Стан озимих культур в Україні: як увійшли в зиму пшениця та ріпак

Землеробство в Україні означає постійні ризики. Так і у вирощуванні озимих культур. Завжди є загрози, що спричиняють недоотримання врожаю або його відсутність узагалі. Якими ж лімітуючими факторами характеризувалася цьогорічна осінь?

На Херсонщині кінець листопада відзначився температурами, котрі були б доцільні весною — до +16℃. Через це посіви озимого ріпаку зазнали переростання.  

У другій половині листопада свідчення агрометеорологів стосовно озимих у північно-східних областях були такими: 

«Густота посівів сформувалася в межах 320-660 рослин на 1 м², загальна кількість стебел на 1 м² — від 530 до 1200, кущистість сформувалася в межах 1,3-3,1 стебла на одній рослині. Висота рослин у фазі кущіння становила від 9 до 24 см».

У Криму цього року озимі культури засівали в суху землю на один-два тижні пізніше від рекомендованих термінів. 

«Ми начебто засіяли, пройшов дощ — з’явилися невеликі сходи, і все. Зараз дощів немає, в Сакському районі схожість десь 70% — і що з цього? Ще проблема — мишей багато розвелося, раніше їх не було стільки. Просто суха земля, вологи немає, вони всі повзуть сюди. Ґрунт почав тріскатися. Якщо не буде дощів найближчим часом, все пропаде. Ячмінь починає вже жовтіти. Такого ніколи не було, а я займаюся фермерством з 1993 року», — наголошує фермер із Євпаторії Петро.

Останніми днями ситуація у південних регіонах дещо змінилася. Зима настала не лише за календарем, а й за відчуттями. Снігу поки не передбачається, але температурний режим вже з позначкою мінус. Що стосується озимини, то пшениця, за словами аграріїв, не всюди достатньо розкущилася перед входом у зиму, але ситуація загалом непогана. На посівах, особливо на ячмені, спостерігався розвиток бурої іржі, проте останній дощ «змив сліди злочину».

Сто кілометрів в один або інший бік — і ситуація кардинально змінюється. Так, у Миколаївській області картина інакша. 

«У зв’язку з відсутністю опадів протягом трьох місяців сходів не було на всій площі посіву. У листопаді випало 15 мм опадів. Поки прогнози невтішні», — зазначає Олег Городжа, аграрій з Миколаївської області.

Рухаємось по карті північніше і от, що нам розповіли в агрогрупі «Агрейн»:

«Географія посіву озимої пшениці у нас досить широка, від Новгород-Сіверського до Бессарабії, відповідно, ситуація також різна. У цьому році найкраще себе почувають посіви в «Агропрайм Холдинг», озимі культури Агрейн займають 35,6 тис. га, з яких 24 тис. га пшениці, 8,7 тис. га ріпаку 2,9 тис. га ячменю. За даними Cropio, станом на 02.12 у відмінному становищі знаходиться 2,7 тис. га озимої пшениці, інші — у доброму» — розповів Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи.

По озимому ріпаку ситуація також задовільна, бо сіяли там, де пройшли дощі. 250 га мають відмінних посівів, 5,6 тис. га добрих, 2,4 тис. га слабших.

Щодо озимого ячменю, то на всіх площах отримали гарні сходи, тільки на площі 59 га стан незадовільний.  Зі шкідниками чи хворобами проблем не мали, найбільшим викликом для озимих стала суха осінь. Були екстремальні умови для сівби, неможливо було зробити якісний обробіток ґрунту і фактично всю пшеницю сіяли з кінця вересня до початку жовтня. Якщо раніше посівну завершували 25 вересня, то у цьому році тільки стартували в цей час.

На Житомирщині, в агрохолдингу «Agrogeneration», також серйозних проблем з озимими не виявили. 

«Озимі пшениця і ріпак перебувають у доброму стані. Пшениця ввійшла в зимовий період у фазі початку кущення, ріпак — 7-9 листків із діаметром кореневої шийки 1,5-2 см і точкою росту 1,5-2 см. Із проблем спостерігалося пожовтіння пшениці, попередником якої був соняшник класичний. Причиною є нестача вологи в ґрунті», — поділився Олег Харчук, агроном СТОВ «Ліщинське».

На Волині озимина в задовільному та доброму стані, залежно від району області. 

«Високі осінні температури істотно вплинули на заселення культур шкідниками, особливо на пшениці спостерігалося пошкодження злаковою мухою. Посуха в період сівби і на початкових етапах росту ріпаку спричинила зрідження посівів, а високі осінні температури посприяли переростанню рослин, аграріям довелося додатково використати регулятори росту для призупинення активної вегетації», —  Ігор, фермер Ківерцівського району. 

У Чернігівській області головний агроном ДП «Зернятко» Олексій Попелуха також розповів про стан посівів озимих культур у господарстві. 

«Посіви озимої пшениці наразі почуваються непогано. Ті площі, які починали сіяти першими (24-25 вересня) — зараз у фазі початку кущення і вже мають 2-3 стебла. Ті, котрі сіяли останніми (перша декада жовтня) — рослини мають 3 листочки, подекуди почали кущення. Щодо цих пізніших посівів я хвилювався, щоб не було 2 листочки, бо це не надто добра фаза для входу в зиму. Але, все ж таки, «дотягнули» до трьох.  Зараз морози вже придавили трохи. 29 листопада, щоправда, у нас дощик 10 мм випав, а земля була мерзла, після дощу вона відтанула й 2 дні плюсова температура трималася. Але «блюдець» ніде немає. І хоч уже знову прогнозують початок морозів, думаю, великої біди не буде — пшениця в нормальному стані», — розповів Олексій Попелуха.   

