Кукурудза у сезоні-2019. Особливості, проблеми та ризики

Погодні умови та волога

Попри те, що навесні вологи було достатньо, а іноді навіть і забагато – інтенсивні дощі у деяких регіонах буквально вимивали посіви, влітку таки довелося зіткнутися з дефіцитом. Спекотна суха погода й відсутність опадів у більшості випадків спричинили передчасне всихання рослин.

«На момент сівби вологи вистачало, місцями й занадто часто були опади, що, у свою чергу, в деяких господарствах заважало закінчити сівбу. Гарна вологозабезпеченість на момент сівби сприяла відмінній роботі ґрунтових гербіцидів. Кінець червня – початок серпня були досить спекотними і з малою кількістю опадів, посіви в цей момент були в фазі витягування стебла, але на полях, де обробіток ґрунту був спрямований на максимальне накопичення та збереження вологи, цей період для кукурудзи був не критичним. На початку викидання волоті та до запилення ситуація з опадами вирівнялася, температура дещо знизилась, що дало змогу на переважній більшості посівів всіх груп стиглості добре відбутися запиленню качанів. У період наливу зерна опади мали локальний характер, поки що критичної нестачі вологи для кукурудзи не спостерігається», — розповів Олександр Захаренко, менеджер зі збуту компанії «Океан Інвест» у Київській та Чернігівський областях.

Його колега, Анатолій Дацьков, консультант та агроном-технолог компанії «Океан Інвест» у Вінницькій області, також зауважив, що, дійсно, вологи на початкових фазах було достатньо, чи й навіть забагато, але в деяких районах у період цвітіння й запилення вологи бракувало, що спостерігається і на даний час (нижні листки всихають, стають жовтими). Крім того, він відзначив погане запилення качанів у посівах кукурудзи із пізнім ФАО у південних регіонах країни.

Всі препарати Океан Інвест

Взагалі проблема вологозабезпечення цього року стоїть досить гостро, у більшості регіонів рослини швидко всихають через посуху. На полях Одещини, Миколаївщини, Кіровоградщини, Черкащини, Чернігівщини та  Полтавщини багато полів стоять вже із повністю сухою кукурудзою. Вологість зерна, кажуть агрономи, на рівні 22-26%, тож уже можна готуватися до збирання.

Шкодочинні організми

Ситуація з хворобами, кажуть фахівці, цього року була сприятливою для виробників кукурудзи.

«Проблеми як такої хвороби не становили, тож додаткових фунгіцидних обробок господарства не проводили. Не становив серйозної загрози цього року і стебловий метелик, у посівах спостерігалися попелиці, але їхнє поширення та кількість були не критичними», —зазначає Євген Ігнатенко, регіональний менеджер компанії «Океан Інвест» у Полтавській та Дніпропетровській областях.

Головне – якісно обробити насіння протруйниками, а також правильно обрати гібрид, тоді проблем із хворобами буде набагато менше.

«Ситуація з хворобами загалом стабільна, фунгіцидного захисту по вегетації переважна більшість господарств не проводить. На сьогодні зустрічаються рослини, уражені пухирчастою сажкою, але це більше залежить від сівозміни, правильно підібраного гібрида та додаткової фунгіцидної обробки насіння перед сівбою. Деякі господарства практикують внесення фунгіциду після цвітіння на основі триазолу + стробілурин і тим самим відтягують період розповсюдження деяких хвороб листкового апарату та за рахунок активізації фізіологічних процесів стробілурином продовжують період вегетації кукурудзи та роблять її більш загартованою до стресових умов у подальшій вегетації», — каже Олександр Захаренко.

Водночас загальна картина за хворобами не настільки обнадійлива, адже через перенасиченість сівозмін кукурудзою, як розповідають спеціалісти, хвороб на культурі стає більше з кожним роком. Вже спостерігаються кореневі гнилі, іржасті хвороби, гельмінтоспоріоз (бура плямистість). Тож років за 2-3 фунгіцидні обробки будуть обов’язковою складовою технології вирощування, прогнозують вони.

Досить сприятливо склалася ситуація і з бур’янами, адже цьогоріч добре спрацювали ґрунтові гербіциди, та й страхові не підвели.

«Боротьба з бур’янами у посівах кукурудзи в цьому сезоні пройшла на користь сільгоспвиробників. Там, де застосовували ґрунтову схему, на деяких полях страховими гербіцидами не користувалися. На ділянках, де вносили тільки страхові гербіциди, контроль бур’янів також пройшов на найвищому рівні. Цьому сприяло достатнє вологозабезпечення на початкових етапах, що, у свою чергу, сприяло дружнім сходам переважної більшості як злакових, так і дводольних бур’янів. Варто зазначити, що за рахунок частих і затяжних дощів у цей період був ризик, що бур’яни переростуть, але правильний вибір препаратів і норм внесення індивідуально для кожного поля не дали шансів небажаній рослинності вегетувати. Також на деяких полях із страховою схемою захисту спостерігався розвиток другої хвилі злакових бур’янів, що в особливо тяжких випадках змушувало повторно з ними боротися», — окреслив ситуацію Олександр Захаренко.

