Підживлення озимої пшениці та озимого ріпаку: поради фахівця

Про нюанси підживлення озимої пшениці, деякі «слизькі моменти» та помилки розповів Микола Сучек, начальник відділу рослинництва, старший науковий консультант з агрономії компанії Vitagro Partner у рамках ділової програми цьогорічної виставки АгроВесна-2020.

Деякі помилки, які не пізно виправити

За словами фахівця, найперше питання, яке йому зазвичай задають, звучить саме «підживлювати чи не підживлювати?».

«На це запитання у мене лише одна відповідь: підживлювати обов’язково! З початком підживлення вже запізнилися як мінімум на 2 тижні, адже з 7 по 12 лютого погода подарувала нам добре виражений ефект мерзло-талого ґрунту. Ще раз нагадаю про три існуючі форми азоту, амонійну, нітратну та амідну. Просто пам’ятайте про них, коли визначаєте, чим саме потрібно підживити рослини на полі. Для кожного стану рослин, для кожної фази, у якій наразі перебуває більшість рослин у ваших посівах, потрібно обирати свою стратегію догляду. Наприклад, у нас наразі приблизно 10% посівів у незадовільному стані, де рослини мають 3 листки. Особисто я цю фазу не люблю. Тому що тут немає вузлів кущення, відповідно, немає цукрів, водночас рослинка вже використала запаси білка з ендосперму насінини. Не було першої фази загартування (накопичення вуглеводів). І ця пшениця дуже виснажена. Якщо на полі в нас фаза 3 листки, то у першу чергу рослинам потрібно дати нітратну форму азоту (усі види селітри). Нітратний азот легко розчиняється в воді і він одразу стає доступний для кореневих волосків, без проблем його бере рослинка. Зайшли на поле, викопали рослинку, побачили кореневу гниль, обов’язково нітратну форму азоту! Тому що сисна сила кореня з прикореневою гниллю слабенька. Рослинку треба підтримати. Потім будете доганяти фунгіцидами», — розповідає Микола Сучек.

Він називає кілька головних помилок, що їх припускаються агрономи, плануючи підживлення. Здебільшого ці помилки можна назвати «горе з розуму»:

• Побоюються вносити нітратний азот у ранньовесняне підживлення, «щоб потім його найближчим дощем не вимило з поля і не було непродуктивних втрат добрива». На це Микола Миколайович радить просто вийти в поле і копнути землю лопаткою. Опади, навіть якщо в якомусь регіоні вони були досить щедрими (що цього року сумнівно), змочили максимум 10-15 см верхнього шару, нижче вологи просто немає. Промивання азоту у глибокі шари ґрунту малоймовірне.
• Микола Сучек: Vitagro Partner здійснює індивідуальний підхід до підбору технології

  Читати
  Відтягують підживлення, бо «зараз ґрунт замерзлий, потім почне відтавати і азот втрачатиметься, стікаючи разом з талою водою». Зараз, каже Микола Сучек, замерзлого ґрунту немає, до того ж і снігу на полях практично не видно. Тож перейматися через його танення не потрібно. «Це аксіома, що вносити сипучі добрива потрібно у вологий ґрунт. Я не знаю, яка буде у нас в березні весна, не знаю, коли я зможу влізти в це поле. Поки в мене зараз зволожений верхній шар ґрунту, а в березні будуть опади і він ще зволожиться, то при таких температурах у нас буде подовжуватись вегетація, і рослини спокійно вберуть увесь азот», — зазначає він.

• «Від агрономів чув, навіть читаю, що науковець якийсь розказує, що на сьогодні перепади денної-нічної температури виснажують рослину, рівень цукрів падає. Люди добрі, перед тим як таке розказувати, відберіть спочатку зразки і визначіть рівень цукрів! Якщо в минулому році на розкущених посівах в цю пору ми фіксували 26-24% цукрів, то на сьогоднішній день маємо до 32%. А на початку він був біля 40% через постійну вегетацію, що майже не припинялась. Відповідно, не було факторів які б суттєво виснажували рослини пшениці. Йшла так звана пасивна вегетація. Що рослинка зробила через цей рівень цукрів? Хто викопував рослини і бачив? Вторинну кореневу систему вона почала формувати, запас цукрів зумовив цей процес. Ще навіть фаза початку кущення, а вона вже пустила запаси цукрів в кореневу систему, що я вважаю великим плюсом. Саме цією кореневою системою наша рослина буде поглинати і амонійну форму азоту», — розповів фахівець.

Тож він радить у першу чергу дивитися на поле, на ґрунт, на стан рослин, робити висновки з побаченого і планувати підживлення, виходячи зі стану посівів та умов, що склалися на даний час, не керуючись чутками чи досвідом минулих років.

Кілька практичних порад

Крім того, консультант з агрономії Микола Сучек дав ще кілька порад з нюансів підживлення озимих:

• Карбамід варто вносити для підживлення тільки по снігу шаром до 5 см. Якщо внести амідну форму азоту на сухе поле з вітром і сонечком, ефекту не буде, втратимо азот у вигляді аміаку. Адже дуже важливо, щоб карбамід одразу розчинився і рівномірно розподілився по верхньому шару ґрунту. Слід пам’ятати, що амідна форма азоту для кореневого живлення це азот «на завтра», тому карбамід відмінне добрива для полів, де пшениця вже розкустилась.

• КАС для підживлення використовувати можна і потрібно. «Одна наукова установа повідомила, що КАСи не можна вносити, бо КАС вивітриться. Куди? Для початку вивчіть, які форми азоту в КАСі», - каже пан Микола. Тож потрібно підживлювати, шукаючи лютневі «вікна», за перших же можливих заморозків. І боятися КАСів не варто.
• Весняне живлення озимої пшениці з використанням рідких комплексних добрив

  Читати
  Азот, фосфор, калій, сірка, магній, кальцій — 6 основних елементів для озимих. На 10 частин азоту — 2 частини сірки. В співвідношенні до ріпаку на 10 частин азоту — 4 частини сірки. Прояв дефіциту сірки схожий до нестачі азоту, оскільки ці елементи входять до складу білків. Проте за дефіциту азоту першими починають відмирати старі листки (реутилізація в молоді органи), а за нестачі сірки — молоді листки, оскільки зі старих органів цей елемент не реутилізується. Для збалансованого внесення макро- і мікороелементів по листку, рекомендую провести листкову діагностику.
• Раннім відновленням вегетації вважається ЧВВВ до 15 березня. За раннього відновлення вегетації краще розділити внесення азотних добрив 50/50, причому 50% внести по мерзлоталому ґрунту, 50% по вегетації. За пізнього відновлення вегетації (після 5 квітня) дробити внесення не потрібно.
• У південних областях та на Черкащині найкращим способом внесення добрив є внесення старими сівалками СЗ, причому вздовж посіву (не поперек посіву і не під кутом до нього), під час руху сошник знайде місце найменшого опору і ложитиме добрива між рядків.

• У зоні ризикованого землеробства не варто вносити добрива у сухий ґрунт, адже практичної користі від такого внесення не буде.
• По вегетації бажано встигнути внести добрива до фази початку виходу у трубку (ВВСН 29), диеренціація зародкового колосу.

Олена Басанець, SuperAgronom.com