5 розповсюджених весняних помилок агронома

Які ж основні помилки роблять навесні аграрії та чому?

Терміни сівби

Чітке попереднє планування усіх процесів на полі — корисна та дуже зручна функція. Проте не слід забувати, що працювати потрібно не «за книжкою» і не за календарем, а орієнтуючись на реальні погодні умови. Якщо весна рання, то і сіяти слід розпочинати якомога раніше, це дасть більше шансів ефективно використати післязимові запаси продуктивної вологи. Але при цьому також потрібно врахувати оптимальну температуру проростання насіння, яка є різною для більшості культур. Інколи терміни сівби у господарстві зумовлені не календарем і не погодою, а наявністю необхідної посівної техніки та її завантаженістю під час посівної. Досить розповсюджена ситуація, яка, проте, не найкращим чином впливає на ефективність рослинництва.

Розрахунок норми висіву

Досить часто буває так, що норми висіву розраховують або за рекомендаціями виробників насіння, або на власний розсуд, виходячи з економіки підприємства та рекомендацій для зони вирощування, наданих у спеціалізованій літературі.

Такий підхід, зазначають фахівці наукових установ та досвідчені аграрії, є неправильним. Щоб розраховувати на гарний та якісний урожай, потрібно трішки поламати голову над оптимальною нормою висіву. Адже це не стала величина, яку можна один раз визначити і потім застосовувати з року в рік. Це досить динамічна складова рослинництва, яка залежить від багатьох факторів. Зокрема, від температурного режиму та від умов поточного сезону. У більш посушливу весну норму висіву краще зменшити, щоб усунути конкуренцію рослин за вологу, у більш вологу — збільшити. Проте дуже завищувати норми не варто хоча б з фінансового погляду: витрати на гектар зростають і практично перекривають можливий прибуток від збільшення густоти рослин.

Налаштування сівалки

Кожен агроном знає, як важко налаштовувати сівалку на оптимальну глибину та норму висіву, скільки дрібниць потрібно проконтролювати та скільки доводиться витратити часу. Але погано налаштована сівалка — то найбільше лихо на полі. Багато хто забуває перевірити тиск в шинах, перевірити маркери, які будуть «відповідати» за ширину міжрядь. А ще більше людей забуває, що після цілоденної роботи сівалку потрібно перевіряти та підлаштовувати заново, оскільки частина налаштувань може втратити актуальність чи ефективність. Зарубіжні фахівці, наприклад, радять перевіряти правильність сівби та налаштування сівалки через кожні 6 годин. На жаль, небагато аграріїв прислуховується до таких рекомендацій. А якщо сіють найманими сівалками, можуть взагалі не перейматись їхнім ретельним налаштуванням. І потім бачать свою помилку лише після того, як на полі з’являться «чудернацькі» сходи.

«На мій погляд, некоректно говорити, що, наприклад, ось ця сівалка ідеальна, а ось ця зовсім не годиться. Є різні умови, різні технології, тому, наприклад, і колтерні, і дискові сошники можуть бути оптимальними для якихось конкретних умов. А ось що дійсно суттєво впливає, то це наявність контролю висіву (наявність та справність сенсорів) щоб вчасно помітити відхилення від норми, можливість змінювати норму з кабіни та відключати рядки на перекриттях — і те, і інше робиться завдяки електроприводу  висіваючих апаратів. Тобто сівалка має бути максимально швидкою у налаштуваннях, ніяких зірочок та ланцюгів.

Польова схожість насіння від сівалки також залежить, і дуже сильно. Якщо сівалка не може забезпечити правильну і рівномірну заробку на задану глибину, то про рівні сходи мова йти не може. Тож хороша сівалка це та, що найточніше копіює рельєф, а краща — та, що може автоматично довантажувати та розвантажувати висіваючу секцію для втримання заданої глибини. Аналізуючи погодні тенденції останніх років, а це потепління і скорочення термінів посіву, я б обирав найпродуктивнішу техніку, яка зможе задовольняти щороку жорсткіші вимоги. Ну і розглянув би сівалки, що працюють із рідкими добривами — у найближчому майбутньому це запорука успіху», — дає фахову пораду Дмитро Граца, керівник проекту «Точне землеробство» компанії Бізон-Тех.

Зайвий поспіх

Зволікати з сівбою, враховуючи погодні умови останніх років та зсунення термінів посівної щонайменше на 10 днів за останні 3-5 років, не варто. Проте інколи не варто й поспішати. Експерти кажуть, що краще дочекатися більш-менш стабільних умов, переконатися, що заморозки чи дощі у найближчому майбутньому малоймовірні (наприклад, можна скористатися доволі точними прогнозами від сервісу МетеоФарм), і тоді вже починати сіяти.

Адже ситуація, коли одне поле посіяли ідеально, згідно з усіма рекомендаціями, а далі пішли кількаденні дощі і отримуємо «вікно», а відповідно, певний розрив у термінах сівби. У подальшому це може вплинути і на план обробок, і на план збирання. Сучасні сівалки здатні працювати досить швидко, тож краще відкласти сівбу на більш сприятливий час, щоб отримати поля, засіяні у приблизно однакові терміни.

Не варто поспішати з сівбою і тоді, коли ґрунт ще здається занадто вологим: вологу ви таки впіймаєте, а от сходи раніше все одно не отримаєте через ущільнення ґрунту.

Крайнощі у плануванні гербіцидних схем захисту

Погодні умови останніми роками складалися таким чином, що ґрунтові гербіциди спрацьовували належним чином не у всіх і не завжди. Тому частина агрономів почала відмовлятися від ґрунтових схем, покладаючись лише на страховий захист. Такий підхід у минулому році призвів до часткової втрати врожаю деякими господарствами. Інколи, навпаки, агрономи вважають, що достатньо лише ґрунтового гербіциду і страховий можна вже не вносити. Хтось застосовує і ґрунтовий, і страховий обов’язково, не зважаючи ні на що.

Практика показує, що помилкою є усі три описані підходи. Впадати у крайнощі не слід ні в якому випадку. Краще працювати, дивлячись на умови року, особливості вирощування культури на умови конкретного поля. Інколи від якоїсь обробки можна відмовитись, а якусь, навпаки, додати. Проте категоричних рішень у рослинництві краще не приймати. Оптимальні терміни внесення (краще внести раніше, аніж запізнитися) та оптимальні норми (з огляду на стан поля та видовий склад бур’янів) допоможуть зробити гербіцидний захист ефективнішим. І, звісно, виважений вибір гербіциду під потреби господарства та певного поля.

«Основою для прийняття рішення щодо контролю забур’яненості в посівах  є видовий склад і динаміка появи сходів бур’янів у до- та післяпосівний періоди. Залежно від ґрунтово-кліматичної зони, в якій вирощують культуру, видовий склад бур’янів на полях відрізняється. Чисельність видового складу бур’янів у посівах може варіювати від 10 до 15 видів. Цієї кількості достатньо для того, щоб суттєво зменшити продуктивність культури. Стратегія поєднання до- і післясходової обробок виправдовує себе і забезпечує високий рівень контролю бур’янів у тому випадку, коли застосовується на полях зі змішаним видовим складом бур’янів, зокрема дводольних і однодольних. Під час запровадження всіх цих стратегій необхідно враховувати, що середня норма внесення гербіциду завжди більш ефективна, ніж менша», — зазначає В’ячеслав Каракоша, консультант агроном-технолог по Київській та Житомирської області компанії «Океан Інвест».

Олена Басанець, SuperAgronom.com