Значного поширення шкідників у посівах кукурудзи не спостерігалося, ґрунтові шкідники та ранньопіслясходові контролювалися інсектицидними протруйниками насіння. Після вегетації за потреби разом із гербіцидним захистом чи листовим підживленням додавався інсектицид на основі піретроїду або піретроїд + неонікотиноїд. Із шкідників, які потребували контролю, у цей період спостерігалися різні види попелиці. Ті ж самі погодні умови, які перешкоджали розповсюдженню хвороб, навпаки, сприяли поширенню попелиць. Проте посівам кукурудзи попелиці нашкодили не так серйозно, як посівам ріпаку та гороху.

«Кукурудзяний стебловий метелик шкодить з року в рік, і ареал його розповсюдження лише зростає. В цьому році масовий літ метелика розпочався трохи пізніше, ніж зазвичай, але масова його присутність в посівах неминуча, і за рахунок досить розтягнутого періоду льоту метелика проконтролювати його на 100% не вдасться, тому що жоден інсектицид не має такого довгого періоду захисної дії. Наша рекомендація для боротьби з цим шкідником: використовувати інсектицид Дихлор БТ (хлорпірифос 500 г/л + циперметрин 50 г/л) з нормою 1,5 л/га. Ефект від використання препарату  залежить від точного визначення строків внесення. Найвищий він тоді, коли Дихлор БТ внести під час проникнення перших гусениць у стебло, тобто через два-три тижні після початку льоту метелика, або під час масового його поширення. Цей строк доцільно встановлювати за допомогою феромонних пасток», — радить Анатолій Дацьков.

Помилки та прогнози

Помилки аграріїв, як кажуть фахівці, повторюються щорічно. Майже нічого нового тут не винаходять, проте й на власному невдалому прикладі минулих років не завжди вчаться.

«Основна помилка аграріїв, з моїх особистих спостережень,  це постійний неправильний підхід до сівби кукурудзи. Хто сіє в непрогрітий ґрунт, хто починає сіяти не з того ФАО, а хтось неправильно готує ґрунт до сівби або ж сіє у непідготовлений», — зауважує Анатолій Дацьков.

Є помилки і в захисті, проте, кажуть представники «Океан Інвест», за рахунок тісної співпраці господарств з агрономами-консультантами, а також завдяки власному чималому досвіду у вирощуванні кукурудзи, у більшості випадків їх вдається вчасно виправити.

Що ж до прогнозів, то цьогоріч більшість фахівців налаштовані песимістичніше, аніж минулого року. Вийти на рівень урожаю-2018 по кукурудзі не вдасться, вважають аграрії. Проте ій цього року урожай буде не найгіршим, сподіваються вони.

«Умови сезону 2019 року для кукурудзи в нашому господарстві склалися досить непогані. Дякувати Богу, наші поля оминули такі природні катаклізми, як град, хоча неподалік від нас його спостерігали, і шкода нанесена чимала. Кукурудзу вирощуємо не перший рік, технологія відпрацьована. У цьому році оприскувач у кукурудзу заходив двічі. Перший раз вносили страхові гербіциди, ґрунтових гербіцидів не використовували, оскільки переважна більшість площі була з основним ґрунтовим обробітком, проведеним навесні, тому присутні побоювання у недостатній кількості вологи для їхнього спрацювання. Другий раз проводили листове підживлення мікро- та макроелементами. Із гербіцидів використовували бакову суміш препаратів Баал БТ 0,5 л/га+Ріттер БТ 1,2 л/га від компанії «Океан Інвест» у фазу 5-6 листків у кукурудзи. Гербіциди спрацювали на відмінно. Хоча друга хвиля злакових бур’янів на деяких полях і з’явилася, боротьбу з ними не проводили, тому що кількість дуже мала і на кінцевий результат впливу не матиме. Також важливим для нас є контроль такого шкідника, як кукурудзяний стебловий метелик. З ним ми боремося за допомогою біологічного методу, шляхом внесення трихограми, цей рік не виняток. Загалом на сьогодні ми прогнозуємо, що врожай кукурудзи буде добрий, не гірший, ніж у минулому році», — ділиться власним досвідом Василь Мачула, головний агроном ТОВ СГП ім. АГ Кравченка с. Сулимівка (Яготинський район Київської області).