом другої декади українці могли спостерігати опади у вигляді мокрого снігу та дощу. Найбільша кількість опадів випала протягом третьої декади з 25 по 30 квітня.
«На Вінниччині у ІІІ декаді квітня критично не вистачало поверхневої вологи і продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту. Із оптимальних 210-240 мм реально по окремих районах мали від 80 до 100 мм вологи. Це вже критична межа недостатньої кількості продуктивної вологи», — повідомив директор департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Микола Ткачук.
У Миколаївській області через відсутність опадів, які востаннє були в середині березня, посіви перебували в катастрофічному стані. Деякі господарства втратили до половини врожаю внаслідок масштабної посухи.
Другий місяць весни за температурними показниками майже відповідав багаторічним нормам, подекуди середньомісячна температура перевищила лише на +1°С кліматичну норму.
«Остання декада квітня була досить холодною для усієї центральної частини України. Заморозки спостерігались майже на усій території України, а в Харківській, Луганській Львівській, Івано-Франківській і Рівненській областях були істотні приморозки», — розповів Володимир Кузьмич, продукт менеджер компанії «Лімагрейн Україна».
Дефіцит опадів, низька відносна вологість повітря і недостатні запаси вологи в ґрунті, які спостерігалися протягом березня-квітня, були несприятливими факторами для всіх сільськогосподарських культур і сприяли виникненню повітряної, а місцями (на півдні та південному сході) і ґрунтової посухи.
У квітні було зафіксовано рекордну кількість днів із заморозками в повітрі, на поверхні ґрунту, які на окремих полях призвели до часткового пошкодження посівів ярого ячменю, гороху і цукрових буряків.
Травень
Погода ж у травні не додавала аграріям впевненості у безпеці сходів: похолодання, проливні дощі та пилові бурі — ось що випало на долю сільськогосподарських культур.
У кінці квітня та упродовж двох декад травня в Сумській області встановилася прохолодна погода. Там низькі середньодобові температури повітря були на рівні 10-12°С та ґрунту на рівні 6-8°С саме в період сівби та проростання сходів кукурудзи. Погіршення погодних умов негативно вплинуло на стан посівів кукурудзи — рослини останніми днями перебувають у стресі.
Останні зниження температур призвели до затримки росту і розвитку. Оскільки кукурудза теплолюбна культура, вона добре розвивається за середньодобових температур до 25°C, при 14-15°C її розвиток уповільнюється, а при 10°C (біологічний нуль — те, що місцями спостерігається останніми днями) — взагалі зупиняється.
Подекуди спостерігається часткове пошкодження листкового апарату у вигляді хлорозів та некрозів.
«Пам’ятаючи, якою була посівна кампанія 2020 (йдеться про тривалу відсутність опадів, перепади температур), багато аграріїв розпочинали посівну дещо раніше і збільшували глибину посіву кукурудзи до 6-7 см. Все для того, щоб насінина лягала у вологий ґрунт. Проте надмірні опади кінця квітня — початку травня не лише вселили надію на майбутній урожай, а й спричинили деякі проблеми, зокрема запливання ґрунту з утворенням ґрунтової кірки. Через це не скрізь отримано рівномірні сходи», — розповів Володимир Салієнко, фахівець із розвитку препаратів компанії FMC.
Посіви перебувають у фазі 3-4 листків. За його словами, в цей період отримується кількість продуктивних рослин. Інша складова урожайності, яка формується в цей же період, — висота прикріплення качана. Тобто фази закладання кількості рядів та зернівок в ряду наступають дещо пізніше, а отже, критичної ситуації, на щастя, немає.
Не оминули «царицю полів» і шкідники, перед похолоданням фіксувався літ та пошкодження рослин шведською мухою та смугастою хлібною блішкою. Низькі температури також блокували засвоєння поживних речовин із ґрунту (добре відомий приклад — фіолетові рослини через блокування засвоєння фосфору).
