Бактеріози: проблема, на яку вже слід зважати

Вивчати бактеріози рослин почали порівняно недавно, на початку ХХ століття, тож фіто бактеріологія може вважатися однією з наймолодших галузей наукового рослинництва. І, відповідно, вона ще не накопичила великого досвіду. Але є досвід чи нема — бактеріям про те байдуже, вони собі спокійнісінько живуть, розмножуються та намагаються ускладнити життя і рослини, і агронома.

Види бактеріальних інфекцій

Рослини в агроценозах особливо чутливі до ураження фітопатогенами, оскільки саме в агроценозах вплив природних антагоністів таких бактерій значно послаблений. При цьому збудниками бактеріозів  рослин можуть виступати мікроорганізми різних систематичних груп, які широко розповсюджені у природі. Тож загроза є досить реальною.

Уражувати рослини можуть і грампозитивні (роди Clavibacter, Corynebacterium, Streptomyces), і грамнегативні бактерії (роди Pseudomonas, Xanthomonas, Рectobacterium, Agrobacterium та Erwiniа).

• Бактерії роду Pseudomonas викликають плямистості, некрози, пухлини, гнилі. Деякі бактерії даного роду здатні продукувати фітотоксини, що спричиняють хлороз. За відсутності рослинних залишків у ґрунті вижити нездатні.
• Бактеріі роду Xanthomonas, викликають кілу (рак), гниль стебел, гомоз бавовни, плямистість плодів томатів, абрикосів, персиків, волоських горіхів, туберкульоз буряка, бактеріози моркви. За відсутності рослинних залишків у ґрунті вижити нездатні.
• Бактерії роду Erwinia вважаються одними з найнебезпечніших для рослин, вони є причиною епіфітотій. Викликають гнилі, в’янення та спадання листя, виразки, опіки, хвороби судин рослин. За відсутності рослинних залишків у ґрунті вижити нездатні.
• Бактерії роду Pectobacterium продукують пектолітичні ферменти, що призводять до появи м’яких гнилей. Вони також є збудниками туберкульозу яблунь. За відсутності рослинних залишків у ґрунті вижити нездатні.
• Бактерії роду Agrobacterium провокують утворення пухлин, а також руйнування рослинних тканин. Найбільш шкодочинні для виноградників. Здатні виживати в ґрунті.
• Бактерії роду Corynebacterium вражають судинну систему, призводячи до серйозних порушень водного обміну, викликають деформацію надземних органів, знижують морозостійкість, спричиняють гниль картоплі тощо.
• Актиноміцети роду Streptomyces  викликають паршу буряків, картоплі  та інших рослин.
• Мікоплазми порушують метаболізм фітогормонів, призводячи до різноманітних дефектів росту та розвитку рослин, заселяють флоему, поширюються по рослині системно, можуть зберігатись тільки в живих рослинних тканинах.

Викликані фітопатогенами хвороби можуть бути гострими, що тривають один вегетаційний період, та хронічними у багаторічних рослин. Уражувати рослини вони можуть локально (окремі ділянки чи органи рослини) та дифузно (загальне ураження усієї рослини).

Досить часто патогени, проникаючи до рослин одного й того ж виду, викликають відразу кілька типів ураження. Також можливі випадки, коли один вид бактерій викликає різні симптоми хвороби у кількох рослин, це може значно ускладнити діагностику.

Фітопатогени можуть бути спеціалізованими для окремих культур, але бувають і неспецифічні бактерії, що здатні викликати хвороби у різних груп рослин. Проникати до рослини вони можуть або через природні отвори або ж через пошкоджені ділянки. Тому пошкодження шкідниками, вітром, градом або через інші фактори є небезпечним ще й через високу вірогідність проникнення бактерій до рослини.

Хворе насіння — хвора рослина

Найчастіше джерелом інфекції є насіння чи садивний матеріал, рідше – інфіковані рослинні рештки. Досить часто можна візуально визначити, що насіння уражене фітопатогеном: зернові матимуть плюскле насіння з темними плямами або жовтуватим нальотом, часто деформоване; саджанці плодових культур матимуть ділянки здутої кори та почорнілі плями; саджанці цитрусових набудуть темних опоясуючих плям та пухлини на корі; на бульбах будуть помітні виразки, тріщини або нарости.

Проте не всі випадки інфікування насіння можна встановити «на око», а на насінні, наприклад, цукрових буряків взагалі ніяких візуально помітних змін побачити не можна. У багатьох випадках встановити, що було висіяне інфіковане насіння, можна вже під час вегетації культури і то після кількох обстежень. Щоб убезпечитись від такої ситуації, варто провести бактеріологічний аналіз сумнівного насіння перед висівом. Це додаткові витрати, звичайно, але вони з надлишком виправдаються при збиранні врожаю.

Профілактика та лікування

Профілактичні заходи проти бактеріозів повинні застосовуватись у комплексі та включати:

• управління рослинними рештками;
• дотримання сівозміни;
• своєчасну боротьбі з бур’янами та шкідниками (останні можуть не лише залишати пошкодження, що стануть вхідними воротами інфекції, але й слугувати переносниками бактерій);
• протруєння насіння;
• дотримання правил зберігання насіння;
• оптимальні терміни сівби;
• застосування стійких сортів чи гібридів.

Що ж стосується «ліків», то, як і для людини, найкращими лікарськими засобами для рослин у даному випадку є антибіотики. Щоправда, зареєстрованих та сертифікованих антибіотиків для більшості видів основних культур в Україні майже немає, а ті, що є, не завжди мають перевірену ефективність. Засобами швидкої допомоги можуть вважатися сполуки, що містять іони йоду, комплексні сполуки срібла та важких металів, гідроксисполуки та амідні сполуки. Щоправда, їх на ринку також практично неможливо знайти, до того ж подібні бактерициди часто є шкідливими і для самих рослин.

Більш дієвими є так звані «природні» антибіотики:

• Актиноміцетного походження: стрептоміцин та стрептотрицин від продуцента Streptomyces griseus, бластицидин, гербецидин, фітобактеріоміцин, метаміцин, макролідні антибіотики (наприклад, тилозини) тощо.
• Бактеріального походження: поліміксини, коліцини, антибіотики на основі життєздатних клітин продуцента Bacillus subtilis (наприклад, токсиміцин, ітурин, бацитрацин).

Знайти на вітчизняному ринку ЗЗР подібні препарати можливо, проте потрібно дуже обережно їх добирати і застосовувати: через погану вивченість проблематики та невеликий практичний досвід застосування можна як потрапити на підробку і не отримати потрібного лікувального ефекту, так і помилитись у застосуванні та ще більше зашкодити рослинам.

Що ж стосується фунгіцидів, вони проти бактеріозів неефективні. Гриби та бактерії мають занадто різну природу і вплинути на них одними й тими ж засобами вкрай важко. Тож застосування фунгіцидів при бактеріальних хворобах рослин не виправдане. Єдина діюча речовина, яка під час досліджень проявила певний антибактеріальний ефект — манкоцеб.

Олена Басанець, SuperAgronom.com