Інших озимих в господарстві не сіяли, бо на те також є свої причини. 

«Ріпаку цьогоріч немає, чому я радий. Тому що хоч з ким із колег-сусідів не поговорю, у всіх проблеми. Більшість сіяли ріпак наприкінці серпня — на початку вересня у суху землю. Половина ріпаку зійшла, половина — ні. Тоді пішли дощі, почало досходити те, що не зійшло. І в перших уже 8 листочків, їх треба було присаджувати, бо для входу в зиму могла бути завелика фаза. А в тих, що зійшли після дощу — лише 2-4 листочки, ще маленькі, щоби щось робити на них. Ситуація дуже проблемна», — додав агроном. 

Обстеження посівів озимих зернових культур перед початком зимового періоду на Сумщині та Чернігівщині показало, що в кращому стані перебувають посіви озимої пшениці, де сівба проводилась у період з 10 вересня по 5 жовтня. Рослини наразі у фазі кущення. Одна рослина налічує в середньому від 2 до 5 пагонів.

«За пізньої сівби (10-15 жовтня) більшість рослин перебувають у фазі 3 листків або на початку фази кущення. До того ж, слід зазначити, що на ранніх посівах (сівба до 10 вересня) спостерігається незначне переростання рослин, яке надалі, ймовірно, не матиме безпосереднього негативного впливу на зимостійкість і формування врожайності озимої пшениці», — розповів Віктор Шевченко, менеджер компанії «Океан Інвест» в Сумській та Чернігівській областях. 

У різних районах Полтавщини ситуація також неоднозначна. У Гадяцькому та Зіньківському рослини озимої пшениці перебувають приблизно у фазі 3-4 листки, стан 80% посівів можна оцінити як добрий та задовільний. Після дощу в останній тиждень листопада  (24-27 мм) через день почалися заморозки, але на стан озимини вони суттєво не вплинули, утворення льодової кірки не спостерігалося.

Стан посівів озимого ріпаку гірший, ті поля, які встигли посіяти хоч за якоїсь вологи, у кращому стані. Там, де сіяли вже у вересні, в суху землю, недоотримали велику частину сходів, рослини слабкі й відстають у розвитку. Навесні, якщо перезимівля буде не дуже вдалою, можливо, потрібно буде приймати рішення про пересівання площ ярими культурами.

У Карлівському районі рослини озимої пшениці переважно у фазі 2-3 листків, стан посівів можна визнати здебільшого задовільним. На деяких площах, котрі сіялися пізніше й за тривалої відсутності опадів, недоотримано сходи. Озимий ріпак має рвані сходи, через те що частина рослин посходила набагато пізніше. Через дефіцит вологи спочатку отримали лише половину сходів, а після дощу почали сходити рослини, які дуже відставали у розвитку від своїх «колег». Тож довелося проводити додатково ріст-регуляцію, щоби якось вирівняти посіви. З огляду на цьогорічні умови та проблеми з ріпаком, частина господарств можуть вирішити наступного року значно скоротити площі під ним або й узагалі вивести з сівозміни.

Аграрії Черкаської області також не надто задоволені станом сходів озимих культур або ж їх повною відсутністю. 

«Я посіяв 180 га пшениці, але сходів немає. І така картина не тільки в мене, а по всьому району. Бачив лише під Черкасами «бідненькі» рослинки. Якщо не станеться дива, то врожаю не буде й близько. Якогось року я в себе на городі посіяв пшеницю аж 20 листопада. Вона проросла на півтора сантиметри і її вкрив сніг. Але на весну була гарна пшениця. Може, й цього року трапиться щось подібне. Бо інакше пропаде», — бідкається фермер Василь Баранюк, Тальнівський район.

Узагальнюючи ситуацію, яка наразі відбувається в Україні, можна сказати, що за 10-бальною шкалою, стан озимих можна оцінити на 4-5. Про це розповів керівник відділу польового маркетингу «LNZ Group» В’ячеслав Панасюк. 

« У частині Черкаської та Київської областей пшениця зайшла в зиму у фазі шильця. Тривалий час не було схожості через відсутність достатньої кількості вологи — відповідно, отримали зріджені посіви. 

Що стосується Житомирщини та Вінниччини, то частина пшениці й ячменю зайшли в зиму у фазі кущення, але з недостатньою густотою посівів. У західних регіонах озимі зернові досягли фази 3-4 листки — зернові в хорошому стані.

В Одеській і Миколаївській областях озимим найтяжче — вони ледве дійшли фази 1-2 листків. Вологи не було, сівбу проводили в досить пізні терміни. Приблизно така ж сама ситуація в Донецькій та Дніпропетровській областях», — зауважив В’ячеслав Панасюк. 

Зважаючи на не особливо позитивні прогнози на майбутній сезон, експерти починають робити передбачення стосовно цін на продукцію. 

«Картина невтішна. Ні про який рекордний урожай, схожий на цьогорічний, не йдеться. Наявні посіви — дуже бідні. Очевидно, аграріям доведеться коригувати плани. Одне можу сказати точно, наступного року ціна на пшеницю буде дуже хорошою», — зауважив депутат обласної ради Олександр Коваленко з Катеринополя.

Варто також зазначити, що через труднощі цьогорічної посівної частина площ під озимими зерновими так і залишилась недосіяною. Тож аграрії регіонів зазначають, що на відведених під озимі площах сіятимуть соняшник та кукурудзу. Хоча ця перспектива їх не надто тішить. 

Становище кожного господарства у питаннях озимини дуже різне, залишається сподіватися, що погода майбутніх місяців буде сприятливою для озимих. 

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com