Деградація ґрунтів та лісосмуги: мінус на мінус дає плюс
Деградація ґрунтів сьогодні настільки масштабна проблема для України, що про неї не говорив лише лінивий або далекий від сільського господарства взагалі. Друга проблема рослинництва, яка особливо загострилася останніми роками, — значний дефіцит вологи. В обох випадках «книжка пише», що однією зі складових подолання проблеми повинні бути лісосмуги.
Лісосмуги захищають поля від вивітрювання верхнього шару ґрунту, виконують функцію снігозатримання, певним чином регулюють мікроклімат агроценозів, утворюють стабільні екосистеми та мають ще багато корисних і цінних функцій. Про це всі добре знають, про це пишуть в усіх підручниках. Але ж де підручник, а де життя?
Проблеми? Маємо!
«На сьогодні в Україні 75-80% земель деградовані. Це вже дійсно проблема всеукраїнського масштабу, і проблема тим більша, що вона дедалі загострюється. Ґрунти втрачають свої властивості, і майже ніхто не квапиться займатися відновленням. Урожай отримують фактично «на добривах», тобто вносять високі дози мінеральних добрив і отримують результат, а як воно позначиться на стані ґрунту… Фактично ґрунти зараз перетворюються на тепличний субстрат. Ми займаємось також теплицями, то добре знаємо, що таке субстрат для вирощування культур закритого ґрунту. Сам по собі він «ніякий», просто наповнювач, ріст та розвиток рослин досягається за рахунок тих речовин, які до цього субстрату вносяться. Отак у нас тепер і з ґрунтами», — розповів Анатолій Гонтар, директор компанії ТОВ «Агро Систем Груп» з Дніпропетровщини.
А окрім цього все реальнішою стає проблема опустелювання. Україна має приклад появи пустель — Олешківські піски, які в нинішньому вигляді з'явилися зовсім недавно. В низов’ях Дніпра піски були завжди, але їх просування
стримував шар степової рослинності. У XIX столітті сюди почали завозити овець, які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширитися. Зараз піски штучно утримуються від розростання найбільшими у світі штучними лісами — площа лісів становить близько 100 тисяч гектарів. Якщо ж Україна буде й надалі йти шляхом максимального нарощування обсягу сільськогосподарського виробництва, ігноруючи вкрай необхідні природоохоронні обмеження — то наші нащадки можуть побачити пустелю не лише на півдні Херсонщини.
Для того, щоб зупинити вітри, в цій місцевості були насаджені ліси, але пожежі й активне незаконне вирубування призвели до тих наслідків, які ми бачимо сьогодні.
«Українські ґрунти гинуть через недостатню кількість зволоження та дефіцит живлення. Зменшується вміст гумусу, який передусім і визначає родючість ґрунтів. За останні 130 років українські землі втратили 30% гумусу», — каже Святослав Балюк, керівник Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського.
Великою проблемою стає скорочення суми опадів. За підрахунками експертів, протягом останніх 10 років кількість опадів практично у всіх регіонах країни скоротилася вдвічі. Крім того, часто у весняно-літній період замість продуктивних дощів йдуть зливи, які більше змивають верхній родючий шар ґрунту з полів, аніж сприяють накопиченню ґрунтової вологи.
До чого тут лісосмуги та яка ситуація з ними на сьогодні?
Усі вищезазначені проблеми складні, потребують для вирішення комплексного підходу та значних зусиль, а також терпіння, оскільки те, що руйнувалося десятиліттями, за один рік виправити не вдасться. І одним із заходів в комплексі інших повинно стати насадження, відновлення захисних лісосмуг та збереження вже існуючих. Але скільки не кажи «цукор», в роті солодко не стане. І скільки не кажуть про необхідність відновлювати та зберігати захисні насадження — до практики доходить набагато рідше, чим хотілося б.
Навіть навпаки. Протягом останнього року ми мали неабияке «задоволення» спостерігати за вирубуванням лісосмуг у різних регіонах країни. Вирубують різні «лісові господарства», здебільшого приватні. Наприклад, така ситуація масово спостерігається на Сумщині, де лісосмуги вирубують повністю: «ділові» дерева на переробку, непридатні до переробки на матеріали продають на дрова. Також вирубування лісосмуг широко поширене на Полтавщині, де в таких насадженнях багато дубів, та на Львівщині, де вирубують у першу чергу горіхові насадження. Адже, як нам сказали місцеві мешканці, «деревина горіха йде на виготовлення досить дорогих меблів, тому рубають всюди, де бачать». Рубають акації і на Миколаївщині.
І, мабуть, лише на Херсонщині, де загрозу опустелювання аграрії вже явно бачать на власні очі, лісосмуги, навпаки, почали висаджувати. Цього року тут розпочинається проект з відновлення лісозахисних насаджень спільно з проектом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).
Звичайно, відновлювати та зберігати лісосмуги намагаються і в інших регіонах, проте така діяльність є скоріше епізодичною, аніж системною. Тому дуже доречним саме сьогодні і саме в існуючій в Україні ситуації стає проект «Лісосмуги життя», розроблений Благодійним фондом Peli can live за інформаційної підтримки компанії Latifundist Media.
Проект «Лісосмуги життя» передбачає покращення існуючого стану полезахисних та водорегулюючих лісосмуг, а також їх популяризацію. У рамках реалізації програми спільно з науковими консультантами проводитиметься ревізія існуючих лісосмуг, розробка плану дій щодо їх відновлення, подальше проектування та висадка нових насаджень. Проект з відновлення лісосмуг, окрім того, має на меті співпрацю з місцевими господарствами та ОТГ задля відновлення лісосмуг шляхом висадки дерев, що найкраще підходять для кліматичних умов відповідних територій, задля забезпечення максимально позитивного регулюючого впливу на сільськогосподарські угіддя та біотопічного ефекту. Тож, можливо, і вам саме час приєднатися до цієї корисної ініціативи і подбати про власні поля.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.