«Найперше, що допоможе посівам, — тепла погода. Уже з середини наступного тижня прогнозується стійке потепління. Температура активізує обмінні процеси. Корені почнуть засвоювати поживні елементи, стане значно активнішим фотосинтез і рослини кукурудзи швидко почнуть рости та нарощувати вегетативну масу», — зауважив Володимир Салієнко.
Не варто забувати про вчасний захист від шкідливих організмів, при підвищенні температур буде актуальною гербіцидна обробка, адже наразі дещо несприятливі умови для внесення гербіцидів та й бур’яни теж стресують. Також потрібно моніторити появу шкідників, які можуть активізуватися з підвищенням температур.
Травневі заморозки були тривалими і вдарили по ранніх сортах плодових культур. Прогнозується, що в цьому році Україна залишиться без врожаю абрикосів, персиків і слив.
На всій території країни протягом ІІІ декади останнього місяця весни спостерігались інтенсивні дощі, які забезпечували вологою сходи сільськогосподарських культур Але на полях Кіровоградської, Вінницької та Черкаської областей сильні зливи спричинили змив верхнього шару ґрунту на полях агровиробників та у домогосподарствах місцевих жителів. Протягом І-ІІ декади травня погодно-кліматичні умови на території Донецької області покращилися завдяки збільшенню кількості опадів і, як наслідок, збільшенню запасів продуктивної вологи в орному шарі ґрунту.
За даними моніторингу Метео Фарм, третя декада травня виявилась найбільш щедрою на опади. Наприклад, у північних областях випала місячна норма опадів. Значні дощі розпочались на Заході з 24 травня та поступово заполонили усю територію України. В східних та південних областях випала помірна кількість опадів. Найменше опадів випало в Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Дніпровській областях.
«Незначні опади, які пройшли на півдні країни, на жаль, не зменшили повітряну, а місцями й ґрунтову посуху. Вологозапаси у ґрунті на більшій частині території цього регіону залишаються незадовільними та недостатніми. На решті території країни вони значно покращили вологозабезпеченість верхніх шарів ґрунту та позитивно позначилися на темпах розвитку озимих та ранніх ярих зернових культур», — повідомили науковці НААН.
Начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань зазначив, що зважаючи на низькі вологозапаси ґрунту на початок весни та загальний дефіцит опадів, на окремих площах південно-східної частини області розпочалася ґрунтова посуха.
Також, у зв’язку з довготривалою відсутністю опадів, у південних регіонах країни, зокрема на Херсонщині, знизилась якість озимих.
«Продуктивних опадів у нас не було із зими. Кілька разів були дощики, але 2-5 мм. Тому прогноз стосовно майбутнього стану посівів не надто позитивний», — розповів у коментарі SuperAgronom.com агроном Нікіта Щедрінов.
Також такі несприятливі погодні умови, як мороз у травні та проливні дощі, призвели до 20% втрат врожаю полуниці. Найбільше постраждали фермери Закарпаття та Львівської області.
Окрім низьких температур, додавали клопоту агрономам де-не-де і пилові бурі. Наприклад, на Львівщині з цієї причини не могли пересіяти померзлі 150-200 га посівів ріпаку та соняшнику.
«Чекаємо дощу, щоб не було вітрів. Минулоріч опади затоплювали, розмивали поля, але цьогоріч вони були у нас помірні. Вологи достатньо, тому не нарікаємо на дощі, а от морозів забагато. У ніч на 22 травня було 0°С, а відчувалось як -3°С. Машини де-не-де стояли в інеї», — каже агроном одного з господарств.
До того ж пилові бурі завдали чималої шкоди посівам сільгоспкультур на полях Івано-Франківської та Тернопільської областей. Також через пилові бурі та нічні заморозки посіви цукрових буряків у західних та центральних областях зазнали серйозної шкоди.
Актуальну та точну метеокартину на ваших полях дізнавайтесь із даних сервісу агропогоди «Метео Фарм».
Наталія Демчук, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.